Tag Archives: біженці

На Кіпрі наразі перебуває близько 28 тисяч українських біженців – Посол Республіки Кіпр в Україні


На Кіпрі наразі перебуває близько 28 тисяч українських біженців, що у співвідношенні до чисельності населення острова є одним із найвищих показників у світі. Про це заявив новопризначений Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Кіпр в Україні Міхаліс Фіріллас під час зустрічі з представником “Інтерфакс-Україна”.

“Ми розуміємо, що війна змусила багатьох українців залишити свої домівки. Кіпр став для них безпечним прихистком, і ми пишаємося тим, що можемо надати їм підтримку”, – сказав дипломат .

На Кіпрі наразі перебуває близько 28 тисяч українських біженців – Посол Республіки Кіпр в Україні


За його словами, українські біженці на Кіпрі мають доступ до безкоштовної медичної допомоги, можуть користуватися державною системою освіти, а також отримують підтримку у працевлаштуванні та соціальних виплатах. “Наш уряд робить усе, щоб інтеграція українців у життя Кіпру відбувалася максимально швидко і комфортно”, – наголосив Фіріллас.

Він підкреслив, що Кіпр і надалі буде підтримувати Україну та український народ, надаючи як гуманітарну допомогу, так і політичну підтримку на міжнародній арені.

У Фінляндії можуть скоротити фінансування біженців

Міністр фінансів Фінляндії Ріікка Пурра представила проект бюджету на 2026 рік, в якому пропонується скасувати інтеграційну компенсацію, що виплачується муніципалітетам і соціальним службам за прийнятих прохачів притулку і біженців, повідомляє Yle.

Зазначається, що в рамках інтеграційної компенсації держава компенсує муніципалітетам витрати, пов’язані з інтеграцією іммігрантів. Найбільш важливими з цих послуг є мовна підготовка та допомога в працевлаштуванні, але вони також включають, наприклад, навчальні курси, що знайомлять людей з фінським суспільством і звичаями.

Скасування інтеграційних допомог особливо торкнеться тих, хто втік від війни в Україні, заявила директор з питань імміграції Міністерства зайнятості та економіки Соня Хямяляйнен.

За її словами, більшість користувачів інтеграційних послуг – прохачі притулку та біженці. Зараз більшість з них – українці, які подали клопотання про тимчасовий захист. За оцінками, їхня кількість становить близько 46 000 осіб. Так, цього року близько двох третин, а наступного року, за оцінками, три чверті коштів, витрачених на інтеграційні послуги, підуть на послуги для людей, які прибувають з України.

Розмір компенсацій, які держава виплачує за інтеграцію біженців, різко збільшився. До російського вторгнення в 2022 році компенсаційні виплати становили $50-60 млн на рік, а зараз – понад $150 млн.

Водночас муніципалітети несуть законну відповідальність за інтеграцію іммігрантів. Ця відповідальність не припиняється навіть після припинення виплати компенсацій, повідомив директор з питань життєздатності Асоціації місцевих і регіональних властей Фінляндії Мікко Хяркьонен.

«Хтось повинен подбати про інтеграцію, а потім муніципалітету доведеться використовувати інші засоби для реалізації цих послуг.

Тому послуги повинні фінансуватися, наприклад, за рахунок збільшення муніципальних податків або скорочення інших послуг. Можливо, також доведеться скоротити обсяг інтеграційних послуг. Навіть зараз компенсація недостатня для повного фінансування цих послуг», – підкреслив він.

Проект бюджету обговорюватимуть на урядових бюджетних переговорах восени, після чого уряд представить свій проект бюджету на наступний рік. Остаточне рішення щодо бюджету ухвалить парламент.

Пасажиропотік через кордон України встановлює нові рекорди

Пасажиропотік через український кордон на тижні з 26 липня по 1 серпня збільшився на 1,7% – до 766 тис. та встановив новий рекорд для воєнного часу: минулого року рекордні показники фіксувалися у серпні та складали до 737 тис. Як свідчать дані Держприкордонслужби у Facebook, потік на виїзд у дев’ятий тиждень літа майже не змінився – 367 тис. порівняно із 369 тис. тиждень тому, тоді як на в’їзд виріс з 384 тис. до 399 тис.

У минулі вихідні щодня фіксувалося 119-120 тис. перетинів кордону, а цієї суботи – 123 тис.

Кількість транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску на цьому тижні, зросла зі 138 тис. до 141 тис., а потік машин із гуманітарними вантажами трохи скоротився – з 557 до 538.

У цю неділю станом на 12:00 на польському кордоні, за інформацією Держприкордонслужби, найбільша черга у 55 легкових авто та 4 автобуси була у пункті пропуску (ПП) “Устилуг”. По 20 машин очікували проходження кордону у ПП “Шегині” та “Угринів”, по 10 – у ПП “Краківець” та “Нижанковичі”.

На кордоні з Угорщиною найбільша черга у 48 машини була на переході “Лужанка”, тоді як у ПП “Вилок” – 40, “Косино” – 35, “Дзвінкове” – 30 та “Тиса” – 5.

На кордоні зі Словаччиною у ПП “Ужгород” та “Малий Березний” очікували контролю відповідно 35 та 25 авто, а на кордоні з Румунією черга були в ПП “Порубне” – 50 машин.

Сумарні показники перетину кордону людьми цього року на 5,1% вище минулорічних: тоді за подібні сім днів з України виїхало 350 тис. та в’їхало 379 тис. людей, потік машин також був менший – 134 тис. Минулого року пік пасажиропотоку прийшовся на серпень, коли щотижня фіксувалося 729-737 тис. перетинів кордону.

Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.

За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 154 тис., з яких 134 тис. – сезонно з початку літа.

Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.

Нацбанк у липневому інфляційному звіті погіршив прогноз міграції: якщо у квітні він очікував у 2026 році чистого притоку в Україну 0,2 млн людей, то тепер прогнозує чистий відтік 0,2 млн, що відповідає оцінці чистого відтоку цього року. “Чисте повернення розпочнеться лише у 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0,5 млн осіб)”, – додав НБУ. В абсолютних цифрах Нацбанк оцінює кількість мігрантів, які наразі залишаються за кордоном, на рівні близько 5,8 млн.

Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 31 липня 2025 року оцінювалась в 5,115 млн (на 1 липня – 5,083 млн), а загалом у світі – у 5,676 млн (5,643 млн).

У самій Україні, за останніми даними ООН на квітень цього року, 3,757 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,669 млн на кінець минулого року.

У Нідерландах українські переселенці платитимуть удвічі більше за притулок

У Нідерландах із жовтня зросте плата за притулок для українських переселенців, замість нинішніх €105 на місяць доведеться платити €244, повідомила міністр у справах притулку та міграції Мона Кейзер.

“Збільшення особистого внеску використовується для покриття експлуатаційних витрат притулку, таких як газ, вода, електрика”, – пояснює Кейзер. За допомогою цього заходу вона хоче скоротити різницю між прохачами притулку та українськими біженцями.

Як повідомляють RTL, самотній українець зараз платить €105 на місяць, але ця сума збільшиться до €244 у жовтні. Сім’ї з двома неповнолітніми дітьми повинні платити максимум €488, залежно від їхньої ситуації.

За січень кількість біженців з України зі статусом тимчасового захисту в ЄС знову зросла

Статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 31 січня 2025 року мали 4 млн 285,61 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які покинули Україну внаслідок повномасштабного російського вторгнення, приріст за січень становив 25,53 тис. порівняно з 25,59 тис. у грудні, повідомляє Євростат.

«Найбільший абсолютний приріст кількості бенефіціарів спостерігався в Німеччині (+8 800; +0,8%), Чехії (+6 4360; +1,6%) та Іспанії (+3 050; +1,3%)», – йдеться в інформації відомства.
Зазначається, що кількість людей, які перебувають під тимчасовим захистом, у січні скоротилася в Данії (-2 245; -6,1%), Франції (-660; -1,1%), Австрії (-420; -0,5%) і Литві (-155, -0,3%).

Згідно з даними Євростату, Німеччина зі зростаючим відривом залишається країною з найбільшою кількістю біженців з України в ЄС і світі – 1 млн 170,25 тис. на кінець 2024 року, або 27,3% від загальної кількості бенефіціарів у ЄС.
До трійки лідерів входять також Польща – 993,02 тис., або 23,2%, і Чехія – 394,99 тис., або 9,2%.

Слідом зі значним відставанням йдуть Іспанія – 229,67 тис. і Румунія – 181,9 тис.

Дані за січень щодо Італії та Португалії, де наприкінці 2024 року було відповідно 163,10 тис. і 65,29 тис. біженців із таким статусом, відсутні. Євростат також останніми місяцями уточнює, що в даних щодо Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, статус тимчасового захисту яких уже недійсний.

Згідно з даними відомства, порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб наприкінці січня 2025 року спостерігалася в Чехії (36,2), Польщі (27,1) та Естонії (26,0), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,5.

Мовиться також, що станом на кінець 2024 року на громадян України припадало понад 98,4% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (44,8%) отримувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (31,8%), тоді як дорослі чоловіки – менш як чверть (23,4%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 46,1%, дітей – 33,2% і дорослих чоловіків – 20,7%.

Понад 100 тис. осіб зі статусом тимчасового захисту на кінець січня 2025 року було також у Словаччині – 132,64 тис., Нідерландах – 122,21 тис. та Ірландії – 110,58 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічувалося в Бельгії – 88,29 тис., в Австрії – 85,14 тис., Норвегії – 79,56 тис., Фінляндії – 69,98 тис., Болгарії – 70,34 тис., Швейцарії – 68,40 тис. і Франції – 57,87 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат).

Далі йдуть Латвія – 48,54 тис. осіб, Литва – 48,10 тис., Швеція – 47,02 тис., Угорщина – 39,33 тис., Естонія – 35,72 тис., Данія – 34,68 тис., Греція – 32,81 тис., Хорватія – 26,15 тис., Кіпр – 22,46 тис., Люксембург – 3,94 тис., Ісландія – 3,91 тис., Мальта – 2,24 тис. і Ліхтенштейн – 0,71 тис.

Євростат уточнив, що всі наведені дані стосуються надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою введення тимчасового захисту. 25 червня 2024 року Європейська рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2025 року по 4 березня 2026 року.

Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 19 лютого 2025 року оцінювали в 6,346 млн, а загалом у світі – у 6,907 млн, що на 43 тис. більше, ніж на 16 січня.

У самій Україні, за останніми даними ООН, 3,665 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), зокрема приблизно 160 тис. осіб було переміщено з прифронтових районів на сході та півдні в період із травня по жовтень 2024 року у зв’язку з активізацією бойових дій.

Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Нацбанк у січневому інфляційному звіті оцінив відтік з України 2024 року в 0,5 млн (за даними Держприкордонслужби – 0,315 млн). НБУ також зберіг прогноз відтоку 2025 року на рівні 0,2 млн.

Джерело: https://open4business.com.ua/za-sichen-kilkist-bizhencziv-z-ukrayiny-zi-statusom-tymchasovogo-zahystu-v-yes-znovu-zrosla/

Більше половини українських біженців у ФРН хочуть залишитися в країні

Бажання українців, які втекли від війни, залишитися в Німеччині навіть після завершення бойових дій пов’язане з їхньою дедалі більшою інтеграцією в німецьке суспільство, випливає з аналізу Інституту досліджень ринку праці та професій (IAB). «Високий рівень освіти і сильне бажання інтегруватися серед українських біженців створюють можливості для обох сторін, особливо з огляду на демографічні зміни та брак кваліфікованих кадрів у Німеччині», – зазначає експертка IAB Юлія Косякова.

Однак для того, щоб взаємовигідні відносини склалися, ФРН слід активніше допомагати українцям у пошуку роботи, вивченні мови та визнанні професійних кваліфікацій, вважає Косякова.

З дослідження IAB випливає, що в середньому лише 22% українських біженців віком від 18 до 64 років мають роботу. 57% українських жінок і 50% чоловіків працюють у Німеччині на посадах, які не відповідають їхній кваліфікації. Найчастіше українці знаходять роботу в клінінговій сфері, громадському харчуванні та соціальній сфері, включно з доглядом за людьми з обмеженими можливостями. Середній місячний брутто-дохід українців, які працюють на повну ставку, становить 2 600 євро, що значно нижче середнього по ФРН (4 479 євро).

При цьому, згідно з дослідженням, 97% дорослих біженців мають шкільну освіту, 75% – професійну або вищу освіту, а 90% – досвід роботи на батьківщині. Тільки 20% змогли офіційно підтвердити свої дипломи та кваліфікації в Німеччині.

Кількість біженців з України в ЄС у грудні знову зросла

Статус тимчасового захисту в країнах ЄС на 31 грудня 2024 року мали 4 млн 260,08 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, що на 25,59 тис., або 0,6%, більше, ніж місяцем раніше, повідомляє Євростат.

«Найбільший абсолютний приріст кількості бенефіціарів спостерігався в Німеччині (+8830; +0,8%), Польщі (+3705; +0,4%) і Чехії (+3435; +0,9%)», – ідеться в інформації відомства.

Зазначається, що кількість людей, які перебувають під тимчасовим захистом, у грудні скоротилася тільки в Данії (-1 995; -5,1%), Італії (-1 310; -0,8%) і Франції (-595; -1,0%).

Згідно з даними Євростату, Німеччина зі зростаючим відривом залишається країною з найбільшою кількістю біженців з України в ЄС і світі – 1 млн 161,45 тис. до кінця 2024 року, або 27,3% від загальної кількості бенефіціарів у ЄС.

До трійки лідерів входять також Польща – 991,63 тис., або 23,3% і Чехія – 388,63 тис., або 9,1%.

Слідом зі значним відставанням ідуть Іспанія – 226,62 тис., Румунія – 179,72 тис. та Італія – 163,10 тис.

Згідно з даними Євростату, загалом за 2024 рік кількість мігрантів з України зі статусом тимчасового захисту скоротилася на 52,14 тис. осіб, але наприкінці 2023 року не врахували даних Швейцарії, де наразі перебуває 68,05 тис. таких громадян.

У Німеччині 2024 року кількість біженців з України зі статусом тимчасового захисту зменшилася на 89,80 тис. через проведене наприкінці 2023 року уточнення даних, тоді як у Польщі вона збільшилася на 36,84 тис., у Чехії – на 15,59 тис., в Іспанії – на 31,70 тис., Румунії – на 33,87 тис. і в Італії – на 1,73 тис.

Євростат також останніми місяцями уточнює, що в даних щодо Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, чий статус тимчасового захисту вже недійсний.

Згідно з даними відомства, порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб наприкінці 2024 року спостерігалася в Чехії (35,7), Польщі (27,1) та Естонії (25,8), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,5.

Йдеться також, що на кінець 2024 року на громадян України припадало понад 98,3% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (44,8%) отримувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (31,9%), тоді як дорослі чоловіки – менш як чверть (23,2%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 46,2%, дітей 33,2% і дорослих чоловіків 20,6%.

Понад 100 тис. осіб зі статусом тимчасового захисту на кінець 2024 року було також у Словаччині – 131,53 тис., Нідерландах – 121,30 тис. та Ірландії – 109,99 тис.

Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Бельгії – 87,24 тис., Австрії – 85,56 тис., Норвегії – 78,77 тис., Фінляндії – 69,39 тис., Болгарії – 68,94 тис., Швейцарії – 68,05 тис., Португалії – 65,29 тис. і Франції – 58,53 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат).

Далі йдуть Литва – 48,25 тис., Латвія – 48,09 тис. осіб, Швеція – 46,41 тис., Угорщина – 39,17 тис., Данія – 36,92 тис., Греція – 32,537 тис., Естонія – 35,44 тис., Хорватія – 25,95 тис., Кіпр – 22,16 тис., Ісландія – 4,2, 22 тис. і Ліхтенштейн – 0,70 тис.

Євростат уточнив, що всі дані стосуються надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту. 25 червня 2024 року Європейська рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2025 року по 4 березня 2026 року.

Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 16 січня 2025 року оцінювали в 6,303 млн, а у світі – у 6,863 млн, що на 49 тис. більше, ніж на 16 грудня.

У самій Україні, за останніми даними ООН, 3,6 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), приблизно 160 тис. осіб. осіб переміщено з прифронтових районів на сході та півдні в період із травня до жовтня 2024 року у зв’язку з активізацією бойових дій.

Як зазначав на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Нацбанк у січневому інфляційному звіті оцінив відтік з України 2024 року в 0,5 млн (за даними Держприкордонслужби – 0,315 млн). НБУ також зберіг прогноз відтоку 2025 року на рівні 0,2 млн.