За січень кількість біженців з України зі статусом тимчасового захисту в ЄС знову зросла

Статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 31 січня 2025 року мали 4 млн 285,61 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які покинули Україну внаслідок повномасштабного російського вторгнення, приріст за січень становив 25,53 тис. порівняно з 25,59 тис. у грудні, повідомляє Євростат.

«Найбільший абсолютний приріст кількості бенефіціарів спостерігався в Німеччині (+8 800; +0,8%), Чехії (+6 4360; +1,6%) та Іспанії (+3 050; +1,3%)», – йдеться в інформації відомства.
Зазначається, що кількість людей, які перебувають під тимчасовим захистом, у січні скоротилася в Данії (-2 245; -6,1%), Франції (-660; -1,1%), Австрії (-420; -0,5%) і Литві (-155, -0,3%).

Згідно з даними Євростату, Німеччина зі зростаючим відривом залишається країною з найбільшою кількістю біженців з України в ЄС і світі – 1 млн 170,25 тис. на кінець 2024 року, або 27,3% від загальної кількості бенефіціарів у ЄС.
До трійки лідерів входять також Польща – 993,02 тис., або 23,2%, і Чехія – 394,99 тис., або 9,2%.

Слідом зі значним відставанням йдуть Іспанія – 229,67 тис. і Румунія – 181,9 тис.

Дані за січень щодо Італії та Португалії, де наприкінці 2024 року було відповідно 163,10 тис. і 65,29 тис. біженців із таким статусом, відсутні. Євростат також останніми місяцями уточнює, що в даних щодо Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, статус тимчасового захисту яких уже недійсний.

Згідно з даними відомства, порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб наприкінці січня 2025 року спостерігалася в Чехії (36,2), Польщі (27,1) та Естонії (26,0), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,5.

Мовиться також, що станом на кінець 2024 року на громадян України припадало понад 98,4% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (44,8%) отримувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (31,8%), тоді як дорослі чоловіки – менш як чверть (23,4%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 46,1%, дітей – 33,2% і дорослих чоловіків – 20,7%.

Понад 100 тис. осіб зі статусом тимчасового захисту на кінець січня 2025 року було також у Словаччині – 132,64 тис., Нідерландах – 122,21 тис. та Ірландії – 110,58 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічувалося в Бельгії – 88,29 тис., в Австрії – 85,14 тис., Норвегії – 79,56 тис., Фінляндії – 69,98 тис., Болгарії – 70,34 тис., Швейцарії – 68,40 тис. і Франції – 57,87 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат).

Далі йдуть Латвія – 48,54 тис. осіб, Литва – 48,10 тис., Швеція – 47,02 тис., Угорщина – 39,33 тис., Естонія – 35,72 тис., Данія – 34,68 тис., Греція – 32,81 тис., Хорватія – 26,15 тис., Кіпр – 22,46 тис., Люксембург – 3,94 тис., Ісландія – 3,91 тис., Мальта – 2,24 тис. і Ліхтенштейн – 0,71 тис.

Євростат уточнив, що всі наведені дані стосуються надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою введення тимчасового захисту. 25 червня 2024 року Європейська рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2025 року по 4 березня 2026 року.

Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 19 лютого 2025 року оцінювали в 6,346 млн, а загалом у світі – у 6,907 млн, що на 43 тис. більше, ніж на 16 січня.

У самій Україні, за останніми даними ООН, 3,665 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), зокрема приблизно 160 тис. осіб було переміщено з прифронтових районів на сході та півдні в період із травня по жовтень 2024 року у зв’язку з активізацією бойових дій.

Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Нацбанк у січневому інфляційному звіті оцінив відтік з України 2024 року в 0,5 млн (за даними Держприкордонслужби – 0,315 млн). НБУ також зберіг прогноз відтоку 2025 року на рівні 0,2 млн.

Джерело: https://open4business.com.ua/za-sichen-kilkist-bizhencziv-z-ukrayiny-zi-statusom-tymchasovogo-zahystu-v-yes-znovu-zrosla/

Кількість банкрутств компаній у ЄС загалом знизилася на 0,7%, але істотно зросла в секторі освіти та промисловості

Кількість збанкрутілих компаній у Європейському союзі в четвертому кварталі 2024 року скоротилася на 0,7% порівняно з попередніми трьома місяцями, йдеться в повідомленні статистичного управління ЄС.

Зростання кількості неспроможних компаній було зафіксовано тільки у двох секторах – освіті та соціальній діяльності (+17,7%) і промисловості (+1,6%). Найзначніше зниження відбулося у сфері інформації та комунікацій (-25,6%) і в готельному секторі та сфері громадського харчування (-12,2%).

Кількість реєстрацій підприємств у Євросоюзі в жовтні-грудні зросла на 2,6% порівняно з третім кварталом, при цьому підвищення було зафіксовано в усіх секторах економіки.

Найбільше зростання було зареєстровано в транспортно-складському секторі (+5,7%) і в промисловості (+3,5%), найнезначніше – у будівельній галузі (+0,9%).

Кількість біженців з України в ЄС у грудні знову зросла

Статус тимчасового захисту в країнах ЄС на 31 грудня 2024 року мали 4 млн 260,08 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, що на 25,59 тис., або 0,6%, більше, ніж місяцем раніше, повідомляє Євростат.

«Найбільший абсолютний приріст кількості бенефіціарів спостерігався в Німеччині (+8830; +0,8%), Польщі (+3705; +0,4%) і Чехії (+3435; +0,9%)», – ідеться в інформації відомства.

Зазначається, що кількість людей, які перебувають під тимчасовим захистом, у грудні скоротилася тільки в Данії (-1 995; -5,1%), Італії (-1 310; -0,8%) і Франції (-595; -1,0%).

Згідно з даними Євростату, Німеччина зі зростаючим відривом залишається країною з найбільшою кількістю біженців з України в ЄС і світі – 1 млн 161,45 тис. до кінця 2024 року, або 27,3% від загальної кількості бенефіціарів у ЄС.

До трійки лідерів входять також Польща – 991,63 тис., або 23,3% і Чехія – 388,63 тис., або 9,1%.

Слідом зі значним відставанням ідуть Іспанія – 226,62 тис., Румунія – 179,72 тис. та Італія – 163,10 тис.

Згідно з даними Євростату, загалом за 2024 рік кількість мігрантів з України зі статусом тимчасового захисту скоротилася на 52,14 тис. осіб, але наприкінці 2023 року не врахували даних Швейцарії, де наразі перебуває 68,05 тис. таких громадян.

У Німеччині 2024 року кількість біженців з України зі статусом тимчасового захисту зменшилася на 89,80 тис. через проведене наприкінці 2023 року уточнення даних, тоді як у Польщі вона збільшилася на 36,84 тис., у Чехії – на 15,59 тис., в Іспанії – на 31,70 тис., Румунії – на 33,87 тис. і в Італії – на 1,73 тис.

Євростат також останніми місяцями уточнює, що в даних щодо Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, чий статус тимчасового захисту вже недійсний.

Згідно з даними відомства, порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб наприкінці 2024 року спостерігалася в Чехії (35,7), Польщі (27,1) та Естонії (25,8), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,5.

Йдеться також, що на кінець 2024 року на громадян України припадало понад 98,3% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (44,8%) отримувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (31,9%), тоді як дорослі чоловіки – менш як чверть (23,2%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 46,2%, дітей 33,2% і дорослих чоловіків 20,6%.

Понад 100 тис. осіб зі статусом тимчасового захисту на кінець 2024 року було також у Словаччині – 131,53 тис., Нідерландах – 121,30 тис. та Ірландії – 109,99 тис.

Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Бельгії – 87,24 тис., Австрії – 85,56 тис., Норвегії – 78,77 тис., Фінляндії – 69,39 тис., Болгарії – 68,94 тис., Швейцарії – 68,05 тис., Португалії – 65,29 тис. і Франції – 58,53 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат).

Далі йдуть Литва – 48,25 тис., Латвія – 48,09 тис. осіб, Швеція – 46,41 тис., Угорщина – 39,17 тис., Данія – 36,92 тис., Греція – 32,537 тис., Естонія – 35,44 тис., Хорватія – 25,95 тис., Кіпр – 22,16 тис., Ісландія – 4,2, 22 тис. і Ліхтенштейн – 0,70 тис.

Євростат уточнив, що всі дані стосуються надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту. 25 червня 2024 року Європейська рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2025 року по 4 березня 2026 року.

Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 16 січня 2025 року оцінювали в 6,303 млн, а у світі – у 6,863 млн, що на 49 тис. більше, ніж на 16 грудня.

У самій Україні, за останніми даними ООН, 3,6 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), приблизно 160 тис. осіб. осіб переміщено з прифронтових районів на сході та півдні в період із травня до жовтня 2024 року у зв’язку з активізацією бойових дій.

Як зазначав на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Нацбанк у січневому інфляційному звіті оцінив відтік з України 2024 року в 0,5 млн (за даними Держприкордонслужби – 0,315 млн). НБУ також зберіг прогноз відтоку 2025 року на рівні 0,2 млн.

Купівельна спроможність європейців у 2024 році збільшилася на 3,9% і досягла 18,768 тис. євро на людину

Купівельна спроможність європейців у 2024 році збільшилася на 3,9% і досягла 18,768 тис. євро на душу населення, повідомила дослідницька компанія GfK.

Загалом у Європі населенню торік було доступно близько 12,9 трлн євро, які можна було витратити на продукти харчування, оплату житла і комунальних послуг, страхування і пенсійні накопичення, відпочинок, мобільний зв’язок та інші покупки.

Одночасно показники наявного доходу суттєво різняться між 42 країнами, дані яких були проаналізовані GfK. Найвищі результати були відзначені в Ліхтенштейні, Швейцарії та Люксембургу, в той час як в Україні, Косово і Білорусі вони були найнижчими. У результаті різниця між доходами жителів Ліхтенштейну та України перевищує 24 рази.

Показники 16 із 42 держав перевищують середнє значення по регіону, в той час як у 26 країнах було зафіксовано рівень купівельної спроможності нижче середнього.

“Номінальне зростання купівельної спроможності в Європі становить 3,9%, що є значно помірнішим, ніж у два попередні роки. Однак одночасно темпи інфляції також уповільнилися”, – заявив експерт NIQ-GfK Маркус Франк, слова якого наводяться в повідомленні.

Трійка лідерів за рівнем купівельної спроможності не змінилася порівняно з попереднім роком: Ліхтенштейн – 70,18 тис. євро на душу населення (у 3,7 раза вище за середнє значення для всіх країн регіону), Швейцарія – 52,566 тис. євро (більше у 2,8 раза), Люксембург – 41,785 тис. євро (у 2,2 раза вище).

До десятки входять також Ісландія, Данія, Австрія, Велика Британія, Норвегія, Німеччина та Нідерланди. Водночас Британія додала відразу три позиції і посіла сьому сходинку. Нідерланди піднялися на 10-те місце торік із 12-го у 2023 році, відсунувши за межі десятки Ірландію, яка перемістилася на 12-те місце з 6-го.

В Україні, яка замикає рейтинг і з 24 лютого 2022 року продовжує протистояти повномасштабній військовій агресії Росії, наявні доходи населення становлять 2,878 тис. євро на людину (15% від середньоєвропейського показника).

Безробіття в єврозоні в грудні зросло до 6,3%

Безробіття в єврозоні в грудні минулого року становило 6,3% порівняно з мінімальними за всю історію 6,2% місяцем раніше, повідомило статистичне управління Європейського Союзу.

Аналітики також очікували 6,3%, за даними Trading Economics. Листопадовий рівень при цьому переглянуто з 6,3%. Для порівняння: у грудні 2023 року безробіття становило 6,5%.

Кількість безробітних у регіоні в грудні зросла на 96 тис. порівняно з попереднім місяцем – до максимальних за три місяці 10,83 млн.

Серед молоді (населення до 25 років) частка тих, хто не працює, знизилася до 14,8% з 14,9%.

Найнижчий рівень безробіття серед найбільших держав єврозони було зафіксовано в Німеччині (3,4%, як і місяцем раніше), найвищий – в Іспанії (10,6% проти 10,7% у листопаді). У Франції безробіття в грудні підвищилося на 0,1 відсоткового пункту і сягнуло 7,8%, в Італії – зросло на 0,3 п.п., до 6,2%.

Загалом у Європейському Союзі безробіття минулого місяця становило 5,9% порівняно з 5,8% у листопаді. У грудні 2023 року воно становило 6%.

Кількість авіаперельотів у ЄС у 2024 році зросла до 6,7 млн

Кількість комерційних авіарейсів у Європейському союзі 2024 року становила 6,7 млн, що на 5,8% перевищило показник за попередній рік, повідомило статистичне управління ЄС. Проте їхня кількість залишилася нижчою за позначку в 7 млн, зафіксовану за підсумками допандемійного 2019 року.

На частку нерегулярних рейсів, таких як чартери, припало 8,7% від загальної кількості перельотів. При цьому максимум припав на літні місяці: у червні їхня частка становила 10,3%, у липні – 10,7%, у серпні – 10,1%.

Найбільшу кількість рейсів минулого року обслужив амстердамський аеропорт Схіпхол (484 тис.). Далі йдуть паризький Шарль-де-Голль (463 тис.) і повітряна гавань Франкфурта-на-Майні (437 тис.). До десятки за завантаженістю входять також аеропорти Мадрида, Барселони, Мюнхена, Рима, Афін, Відня і Дубліна.

У поняття «комерційні авіаперельоти» Eurostat включає пасажирські, вантажні та поштові рейси.

Статус тимчасового захисту в країнах ЄС на 30 листопада 2024 року офіційно мали 4 млн 234 тис. українців

Статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 30 листопада 2024 року мали 4 млн 234,49 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, що на 36,01 тис., або 0,9%, більше, ніж місяцем раніше, повідомляє Євростат.
“Найбільший абсолютний приріст кількості бенефіціарів спостерігався в Німеччині (+11 915; +1,0%), Чехії (+5 820; +1,5%) і Польщі (+4 045; +0,4%)”, – йдеться в інформації відомства.

Зазначається, що кількість людей, які перебувають під тимчасовим захистом, у листопаді скоротилася тільки в Італії (-1 270; -0,8%), Франції (-695; -1,2%) і Люксембурзі (-15; -0,4%).
Згідно з даними Євростату, Німеччина зі зростаючим відривом залишається країною з найбільшим числом біженців з України в ЄС і світі – 1 млн 152,62 тис. на кінець листопада, або 27,2% від загальної кількості бенефіціарів у ЄС.
До трійки лідерів входять також Польща – 987,93 тис., або 23,3% і Чехія – 385,19 тис., або 9,1%.
Слідом зі значним відставанням ідуть Іспанія – 224,29 тис., Румунія – 177,61 тис. та Італія – 164,41 тис.
Водночас Євростат уточнив, що в даних щодо Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, чий статус тимчасового захисту вже недійсний.

Згідно з даними відомства, порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб у листопаді 2024 року спостерігалася в Чехії (35,3), Польщі (27,0), Латвії та Естонії (по 25,5), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,4.

Повідомляється також, що станом на 30 листопада 2024 року на громадян України припадало понад 98,3% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (44,9%) одержувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (32,0%), тоді як дорослі чоловіки – менш як чверть (23,1%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 46,3%, дітей 33,3% і дорослих чоловіків 20,4%.

Понад 100 тис. осіб зі статусом тимчасового захисту на кінець листопада 2024 року було також у Словаччині – 130,47 тис., Нідерландах – 120,55 тис. та Ірландії – 109,18 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Бельгії – 85,44 тис., Австрії – 84,60 тис., Норвегії – 78,10 тис., Фінляндії – 68,78 тис., Болгарії – 67,54 тис., Швейцарії – 67,45 тис., Португалії – 64,78 тис. і Франції – 59,13 тис. (дані про дітей переважно не включені – Євростат).
Далі йдуть Литва – 48,01 тис., Латвія – 47,65 тис. осіб, Швеція – 46,00 тис., Данія – 38,92 тис., Угорщина – 38,89 тис., Греція – 32,37 тис., Естонія – 35,12 тис., Хорватія – 25,81 тис., Кіпр – 22,09 тис., Ісландія – 3,97 тис., Люксембург – 3,84 тис., Мальта – 2,20 тис. і Ліхтенштейн – 0,70 тис.

Євростат уточнив, що всі наведені дані стосуються надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту. 25 червня 2024 року Європейська рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2025 року по 4 березня 2026 року.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 16 січня 2025 року оцінювали в 6,303 млн, а загалом у світі – у 6,863 млн, що на 49 тис. більше, ніж на 16 грудня.

У самій Україні, за останніми даними ООН, 3,6 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), водночас приблизно 160 тис. осіб було переміщено з прифронтових районів на сході та півдні в період із травня по жовтень 2024 року у зв’язку з активізацією бойових дій.

Як зазначав на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Водночас Нацбанк у жовтневому інфляційному звіті знову погіршив прогноз відтоку з України 2024 року з 0,4 млн до 0,5 млн. Водночас оцінку відтоку на 2025 рік знижено з 0,3 млн до 0,2 млн.
У звіті Нацбанк підтвердив очікування початку повернення українців додому 2026 року, проте знизив прогноз чистого припливу до 0,2 млн із 0,4 млн.

У листопаді в ЄС продано 870 тис нових авто

Продаж автомобілів у Європейському Союзі в листопаді скоротився на 1,9%, зазначено в повідомленні Європейської асоціації виробників автомобілів (ACEA) Кількість нових легкових машин, зареєстрованих у країнах ЄС, становила 869,816 тис. порівняно з 886,918 тис. у листопаді минулого року.

Продаж у Франції впав на 12,7%, в Італії – на 10,8%, у Німеччині – на 0,5%, в Іспанії – зросли на 6,4%.

Кількість проданих нових автомобілів у Європі загалом (країни ЄС плюс Ісландія, Норвегія, Швейцарія та Велика Британія) минулого місяця зменшилася на 2% – до 1,055 млн. Зокрема у Великій Британії продаж скоротився на 1,9%.

Реалізація електромобілів у Євросоюзі впала на 9,5%, становивши 130,757 тис. Частка таких машин у загальному обсязі продажу опустилася до 15% з 16,3% роком раніше.

Продаж групи Volkswagen (включно зі Skoda, Audi, Seat, Porsche та ін.) у ЄС у листопаді збільшився на 4,1%, Stellantis – впав на 10,1%, Renault – зріс на 8,3%. Німецький виробник автомобілів класу “люкс” Bayerische Motoren Werke AG (SPB: BMW) скоротив реалізацію машин на 6,5%, а її основний конкурент Mercedes-Benz – на 0,6%.

Реалізація автомобілів південнокорейської Hyundai Group в ЄС минулого місяця впала на 13,4%, японської Toyota Group – зросла на 17,3%.

Американський виробник електромобілів Tesla (SPB: TSLA) Inc. продав у Євросоюзі 18,768 тис. машин, що на 40,9% менше, ніж у листопаді минулого року.

У січні-листопаді продаж автомобілів у ЄС підвищився на 0,4% – до 9,726 млн. Реалізація електромобілів зменшилася на 5,4% – до 1,304 млн.

Розмір погодинної заробітної плати в єврозоні в третьому кварталі збільшився в середньому на 4,4%

Розмір погодинної заробітної плати в єврозоні в третьому кварталі 2024 року збільшився в середньому на 4,4% щодо аналогічного періоду 2023 року, свідчать дані Статистичного управління Європейського Союзу (Eurostat).

Показник зріс 13-й квартал поспіль, проте темпи його підйому в липні-вересні стали найнижчими з початку року.

Згідно з переглянутими даними, у другому кварталі зарплати підвищилися на 4,9%, а не на 4,5%, як було оголошено раніше.

Серед найбільших країн блоку уповільнення темпів зростання зарплат у третьому кварталі було зафіксовано в Німеччині (до 4% з 5,7% у другому кварталі) і Франції (до 2,7% з 3,3%), а прискорення – в Іспанії (до 4,7% з 3,9%) та Італії (до 5,2% з 4,2%).

У країнах Євросоюзу погодинна заробітна плата в третьому кварталі в середньому збільшилася на 5% відносно того ж періоду минулого року. Це також найслабше зростання з початку року: зростання зарплат у другому кварталі становило 5,5%, а в першому – 5,6%.

Найсильніше зростання погодинної заробітної плати зафіксовано в Румунії (17,1%), Хорватії (15,1%) та Угорщині (14,1%).

Економіка єврозони в третьому кварталі 2024 року зросла на 0,4%

Економіка єврозони в третьому кварталі 2024 року зросла на 0,4% порівняно з попередніми трьома місяцями, йдеться у звіті Статистичного управління Євросоюзу (Eurostat).

Це максимальне підвищення в поквартальному вираженні за два роки. Консенсус-прогноз експертів, опитаних Trading Economics, також передбачав збереження оцінки зростання ВВП на рівні 0,4%.

У річному вираженні обсяг ВВП єврозони в липні-вересні зріс на 0,9%, що також збіглося з очікуваннями ринку. У другому кварталі економіка єврозони збільшилася на 0,2% у поквартальному і на 0,5% у річному вираженні. Споживчі витрати в єврозоні в третьому кварталі зросли на 0,7% порівняно з попередніми трьома місяцями, державні витрати – на 0,5%, валові вкладення в основний капітал – на 2%. Обсяг експорту знизився на 1,5%, імпорту – збільшився на 0,2%.

ВВП Німеччини в третьому кварталі зріс на 0,1% порівняно з попереднім кварталом і знизився на 0,3% у річному вираженні, Франції – збільшився на 0,4% і 1,2% відповідно, Італії – не змінився в поквартальному і підвищився на 0,4% у річному вираженні.

Економіка Євросоюзу в липні-вересні зросла на 0,4% відносно другого кварталу і на 1% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відео аналіз про економіку України, Європи, світу, детальніше див. відео на YouTube-каналі Experts Club: https://www.youtube.com/watch?v=grE5wjPaItI