Category Archives: Новини

Аналіз цін на ринку нерухомості Іспанії від relocation.com.ua

Ринок нерухомості Іспанії характеризується значними регіональними відмінностями в цінах і попиті, що зумовлено географічними, економічними та туристичними чинниками.
Регіональні відмінності та приблизні ціни:
Мадрид і Барселона: Як найбільші економічні та культурні центри, ці міста демонструють високі ціни на житло. Середня вартість квадратного метра в Мадриді становить близько 3 344 €, а в Барселоні – 3 325 €.
Балеарські острови: Популярні серед туристів, острови, такі як Ібіца і Майорка, відрізняються високими цінами на нерухомість. Середня вартість квадратного метра тут сягає 3 325 €.
Коста-дель-Соль (Андалусія): Узбережжя Коста-дель-Соль, включно з містами Малага і Марбелья, приваблює як туристів, так і інвесторів. Середня вартість квадратного метра тут становить близько 2 500-6 000 €.
Валенсія: Цей регіон пропонує більш доступні ціни на житло. Середня вартість квадратного метра становить близько 1 295-2 385 €
Мурсія: Один із найдоступніших регіонів, де середня вартість квадратного метра становить близько 1 920-2 010 €.
Обмеження для іноземних покупців:
В Іспанії відсутні прямі обмеження на купівлю нерухомості іноземцями. Однак існують певні вимоги та процедури:
Ідентифікаційний номер іноземця (NIE): Для здійснення угоди необхідно отримати NIE, який слугує податковим ідентифікатором.
Відкриття банківського рахунку: Рекомендується відкрити рахунок в іспанському банку для проведення фінансових операцій, пов’язаних із купівлею.
Податки та збори: Покупці зобов’язані сплатити податки на передачу власності, ПДВ (для новобудов) і гербовий збір. Ставки можуть варіюватися залежно від регіону і типу нерухомості.
Іпотека: Іноземці можуть отримати іпотечний кредит в іспанських банках, однак умови можуть відрізнятися від тих, що пропонуються резидентам. Наприклад, початковий внесок для нерезидентів часто вищий і становить близько 30% від вартості житла.
Під час планування купівлі нерухомості в Іспанії рекомендується звернутися до професійних юристів і консультантів, щоб забезпечити дотримання всіх юридичних і фінансових аспектів угоди.

Рівень безробіття в Німеччині збільшився до 6,1% у жовтні

У 2024 році ринок праці Німеччини зіткнувся з помітними викликами, відображаючи загальні економічні труднощі країни. Рівень безробіття, скоригований з урахуванням сезонних коливань, збільшився до 6,1% у жовтні, що є найвищим показником з лютого 2021 року. Кількість безробітних сягнула 2,856 мільйона осіб, збільшившись на 27 тисяч порівняно з попереднім місяцем.
Попри високий попит на робочу силу в низці галузей, можливості для безробітних знайти роботу відновлюються повільно. Очікується, що промисловість продовжить скорочувати робочі місця, тоді як попит на фахівців в інших секторах залишається високим.
У 2024 році в Німеччині було запроваджено нову допомогу з безробіття – Bürgergeld, яка замінила колишню Arbeitslosengeld II. У 2024 році суму допомоги було збільшено до €563.
Таким чином, 2024 рік став для Німеччини періодом значних випробувань на ринку праці, зумовлених як внутрішніми економічними чинниками, так і зовнішніми викликами. Уряду та бізнесу належить спільно шукати рішення для стабілізації зайнятості та підтримки безробітних громадян.

Іспанія щорічно легалізовуватиме до 300 тис. мігрантів для пожвавлення економіки

Іспанська влада має намір проводити легалізацію до 300 тис. мігрантів на рік, щоб заповнити брак робочої сили в країні через старіння населення, заявила у вівторок міністр соціального забезпечення та міграції Іспанії Ельма Саїс.

«В Іспанії є вибір між відкритою процвітаючою країною або закритою бідною країною. Ми обрали другу», – наводять західні ЗМІ її слова.

За її словами, політика із залученням мігрантів триватиме три роки. Вона уточнила, що Іспанії потрібно на рік 250 – 300 тис. іноземних працівників, здатних платити податки, з метою зберегти державу загального добробуту.

Нові заходи влади передбачають спрощення процедур для видачі іммігрантам дозволів на проживання і роботу, що сприятиме отриманню іноземною робочою силою гарантованих трудових прав. Крім того, приїжджі, які шукають роботу, зможуть продовжити дію візи з трьох до 12 місяців. Іноземцям з навчальною візою дозволять працювати до 30 годин на тиждень.

ЗМІ зазначають, що економіка Іспанії – країни з населенням 48,9 млн – є найшвидше зростаючою в ЄС. Цій тенденції, зокрема, сприяє приплив кваліфікованих мігрантів із країн Латинської Америки. За підрахунками рейтингового агентства Fitch Ratings Inc., 2022 року до Іспанії в’їхало більше мігрантів, ніж за все попереднє десятиліття разом.

Однак жовтневі опитування громадської думки, проведені іспанськими ЗМІ, засвідчили, що 57% респондентів вважають нинішній рівень міграції в країну занадто високим. 54% вважає, що реальна чисельність іммігрантів вища, ніж декларує влада.

Джерело: https://open4business.com.ua/ispaniya-shhorichno-legalizovuvatyme-do-300-tys-migrantiv-dlya-pozhvavlennya-ekonomiky/

Україна наздоганяє світових лідерів експорту замороженої малини – Сербію та Польщу

За даними аналітиків EastFruit, Україна в сезоні 2024/25 років продовжує активно наздоганяти світових лідерів з експорту замороженої малини, якими залишаються Сербія та Польща. Однак Польща, щоб утриматися на лідерських позиціях, дедалі більше залежить від реекспорту продукції, здебільшого українського походження.

Протягом перших трьох місяців сезону, з липня по вересень включно, Україна експортувала понад 28 тис. тонн замороженої малини та ожини, що є новим рекордом для цього періоду. Експорт, таким чином, зріс одразу на 36% порівняно з тим самим періодом минулого року і на 45% порівняно з 2022 роком. Примітно, що зростання експорту відбувається на тлі численних повідомлень фермерів про зниження врожаю малини у 2024 році.

«Незважаючи на те, що Польща залишається основним ринком збуту замороженої малини з України, її частка в загальному обсязі експорту продовжує знижуватися. Україна поступово починає виходити із замороженою малиною безпосередньо на традиційні для Польщі ринки збуту, такі як Німеччина і Франція. Наприклад, цього сезону частка ринку Німеччини в експорті замороженої малини з України вже перевищує 20%», – говорить Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту ФАО.

Серед основних ринків збуту для української малини на початку сезону також Чехія, Литва, Австрія, Бельгія та Італія. Також у новому сезоні вже відправлено перші партії української замороженої малини на такі важливі та перспективні ринки збуту, як США та Канада.
За даними аналітиків, навіть Сербія – світовий лідер з експорту малини, придбала в Україні велику партію продукції у вересні 2024 року, очевидно, для її реекспорту.

Джерело: https://open4business.com.ua/ukrayina-nazdoganyaye-svitovyh-lideriv-eksportu-zamorozhenoyi-malyny-serbiyu-ta-polshhu/

Кількість біженців з України в ЄС у вересні зросла на 33,7 тис., у лідерах Німеччина, Польща та Іспанія

Статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 30 вересня 2024 року мали 4 млн 197,37 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, порівняно з 4 млн 163,66 тис. громадян місяцем раніше, повідомляє Євростат.

«Порівняно з кінцем серпня 2024 року найбільший абсолютний приріст кількості одержувачів спостерігався в Німеччині (+7 005; +0,6%), Польщі (+4 645; +0,5%) та Іспанії (+3 170; +1,5%)», – ідеться в інформації відомства.

Воно вказало, що кількість бенефіціарів скоротилася у Франції (-570; -0,9%) та Італії (-10; -0,0%).

Таким чином у вересні зростання кількості біженців з України зі статусом тимчасового захисту сповільнилося до 33,7 тис. з 39,8 тис. у серпні.

Згідно з даними Євростату, незважаючи на позбавлення Німеччиною в липні майже 237 тис. осіб зазначеного статусу, вона однаково залишається країною з найбільшим їхнім числом у ЄС і світі – 1 млн 129,34 тис. на кінець вересня, або 26,9% від загальної кількості бенефіціарів у ЄС.

До трійки лідерів входять також Польща – 979,84 тис., або 23,3% і Чехія – 378,48 тис., або 9,0%.

Слідом зі значним відставанням ідуть Іспанія – 218,30 тис., Румунія – 172,41 тис. та Італія – 166,79 тис.

Водночас Євростат уточнив, що в даних щодо Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, чий статус тимчасового захисту вже недійсний.

Згідно з даними відомства, порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб у вересні 2024 року спостерігалася в Чехії (34,7), Литві (28,1) та Польщі (26,8), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,3.

Мовиться також, що на 30 вересня 2024 року на громадян України припадало понад 98,3% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (45,0%) одержувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (32,3%), тоді як дорослі чоловіки – трохи більше ніж п’яту частину (22,7%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 46,5%, дітей 33,7% і дорослих чоловіків 19,9%.

Понад 100 тис. осіб зі статусом тимчасового захисту на кінець вересня 2024 року було також у Словаччині – 126,97 тис., Нідерландах – 119,01 тис. та Ірландії – 107,93 тис.

Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Бельгії – 84,54 тис., Австрії – 81,91 тис., Литві – 81,07 тис., Норвегії – 76,11 тис., Фінляндії – 67,27 тис., Швейцарії – 66,63 тис., Болгарії – 64,32 тис., Португалії – 63,66 тис. і Франції – 60,10 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат).

Далі йдуть Латвія – 46,99 тис. осіб, Швеція – 44,63 тис., Угорщина – 37,99 тис., Данія – 36,93 тис., Естонія – 34,24 тис., Греція – 31,78 тис., Хорватія – 25,40 тис., Кіпр – 21,68 тис., Ісландія – 3,92 тис., Люксембург – 3,82 тис., Мальта – 2,16 тис. і Ліхтенштейн – 0,66 тис.

Євростат уточнив, що всі наведені дані стосуються надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту. 25 червня 2024 року Європейська рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2025 року по 4 березня 2026 року.

Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 15 жовтня цього року оцінювали в 6,192 млн, а загалом у світі – у 6,752 млн, що відповідно на 38 тис. і 27 тис. більше, ніж на 24 вересня цього року.

У самій Україні, за останніми даними ООН на серпень цього року, було 3,669 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що на 121 тис. більше, ніж на квітень цього року.

За даними регіональної влади, на які посилаються в ООН, з 1 серпня до 3 жовтня Донецьку область на сході України залишили понад 120 тис. осіб, зокрема 19,5 тис., які втекли від активних бойових дій. У Сумській області влада оцінює, що було евакуйовано 36 тис. осіб, зокрема 6 тис. дітей.

Як зазначав на початку березня минулого року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Мінекономіки в макропрогнозі на цей рік заклало повернення в Україну 1,5 млн осіб.

Водночас Нацбанк, навпаки, у жовтневому інфляційному звіті знову погіршив прогноз відтоку з України цього року з 0,4 млн до 0,5 млн. В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, цьогоріч до 6,8 млн. Водночас оцінку відтоку на наступний рік знижено з 0,3 млн до 0,2 млн.

У новому звіті Нацбанк підтвердив очікування початку повернення українців додому 2026 року, проте знизив прогноз чистого припливу 2026 року до 0,2 млн з 0,4 млн.

Молочні ферми ЄС у 2023 році виробили 160 млн тонн молока, у трійці лідерів – Німеччина, Іспанія, Франція

Молочні ферми Європейського Союзу 2023 року виробили 160,8 млн тонн сирого молока, що на 0,8 млн тонн більше, ніж 2022 року, і на 15,8 млн тонн більше, ніж 2013-го, наголошується в дослідженні Євростату.

Згідно з ним, більша частина виробленого в ЄС молока використовується для виробництва масла і сиру. Так, 2023 року на молокопереробні заводи було поставлено 149,3 млн тонн сирого молока, яке було використано для випуску низки свіжих і готових молочних продуктів.

Своєю чергою молочні заводи ЄС у 2023 році виробили 22,0 млн тонн питного молока і 7,8 млн тонн кисломолочних продуктів. При цьому 58,2 млн тонн незбираного молока і 17,4 млн тонн знежиреного молока було використано для виробництва 10,6 млн тонн сиру. Ще 45,4 млн тонн незбираного молока було спрямовано на виробництво 2,3 млн тонн масла, зазначається в дослідженні.

Лідером у виробництві молока і молочних продуктів у Європейському Союзі стала Німеччина, на частку якої припадало 19% від загального обсягу виробництва питного молока. Вона також була провідним виробником кисломолочних продуктів (27%), масла (20%) і сиру (22%).

Друге місце з виробництва питного молока посіла Іспанія (15% від загального обсягу ЄС), за нею йде Франція (13%). Нідерланди були другим за величиною виробником кисломолочних продуктів (17%), за ними йде Польща (10%).

Франція була другим за величиною виробником як масла, так і сиру (18% від загального обсягу ЄС за кожним продуктом). Ірландія посіла третє місце з виробництва масла (13%), а Італія – третє місце з виробництва сиру (13%).

Трамп обрав собі заступника глави адміністрації

Обраний президент США Дональд Трамп призначить свого головного радника з питань імміграції Стівена Міллера заступником глави адміністрації з політичних питань, повідомляє в понеділок Associated Press.

«Трамп вибрав … Стівена Міллера заступником глави адміністрації з політичних питань», – пише видання.

Обраний віцепрезидент США Джей Ді Венс відреагував на новину в соціальній мережі X, привітавши Міллера і назвавши його «прекрасним вибором президента».

Міллер – давній прихильник Трампа. Він обіймав позицію старшого радника Білого дому в період першого президентства Трампа. CNN зазначає, що він активно виступає за посилення імміграційної політики. Міллер є одним із головних «архітекторів» планів Трампа щодо масової висилки нелегальних мігрантів.

Податки становили 40% ВВП в Європейському союзі в 2023 році

Загальне відношення податків і відрахувань на соціальні потреби до ВВП в Європейському союзі в 2023 році становило 40%, що нижче за показник за попередній рік (40,7%), повідомило статистичне управління ЄС.

У єврозоні цей показник також зменшився до 40,6% торік порівняно з 41,4% у 2022 році.

В абсолютному вираженні 2023 року доходи від податків і соцвнесків у ЄС збільшилися на 308 млрд євро і становили 6,883 трлн євро.

Коефіцієнт співвідношення податків до ВВП істотно різниться за країнами, водночас найвищі частки було зафіксовано у Франції (45,6%), Бельгії (44,8%) і Данії (44,1%). Найнижчі показники в Ірландії (22,7%), Румунії (27,0%) і Мальти (27,1%).

Минулого року підвищення показника відбулося в 11 державах ЄС, найзначніше він зріс на Кіпрі (до 38,8% з 35,9% у 2022 році) і в Люксембурзі (до 42,8% з 40,2%). У 12 країнах було зафіксовано зниження, найістотніше – у Греції (до 40,7% з 42,8%) і Франції (до 45,6% з 47,6%).

Споживчі ціни в єврозоні в жовтні збільшилися на 2%

Споживчі ціни в єврозоні в жовтні збільшилися на 2% у річному вираженні, ідеться у звіті статистичного управління Європейського Союзу, який представив попередні дані. Отже, інфляція прискорилася порівняно з вереснем, коли вона становила 1,7%.

Консенсус-прогноз аналітиків, який наводить Trading Economics, передбачав збільшення темпів зростання споживчих цін у жовтні до 1,9%.

Згідно з попередніми даними, підвищення вартості послуг цього місяця становило 3,9%, як і у вересні, зростання цін на харчові продукти, алкоголь і тютюнову продукцію прискорилося до 2,9% із 2,4%. Промислова продукція в жовтні подорожчала на 0,5% (+0,4% у вересні), енергоресурси подешевшали на 4,6% (-6,1% у вересні).

Споживчі ціни без урахування вартості продуктів харчування та енергоносіїв (індекс CPI Core) збільшилися на 2,7%, як і місяцем раніше. Експерти очікували уповільнення темпів зростання до 2,6%.

Споживчі ціни в єврозоні в жовтні підвищилися на 0,3% щодо попереднього місяця. У вересні було відзначено їх зниження на 0,1% у щомісячному вираженні.

Безробіття в єврозоні у вересні становило мінімальні за всю історію підрахунків 6,3%

Безробіття в єврозоні у вересні становило мінімальні за всю історію підрахунків 6,3%, повідомило статистичне управління Європейського Союзу. Серпневий показник переглянуто з 6,4% до 6,3%. За даними Trading Economics, аналітики очікували безробіття минулого місяця на рівні 6,4%.

У вересні 2023 року безробіття в єврозоні було на рівні 6,6%.

Кількість безробітних у регіоні минулого місяця зросла на 13 тис. порівняно із серпнем, до 10,884 млн. Безробіття серед молоді (населення до 25 років) підвищилося до 14,4% із переглянутих вгору 14,3% місяцем раніше.

Найнижчий рівень безробіття серед найбільших держав єврозони було зафіксовано в Німеччині (3,5%, як і місяцем раніше), найвищий – в Іспанії (11,2%, знизився на 0,1 відсоткового пункту). У Франції безробіття у вересні підвищилося на 0,1 п.п. і становило 7,6%, в Італії – залишилося незмінним на рівні 6,1%. Загалом у Європейському Союзі безробіття минулого місяця становило 5,9%, як і в серпні.