Tag Archives: Німеччина

У 2025 році економіка Німеччини продовжує стикатися з серйозними труднощами. Після двох років поспіль зниження ВВП (на 0,3% у 2023 році та на 0,2% у 2024 році), поточний рік характеризується стагнацією, з прогнозованим зростанням ВВП на рівні 0,0%. Це робить Німеччину єдиною країною G7, яка не продемонструвала економічного зростання за останні три роки.

Основні економічні показники

• ВВП: У першому кварталі 2025 року економіка Німеччини зросла на 0,2%, що дозволило уникнути технічної рецесії.
• Інфляція: У квітні 2025 року рівень інфляції становив 2,1%, що свідчить про стабілізацію цін.
• Безробіття: У квітні рівень безробіття сягнув 6,3%, що є найвищим показником з грудня 2015 року, за виключенням періоду пандемії.
• Споживчі настрої: Індекс споживчих настроїв GfK у травні покращився до -20,6 пунктів, що вказує на обережний оптимізм серед населення.

Основні виклики

• Торговельні напруженості: Нові тарифи, запроваджені адміністрацією президента США Дональда Трампа, чинять тиск на експортно-орієнтовану промисловість Німеччини, особливо в автомобільному та металургійному секторах.
• Структурні проблеми: Демографічні зміни, дефіцит кваліфікованої робочої сили та висока вартість енергії продовжують стримувати економічне зростання.
• Політична нестабільність: Затримки у формуванні нового уряду після виборів у лютому 2025 року створюють невизначеність щодо економічної політики.

Заходи зі стимулювання економіки

Очікується, що новий уряд під керівництвом канцлера Фрідріха Мерца, який має вступити на посаду 6 травня, представить пакет заходів зі стимулювання економіки. Серед них:

• Створення інвестиційного фонду обсягом 500 мільярдів євро для розвитку інфраструктури та оборони.
• Реформа податкової системи з метою зниження податкового навантаження на бізнес.
• Спрощення бюрократичних процедур для стимулювання підприємницької активності.

Прогнози на майбутнє

Економісти прогнозують помірне відновлення економіки Німеччини у 2026 році зі зростанням ВВП на рівні близько 1,0% . Однак успішна реалізація цих прогнозів залежатиме від здатності нового уряду ефективно справлятися з внутрішніми та зовнішніми викликами.

Обсяг промислового виробництва у ФРН у лютому зменшився на 1,3% порівняно з попереднім місяцем, повідомило статистичне управління країни. Аналітики в середньому очікували його зниження на 1,1%, за даними Trading Economics.

За підсумками перегляду оцінка зростання промвиробництва в січні була підтверджена на рівні 2%.

Скорочення промвиробництва в лютому було насамперед зумовлене зниженням показника будівельної галузі на 3,2%, зазначає управління. Виробництво продуктів харчування зменшилося на 5,3%, енергії – на 3,3%.

Тим часом випуск електрообладнання збільшився на 3,3%. Випуск засобів виробництва підвищився на 0,2%, споживчих товарів – скоротився на 3%, проміжних – на 0,4%. У річному вираженні обсяг промвиробництва в Німеччині в лютому впав на 4%.

Бажання українців, які втекли від війни, залишитися в Німеччині навіть після завершення бойових дій пов’язане з їхньою дедалі більшою інтеграцією в німецьке суспільство, випливає з аналізу Інституту досліджень ринку праці та професій (IAB). «Високий рівень освіти і сильне бажання інтегруватися серед українських біженців створюють можливості для обох сторін, особливо з огляду на демографічні зміни та брак кваліфікованих кадрів у Німеччині», – зазначає експертка IAB Юлія Косякова.

Однак для того, щоб взаємовигідні відносини склалися, ФРН слід активніше допомагати українцям у пошуку роботи, вивченні мови та визнанні професійних кваліфікацій, вважає Косякова.

З дослідження IAB випливає, що в середньому лише 22% українських біженців віком від 18 до 64 років мають роботу. 57% українських жінок і 50% чоловіків працюють у Німеччині на посадах, які не відповідають їхній кваліфікації. Найчастіше українці знаходять роботу в клінінговій сфері, громадському харчуванні та соціальній сфері, включно з доглядом за людьми з обмеженими можливостями. Середній місячний брутто-дохід українців, які працюють на повну ставку, становить 2 600 євро, що значно нижче середнього по ФРН (4 479 євро).

При цьому, згідно з дослідженням, 97% дорослих біженців мають шкільну освіту, 75% – професійну або вищу освіту, а 90% – досвід роботи на батьківщині. Тільки 20% змогли офіційно підтвердити свої дипломи та кваліфікації в Німеччині.