Економіка єврозони в третьому кварталі 2024 року зросла на 0,4%

Економіка єврозони в третьому кварталі 2024 року зросла на 0,4% порівняно з попередніми трьома місяцями, йдеться у звіті Статистичного управління Євросоюзу (Eurostat).

Це максимальне підвищення в поквартальному вираженні за два роки. Консенсус-прогноз експертів, опитаних Trading Economics, також передбачав збереження оцінки зростання ВВП на рівні 0,4%.

У річному вираженні обсяг ВВП єврозони в липні-вересні зріс на 0,9%, що також збіглося з очікуваннями ринку. У другому кварталі економіка єврозони збільшилася на 0,2% у поквартальному і на 0,5% у річному вираженні. Споживчі витрати в єврозоні в третьому кварталі зросли на 0,7% порівняно з попередніми трьома місяцями, державні витрати – на 0,5%, валові вкладення в основний капітал – на 2%. Обсяг експорту знизився на 1,5%, імпорту – збільшився на 0,2%.

ВВП Німеччини в третьому кварталі зріс на 0,1% порівняно з попереднім кварталом і знизився на 0,3% у річному вираженні, Франції – збільшився на 0,4% і 1,2% відповідно, Італії – не змінився в поквартальному і підвищився на 0,4% у річному вираженні.

Економіка Євросоюзу в липні-вересні зросла на 0,4% відносно другого кварталу і на 1% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відео аналіз про економіку України, Європи, світу, детальніше див. відео на YouTube-каналі Experts Club: https://www.youtube.com/watch?v=grE5wjPaItI

Кількість новонароджених у Євросоюзі впала до історичного мінімуму

Кількість новонароджених у ЄС 2023 року становила 3,665 млн, що на 5,5% менше, ніж 2022 року, згідно з оновленими даними статистичного управління ЄС (Eurostat). Минулорічний показник – найнижчий за весь час відстеження порівнянних даних, що ведеться з 1961 року. Спад у відсотковому вираженні також став максимальним за всю історію.

Піковий рівень кількості новонароджених у країнах, які зараз входять до ЄС, було зафіксовано в середині 1960-х років, він становив близько 7 млн. Тепер показник перебуває приблизно на рівні США.

Ситуація, що склалася, може посилити тиск на державні фінанси на тлі скорочення працездатного населення і підвищення витрат на охорону здоров’я та виплату пенсій, пише Financial Times.

Експерти з демографії вважають, що довгостроковий тренд на зниження кількості народжуваних європейцями дітей могла посилити їхня стурбованість зміною клімату, пандемією COVID-19, а також найрізкішим стрибком інфляції за останні десятиліття.

«Можливо, що відчуття невизначеності, зокрема (…) відсутність гарантій зайнятості, подорожчання життя і житла, а також численні глобальні кризи, включно з пандемією COVID-19, геополітичною напруженістю та зміною клімату, чинять негативний вплив на індивідуальні рішення щодо репродукції», – каже Гуан’юй Чжан, фахівець ООН з питань народонаселення.

Крім того, європейські жінки стали народжувати пізніше. Згідно з даними, опублікованими Eurostat раніше цього року, середній вік матері під час народження першої дитини підвищився у 2022 році приблизно до 30 років з 28,8 року у 2013 році.

Частка дітей, народжених матерями віком від 40 років, збільшилася за останнє десятиліття до 6% з 2,5%. Багато жінок тепер вважають за краще народжувати дітей ближче до кінця свого репродуктивного віку, що визначається ООН як 49 років.

Тренд зниження кількості новонароджених найяскравіше виражений в Італії, Іспанії, Греції, Польщі, Фінляндії та країнах Балтії, де за останні 10 років кількість новонароджених впала щонайменше на чверть.

Кількість біженців з України в ЄС у вересні зросла на 33,7 тис., у лідерах Німеччина, Польща та Іспанія

Статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 30 вересня 2024 року мали 4 млн 197,37 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, порівняно з 4 млн 163,66 тис. громадян місяцем раніше, повідомляє Євростат.

«Порівняно з кінцем серпня 2024 року найбільший абсолютний приріст кількості одержувачів спостерігався в Німеччині (+7 005; +0,6%), Польщі (+4 645; +0,5%) та Іспанії (+3 170; +1,5%)», – ідеться в інформації відомства.

Воно вказало, що кількість бенефіціарів скоротилася у Франції (-570; -0,9%) та Італії (-10; -0,0%).

Таким чином у вересні зростання кількості біженців з України зі статусом тимчасового захисту сповільнилося до 33,7 тис. з 39,8 тис. у серпні.

Згідно з даними Євростату, незважаючи на позбавлення Німеччиною в липні майже 237 тис. осіб зазначеного статусу, вона однаково залишається країною з найбільшим їхнім числом у ЄС і світі – 1 млн 129,34 тис. на кінець вересня, або 26,9% від загальної кількості бенефіціарів у ЄС.

До трійки лідерів входять також Польща – 979,84 тис., або 23,3% і Чехія – 378,48 тис., або 9,0%.

Слідом зі значним відставанням ідуть Іспанія – 218,30 тис., Румунія – 172,41 тис. та Італія – 166,79 тис.

Водночас Євростат уточнив, що в даних щодо Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, чий статус тимчасового захисту вже недійсний.

Згідно з даними відомства, порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб у вересні 2024 року спостерігалася в Чехії (34,7), Литві (28,1) та Польщі (26,8), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,3.

Мовиться також, що на 30 вересня 2024 року на громадян України припадало понад 98,3% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (45,0%) одержувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (32,3%), тоді як дорослі чоловіки – трохи більше ніж п’яту частину (22,7%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 46,5%, дітей 33,7% і дорослих чоловіків 19,9%.

Понад 100 тис. осіб зі статусом тимчасового захисту на кінець вересня 2024 року було також у Словаччині – 126,97 тис., Нідерландах – 119,01 тис. та Ірландії – 107,93 тис.

Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Бельгії – 84,54 тис., Австрії – 81,91 тис., Литві – 81,07 тис., Норвегії – 76,11 тис., Фінляндії – 67,27 тис., Швейцарії – 66,63 тис., Болгарії – 64,32 тис., Португалії – 63,66 тис. і Франції – 60,10 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат).

Далі йдуть Латвія – 46,99 тис. осіб, Швеція – 44,63 тис., Угорщина – 37,99 тис., Данія – 36,93 тис., Естонія – 34,24 тис., Греція – 31,78 тис., Хорватія – 25,40 тис., Кіпр – 21,68 тис., Ісландія – 3,92 тис., Люксембург – 3,82 тис., Мальта – 2,16 тис. і Ліхтенштейн – 0,66 тис.

Євростат уточнив, що всі наведені дані стосуються надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту. 25 червня 2024 року Європейська рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2025 року по 4 березня 2026 року.

Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 15 жовтня цього року оцінювали в 6,192 млн, а загалом у світі – у 6,752 млн, що відповідно на 38 тис. і 27 тис. більше, ніж на 24 вересня цього року.

У самій Україні, за останніми даними ООН на серпень цього року, було 3,669 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що на 121 тис. більше, ніж на квітень цього року.

За даними регіональної влади, на які посилаються в ООН, з 1 серпня до 3 жовтня Донецьку область на сході України залишили понад 120 тис. осіб, зокрема 19,5 тис., які втекли від активних бойових дій. У Сумській області влада оцінює, що було евакуйовано 36 тис. осіб, зокрема 6 тис. дітей.

Як зазначав на початку березня минулого року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Мінекономіки в макропрогнозі на цей рік заклало повернення в Україну 1,5 млн осіб.

Водночас Нацбанк, навпаки, у жовтневому інфляційному звіті знову погіршив прогноз відтоку з України цього року з 0,4 млн до 0,5 млн. В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, цьогоріч до 6,8 млн. Водночас оцінку відтоку на наступний рік знижено з 0,3 млн до 0,2 млн.

У новому звіті Нацбанк підтвердив очікування початку повернення українців додому 2026 року, проте знизив прогноз чистого припливу 2026 року до 0,2 млн з 0,4 млн.

Молочні ферми ЄС у 2023 році виробили 160 млн тонн молока, у трійці лідерів – Німеччина, Іспанія, Франція

Молочні ферми Європейського Союзу 2023 року виробили 160,8 млн тонн сирого молока, що на 0,8 млн тонн більше, ніж 2022 року, і на 15,8 млн тонн більше, ніж 2013-го, наголошується в дослідженні Євростату.

Згідно з ним, більша частина виробленого в ЄС молока використовується для виробництва масла і сиру. Так, 2023 року на молокопереробні заводи було поставлено 149,3 млн тонн сирого молока, яке було використано для випуску низки свіжих і готових молочних продуктів.

Своєю чергою молочні заводи ЄС у 2023 році виробили 22,0 млн тонн питного молока і 7,8 млн тонн кисломолочних продуктів. При цьому 58,2 млн тонн незбираного молока і 17,4 млн тонн знежиреного молока було використано для виробництва 10,6 млн тонн сиру. Ще 45,4 млн тонн незбираного молока було спрямовано на виробництво 2,3 млн тонн масла, зазначається в дослідженні.

Лідером у виробництві молока і молочних продуктів у Європейському Союзі стала Німеччина, на частку якої припадало 19% від загального обсягу виробництва питного молока. Вона також була провідним виробником кисломолочних продуктів (27%), масла (20%) і сиру (22%).

Друге місце з виробництва питного молока посіла Іспанія (15% від загального обсягу ЄС), за нею йде Франція (13%). Нідерланди були другим за величиною виробником кисломолочних продуктів (17%), за ними йде Польща (10%).

Франція була другим за величиною виробником як масла, так і сиру (18% від загального обсягу ЄС за кожним продуктом). Ірландія посіла третє місце з виробництва масла (13%), а Італія – третє місце з виробництва сиру (13%).

Податки становили 40% ВВП в Європейському союзі в 2023 році

Загальне відношення податків і відрахувань на соціальні потреби до ВВП в Європейському союзі в 2023 році становило 40%, що нижче за показник за попередній рік (40,7%), повідомило статистичне управління ЄС.

У єврозоні цей показник також зменшився до 40,6% торік порівняно з 41,4% у 2022 році.

В абсолютному вираженні 2023 року доходи від податків і соцвнесків у ЄС збільшилися на 308 млрд євро і становили 6,883 трлн євро.

Коефіцієнт співвідношення податків до ВВП істотно різниться за країнами, водночас найвищі частки було зафіксовано у Франції (45,6%), Бельгії (44,8%) і Данії (44,1%). Найнижчі показники в Ірландії (22,7%), Румунії (27,0%) і Мальти (27,1%).

Минулого року підвищення показника відбулося в 11 державах ЄС, найзначніше він зріс на Кіпрі (до 38,8% з 35,9% у 2022 році) і в Люксембурзі (до 42,8% з 40,2%). У 12 країнах було зафіксовано зниження, найістотніше – у Греції (до 40,7% з 42,8%) і Франції (до 45,6% з 47,6%).

Споживчі ціни в єврозоні в жовтні збільшилися на 2%

Споживчі ціни в єврозоні в жовтні збільшилися на 2% у річному вираженні, ідеться у звіті статистичного управління Європейського Союзу, який представив попередні дані. Отже, інфляція прискорилася порівняно з вереснем, коли вона становила 1,7%.

Консенсус-прогноз аналітиків, який наводить Trading Economics, передбачав збільшення темпів зростання споживчих цін у жовтні до 1,9%.

Згідно з попередніми даними, підвищення вартості послуг цього місяця становило 3,9%, як і у вересні, зростання цін на харчові продукти, алкоголь і тютюнову продукцію прискорилося до 2,9% із 2,4%. Промислова продукція в жовтні подорожчала на 0,5% (+0,4% у вересні), енергоресурси подешевшали на 4,6% (-6,1% у вересні).

Споживчі ціни без урахування вартості продуктів харчування та енергоносіїв (індекс CPI Core) збільшилися на 2,7%, як і місяцем раніше. Експерти очікували уповільнення темпів зростання до 2,6%.

Споживчі ціни в єврозоні в жовтні підвищилися на 0,3% щодо попереднього місяця. У вересні було відзначено їх зниження на 0,1% у щомісячному вираженні.

Безробіття в єврозоні у вересні становило мінімальні за всю історію підрахунків 6,3%

Безробіття в єврозоні у вересні становило мінімальні за всю історію підрахунків 6,3%, повідомило статистичне управління Європейського Союзу. Серпневий показник переглянуто з 6,4% до 6,3%. За даними Trading Economics, аналітики очікували безробіття минулого місяця на рівні 6,4%.

У вересні 2023 року безробіття в єврозоні було на рівні 6,6%.

Кількість безробітних у регіоні минулого місяця зросла на 13 тис. порівняно із серпнем, до 10,884 млн. Безробіття серед молоді (населення до 25 років) підвищилося до 14,4% із переглянутих вгору 14,3% місяцем раніше.

Найнижчий рівень безробіття серед найбільших держав єврозони було зафіксовано в Німеччині (3,5%, як і місяцем раніше), найвищий – в Іспанії (11,2%, знизився на 0,1 відсоткового пункту). У Франції безробіття у вересні підвищилося на 0,1 п.п. і становило 7,6%, в Італії – залишилося незмінним на рівні 6,1%. Загалом у Європейському Союзі безробіття минулого місяця становило 5,9%, як і в серпні.

Кількість біженців з України зі статусом тимчасового захисту в ЄС у серпні зросла на 40 тис

Статус тимчасового захисту в країнах ЄС на 31 серпня 2024 року мали 4 млн 163,66 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, порівняно з 4 млн 123,88 тис. громадян місяцем раніше, повідомляє Євростат.
«Порівняно з кінцем липня 2024 року найбільший абсолютний приріст кількості бенефіціарів спостерігався в Німеччині (+11 730; +1,1%), Чехії (+7 275; +2,0%) і Румунії (+3 050; +1,8%)», – ідеться в інформації відомства.
Воно вказало, що кількість бенефіціарів скоротилася в Польщі (-1 015; -0,1%), Франції (-680; -1,1%) і Люксембурзі (-10; -0,3%).
Згідно з даними Євростату, незважаючи на позбавлення Німеччиною в липні майже 237 тис. осіб статусу тимчасового захисту, вона однаково залишається країною з найбільшим їхнім числом у ЄС і світі – 1 млн 122,33 тис. на кінець серпня, або 27,0% від загальної кількості бенефіціарів ЄС.
Слідом ідуть Польща – 975,19 тис., або 23,4% і Чехія – 376,89 тис., або 9,1%.
У серпневій статистиці після чотиримісячної перерви було оновлено дані щодо Іспанії, згідно з якими вона залишається на четвертому місці – 215,13 тис. порівняно з 203,3 тис. на кінець березня.
Водночас Євростат уточнив, що в даних щодо Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, чий статус тимчасового захисту вже недійсний.
Згідно з даними відомства, порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб у серпні 2024 року спостерігалася в Чехії (34,6), Литві (27,6) і Польщі (26,6), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,3.
Мовиться також, що на 31 серпня 2024 року на громадян України припадало понад 98% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (45,1%) одержувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (32,3%), тоді як дорослі чоловіки – трохи більше ніж п’яту частину (22,6%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 46,5%, дітей 33,9% і дорослих чоловіків 19,5%.
Згідно з представленими даними, у липні п’ятою за кількістю біженців з України зі статусом тимчасового захисту в ЄС залишалася Італія зі 166,80 тис., що на 0,60 тис. більше липневого показника.
Понад 100 тис. таких осіб на кінець серпня 2024 року було також у Нідерландах – 116,90 тис., Словаччині – 125,92 тис. та Ірландії – 107,44 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Бельгії – 83,24 тис., Литві – 79,74 тис., Австрії – 80,27 тис., Норвегії – 74,96 тис., Фінляндії – 66,49 тис., Швейцарії – 66,48 тис., Португалії – 63,01 тис., Франції – 60,67 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат) і Болгарії – 62,51 тис.
Далі йдуть Латвія – 46,51 тис. осіб, Швеція – 43,73 тис., Угорщина – 37,53 тис., Данія – 35,79 тис., Естонія – 33,84 тис., Греція – 31,48 тис., Хорватія – 25,22 тис., Кіпр – 21,13 тис., Ісландія – 3,91 тис., Люксембург – 3,81 тис., Мальта – 2,13 тис. і Ліхтенштейн – 0,65 тис.
Євростат уточнив, що всі наведені дані відносяться до надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 16 вересня цього року оцінювали в 6,218 млн, а загалом у світі – у 6,780 млн, що відповідно на 134 тис. і 125 тис. більше, ніж місяцем раніше.

Джерело: https://open4business.com.ua/kilkist-bizhencziv-z-ukrayiny-zi-statusom-tymchasovogo-zahystu-v-yes-u-serpni-zrosla-na-40-tys/

Чотирнадцять країн ЄС, а також Норвегія, Швейцарія та Ліхтенштейн просять Єврокомісію прискорити повернення нелегальних мігрантів

Чотирнадцять країн ЄС, а також Норвегія, Швейцарія та Ліхтенштейн підписали звернення, що закликає виконавчу владу ЄС запропонувати нові правила, що посилюють політику повернення, повідомляє Politico.

17 європейських країн у своєму листі до Європейської комісії просять запровадити нові правила, які дадуть змогу урядам затримувати нелегальних мігрантів, якщо вони становлять загрозу національній безпеці, а також змусять мігрантів співпрацювати з владою і забезпечать використання всіма країнами ЄС однакового програмного забезпечення для управління даними.

У листі до Комісії йдеться про те, що мігранти, які не мають права залишатися в ЄС, «мають бути притягнуті до відповідальності».

Зазначається, що Норвегія, Швейцарія та Ліхтенштейн також підписали звернення, хоча й не входять до ЄС, проте вони є членами Шенгенської зони.

Видання звертає увагу, що поштовх відбувається на тлі правого та антиміграційного зсуву в багатьох країнах ЄС.

Джерело: https://open4business.com.ua/chotyrnadczyat-krayin-yes-a-takozh-norvegiya-shvejczariya-ta-lihtenshtejn-prosyat-yevrokomisiyu-pryskoryty-povernennya-nelegalnyh-migrantiv/

Найнижчий рівень безробіття серед найбільших держав єврозони в Німеччині, найвищий – в Іспанії

Безробіття в єврозоні в серпні становило 6,4%, не змінившись порівняно з липневим рівнем, повідомило статистичне управління Європейського союзу. Це мінімальний показник за час ведення розрахунків. Дані збіглися з консенсус-прогнозом аналітиків, який наводить Trading Economics.

У серпні 2023 року безробіття в єврозоні було на рівні 6,6%. Кількість безробітних у регіоні позаминулого місяця скоротилася на 95 тис. порівняно з липнем, до 10,925 млн. Безробіття серед молоді (населення до 25 років) знизилося до 14,1% з 14,2% місяцем раніше.

Найнижчий рівень безробіття серед найбільших держав єврозони було зафіксовано в Німеччині (3,5%, як і в липні), найвищий – в Іспанії (11,3%, знизився на 0,1 відсоткового пункту). У Франції безробіття в серпні не змінилося і становило 7,5%, в Італії – опустилося до 6,2% з 6,4%.

Загалом у Європейському союзі безробіття позаминулого місяця знизилося до 5,9% з липневих 6%.