На Кіпрі з 1 січня 2026 року набули чинності зміни, які зачіпають оформлення угод із нерухомістю та оподаткування під час продажу активів, випливає з роз’яснень до реформи.
Ключове спрощення для нових угод – повне скасування гербового збору (Stamp Duty) для договорів купівлі-продажу, підписаних з 1 січня 2026 року. Раніше збір розраховувався від суми угоди і вимагав окремих процедур, тепер він обнулений для нових контрактів.
Також переглянуто довічні податкові відрахування з податку на приріст капіталу (CGT), що може знизити оподатковувану базу під час продажу нерухомості фізособами. Зокрема, збільшено ліміти особистого відрахування, пільги для сільгоспземель і відрахування для основного місця проживання (при виконанні умов і підтвердженні документів). Ці параметри застосовуються до контрактів, укладених починаючи з 2026 року.
Окремий блок реформи стосується угод із частками компаній, що володіють нерухомістю. Поріг, за якого продаж акцій/часток кваліфікують як операцію з нерухомістю для цілей CGT, знижено – це підвищує вимоги до податкової перевірки (due diligence) під час купівлі корпоративних оболонок з об’єктами на балансі.
Крім того, розширено пільги для обміну нерухомості та бартерних схем у девелопменті (наприклад, коли землю передають забудовникові в обмін на готові об’єкти), а також посилено контроль за дотриманням податкових процедур: у разі наявності заборгованостей у сторін передачу прав власності можуть блокувати, а перевірки Tax Clearance стають жорсткішими.
За даними Департаменту земельних ресурсів і кадастру Кіпру (DLS), 2025 року іноземні покупці (без урахування громадян Кіпру) зареєстрували 7 255 договорів купівлі-продажу (sale contracts), з них 4 809 – покупці з країн поза межами ЄС; кількість переданих за угодами об’єктів (transfers/sales) становила 4 195 (2 234 – покупці поза межами ЄС).
Топ-національності, які найчастіше фігурують у «десятці»: росіяни, британці, ізраїльтяни, греки, румуни, китайці, українці, німці, американці та ліванці (у Нікосії також зустрічаються австралійці та болгари).