Category Archives: Новини

Ескалація торгової війни між США і Європою ставить під загрозу комерційні відносини на $9,5 трлн на рік

Ескалація торговельної війни між США і Європою ставить під загрозу комерційні відносини загальним обсягом приблизно $9,5 трлн на рік, включно з двосторонньою торгівлею та інвестиціями, ідеться у звіті Американської торгової палати в ЄС (AmCham EU). AmCham EU, яка представляє американські компанії, що працюють у Європі, зазначає, що імпортні мита, які запроваджують, можуть негативно вплинути не тільки на обсяги торгівлі товарами, що підпадають під них, а й завдати шкоди трансатлантичним інвестиціям, сума яких набагато вища.

Обсяг двосторонньої торгівлі товарами між США і Європою, з урахуванням Великої Британії, 2024 року сягнув рекордних $1,3 трлн, обсяг торгівлі послугами становив понад $750 млрд, повідомила торгова палата.

Водночас, за її оцінками, продажі «дочок» європейських компаній у США перевищили $3,5 трлн, а філій американських компаній у Європі – $4 трлн.

«Збиток для торговельних потоків товарами досить великий, – зазначає глава AmCham EU Мальте Лохан. – Головний ризик у тому, що все це почне позначатися і на інших зв’язках».

Президент США Дональд Трамп, говорячи про торговельні відносини США і Європи, переважно фокусується на торгівлі товарами, пише The Wall Street Journal. Він неодноразово висловлював занепокоєння високим дефіцитом США в торгівлі з ЄС, який торік становив $235,6 млрд.

Трамп уже запровадив 25%-ві мита на постачання до США сталі та алюмінію, зокрема з Європи. Він також погрожує запровадити аналогічні мита на імпорт європейських автомобілів, фармпрепаратів і низки інших товарів у відповідь на чинні в Європі податкові та регулятивні заходи.

Минулого тижня Трамп також пообіцяв запровадити 200%-ві тарифи на постачання до Штатів європейської алкогольної продукції у відповідь на рішення Євросоюзу підвищити мита на імпорт американського віскі до 50%. Виробники алкоголю як у США, так і в Європі вже заявили, що торгова війна завдасть глибокої шкоди галузі. Введення 200%-вих мит фактично закриє американський ринок для європейських виробників вина.

Наслідки взаємних погроз і заходів у відповідь можуть бути ще важчими, попереджає науковий співробітник Університету Джона Гопкінса і один з авторів звіту AmCham EU Ден Гамільтон. ЄС може відповісти Вашингтону, обклавши податками американські послуги, у торгівлі якими США мають профіцит.

Згідно зі звітом торговельної палати, до Європи надходить більше прямих американських інвестицій, ніж в інші регіони світу разом узяті. Тим часом на європейські компанії припадає майже дві третини всіх прямих інвестицій, що надходять у США.

Введення мит може ускладнити європейським компаніям відправлення компонентів, що випускаються в регіоні, на їхні власні підприємства в США, тоді як відповідні мита з боку ЄС або іншого торгового партнера Вашингтона можуть ускладнити експорт кінцевого продукту зі Штатів, зазначає Гамільтон. Політична невизначеність може призвести до того, що компанії утримуватимуться від трансатлантичних інвестицій.

«Хвильовий ефект конфлікту в торговельній сфері не обмежиться торгівлею», – підкреслює експерт.

Джерело: https://open4business.com.ua/eskalacziya-torgovoyi-vijny-mizh-ssha-i-yevropoyu-stavyt-pid-zagrozu-komerczijni-vidnosyny-na-95-trln-na-rik/

Аналіз ринку житлової нерухомості Латвії у 2024 році та прогнози на 2025 рік

У 2024 році ринок житлової нерухомості Латвії продемонстрував помірне зростання та стабільність, незважаючи на глобальні економічні виклики.
У Ризі ціни на квартири збільшилися на 5-7% порівняно з попереднім роком, тоді як в інших великих містах, як-от Даугавпілс і Лієпая, зростання становило близько 3-4%.
Більшість угод з новими квартирами в столиці укладалися в ціновому діапазоні від 100 000 до 150 000 євро, що свідчить про стійкий попит на житло середнього цінового сегмента.

Уподобання покупців

У 2024 році спостерігався підвищений інтерес до заміської нерухомості, що пов’язано зі зміною вподобань покупців, які прагнуть просторішого та екологічнішого житла.
Однак у сегменті новобудов було відзначено зниження продажів на третину, тоді як на вторинному ринку і в серійних будинках продажі зросли.

Вплив іпотечних ставок

Зростання процентних ставок за іпотечними кредитами через збільшення ставки Euribor призвело до зниження активності на ринку нерухомості. Багато покупців зайняли вичікувальну позицію, очікуючи стабілізації умов кредитування.

Прогноз на 2025 рік

Експерти очікують пожвавлення ринку нерухомості у 2025 році. Зниження процентних ставок і стабілізація економічної ситуації можуть стимулювати попит на житло. Очікується, що ринок стане більш динамічним, а покупці будуть готові інвестувати в «зелену» архітектуру та енергоефективне житло.
Однак питання цін залишиться актуальним, і покупцям доведеться обирати між більш просторим житлом за межами міста або меншими квартирами в центрі. Загалом, 2025 рік обіцяє бути сприятливим для ринку нерухомості Латвії, з можливістю зростання активності та стабілізації цін.

Аналіз ринку житлової нерухомості Чорногорії у 2024 році та прогнози на 2025

Ринок житлової нерухомості Чорногорії у 2024 році продемонстрував значне зростання цін як на квартири, так і на будинки. Середня вартість житла в новобудовах збільшилася на 20%, досягнувши 1 844 євро за квадратний метр.

Регіональні відмінності в цінах:

  • Подгориця: У столиці середня ціна на житло зросла на 11,5% до 1 763 євро за кв. м у другому кварталі 2024 року.
  • Прибережні райони: У прибережному регіоні ціни на квартири і будинки зросли за рік майже на 30% до 2 028 євро за кв. м.
  • Центральний регіон: У центральному регіоні середня ціна житла зросла на 34,5% порівняно з попереднім роком і становила 960 євро за кв. м у другому кварталі 2024 року.
  • Північний регіон: На півночі країни середня вартість нового житла піднялася на 7,1% до 1 306 євро за кв. м.

Фактори зростання цін:

  • Попит з боку іноземних інвесторів: Чорногорія продовжує приваблювати іноземних покупців завдяки лояльній податковій політиці та перспективам вступу до Євросоюзу.
  • Обмежена пропозиція: У популярних туристичних регіонах, таких як Будва, Тіват і Бар, зберігається дефіцит елітного житла, що сприяє зростанню цін.
  • Економічні реформи: Приєднання Чорногорії до міжнародних організацій та очікуваний вступ до Євросоюзу роблять регіон більш стабільним для довгострокових інвестицій.

Прогноз на 2025 рік:

Експерти прогнозують продовження зростання цін на нерухомість у Чорногорії 2025 року, особливо в зонах із розвиненою туристичною інфраструктурою. Очікується, що попит на елітні об’єкти в прибережних районах залишатиметься високим, що призведе до подальшого збільшення цін.

Покупцям рекомендується не відкладати рішення про придбання нерухомості, враховуючи поточні тенденції ринку.

Огляд ринку комерційної нерухомості Сербії у 2024-2025 роках

У 2024 році ринок комерційної нерухомості в Белграді демонстрував стабільне зростання, чому сприяли стійка економіка і зростання споживчого попиту. Експерти прогнозують, що 2025 року тенденція збережеться, особливо в центральних районах і Новому Белграді.

Орендні ставки в різних районах Белграда

  • Центр (Кнез-Михайлова, Славія, Теразіє) – найвищі ціни на оренду.
  • Новий Белград – діловий центр із динамічним розвитком.
  • Земун – більш доступні приміщення для малого та середнього бізнесу.

Середні орендні ставки (€/міс):

  • Центр: від €200 за 15-20 м² до €2000 за 100+ м².
  • Новий Белград: від €200 за невеликі приміщення до €2000 за великі площі.
  • Земун: від €200 до €1500 залежно від метражу.

Найбільші міжнародні мережі обирають центр і Новий Белград, а місцевий бізнес віддає перевагу Земуну й околицям.

Нові торгові проєкти

  • Belgrade Waterfront – найбільший багатофункціональний комплекс країни.
  • Новий Белград – активне будівництво торгових центрів і ритейл-парків.
  • Зростання популярності аутлетів, орієнтованих на міжнародні бренди.

Прогноз на 2025 рік

  • Орендні ставки залишаться стабільними, можливі коригування в топ-локаціях.
  • Відкриття нових торгових центрів до кінця 2025 року.
  • Зростання міжнародних ритейлерів, що посилить конкуренцію на ринку.

Белград продовжує зміцнювати позиції як перспективний майданчик для інвестицій у комерційну нерухомість.

Джерело: https://t.me/relocationrs/580

За січень кількість біженців з України зі статусом тимчасового захисту в ЄС знову зросла

Статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 31 січня 2025 року мали 4 млн 285,61 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які покинули Україну внаслідок повномасштабного російського вторгнення, приріст за січень становив 25,53 тис. порівняно з 25,59 тис. у грудні, повідомляє Євростат.

«Найбільший абсолютний приріст кількості бенефіціарів спостерігався в Німеччині (+8 800; +0,8%), Чехії (+6 4360; +1,6%) та Іспанії (+3 050; +1,3%)», – йдеться в інформації відомства.
Зазначається, що кількість людей, які перебувають під тимчасовим захистом, у січні скоротилася в Данії (-2 245; -6,1%), Франції (-660; -1,1%), Австрії (-420; -0,5%) і Литві (-155, -0,3%).

Згідно з даними Євростату, Німеччина зі зростаючим відривом залишається країною з найбільшою кількістю біженців з України в ЄС і світі – 1 млн 170,25 тис. на кінець 2024 року, або 27,3% від загальної кількості бенефіціарів у ЄС.
До трійки лідерів входять також Польща – 993,02 тис., або 23,2%, і Чехія – 394,99 тис., або 9,2%.

Слідом зі значним відставанням йдуть Іспанія – 229,67 тис. і Румунія – 181,9 тис.

Дані за січень щодо Італії та Португалії, де наприкінці 2024 року було відповідно 163,10 тис. і 65,29 тис. біженців із таким статусом, відсутні. Євростат також останніми місяцями уточнює, що в даних щодо Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, статус тимчасового захисту яких уже недійсний.

Згідно з даними відомства, порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб наприкінці січня 2025 року спостерігалася в Чехії (36,2), Польщі (27,1) та Естонії (26,0), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,5.

Мовиться також, що станом на кінець 2024 року на громадян України припадало понад 98,4% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (44,8%) отримувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (31,8%), тоді як дорослі чоловіки – менш як чверть (23,4%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 46,1%, дітей – 33,2% і дорослих чоловіків – 20,7%.

Понад 100 тис. осіб зі статусом тимчасового захисту на кінець січня 2025 року було також у Словаччині – 132,64 тис., Нідерландах – 122,21 тис. та Ірландії – 110,58 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічувалося в Бельгії – 88,29 тис., в Австрії – 85,14 тис., Норвегії – 79,56 тис., Фінляндії – 69,98 тис., Болгарії – 70,34 тис., Швейцарії – 68,40 тис. і Франції – 57,87 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат).

Далі йдуть Латвія – 48,54 тис. осіб, Литва – 48,10 тис., Швеція – 47,02 тис., Угорщина – 39,33 тис., Естонія – 35,72 тис., Данія – 34,68 тис., Греція – 32,81 тис., Хорватія – 26,15 тис., Кіпр – 22,46 тис., Люксембург – 3,94 тис., Ісландія – 3,91 тис., Мальта – 2,24 тис. і Ліхтенштейн – 0,71 тис.

Євростат уточнив, що всі наведені дані стосуються надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою введення тимчасового захисту. 25 червня 2024 року Європейська рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2025 року по 4 березня 2026 року.

Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 19 лютого 2025 року оцінювали в 6,346 млн, а загалом у світі – у 6,907 млн, що на 43 тис. більше, ніж на 16 січня.

У самій Україні, за останніми даними ООН, 3,665 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), зокрема приблизно 160 тис. осіб було переміщено з прифронтових районів на сході та півдні в період із травня по жовтень 2024 року у зв’язку з активізацією бойових дій.

Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Нацбанк у січневому інфляційному звіті оцінив відтік з України 2024 року в 0,5 млн (за даними Держприкордонслужби – 0,315 млн). НБУ також зберіг прогноз відтоку 2025 року на рівні 0,2 млн.

Джерело: https://open4business.com.ua/za-sichen-kilkist-bizhencziv-z-ukrayiny-zi-statusom-tymchasovogo-zahystu-v-yes-znovu-zrosla/

Join UP! у 2024 році перевіз рекордну кількість туристів за три воєнні роки

Послугами одного з найбільших українських туроператорів Join UP! 2024 року скористалися 251 286 туристів, це найкращий показник за останні три воєнні роки: майже на 7% більше, ніж 2023 року, і на 58,3%, ніж 2022-го, повідомила пресслужба компанії агентству «Інтерфакс-Україна».

«2024 рік став періодом максимальної адаптації українських туристів до подорожей із сусідніх країн. Люди зрозуміли, що подорожувати з іншої країни, навіть із пересадками, – це вже буденність. Ми спостерігали зростання попиту на авіатури та бюджетні автобусні поїздки в найближчі напрямки. Усе це свідчить про гнучкість українських туристів, які навчилися планувати подорожі в умовах обмежень», – коментує Ірина Мосульозна, керуюча директорка “Join UP! Україна”.

Піковим у 2024 році традиційно став літній сезон. Найбільше туристів подорожувало в червні та липні – 35 544 і 36 229 відповідно. Найтихішим місяцем минулого року, як і 2023 року, став лютий, коли послугами туроператора скористалося 8 518 туристів. Водночас це на 21,24% більше, ніж попереднього року, коли подорожувало лише 7 026 туристів, що свідчить про поступове відновлення інтересу до подорожей навіть у зимовий період.

Найпопулярнішими літніми напрямками залишилися Туреччина, Греція, Болгарія та Чорногорія. Цілорічний Єгипет також залишився в топ уподобань українців щодо відпочинку в літні місяці. Цей напрямок протягом минулого року обрали понад 100 тис. туристів. Взимку окрім Єгипту, куди українці подорожували найчастіше, вони обирали також екзотичні ОАЕ, Танзанію, Шрі-Ланку та Домінікану. Популярність цих напрямків демонструє готовність туристів попри економічну нестабільність інвестувати в екзотичні подорожі та відкривати нові культури.

Як повідомлялося, Join UP! LLC створено 2013 року, статутний капітал – 72 млн 671 тис грн. Кінцеві бенефіціари – Юрій та Олександр Альба. За даними опендатабот, за підсумками 2024 року дохід зменшився до 376 тис. із 16 млн 639 тис. грн у 2023 році, а чистий збиток – до 217 млн 451 тис. із 233 млн 341 тис. відповідно.

Міжнародна експансія бренду охоплює вісім ринків: країни Балтії, Казахстан, Молдову, Польщу, Румунію та Чехію. Завершується підготовка до запуску роботи в Словаччині та Угорщині. Минулого року бренд також відкрив у Польщі, в Катовіце, перше на міжнародному ринку франчайзингове агентство.

Джерело: https://open4business.com.ua/ru/join-up-v-2024-godu-perevez-rekordnoe-kolichestvo-turistov-za-tri-voennyh-goda/

Кількість банкрутств компаній у ЄС загалом знизилася на 0,7%, але істотно зросла в секторі освіти та промисловості

Кількість збанкрутілих компаній у Європейському союзі в четвертому кварталі 2024 року скоротилася на 0,7% порівняно з попередніми трьома місяцями, йдеться в повідомленні статистичного управління ЄС.

Зростання кількості неспроможних компаній було зафіксовано тільки у двох секторах – освіті та соціальній діяльності (+17,7%) і промисловості (+1,6%). Найзначніше зниження відбулося у сфері інформації та комунікацій (-25,6%) і в готельному секторі та сфері громадського харчування (-12,2%).

Кількість реєстрацій підприємств у Євросоюзі в жовтні-грудні зросла на 2,6% порівняно з третім кварталом, при цьому підвищення було зафіксовано в усіх секторах економіки.

Найбільше зростання було зареєстровано в транспортно-складському секторі (+5,7%) і в промисловості (+3,5%), найнезначніше – у будівельній галузі (+0,9%).

Більше половини українських біженців у ФРН хочуть залишитися в країні

Бажання українців, які втекли від війни, залишитися в Німеччині навіть після завершення бойових дій пов’язане з їхньою дедалі більшою інтеграцією в німецьке суспільство, випливає з аналізу Інституту досліджень ринку праці та професій (IAB). «Високий рівень освіти і сильне бажання інтегруватися серед українських біженців створюють можливості для обох сторін, особливо з огляду на демографічні зміни та брак кваліфікованих кадрів у Німеччині», – зазначає експертка IAB Юлія Косякова.

Однак для того, щоб взаємовигідні відносини склалися, ФРН слід активніше допомагати українцям у пошуку роботи, вивченні мови та визнанні професійних кваліфікацій, вважає Косякова.

З дослідження IAB випливає, що в середньому лише 22% українських біженців віком від 18 до 64 років мають роботу. 57% українських жінок і 50% чоловіків працюють у Німеччині на посадах, які не відповідають їхній кваліфікації. Найчастіше українці знаходять роботу в клінінговій сфері, громадському харчуванні та соціальній сфері, включно з доглядом за людьми з обмеженими можливостями. Середній місячний брутто-дохід українців, які працюють на повну ставку, становить 2 600 євро, що значно нижче середнього по ФРН (4 479 євро).

При цьому, згідно з дослідженням, 97% дорослих біженців мають шкільну освіту, 75% – професійну або вищу освіту, а 90% – досвід роботи на батьківщині. Тільки 20% змогли офіційно підтвердити свої дипломи та кваліфікації в Німеччині.

В Італії прискорилася інфляція

Інфляція в Італії, розрахована за національними стандартами, прискорилася в лютому до 1,7% у річному вираженні з 1,5% місяцем раніше, йдеться в попередніх даних італійського статистичного агентства Istat. Дані збіглися з очікуваннями аналітиків, опитаних Trading Economics, і вказали на рекордні темпи зростання споживчих цін із вересня 2023 року.

Інфляція, розрахована за стандартами Європейського союзу, становила 1,7%, як і в січні, тоді як експерти очікували прискорення до 1,8%.

Як ідеться в попередньому звіті, ціни на енергоносії в поточному місяці підскочили на 31,5% після зростання на 27,5% у січні. Транспортні послуги подорожчали на 1,9% після підйому на 2,5% місяцем раніше, послуги зв’язку – на 0,5% після зростання на 1,1%. Послуги загалом подорожчали на 2,4% (у січні – на 2,6%). Ціни на продукти харчування підвищилися на 2,2% після зростання на 1,7%.

Базова інфляція без урахування енергоносіїв і продуктів харчування в лютому залишилася на рівні 1,8%.

Топ-20 країн із найбільшим зовнішнім боргом за відношенням до ВВП у 2023 році – Experts Club

Інформаційно-аналітичний центр Experts Club проаналізував дані Міжнародного валютного фонду (IMF) про зовнішні борги держав та їх співвідношення до ВВП держав. Відео доступне на ютуб каналі Experts Club. У 2023 році лідером за рівнем державного боргу по відношенню до ВВП став Судан – його показник досяг 252%. Це пов’язано з економічною кризою, наслідками збройного конфлікту та гіперінфляцією.

На другому місці – Японія (206%), яка традиційно утримує високе боргове навантаження через масштабні державні позики та боргове фінансування бюджету.

Третє місце посів Ліван (195%), економіка якого продовжує страждати від наслідків фінансової кризи, корупції та політичної нестабільності.

Далі в рейтингу розташувалися:

4. Греція – 185%
5. Сінгапур – 177%
6. Аргентина – 155%
7. Італія – 132%
8. Замбія – 127%
9. Бахрейн – 123%
10. Мальдіви – 123%
11. Бутан – 116%
12. Лаос – 116%
13. Кабо-Верде – 114%
14. Барбадос – 113%
15. США – 112%
16. Кіпр – 112%
17. Португалія – 105%
18. Велика Британія – 101%
19. Домініка – 100%
20. Республіка Конго – 99%

Топ-20 країн із найбільшим зовнішнім боргом за відношенням до ВВП у 2023 році – Experts Club

Максим Уракін, засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук, наголосив, що високий рівень державного боргу відносно ВВП – це серйозний виклик для економіки будь-якої країни.

«У низці випадків, як у Судані чи Лівані, це є наслідком структурних криз, збройних конфліктів і політичної нестабільності. Водночас такі країни, як Японія та Сінгапур, незважаючи на високі показники боргу, мають стійкі економічні моделі, що дають змогу ефективно управляти фінансовими зобов’язаннями. Для України критично важливо шукати баланс між залученням зовнішнього фінансування та забезпеченням економічної стійкості, щоб уникнути боргової пастки та надмірної залежності від кредиторів», – зазначив Уракін.

На 2023 рік зовнішній борг України становив 132,4 млрд доларів, а його співвідношення до ВВП – 87%. Україна не входить до топ-20 країн із найбільшим співвідношенням боргу до ВВП, але посідає високі позиції серед країн із великими державними зобов’язаннями.

За абсолютним розміром боргу Україна посідає приблизно 30-те місце у світі, однак через воєнний конфлікт і необхідність зовнішнього фінансування цей показник продовжує зростати.

Якщо ситуація не стабілізується, прогнозується подальше зростання боргового навантаження, що може призвести до складнощів в обслуговуванні заборгованості та збільшення залежності від міжнародних кредиторів.

Відео-аналіз доступний за посиланням – https://www.youtube.com/shorts/oT_5cTOnM8k 

Джерело: https://open4business.com.ua/top-20-krayin-iz-najbilshym-zovnishnim-borgom-za-vidnoshennyam-do-vvp-u-2023-roczi-experts-club/