Tag Archives: Європа

57% українських біженців в Європі мають роботу, але 60% працюють нижче кваліфікації

Середній рівень працевлаштування українських біженців віком 20-64 років у країнах Європи на середину 2025 року складав 57%, включаючи самозайнятість та неформальну роботу, що на 22 відсоткових пункти (в.п.) нижче за порівнянний показник для громадян країни перебування, йдеться у опитуванні УВКБ ООН щодо інтеграції українських біженців на ринок праці.

“Результати значно різняться: країни, що межують з Україною, як правило, фіксують найвищі рівні зайнятості, тоді як країни Західної Європи та Північної Європи демонструють значно нижчі рівні, навіть з урахуванням відмінностей у профілях біженців”, – зазначається у документі, який складений на основі даних 6817 респондентів.

Згідно із публікацією, 3% тих, кому 20-64 роки (або 5% від тих, хто працює), є самозайнятими або підприємцями.

Зазначається, що володіння місцевою мовою є одним із найсильніших предикторів зайнятості, а довший термін перебування в країні перебування також пов’язаний з покращеним виходом на ринок праці.

Згідно з даними, лідирують за рівнем працевлаштування Естонія та Угорщина – відповідно 72% та 71%, за якими слідують Велика Британія (69%), Польща (68%), Болгарія (67%), Чехія (66%), Нідерланди (64%).

Близький до середнього показник демонструють Іспанія (61%), Італія (58%), Литва (57%), Франція (53%), Румунія (50%), Молдова, Ірландія та Бельгія (по 46%).

Суттєво нижчі показники працевлаштування українських біженців, згідно опитування, у Швеції (43%), Фінляндії (40%), Данії та Німеччині (по 39%), Норвегії (37%) та Швейцарії (29%).

“Однак проблема неповної зайнятості залишається поширеною. Майже 60% працюючих біженців повідомляють, що працюють нижче свого рівня кваліфікації, і вони майже вдвічі частіше, ніж громадяни країни, займають низькокваліфіковані роботи”, – констатується у документі УВКБ ООН.

Згідно з ним, серед біженців з вищою освітою понад третина працює на низькокваліфікованих професіях порівняно з 7% громадян країни перебування. На думку дослідників, ця невідповідність між навичками, ймовірно, є основною причиною 40% медіанної різниці в заробітній платні між біженцями та приймаючими країнами.

Зазначається також, що на відміну від рівня зайнятості, неповна зайнятість суттєво не покращується з часом, якщо врахувати мову, галузеву безперервність, освіту та перешкоди на ринку праці, що свідчить про наявність структурних бар’єрів, які потребують цілеспрямованого втручання.

На думку УВКБ ООН, зменшення розривів у зайнятості та продуктивності праці призведе до суттєвих макроекономічних вигод: за досягнення середніх показників по країні це може збільшити річне зростання ВВП до 0,7 процентного пункту в деяких країнах, особливо там, де чисельність біженців велика, а розрив у продуктивності значний.

Серед інших спостережень дослідження – дорослі віком 50–64 років мають приблизно на 10 в.п. нижчу ймовірність працевлаштування порівняно з тими, хто молодше. Чоловіки на 7 в.п. частіше працевлаштовуються, ніж жінки. Наявність професійно-технічного диплома збільшує ймовірність працевлаштування приблизно на 5 в.п. порівняно з тими, хто має лише середню освіту. Але більш вищі ступені забезпечують лише обмежені додаткові переваги — близько 10 в.п. загалом — з незначною різницею між ступенями бакалавра та магістра.

Проживання з маленькими дітьми віком до 6 років знижує ймовірність працевлаштування на 11 в.п., що узгоджується з іншими дослідженнями, які визначають обмеження у догляді за дітьми як важливу перешкоду.

В той же час проживання на самоті збільшує ймовірність працевлаштування на 8 в.п.

Несподівано, проживання з людьми похилого віку (65+) пов’язане зі збільшенням ймовірності працевлаштування на 6 в.п., що свідчить про те, що більшість людей похилого віку можуть не потребувати інтенсивного догляду з боку членів домогосподарства, а радше надавати підтримку з виконанням домашніх обов’язків.

Щодо мови, то респонденти, які повідомляють про хоча б певне знання місцевої мови, мають на 13 в.п. більше шансів бути працевлаштованими, ніж ті, хто не знає її взагалі або має лише мінімальні знання. Примітно, що більш високий рівень володіння мовою, здається, не дає додаткових переваг, а це означає, що типи вакансій, доступні для українських біженців (переважно низькокваліфікованих), можуть не вимагати високого рівня мовних знань

Зрештою, зазначається у досліджені, існує чіткий зв’язок між ймовірністю працевлаштування та часом, що минув з моменту прибуття. Хоча суттєвої різниці між прибуттям протягом останніх шести місяців та протягом одного року не спостерігається, ймовірність працевлаштування зростає на 10 в.п. відносно базового рівня для тих, хто прибув 1–2 роки тому, на 14 в.п. протягом 2–3 років тому та на 20 в.п. для тих, хто прибув понад три роки тому.

Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 16 січня 2026 року оцінювалась в 5,349 млн (на 11 грудня – 5,311 млн), а загалом у світі – у 5,898 млн (5,860 млн).

У самій Україні, за останніми даними ООН на кінець 2025 року, 3,7 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,340 млн на липень та 3,76 млн на квітень.

Джерело: https://open4business.com.ua/57-ukrayinskyh-bizhencziv-v-yevropi-mayut-robotu-ale-60-praczyuyut-nyzhche-kvalifikacziyi/

Ціни на житло у світі прискорилися в I кварталі 2025-го; Сербії у списку країн індексу немає

За даними квартального індексу Knight Frank Global House Price Index (Q1’2025), середньоглобальне зростання цін на житлову нерухомість прискорилося до 2,3% р/р (проти 1,7% у Q4’2024). Позитивну динаміку показали 87% ринків, але в реальному вираженні (з поправкою на інфляцію) середнє зростання залишається негативним: -0,4%. На прискорення вплинули перші зниження ставок у низці країн; подальша динаміка залежить від продовження пом’якшення політики центробанків, зазначають аналітики Knight Frank.

Лідери та аутсайдери

  • Туреччина – №1 за номінальним зростанням (+32,2% р/р), проте в реальному вираженні там -4,2% через високу інфляцію.
  • Сильна Європа. Сім із восьми ринків зі зростанням 10%+ – європейські: Північна Македонія (+22,6%), Португалія (+16,9%), Болгарія (+15,1%), Хорватія (+13,1%), Угорщина (+12,1%), Словаччина (+11,4%), Нідерланди (+10,6%).
  • На дні рейтингу: КНР (-7,5%), Гонконг (-6,5%), Фінляндія (-6,0%), Нова Зеландія (-1,9%).
  • Великі ринки: США +3,4%, Велика Британія +3,9%, Німеччина +2,3%, Франція +0,4% (номінально, р/р).
  • Україна: номінально -1,5% р/р, але +2,1% за квартал; у реальному вираженні -14% р/р.

Ця редакція індексу охоплює 55 ринків (країни/території), які перераховані в таблиці звіту. Сербія до цього переліку не входить, тому в Q1’2025 її ринок не оцінювали в рамках Global House Price Index.

Джерело: https://t.me/relocationrs/1388

Житлова аренда в Європі стрімко дорожчає: Істамбульські ціни зросли на 206%, Афіни — найдешевші

Як зазначено у щойно оприлюдненому звіті Deutsche Bank, найбільше подорожчання орендної плати за трикімнатні квартири в центрі європейських міст за період із 2020 до 2025 року зафіксовано в країнах Південної та Східної Європи — до 206 %. Такі дані наведено у дослідженні, яке охопило 67 міст у світі, зокрема 28 у Європі.

За інформацією Eurostat, на рівні ЄС ціни на житло зросли на 27,3% у квартальному порівнянні (з Q1 2020 до Q1 2025), а оренда — на 12,5% у період із червня 2020 по червень 2025 року. Однак у центральних частинах міст зростання перевищило середні показники.

Найдорожчі та найдешевші міста – 2025 року:

  • Найдорожчий — Лондон: оренда трикімнатної квартири — близько €5 088 на місяць,
  • Дорогі міста: Цюрих, Женева, Амстердам — понад €3 800; Дублін, Люксембург, Париж, Копенгаген, Мюнхен — понад €3 000,
  • Найдешевший — Афіни: €1 080. Дешевші варіанти також у Будапешті (€1 225), Стамбулі (€1 614), Варшаві (€1 881) та Гельсінкі (€1 928).

Найбільше зростання оренди (2020–2025):

  • Істанбул — +206 % (лідер),
  • Лісабон — +81 %; Прага — +73 %; Едінбург — +71 %,
  • Барселона — +65 %; Мадрид — +59 %; Афіни та Варшава — понад +50 %,
  • Мінімальне зростання – у Гельсінкі:

Загалом, висновки показують, що Південна та Східна Європа втратили свою відносну доступність у контексті оренди житла, тоді як великі фінансові й політичні центри Західної та Північної Європи залишаються найдорожчими, але доступність у Східній Європі швидко знижується.

Зростання цін на енергоносії може послабити економічне зростання в Європі

Зростання цін на енергоносії в результаті конфлікту на Близькому Сході може послабити економічне зростання єврозони і таким чином згладити інфляцію, заявив заступник голови Європейського центрального банку (ЄЦБ) Луїс де Гіндос.

“Виникнення ірано-ізраїльського конфлікту додає певної невизначеності динаміці цін на нафту, – наводить його слова The Wall Street Journal. – Динаміка цілком може мати згладжуючий вплив на зростання економіки в єврозоні. Тому важливо пильно стежити за розвитком подій у реальному секторі економіки як за індикатором перспектив інфляції”.

За словами де Гіндоса, підвищення мит на європейський експорт до США напевно сповільнить інфляцію в валютному блоці, в тому числі тому, що воно послабить економічне зростання.

«Підвищені мита очікуються навіть у разі успіху двосторонніх переговорів», – зазначив заступник голови.

ЄЦБ у червні знизив ключову ставку і дав зрозуміти, що наближається до завершення циклу пом’якшення грошово-кредитної політики. У травні інфляція в єврозоні була нижчою за цільові 2%.

Однак коментарі де Гіндоса свідчать про те, що ставку, можливо, доведеться знизити додатково, щоб утримати інфляцію в районі 2%, пише WSJ.

Ескалація торгової війни між США і Європою ставить під загрозу комерційні відносини на $9,5 трлн на рік

Ескалація торговельної війни між США і Європою ставить під загрозу комерційні відносини загальним обсягом приблизно $9,5 трлн на рік, включно з двосторонньою торгівлею та інвестиціями, ідеться у звіті Американської торгової палати в ЄС (AmCham EU). AmCham EU, яка представляє американські компанії, що працюють у Європі, зазначає, що імпортні мита, які запроваджують, можуть негативно вплинути не тільки на обсяги торгівлі товарами, що підпадають під них, а й завдати шкоди трансатлантичним інвестиціям, сума яких набагато вища.

Обсяг двосторонньої торгівлі товарами між США і Європою, з урахуванням Великої Британії, 2024 року сягнув рекордних $1,3 трлн, обсяг торгівлі послугами становив понад $750 млрд, повідомила торгова палата.

Водночас, за її оцінками, продажі «дочок» європейських компаній у США перевищили $3,5 трлн, а філій американських компаній у Європі – $4 трлн.

«Збиток для торговельних потоків товарами досить великий, – зазначає глава AmCham EU Мальте Лохан. – Головний ризик у тому, що все це почне позначатися і на інших зв’язках».

Президент США Дональд Трамп, говорячи про торговельні відносини США і Європи, переважно фокусується на торгівлі товарами, пише The Wall Street Journal. Він неодноразово висловлював занепокоєння високим дефіцитом США в торгівлі з ЄС, який торік становив $235,6 млрд.

Трамп уже запровадив 25%-ві мита на постачання до США сталі та алюмінію, зокрема з Європи. Він також погрожує запровадити аналогічні мита на імпорт європейських автомобілів, фармпрепаратів і низки інших товарів у відповідь на чинні в Європі податкові та регулятивні заходи.

Минулого тижня Трамп також пообіцяв запровадити 200%-ві тарифи на постачання до Штатів європейської алкогольної продукції у відповідь на рішення Євросоюзу підвищити мита на імпорт американського віскі до 50%. Виробники алкоголю як у США, так і в Європі вже заявили, що торгова війна завдасть глибокої шкоди галузі. Введення 200%-вих мит фактично закриє американський ринок для європейських виробників вина.

Наслідки взаємних погроз і заходів у відповідь можуть бути ще важчими, попереджає науковий співробітник Університету Джона Гопкінса і один з авторів звіту AmCham EU Ден Гамільтон. ЄС може відповісти Вашингтону, обклавши податками американські послуги, у торгівлі якими США мають профіцит.

Згідно зі звітом торговельної палати, до Європи надходить більше прямих американських інвестицій, ніж в інші регіони світу разом узяті. Тим часом на європейські компанії припадає майже дві третини всіх прямих інвестицій, що надходять у США.

Введення мит може ускладнити європейським компаніям відправлення компонентів, що випускаються в регіоні, на їхні власні підприємства в США, тоді як відповідні мита з боку ЄС або іншого торгового партнера Вашингтона можуть ускладнити експорт кінцевого продукту зі Штатів, зазначає Гамільтон. Політична невизначеність може призвести до того, що компанії утримуватимуться від трансатлантичних інвестицій.

«Хвильовий ефект конфлікту в торговельній сфері не обмежиться торгівлею», – підкреслює експерт.

Джерело: https://open4business.com.ua/eskalacziya-torgovoyi-vijny-mizh-ssha-i-yevropoyu-stavyt-pid-zagrozu-komerczijni-vidnosyny-na-95-trln-na-rik/