Українці не входять до десятки найбільших груп іноземців з чинною посвідкою на проживання (ВНЖ) в Туреччині станом на 25 грудня 2025 року, випливає з актуальної статистики міграційної служби країни.
Згідно з даними відомства, всього в Туреччині на зазначену дату налічувалося 1 млн 137,023 тис. іноземців, які проживають на підставі посвідки на проживання.
Лідирують громадяни Туркменістану (166,292 тис.) і Азербайджану (90,942 тис.), далі йдуть громадяни Сирії (77,709 тис.) та Ірану (73,534 тис.). Росіяни в цьому рейтингу посідають п’яте місце (72,548 тис.), що означає втрату лідируючих позицій на тлі зростання частки інших країн.
У розрізі типів дозволів на проживання міграційна служба вказує, що на 25 грудня 2025 року короткострокові ВНЖ становили 419,759 тис., студентські – 216,564 тис., сімейні – 166,539 тис., інші категорії – 333,969 тис.
Першоджерелом цих даних є розділ актуальної статистики турецької міграційної служби (Göç İdaresi Başkanlığı) з датою оновлення 25.12.2025.
Ірландія скорочує термін перебування новоприбулих українців у держжитлі з 90 до 30 днів
Ірландський уряд погодив скорочення терміну перебування новоприбулих українців у державному житлі з 90 до 30 днів, повідомляє національний мовник RTE.
«Раніше особи, які втекли від війни в Україні, могли залишатися в такому житлі до 90 днів. За даними уряду, якщо поточна тенденція збережеться – коли близько 50 осіб на день потребують 90-денного розміщення – всі доступні місця можуть бути вичерпані вже цього місяця», – йдеться в повідомленні.
Крім цього, підкомітет погодив введення щотижневих фінансових внесків за проживання в державному житлі для працюючих шукачів притулку. За словами міністра юстиції Джима О’Каллагана, механізм буде розроблений спільно з міністром-державним секретарем Колмом Брофі і представлений урядовим партіям в найближчі тижні перед передачею до Кабінету для остаточного затвердження.
За словами міністра, плата для мешканців центрів системи IPAS (Міжвідомча служба з надання притулку) може становити від €15 до €238 на тиждень, залежно від доходу.
«Зрештою, це буде рішення уряду, але ми рекомендуємо ці пропозиції і вважаємо їх доречними», – сказав він.
О’Каллагана також визнав, що кількість українців, які прибувають до Ірландії, істотно зросла з вересня, і зазначив, що понад 100 тис. українців прибули з 2022 року, близько 80 тис. перебувають у країні зараз.
Кіпр назвав основні країни-покупці нерухомості: лідирують британці, українці на 9 місці
За даними Міністерства внутрішніх справ Кіпру, представленими парламенту, а також зведенням кіпрських ЗМІ, за 2021–2024 роки іноземні покупці придбали понад 37 тис. об’єктів нерухомості на острові.
Топ-10 країн-покупців (2021–2024)
- Великобританія — близько 11 800 об’єктів.
- Росія — приблизно 4 924 об’єкти.
- Греція — близько 4 657 об’єктів.
- Ізраїль — 3 909 об’єктів.
- Ліван — 2 078 об’єктів.
- Китай — 1 226 об’єктів.
- Німеччина — в топ-10 (без уточнення кількості).
- Румунія — у топ-10 (без уточнення кількості).
- Україна — стабільно у «другій п’ятірці», орієнтовно 9-те місце; українці особливо помітні в Лімасолі та Пафосі.
- Білорусь — у топ-10 (без уточнення кількості).
У статистиці відстежуються деякі регіональні особливості, наприклад у Пафосі традиційно лідирують британці (~4,5 тис. об’єктів), у Лімасолі першість за росіянами (~2,5 тис.), за ними британці та ізраїльтяни. У Ларнаці активні британці, ліванці та ізраїльтяни, а в Нікосії значну частину угод забезпечують греки та британці.
З 2021 року іноземці придбали понад 37 тис. об’єктів, тоді як кіпрські громадяни — понад 200 тис. Угоди за участю іноземців зосереджені в Лімасолі та Пафосі (близько 60% всіх операцій).
Основними трендами на ринку житлової нерухомості Кіпру є:
- Зростання цін: у 2024 році загальний обсяг угод досяг рекордних €5,7 млрд; вартість квартир у Нікосії та Ларнаці зросла на 7–10% за рік.
- Зсув попиту: іноземні покупці все частіше вибирають середній сегмент замість ультра-дорогих вілл, орієнтуючись на програми ВНЖ і оренду.
- Локації-лідери: Лімасол і Пафос залишаються ключовими центрами інтересу, але зростає частка угод у Нікосії та Ларнаці.
- Орендний ринок: високий попит на довгострокову оренду в містах з університетами та айті-офісами; прибутковість від оренди — близько 3,5–4% річних.
Експерти прогнозують подальше зростання інтересу з боку громадян Ізраїлю, Лівану та України, а також можливе пожвавлення китайських інвесторів при пом’якшенні валютних обмежень.
Кількість українців у Польщі зросла за червень до 992,5 тис
Кількість українців, які перебувають під тимчасовим захистом у Польщі, зросла за червень 2025 року ще на 5,6 тис. осіб – до 992,5 тис., що є найбільшим місячним приростом серед усіх країн ЄС (+0,6% за місяць), повідомляє аналітичний центр міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal.
“За рік кількість українців на тисячу поляків збільшилася з 26 до 27. Ці дані свідчать про те, що Польща зберігає привабливість для українців як місце тимчасового або навіть довгострокового проживання. Крім того, рішення Європейської Ради про продовження дії тимчасового захисту до 4 березня 2027 року дає українцям у Польщі більше впевненості в завтрашньому дні, а також можливість планувати навчання, роботу або інтеграцію в місцеві громади”, – зазначає директор аналітичного центру Gremi Personal Юрій Григоренко.
Зазначається, що темпи збільшення української громади сповільнилися, Польща зберігає друге місце в ЄС за кількістю українців під цим статусом після Німеччини (близько 1,2 млн осіб) і залишається домівкою для 23% усіх українців, які отримали тимчасовий захист в Європі. Загалом, за даними Євростату, станом на 30 червня в ЄС під тимчасовим захистом перебувало понад 4,3 млн громадян України.
Аналітики центру також відзначають зменшення частки жінок у структурі українських біженців у країнах ЄС з 45,6% до 44,7%, а чоловіків, навпаки, зростання з 22,0% до 24,1%.
“Зростання частки чоловіків в країнах ЄС може бути пов’язане з тим, що після перших років війни українські чоловіки, які мали право на виїзд (багатодітні батьки, люди з інвалідністю, літні чоловіки), частіше приєднуються до своїх сімей в ЄС. Крім того, якщо перші хвилі виїзду були переважно вимушеними і мали захисний характер (жінки з дітьми тікали від небезпеки), то тепер більше українців виїжджають з економічних причин – пошук роботи або стабільних умов життя”, – зазначив Григоренко.
Він також звернув увагу, що в структурі тимчасових біженців зберігається висока частка дітей (понад 31%), що в довгостроковій перспективі може створювати ризики неповернення частини сімей в Україну після завершення війни. «Тривала присутність значної кількості жінок і дітей за кордоном створює ризики депопуляції та втрати покоління. А поступове збільшення частки чоловіків може свідчити про закріплення сімей в ЄС і потенційне зниження шансів на їх повернення в Україну після війни», – резюмував Григоренко.
Джерело: https://interfax.com.ua/




