Tag Archives: Німеччина

Рівень безробіття в Німеччині збільшився до 6,1% у жовтні

У 2024 році ринок праці Німеччини зіткнувся з помітними викликами, відображаючи загальні економічні труднощі країни. Рівень безробіття, скоригований з урахуванням сезонних коливань, збільшився до 6,1% у жовтні, що є найвищим показником з лютого 2021 року. Кількість безробітних сягнула 2,856 мільйона осіб, збільшившись на 27 тисяч порівняно з попереднім місяцем.
Попри високий попит на робочу силу в низці галузей, можливості для безробітних знайти роботу відновлюються повільно. Очікується, що промисловість продовжить скорочувати робочі місця, тоді як попит на фахівців в інших секторах залишається високим.
У 2024 році в Німеччині було запроваджено нову допомогу з безробіття – Bürgergeld, яка замінила колишню Arbeitslosengeld II. У 2024 році суму допомоги було збільшено до €563.
Таким чином, 2024 рік став для Німеччини періодом значних випробувань на ринку праці, зумовлених як внутрішніми економічними чинниками, так і зовнішніми викликами. Уряду та бізнесу належить спільно шукати рішення для стабілізації зайнятості та підтримки безробітних громадян.

Кількість біженців з України в ЄС у вересні зросла на 33,7 тис., у лідерах Німеччина, Польща та Іспанія

Статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 30 вересня 2024 року мали 4 млн 197,37 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, порівняно з 4 млн 163,66 тис. громадян місяцем раніше, повідомляє Євростат.

«Порівняно з кінцем серпня 2024 року найбільший абсолютний приріст кількості одержувачів спостерігався в Німеччині (+7 005; +0,6%), Польщі (+4 645; +0,5%) та Іспанії (+3 170; +1,5%)», – ідеться в інформації відомства.

Воно вказало, що кількість бенефіціарів скоротилася у Франції (-570; -0,9%) та Італії (-10; -0,0%).

Таким чином у вересні зростання кількості біженців з України зі статусом тимчасового захисту сповільнилося до 33,7 тис. з 39,8 тис. у серпні.

Згідно з даними Євростату, незважаючи на позбавлення Німеччиною в липні майже 237 тис. осіб зазначеного статусу, вона однаково залишається країною з найбільшим їхнім числом у ЄС і світі – 1 млн 129,34 тис. на кінець вересня, або 26,9% від загальної кількості бенефіціарів у ЄС.

До трійки лідерів входять також Польща – 979,84 тис., або 23,3% і Чехія – 378,48 тис., або 9,0%.

Слідом зі значним відставанням ідуть Іспанія – 218,30 тис., Румунія – 172,41 тис. та Італія – 166,79 тис.

Водночас Євростат уточнив, що в даних щодо Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, чий статус тимчасового захисту вже недійсний.

Згідно з даними відомства, порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб у вересні 2024 року спостерігалася в Чехії (34,7), Литві (28,1) та Польщі (26,8), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,3.

Мовиться також, що на 30 вересня 2024 року на громадян України припадало понад 98,3% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (45,0%) одержувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (32,3%), тоді як дорослі чоловіки – трохи більше ніж п’яту частину (22,7%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 46,5%, дітей 33,7% і дорослих чоловіків 19,9%.

Понад 100 тис. осіб зі статусом тимчасового захисту на кінець вересня 2024 року було також у Словаччині – 126,97 тис., Нідерландах – 119,01 тис. та Ірландії – 107,93 тис.

Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Бельгії – 84,54 тис., Австрії – 81,91 тис., Литві – 81,07 тис., Норвегії – 76,11 тис., Фінляндії – 67,27 тис., Швейцарії – 66,63 тис., Болгарії – 64,32 тис., Португалії – 63,66 тис. і Франції – 60,10 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат).

Далі йдуть Латвія – 46,99 тис. осіб, Швеція – 44,63 тис., Угорщина – 37,99 тис., Данія – 36,93 тис., Естонія – 34,24 тис., Греція – 31,78 тис., Хорватія – 25,40 тис., Кіпр – 21,68 тис., Ісландія – 3,92 тис., Люксембург – 3,82 тис., Мальта – 2,16 тис. і Ліхтенштейн – 0,66 тис.

Євростат уточнив, що всі наведені дані стосуються надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту. 25 червня 2024 року Європейська рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2025 року по 4 березня 2026 року.

Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 15 жовтня цього року оцінювали в 6,192 млн, а загалом у світі – у 6,752 млн, що відповідно на 38 тис. і 27 тис. більше, ніж на 24 вересня цього року.

У самій Україні, за останніми даними ООН на серпень цього року, було 3,669 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що на 121 тис. більше, ніж на квітень цього року.

За даними регіональної влади, на які посилаються в ООН, з 1 серпня до 3 жовтня Донецьку область на сході України залишили понад 120 тис. осіб, зокрема 19,5 тис., які втекли від активних бойових дій. У Сумській області влада оцінює, що було евакуйовано 36 тис. осіб, зокрема 6 тис. дітей.

Як зазначав на початку березня минулого року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Мінекономіки в макропрогнозі на цей рік заклало повернення в Україну 1,5 млн осіб.

Водночас Нацбанк, навпаки, у жовтневому інфляційному звіті знову погіршив прогноз відтоку з України цього року з 0,4 млн до 0,5 млн. В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, цьогоріч до 6,8 млн. Водночас оцінку відтоку на наступний рік знижено з 0,3 млн до 0,2 млн.

У новому звіті Нацбанк підтвердив очікування початку повернення українців додому 2026 року, проте знизив прогноз чистого припливу 2026 року до 0,2 млн з 0,4 млн.

Молочні ферми ЄС у 2023 році виробили 160 млн тонн молока, у трійці лідерів – Німеччина, Іспанія, Франція

Молочні ферми Європейського Союзу 2023 року виробили 160,8 млн тонн сирого молока, що на 0,8 млн тонн більше, ніж 2022 року, і на 15,8 млн тонн більше, ніж 2013-го, наголошується в дослідженні Євростату.

Згідно з ним, більша частина виробленого в ЄС молока використовується для виробництва масла і сиру. Так, 2023 року на молокопереробні заводи було поставлено 149,3 млн тонн сирого молока, яке було використано для випуску низки свіжих і готових молочних продуктів.

Своєю чергою молочні заводи ЄС у 2023 році виробили 22,0 млн тонн питного молока і 7,8 млн тонн кисломолочних продуктів. При цьому 58,2 млн тонн незбираного молока і 17,4 млн тонн знежиреного молока було використано для виробництва 10,6 млн тонн сиру. Ще 45,4 млн тонн незбираного молока було спрямовано на виробництво 2,3 млн тонн масла, зазначається в дослідженні.

Лідером у виробництві молока і молочних продуктів у Європейському Союзі стала Німеччина, на частку якої припадало 19% від загального обсягу виробництва питного молока. Вона також була провідним виробником кисломолочних продуктів (27%), масла (20%) і сиру (22%).

Друге місце з виробництва питного молока посіла Іспанія (15% від загального обсягу ЄС), за нею йде Франція (13%). Нідерланди були другим за величиною виробником кисломолочних продуктів (17%), за ними йде Польща (10%).

Франція була другим за величиною виробником як масла, так і сиру (18% від загального обсягу ЄС за кожним продуктом). Ірландія посіла третє місце з виробництва масла (13%), а Італія – третє місце з виробництва сиру (13%).

Споживчі ціни в Німеччині в жовтні зросли на 2,4%

Споживчі ціни в Німеччині, гармонізовані зі стандартами Євросоюзу, у жовтні 2024 року збільшилися на 2,4% у річному вираженні після зростання на 1,8% місяцем раніше, свідчать попередні дані Федерального статистичного управління країни (Destatis). Порівняно з попереднім місяцем споживчі ціни збільшилися на 0,4%.

У вересні в щомісячному вираженні було відзначено падіння на 0,1%. Аналітики в середньому прогнозували підйом на 2,1% у річному вираженні та підйом на 0,2% у помісячному.

Споживчі ціни, розраховані за німецькими стандартами, у жовтні збільшилися на 2% у річному вираженні. Щодо вересня вони піднялися на 0,4%. Експерти очікували підйому на 1,8% у річному вираженні та підйому на 0,2% у помісячному.

Безробіття в Німеччині зросло до максимуму за три роки

Безробіття в Німеччині в жовтні збільшилося до 6,1%, повідомило Федеральне агентство з працевлаштування ФРН. Цей рівень є максимальним з лютого 2021 року. До цього безробіття чотири місяці поспіль перебувало на позначці 6%.

Кількість безробітних у Німеччині в поточному місяці збільшилася на 27 тис.

Аналітики в середньому прогнозували зростання кількості безробітних на 15 тис. і підвищення безробіття до 6,1%, за даними Trading Economics.

Кількість відкритих вакансій у жовтні становила 689 тис., що на 7 тис. менше за вересневий показник і на 60 тис. нижча, ніж того самого місяця минулого року.

Джерело: https://open4business.com.ua/bezrobittya-v-nimechchyni-zroslo-do-maksymumu-za-try-roky/

Найнижчий рівень безробіття серед найбільших держав єврозони в Німеччині, найвищий – в Іспанії

Безробіття в єврозоні в серпні становило 6,4%, не змінившись порівняно з липневим рівнем, повідомило статистичне управління Європейського союзу. Це мінімальний показник за час ведення розрахунків. Дані збіглися з консенсус-прогнозом аналітиків, який наводить Trading Economics.

У серпні 2023 року безробіття в єврозоні було на рівні 6,6%. Кількість безробітних у регіоні позаминулого місяця скоротилася на 95 тис. порівняно з липнем, до 10,925 млн. Безробіття серед молоді (населення до 25 років) знизилося до 14,1% з 14,2% місяцем раніше.

Найнижчий рівень безробіття серед найбільших держав єврозони було зафіксовано в Німеччині (3,5%, як і в липні), найвищий – в Іспанії (11,3%, знизився на 0,1 відсоткового пункту). У Франції безробіття в серпні не змінилося і становило 7,5%, в Італії – опустилося до 6,2% з 6,4%.

Загалом у Європейському союзі безробіття позаминулого місяця знизилося до 5,9% з липневих 6%.

Програма міжнародного медпартнерства розширилася до 48 партнерств між українськими та зарубіжними клініками

Програма міжнародного медичного партнерства, запущена за підтримки Олени Зеленської, за рік роботи розширилася до 48 партнерств між українськими та зарубіжними клініками.

Як повідомляє Міністерство охорони здоров’я, побратимами українських клінік стали 36 лікарень із 18 країн, зокрема – з Великої Британії, Франції, Молдови, Німеччини, Литви, Латвії, Ізраїлю, Швеції, Північної Македонії, Австрії, Данії, Естонії, Іспанії, Канади, Нідерландів, Польщі, Румунії та Туреччини.

Від України в програмі беруть участь 30 лікарень із Київської, Харківської, Дніпропетровської, Львівської, Рівненської, Івано-Франківської, Одеської, Миколаївської, Вінницької, Чернігівської, Тернопільської, Закарпатської областей і Києва.

Зокрема, в рамках ініціативи берлінська університетська клініка Charité домовилася про партнерство з п’ятьма українськими клініками, з кількома українськими клініками домовилася провідна німецька мережа лікарень BG Kliniken, що спеціалізується, зокрема, у сфері реабілітації.

Крім того, низка партнерств у сфері реконструктивної хірургії реалізується на базі центру протезування та реабілітації Superhumans Center.

“Наші медики готові ділитися власним, багато в чому унікальним досвідом реагування на масштабні виклики, такі як війни, і зацікавлені у здобутті нових знань”, – сказав міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Влада Німеччини посилить заходи безпеки на фестивалі Октоберфест, що стартує в суботу

“Нам потрібно було відреагувати на той факт, що за останні тижні та місяці зросла кількість атак із використанням ножів. Ми зробимо все, щоб гарантувати: ніхто не прийде на Октоберфест із ножем або іншим небезпечним предметом”, – заявив мер Мюнхена Дітер Райтер.

Цього року Октоберфест має тривати з 21 вересня до 6 жовтня, на ньому очікують до 6 млн гостей.

Тепер на вході на фестивальні майданчики вперше встановлять рамки металошукачів, поліція і служби безпеки проводитимуть вибіркову перевірку або стежитимуть за людьми, які поводяться підозріло. На охорону правопорядку направлять 600 офіцерів поліції і 2 тис. співробітників безпеки. На території фестивалю розмістять понад 50 відеокамер, її обнесуть загородженнями. Відвідувачам заборонять проносити ножі, скляні пляшки і рюкзаки.

Влада попередила, що на вході на фестиваль слід очікувати черги. Водночас конкретних загроз щодо Октоберфесту поки що не виявили.

Німеччина минулого тижня оголосила про запровадження заходів контролю на всіх своїх наземних кордонах З понеділка перевірки стартували на кордонах із Францією, Нідерландами, Бельгією, Люксембургом і Данією. Вони триватимуть щонайменше шість місяців. До цього, у 2023 році, ФРН запровадила прикордонний контроль на кордонах із Польщею, Чехією, Австрією та Швейцарією.

На такі заходи влада пішла для зниження рівня нелегальної міграції, а також через нещодавні екстремістські напади. Так, раніше у вересні 29-річний громадянин Албанії з мачете напав на поліцейську дільницю в німецькому місті Лінц-ам-Райн – на наступний день після того, як озброєний чоловік відкрив стрілянину по правоохоронцях у Мюнхені. Співробітники спецназу, які прибули на місце, оглушили його за допомогою шокера. Слідчі обшукали квартиру нападника і виявили там намальований на стіні прапор терористичного угруповання “Ісламська держава”.

Українська авіакомпанія SkyUp літає в Європі та співпрацює з туроператорами з Румунії, Польщі, Італії, Словаччини, Вірменії, Німеччини та Туреччини

Українська авіакомпанія SkyUp Airlines у січні-серпні виконала на 27% чартерних рейсів більше, ніж за аналогічний період минулого року – 2,7 тис., повідомила її пресслужба в Linkedin у середу. Для порівняння, загалом за 2023 рік було виконано 3,27 тис. чартерних рейсів.

Кількість перевезених компанією на чартерних рейсах пасажирів за 8 місяців року зросла на 45% порівняно з аналогічним періодом до 446,82 тис. У 2023 році на чартерних рейсах SkyUp перевезли 511,59 тис. пасажирів.

Кількість напрямків, за якими виконували чартерні рейси, зросла зі 151 у 2023 році до 190 у нинішньому.

Крім того, цього літа компанія значно розширила коло партнерів, для яких виконувала чартери – їх було на 75% більше, ніж торік. SkyUp співпрацювали з туроператорами з Румунії, Польщі, Італії, Словаччини, Вірменії, Німеччини та Туреччини, йдеться в повідомленні.

“SkyUp Airlines вдячні партнерам за довіру і також за те, що вони знову і знову обирають нашу авіакомпанію”, – наводять у повідомленні слова голови чартерного департаменту компанії Лариси Федун.

На сайті SkyUp повідомляється, що авіакомпанія готова залучати для виконання чартерних рейсів вісім середньомагістральних літаків Boeing 737-800 і два середньомагістральних літаки Boeing 737-700, середній вік яких становить 14 років. Усі літаки обладнані сучасними та надійними двигунами CFM56. Борти Boeing 737-800 Next Generation мають покращений дизайн інтер’єру Sky Interior зі світлодіодним освітленням салону та зручнішими і місткішими багажними полицями. Різнокольорове підсвічування салону, що підбирається залежно від фази польоту, створює атмосферу затишку і дає змогу пасажирам краще переносити тривалі польоти. Частина бортів переоснащена кріслами Geven, планується встановити їх на всіх літаках компанії.

Також зазначається, що операційна діяльність авіакомпанії у 2018 році розпочалася саме з чартерної програми. Після була запущена регулярна програма і до початку повномасштабної війни авіакомпанія успішно розвивалася за гібридною моделлю. SkyUp співпрацювали з найбільшими туроператорами України та виконували для них цілорічні чартерні програми. Стратегічним партнером перевізника є бренд JoinUP!

Компанія має дозвіл Європейської агенції авіаційної безпеки (EASA) на виконання польотів до країн Європейського Союзу та права на виконання комерційних рейсів до Саудівської Аравії та Об’єднаних Арабських Еміратів. У червні 2022 року SkyUp Airlines отримав експлуатаційний дозвіл Швейцарії.

Deutsche Telekom зберіг перше місце в Європі за вартістю бренду цього року

Німецький телекомунікаційний оператор Deutsche Telekom зберіг перше місце в Європі за вартістю бренду цього року, на другій позиції залишився автовиробник Mercedes-Benz, повідомляє Brand Finance.

Вартість бренду Deutsche Telekom збільшилася майже на 13% за рік – до 68,4 млрд євро, тоді як Mercedes-Benz – скоротилася на 2%, до 55,5 млрд євро.

На третю сходинку вийшов британський нафтовиробник Shell (+1%, до 47 млрд євро), який відсунув на четверте місце німецького страховика Allianz (-6%, до 43,8 млрд євро).

Porsche (+13,6%, до 40,25 млрд євро) піднявся на п’яту позицію, змістивши на шосту сходинку Bayerische Motoren Werke AG (-1,7%, до 38,3 млрд євро). Водночас Volkswagen зберіг за собою сьоме місце (-3,6%, до 31,5 млрд євро).

Далі йдуть французький будинок моди Louis Vuitton (+19%, до 30 млрд євро) і британський аудитор EY (+16%, до 28,8 млрд євро).

У десятку цього року потрапив модний бренд Chanel, вартість якого злетіла більш ніж на 30% (до 24,3 млрд євро). У результаті лідерів покинув продуктовий бренд Nestle, який перемістився на тринадцяту сходинку.

Найсуттєвіший стрибок продемонстрував британський розробник процесорів Arm. Його вартість злетіла майже вп’ятеро – до 1,1 млрд євро з 223 млн євро минулого року – на тлі зростання інтересу до штучного інтелекту.

Також сильно подорожчали італійський постачальник електроенергії Edison (удвічі, до 2,2 млрд євро) і данський страховик Tryg (+61%, до 1,5 млрд євро).

Сукупна вартість європейських брендів серед п’ятсот найкращих 2024 року сягнула 2,2 трлн євро, повідомляється у звіті Brand Finance. Також на частку Німеччини припадає 26,8% цієї суми, Франції – 21,2%, Великої Британії – 16,8%.

Серед країн за кількістю брендів, що увійшли до рейтингу, лідирує Франція (90), потім ідуть Британія (82) і ФРН (78).