Сербія — одна з небагатьох європейських країн, щодо якої українці демонструють переважно стримане або негативне ставлення. Такі результати були отримані під час дослідження громадської думки, проведеного соціологічною компанією Active Group у квітні 2025 року спільно з аналітичним центром Experts Club.
За підсумками опитування, 19,3% українців мають негативне ставлення до Сербії (15,3% — здебільшого негативне, 3,9% — повністю негативне). Позитивну думку висловили 16,4% (12,9% — здебільшого позитивне, 3,6% — повністю позитивне). Однак найбільша частка — 59,8% — обрали нейтральну позицію, а ще 4,5% не змогли відповісти.
«На відміну від ставлення до Угорщині чи Словаччини, негатив-позитив до Сербії майже на одному рівні, превалює нейтральна позиція – 60%. Сербія балансує між ЄС та Росією і Китаєм задля комфортного політико-економічного існування. Попри географічну близькість і культурну спорідненість, імідж Сербії в Україні потребує переосмислення і переорієнтації для поліпшення двосторонніх відносин», — підкреслив Максим Уракін, засновник Experts Club.
З презентацією дослідження можна ознайомитись за посиланням.
Іспанія отримала переважно позитивну оцінку з боку українців, однак результати свідчать і про значну частку нейтрального сприйняття. Такі висновки містяться в даних соціологічного опитування, проведеного Active Group разом з аналітичним центром Experts Club у квітні 2025 року.
Згідно з результатами, 55,7% респондентів позитивно ставляться до Іспанії (40,4% — здебільшого позитивно, 15,3% — повністю позитивно). Негативне ставлення висловили лише 2,2% опитаних (1,9% — здебільшого негативне, 0,4% — повністю негативне), а найбільша частка — 38,9% — зайняли нейтральну позицію. Ще 3,2% вагалися з відповіддю.
«Іспанія має добрий образ у свідомості наших громадян, але на відміну від країн зі стійкою зовнішньополітичною активністю щодо України, її підтримка сприймається менш виразно. Це пояснює високий рівень нейтральних оцінок», — прокоментував співзасновник Active Group Олександр Позній.
Опитування демонструє, що навіть за позитивного фону українці уважно аналізують ступінь реальної участі міжнародних партнерів у вирішенні долі своєї країни.
З презентацією дослідження можна ознайомитись за посиланням.
Німеччина залишається серед країн, до яких українці ставляться з глибокою симпатією, попри певну критику на ранніх етапах війни. Про це свідчать результати дослідження громадської думки, проведеного Active Group у квітні 2025 року спільно з Experts Club.
Згідно з даними, 68,8% опитаних мають позитивне ставлення до Німеччини (45,0% — здебільшого позитивне, 23,7% — повністю позитивне). Негативну оцінку надали 6,7% українців (5,8% — здебільшого негативну, 0,9% — повністю негативну). Ще 22,4% респондентів висловили нейтральне ставлення, а 2,1% утримались від відповіді.
«Ставлення до Німеччини демонструє трансформацію громадської думки: від скепсису до вдячності за військову та фінансову допомогу, а також прийняття найбільшої кількості біженців. Ці процеси значно активізувались у 2023–2024 роках», — прокоментував співзасновник Active Group Олександр Позній.
Дослідження також підкреслює зростання довіри до партнерів, які з часом підтвердили реальними діями свою підтримку.
З презентацією дослідження можна ознайомитись за посиланням.
Нідерланди впевнено закріплюються у топі країн, до яких українці виявляють стабільну підтримку та позитивне сприйняття. Про це свідчать результати соціологічного опитування, проведеного Active Group у квітні 2025 року спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club.
Згідно з даними дослідження, 70,5% українців мають позитивне ставлення до Нідерландів (41,3% — здебільшого позитивне, 29,2% — повністю позитивне). Негативну оцінку надали лише 2,2% опитаних (2,1% — здебільшого негативне, 0,2% — повністю негативне). Ще 24,9% респондентів обрали нейтральну позицію, а 2,4% не змогли відповісти.
«Нідерланди зберігають імідж демократичної, відкритої та прогресивної країни, яка послідовно підтримує Україну в європейських і міжнародних інституціях. Це й формує таке позитивне ставлення», — зазначив Максим Уракін, засновник Experts Club.
Таким чином, Нідерланди сприймаються українським суспільством як надійний партнер і приклад успішної європейської моделі розвитку.
З презентацією дослідження можна ознайомитись за посиланням.
Аналітичний центр «Experts Club» проаналізував стан економіки Франції та надав свої прогнози на весь 2025 рік. На початку 2025 року економіка Франції демонструє ознаки уповільнення, зумовлені внутрішніми та зовнішніми факторами, включаючи ескалацію торговельних суперечок зі Сполученими Штатами.
Поточні економічні показники
За даними Національного інституту статистики та економічних досліджень (INSEE), у першому кварталі 2025 року ВВП Франції зріс на 0,1% порівняно з попереднім кварталом, після зниження на 0,1% у четвертому кварталі 2024 року. Це скромне зростання в основному обумовлене накопиченням запасів у хімічній, фармацевтичній та агропромисловій галузях, що додало 0,5 процентних пункти до ВВП. Однак внутрішній попит залишається слабким: споживчі витрати стагнують, а інвестиції бізнесу знизилися на 0,1%. Зовнішня торгівля також мала негативний вплив, скоротивши зростання на 0,4 процентних пункти через падіння експорту на 0,7% і збільшення імпорту на 0,4%.
Вплив торгових мит США
Введення адміністрацією президента США Дональда Трампа нових тарифів, включаючи 25% мита на автомобілі, сталь і алюміній, чинить значний тиск на експортно-орієнтовані галузі Франції. Компанії, такі як Airbus, шукають способи обходу цих тарифів, наприклад, доставляючи літаки американським авіакомпаніям через треті країни.
Уряд Франції знизив прогноз зростання економіки на 2025 рік з 0,9% до 0,7%, посилаючись на невизначеність у світовій торгівлі. Банк Франції також підтвердив цей прогноз, зазначивши, що зростання залишається позитивним, але сповільнюється в порівнянні з попередніми роками.
Прогноз на кінець 2025 року
Економісти очікують, що в другій половині 2025 року зростання економіки Франції залишиться слабким, з можливим поліпшенням у 2026 році. Основними факторами ризику залишаються триваючі торговельні суперечки з США і внутрішні політичні невизначеності. Проте Франція прагне підтримувати економічну стабільність за допомогою фіскальних заходів і стимулювання внутрішнього попиту.
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club проаналізував рівень інфляції та її тенденції в Хорватії за останні роки. У 2025 році інфляція в Хорватії демонструє тенденцію до зниження після пікових значень попередніх років. За даними Євростату, у березні 2025 року річна інфляція становила 3,2%, знизившись із 3,7% у лютому та 5,0% у січні.
Зниження інфляції зумовлене кількома факторами:
Стабілізація цін на енергоносії: після різких коливань у попередні роки ціни на енергію почали стабілізуватися, що знизило тиск на загальний рівень цін.
Помірне зростання цін на харчові продукти: попри вплив на інфляцію, що зберігається, темпи зростання цін на харчові продукти сповільнилися.
Уповільнення зростання цін на послуги: у секторі послуг спостерігається зниження інфляційного тиску, що також сприяє загальному зниженню інфляції.
Згідно з прогнозами Європейської комісії, очікується подальше зниження інфляції до 2,9% у 2025 році та до 2,2% у 2026 році.
Для розуміння поточних тенденцій важливо розглянути рівень інфляції в Хорватії за останні роки:
2021 рік: 2,7%
2022 рік: 10,7%
2023 рік: 8,4%
2024 рік: 4,0%
Ці дані свідчать про те, що після значного зростання інфляції у 2022 році, пов’язаного з глобальними економічними потрясіннями, Хорватія поступово повертається до помірних темпів зростання цін.
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club проаналізував динаміку промислового виробництва в Сербії та тенденції його зростання в Сербії за останні роки. На початку 2025 року промислове виробництво в Сербії демонструє уповільнення зростання порівняно з попереднім роком. Згідно з даними Trading Economics, у січні 2025 року промислове виробництво збільшилося на 0,4% у річному вираженні, проте в лютому зафіксовано зниження на 1,8% порівняно з аналогічним періодом 2024 року.
У 2024 році промвиробництво в Сербії показало позитивну динаміку. У грудні 2024 року зростання становило 2,7% у річному вираженні, що стало результатом збільшення виробництва у добувній промисловості на 9,9% і в обробній промисловості на 5,6%.
Бюджетне управління Конгресу (CBO) прогнозує істотне збільшення держборгу США в найближчі 30 років. Згідно з прогнозом CBO, держборг становитиме 100% ВВП у поточному фінансовому році і збільшиться до рекордних 107% ВВП у 2029 фінроці. До 2025 року показник, як очікується, досягне 156% ВВП.
«Зростання держборгу сповільнить економічне зростання, призведе до збільшення відсоткових виплат на користь іноземних власників боргу і створить значні ризики для бюджетних та економічних прогнозів», – йдеться в огляді CBO.
Раніше цього тижня міжнародне рейтингове агентство Moody’s попередило, що мита на імпорт, які запроваджує президент США Дональд Трамп, можуть перешкодити країні взяти під контроль дефіцит бюджету, що зростає.
CBO очікує збільшення дефіциту бюджету США до 2055 року до 7,3% ВВП з 6,4% ВВП у 2024 році. Прогноз на 2025 рік становить 6,2% ВВП.
Прогноз CBO передбачає уповільнення темпів зростання економіки США в поточному році до 2,1% з 2,8% у 2024 році. Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз про стан боргів у світі, докладніше дивіться на YouTube-каналі: https://youtu.be/gq7twYrWuqE
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club проаналізував дані Міжнародного валютного фонду (IMF) про зовнішні борги держав та їх співвідношення до ВВП держав. Відео доступне на ютуб каналі Experts Club. У 2023 році лідером за рівнем державного боргу по відношенню до ВВП став Судан – його показник досяг 252%. Це пов’язано з економічною кризою, наслідками збройного конфлікту та гіперінфляцією.
На другому місці – Японія (206%), яка традиційно утримує високе боргове навантаження через масштабні державні позики та боргове фінансування бюджету.
Третє місце посів Ліван (195%), економіка якого продовжує страждати від наслідків фінансової кризи, корупції та політичної нестабільності.
Максим Уракін, засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук, наголосив, що високий рівень державного боргу відносно ВВП – це серйозний виклик для економіки будь-якої країни.
«У низці випадків, як у Судані чи Лівані, це є наслідком структурних криз, збройних конфліктів і політичної нестабільності. Водночас такі країни, як Японія та Сінгапур, незважаючи на високі показники боргу, мають стійкі економічні моделі, що дають змогу ефективно управляти фінансовими зобов’язаннями. Для України критично важливо шукати баланс між залученням зовнішнього фінансування та забезпеченням економічної стійкості, щоб уникнути боргової пастки та надмірної залежності від кредиторів», – зазначив Уракін.
На 2023 рік зовнішній борг України становив 132,4 млрд доларів, а його співвідношення до ВВП – 87%. Україна не входить до топ-20 країн із найбільшим співвідношенням боргу до ВВП, але посідає високі позиції серед країн із великими державними зобов’язаннями.
За абсолютним розміром боргу Україна посідає приблизно 30-те місце у світі, однак через воєнний конфлікт і необхідність зовнішнього фінансування цей показник продовжує зростати.
Якщо ситуація не стабілізується, прогнозується подальше зростання боргового навантаження, що може призвести до складнощів в обслуговуванні заборгованості та збільшення залежності від міжнародних кредиторів.
На кінець 2024 року ринок праці Сербії демонстрував стабільність із поступовим зростанням зайнятості. Рівень безробіття знизився до 9,2%, порівняно з 10,1% у 2023 році. Відновлення економіки після пандемії та приплив інвестицій у ключові галузі сприяють створенню робочих місць, проте країна, як і раніше, стикається з дефіцитом кваліфікованої робочої сили.
Ключові характеристики ринку праці в Сербії:
1) Чисельність зайнятого населення становить близько 2,9 млн осіб.
2) Основні сектори зайнятості:
Промисловість – 25%;
Сільське господарство – 18%;
Послуги – 45% (включно з IT, торгівлею і туризмом).
3) Середній рівень заробітної плати:
Середня зарплата в Сербії становить 770 євро, у Белграді – 950 євро.
Найвищі зарплати спостерігаються в IT (до 1 500 євро), фармацевтиці (1 200 євро) і фінансовому секторі (1 000 євро).
4) Найбільш затребуваними професіями є:
IT-фахівці;
Інженери;
Медичний персонал;
Робітники будівельної та сільськогосподарської галузей.
Роль мігрантів на ринку праці Сербії
Мігранти відіграють важливу роль в економіці Сербії, особливо в секторах, де спостерігається нестача робочої сили. У 2024 році кількість зареєстрованих іноземних працівників перевищила 120 000 осіб, включно з громадянами України, Боснії і Герцеговини, Північної Македонії, Росії та Китаю.
Основні групи мігрантів та їхні ролі:
Українці:
Офіційна чисельність: близько 30 000 осіб.
Сфери зайнятості: будівництво, сільське господарство, послуги, технічні професії.
Українці активно задіяні в інфраструктурних проектах, таких як будівництво доріг, мостів і промислових об’єктів.
Громадяни Боснії і Герцеговини:
Чисельність: близько 25 000 осіб.
Пріоритети: сфери послуг, включно з торгівлею, готельним бізнесом і ремонтними роботами.
Завдяки близькості мови і культури, громадяни Боснії легко інтегруються на ринку праці Сербії.
Громадяни Північної Македонії:
Чисельність: близько 20 000 осіб.
Основні галузі: промислове виробництво, сільське господарство і транспорт.
Громадяни Росії:
Чисельність сильно варіюється залежно від джерела даних: від 70 до 150 тисяч осіб.
Сфери зайнятості: IT, нерухомість, освіта.
Росіяни частіше обіймають висококваліфіковані посади, особливо в Белграді, а також інвестують у власний бізнес у сферах громадського харчування, IT, тощо.
Китайці:
Чисельність: близько 30 000 осіб.
Роль: розвиток роздрібної торгівлі, управління підприємствами у сфері послуг.
Закономірності:
Українці та балканські мігранти (Боснія, Македонія): частіше працюють на позиціях, що вимагають фізичної роботи або технічної кваліфікації, а також зосереджені на підприємницькій діяльності.
Росіяни: обіймають посади у сфері технологій, фінансів та освіти.
Китайці: зосереджені на підприємницькій діяльності, відкритті малих і середніх бізнесів.
Виклики ринку праці з урахуванням міграції
Брак кваліфікованої робочої сили:
Сербія залучає іноземних працівників, щоб компенсувати дефіцит у будівництві, медицині та IT.
Конкуренція серед мігрантів:
Громадяни сусідніх країн, таких як Боснія і Македонія, мають перевагу через схожість мов і простіший процес інтеграції.
Регуляція міграції:
Процедури оформлення документів для роботи залишаються відносно простими, але потребують оптимізації для скорочення бюрократії.
Експерти прогнозують, що Сербія збереже високу частку трудових мігрантів на ринку праці, особливо в будівництві, сільському господарстві та IT. Ключові фактори:
Залучення інвестицій в інфраструктуру і промисловість.
Збільшення попиту на кваліфікованих фахівців через відтік місцевих кадрів до країн ЄС.
Спрощення процедур трудової міграції.
Ринок праці Сербії у 2024 році розвивається на тлі припливу іноземних працівників, включно зі значною часткою українців. Це дає змогу країні вирішувати проблему нестачі кадрів у ключових галузях. Однак для подальшого зростання Сербії знадобиться не тільки залучення мігрантів, а й поліпшення умов праці та стимулювання місцевих працівників.
