Tag Archives: українці

Кіпр назвав основні країни-покупці нерухомості: лідирують британці, українці на 9 місці

За даними Міністерства внутрішніх справ Кіпру, представленими парламенту, а також зведенням кіпрських ЗМІ, за 2021–2024 роки іноземні покупці придбали понад 37 тис. об’єктів нерухомості на острові.

Топ-10 країн-покупців (2021–2024)

  1. Великобританія — близько 11 800 об’єктів.
  2. Росія — приблизно 4 924 об’єкти.
  3. Греція — близько 4 657 об’єктів.
  4. Ізраїль — 3 909 об’єктів.
  5. Ліван — 2 078 об’єктів.
  6. Китай — 1 226 об’єктів.
  7. Німеччина — в топ-10 (без уточнення кількості).
  8. Румунія — у топ-10 (без уточнення кількості).
  9. Україна — стабільно у «другій п’ятірці», орієнтовно 9-те місце; українці особливо помітні в Лімасолі та Пафосі.
  10. Білорусь — у топ-10 (без уточнення кількості).

У статистиці відстежуються деякі регіональні особливості, наприклад у Пафосі традиційно лідирують британці (~4,5 тис. об’єктів), у Лімасолі першість за росіянами (~2,5 тис.), за ними британці та ізраїльтяни. У Ларнаці активні британці, ліванці та ізраїльтяни, а в Нікосії значну частину угод забезпечують греки та британці.

З 2021 року іноземці придбали понад 37 тис. об’єктів, тоді як кіпрські громадяни — понад 200 тис. Угоди за участю іноземців зосереджені в Лімасолі та Пафосі (близько 60% всіх операцій).

Основними трендами на ринку житлової нерухомості Кіпру є:

  • Зростання цін: у 2024 році загальний обсяг угод досяг рекордних €5,7 млрд; вартість квартир у Нікосії та Ларнаці зросла на 7–10% за рік.
  • Зсув попиту: іноземні покупці все частіше вибирають середній сегмент замість ультра-дорогих вілл, орієнтуючись на програми ВНЖ і оренду.
  • Локації-лідери: Лімасол і Пафос залишаються ключовими центрами інтересу, але зростає частка угод у Нікосії та Ларнаці.
  • Орендний ринок: високий попит на довгострокову оренду в містах з університетами та айті-офісами; прибутковість від оренди — близько 3,5–4% річних.

Експерти прогнозують подальше зростання інтересу з боку громадян Ізраїлю, Лівану та України, а також можливе пожвавлення китайських інвесторів при пом’якшенні валютних обмежень.

Кількість українців у Польщі зросла за червень до 992,5 тис

Кількість українців, які перебувають під тимчасовим захистом у Польщі, зросла за червень 2025 року ще на 5,6 тис. осіб – до 992,5 тис., що є найбільшим місячним приростом серед усіх країн ЄС (+0,6% за місяць), повідомляє аналітичний центр міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal.

“За рік кількість українців на тисячу поляків збільшилася з 26 до 27. Ці дані свідчать про те, що Польща зберігає привабливість для українців як місце тимчасового або навіть довгострокового проживання. Крім того, рішення Європейської Ради про продовження дії тимчасового захисту до 4 березня 2027 року дає українцям у Польщі більше впевненості в завтрашньому дні, а також можливість планувати навчання, роботу або інтеграцію в місцеві громади”, – зазначає директор аналітичного центру Gremi Personal Юрій Григоренко.

Зазначається, що темпи збільшення української громади сповільнилися, Польща зберігає друге місце в ЄС за кількістю українців під цим статусом після Німеччини (близько 1,2 млн осіб) і залишається домівкою для 23% усіх українців, які отримали тимчасовий захист в Європі. Загалом, за даними Євростату, станом на 30 червня в ЄС під тимчасовим захистом перебувало понад 4,3 млн громадян України.

Аналітики центру також відзначають зменшення частки жінок у структурі українських біженців у країнах ЄС з 45,6% до 44,7%, а чоловіків, навпаки, зростання з 22,0% до 24,1%.

“Зростання частки чоловіків в країнах ЄС може бути пов’язане з тим, що після перших років війни українські чоловіки, які мали право на виїзд (багатодітні батьки, люди з інвалідністю, літні чоловіки), частіше приєднуються до своїх сімей в ЄС. Крім того, якщо перші хвилі виїзду були переважно вимушеними і мали захисний характер (жінки з дітьми тікали від небезпеки), то тепер більше українців виїжджають з економічних причин – пошук роботи або стабільних умов життя”, – зазначив Григоренко.

Він також звернув увагу, що в структурі тимчасових біженців зберігається висока частка дітей (понад 31%), що в довгостроковій перспективі може створювати ризики неповернення частини сімей в Україну після завершення війни. «Тривала присутність значної кількості жінок і дітей за кордоном створює ризики депопуляції та втрати покоління. А поступове збільшення частки чоловіків може свідчити про закріплення сімей в ЄС і потенційне зниження шансів на їх повернення в Україну після війни», – резюмував Григоренко.

Джерело: https://interfax.com.ua/