Tag Archives: Польща

Польща суттєво збільшує штрафи за відсутність поліса ОСЦПВ

У Польщі з початку 2026 року очікується суттєве зростання розмірів штрафу за відсутність у власників транспортних засобів чинного поліса обов’язкового страхування цивільної відповідальності водія, повідомляє Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) на своїй сторінці на фейсбук-сторінці.

Так для легкових автомобілів максимальний штраф становитиме 9,610 тис. злотих (приблизно 110 тис. грн), для вантажних автомобілів – до 14,420 тис. злотих (приблизно 165 тис. грн), для мотоциклів – від 530 до 1600 злотих (6-18 тис. грн) залежно від кількості днів без покриття.

Розмір штрафу варіюється залежно від терміну перебування без страхового поліса: 1-3 дні – 1,920 тис. злотих (22 тис. грн); 4-14 днів – 4,810 тис. злотих (55 тис. грн); понад 14 днів – повна сума 9,610 тис. злотих (110 тис. грн).

Згідно з інформацією, підвищення штрафів зумовлено збільшенням мінімальної заробітної плати в Польщі до 4,806 тис. злотих (55 тис. грн) з 1 січня 2026 року. Система розрахунку штрафів прив’язана до її розміру:

МТСБУ нагадує українським водіям, які перебувають у Польщі або планують подорож за кордон: обов’язково перевіряйте термін дії страхового сертифіката «Зелена картка» та вчасно продовжуйте його.

Президент Польщі підписав закон про продовження допомоги українцям до 4 березня 2026 року

Президент Польщі Кароль Навроцький підписав закон про «допомогу громадянам України», покликаний врегулювати подальший статус українців, які проживають у Польщі, заявили в його канцелярії.

За словами глави канцелярії президента Збігнєва Богуцького, цей закон — «останній» в рамках спеціальної допомоги українцям. Він продовжує легальне перебування громадян України, які втекли від війни, до 4 березня 2026 року і пов’язує право на отримання соціальних допомог з критеріями — заняття трудовою діяльністю або навчання дітей у польських школах.

«Рішення, закладені в цьому законі, фактично є кінцем туризму з України за рахунок польських платників податків», — заявив Богуцький на прес-конференції. Він підкреслив, що з прийняттям закону Польща має намір «перейти до нормальних умов», застосовуючи до громадян України ті ж правила, що й до інших іноземців, які проживають в республіці.

Основні положення закону

• Продовження терміну легального перебування в Польщі за статусом тимчасового захисту до 4 березня 2026 року.

• Обмеження доступу до допомог: виплати будуть залежати від наявності роботи або навчання дітей. Винятки передбачені для батьків дітей з інвалідністю.

• Посилення контролю за використанням механізму «спеціального сприяння» та уточнення юридичного статусу українців у Польщі.

• Прагнення реформувати систему сприяння так, щоб вона з часом наблизилася до стандартної міграційної системи.

Законодавці в канцелярії президента заявляють, що подальше продовження цієї схеми неможливе, і тепер Україна-Польща повинні рухатися до більш стійкого регулювання перебування, зайнятості та інтеграції українців.

За даними ЗМІ, у 2025 році в Польщі налічується не менше 1,5 млн громадян України.

Кількість українців у Польщі зросла за червень до 992,5 тис

Кількість українців, які перебувають під тимчасовим захистом у Польщі, зросла за червень 2025 року ще на 5,6 тис. осіб – до 992,5 тис., що є найбільшим місячним приростом серед усіх країн ЄС (+0,6% за місяць), повідомляє аналітичний центр міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal.

“За рік кількість українців на тисячу поляків збільшилася з 26 до 27. Ці дані свідчать про те, що Польща зберігає привабливість для українців як місце тимчасового або навіть довгострокового проживання. Крім того, рішення Європейської Ради про продовження дії тимчасового захисту до 4 березня 2027 року дає українцям у Польщі більше впевненості в завтрашньому дні, а також можливість планувати навчання, роботу або інтеграцію в місцеві громади”, – зазначає директор аналітичного центру Gremi Personal Юрій Григоренко.

Зазначається, що темпи збільшення української громади сповільнилися, Польща зберігає друге місце в ЄС за кількістю українців під цим статусом після Німеччини (близько 1,2 млн осіб) і залишається домівкою для 23% усіх українців, які отримали тимчасовий захист в Європі. Загалом, за даними Євростату, станом на 30 червня в ЄС під тимчасовим захистом перебувало понад 4,3 млн громадян України.

Аналітики центру також відзначають зменшення частки жінок у структурі українських біженців у країнах ЄС з 45,6% до 44,7%, а чоловіків, навпаки, зростання з 22,0% до 24,1%.

“Зростання частки чоловіків в країнах ЄС може бути пов’язане з тим, що після перших років війни українські чоловіки, які мали право на виїзд (багатодітні батьки, люди з інвалідністю, літні чоловіки), частіше приєднуються до своїх сімей в ЄС. Крім того, якщо перші хвилі виїзду були переважно вимушеними і мали захисний характер (жінки з дітьми тікали від небезпеки), то тепер більше українців виїжджають з економічних причин – пошук роботи або стабільних умов життя”, – зазначив Григоренко.

Він також звернув увагу, що в структурі тимчасових біженців зберігається висока частка дітей (понад 31%), що в довгостроковій перспективі може створювати ризики неповернення частини сімей в Україну після завершення війни. «Тривала присутність значної кількості жінок і дітей за кордоном створює ризики депопуляції та втрати покоління. А поступове збільшення частки чоловіків може свідчити про закріплення сімей в ЄС і потенційне зниження шансів на їх повернення в Україну після війни», – резюмував Григоренко.

Джерело: https://interfax.com.ua/

Податки на нерухомість в Польщі: що потрібно знати покупцям житла

Огляд системи оподаткування нерухомості в Польщі для іноземних громадян і релокантів

Інтерес до польської нерухомості з боку іноземців, включаючи українських релокантів, продовжує зростати. При цьому важливо враховувати податкове навантаження, пов’язане як з купівлею, так і з володінням та продажем житла. У цьому матеріалі розглянемо ключові податки, пов’язані з нерухомістю в Польщі, а також актуальні ставки та особливості для фізичних осіб.

  1. Податок при купівлі нерухомості: податок на цивільно-правові угоди (PCC)
    Купуючи вторинну нерухомість (у приватної особи), покупець зобов’язаний сплатити PCC у розмірі 2% від вартості об’єкта.
    Приклад: квартира за €100 000 — податок складе €2 000.

Якщо об’єкт купується на первинному ринку (у забудовника), PCC не сплачується, проте стягується ПДВ (зазвичай 8% або 23% залежно від типу житла та площі).

До 150 м² для квартири або 300 м² для будинку – 8% ПДВ

Понад ці ліміти – 23% ПДВ на частину, що перевищує

Купівля супроводжується нотаріальними витратами: оформлення угоди, внесення до земельного реєстру, реєстраційні збори. Середня сума додаткових витрат – близько 2–4% від вартості.

  1. Податок на нерухомість (Podatek od nieruchomości)
    Це щорічний місцевий податок, який сплачує кожен власник. Він визначається на рівні гміни (муніципалітету) і залежить від площі нерухомості.

Максимальні ставки в 2025 році (встановлюються щорічно Міністерством фінансів Польщі):

Квартири та будинки: до 1,15 злотих за м² (≈ €0,27)

Земельні ділянки під житло: до 0,70 злотих за м² (≈ €0,16)

Приклад: квартира площею 60 м² у Варшаві → податок ~ €16 на рік.
Важливо: у невеликих містах ставка нижча, у столиці — ближча до максимальної.

  1. Податок на дохід від оренди
    Якщо нерухомість здається в оренду, дохід підлягає оподаткуванню. Фізичні особи можуть вибрати одну з схем:

Ринкова ставка (загальна шкала ПДФО): 12% до 120 000 злотих доходу на рік і 32% на перевищення (2025 р.)

Фіксована ставка (ryczałt): 8,5% при доході до 100 000 злотих і 12% на перевищення

Режим ryczałt популярний серед дрібних орендодавців, особливо для короткострокової оренди.

  1. Податок на приріст капіталу (при продажу)
    При продажу нерухомості раніше, ніж через 5 років з моменту її придбання, виникає обов’язок сплатити 19% податку на приріст капіталу від прибутку.

Винятки:

Податок не сплачується, якщо продавець володів житлом 5 і більше років.

Звільнення також доступне, якщо вся сума буде спрямована на покупку нового житла або будівництво протягом 3 років.

  1. Інші витрати та збори
    Утримання нерухомості: комунальні платежі, внески на ремонт та управління (особливо в ЖК)

Збір за вивезення сміття: встановлюється муніципалітетом, залежить від кількості мешканців

Плата за послуги керуючої компанії: від 2 до 4 злотих/м² на місяць (0,5–1 €/м²)

Польська система оподаткування нерухомості — помірна і відносно прозора. Особливу увагу варто приділяти податку PCC при купівлі та зобов’язанням щодо сплати податку на приріст капіталу при продажу. Для іноземних інвесторів і релокантів важливо заздалегідь враховувати сукупне податкове навантаження при плануванні купівлі або оренди.

relocation.com.ua рекомендує проконсультуватися з польським податковим консультантом або адвокатом перед угодою, щоб уникнути несподіваних витрат і оптимізувати податкові наслідки.

6% нових компаній в Польщі належать українцям

Майже половина усіх польських компаній, що заснували українці, було відкрито за час великої війни

Близько 30 тисяч компаній, відкритих українцями, зареєстровано у Польщі станом на початок липня 2025 року за даними польського реєстру юридичних осіб Krajowy Rejestr Sądowy (KRS). Майже половину з них було відкрито після початку повномасштабної. Найбільше українських бізнесів сконцентровано у трьох воєводствах: Mazowieckie (зокрема, Варшава), Małopolskie (Краків та регіон) та Dolnośląskie (Вроцлав та околиці).

6% нових компаній в Польщі належать українцям

29 044 компанії, кінцевими бенефіціарами яких є громадяни України, зареєстровано наразі в Польщі. Майже половину з них було відкрито українцями вже від початку повномасштабної війни — 13 014 бізнесів. Загалом 208 251 компанію було відкрито за останні 3,5 роки у Польщі. 6% нових бізнесів за цей час припадає на українців.

Найбільше компаній було зареєстровано українцями у 2022 році — 4780 бізнесів. Це на третину більше, ніж у 2021 році.

Найчастіше українці реєструють аналог українського ТОВ — spółka z ograniczoną odpowiedzialnością — 27 656 або 95% усіх українських бізнесів у Польщі

Також помітно зросла і кількість благодійних організацій, що заснували українці в Польщі: з 2022 року українці створили 486 фундацій. Це у 4 рази більше, ніж до початку повномасштабної.

Найбільше українських компаній сконцентровано у трьох воєводствах: Mazowieckie (зокрема, Варшава) — 11 568 компаній, Małopolskie (Краків та регіон) — 3 200 бізнесів та Dolnośląskie (Вроцлав та околиці) — 3 019.

Більшість українських компаній, зареєстрованих українцями після початку повномасштабної у Польщі — це малий бізнес. Майже 10 тисяч компаній мають статутний капітал менш ніж 10 тис. злотих. Лише у 133 бізнесів капітал понад 500 тис. злотих.

Загалом понад 7,34 млрд злотих складає капітал усіх українських компаній у польському реєстрі. З них 533 млн злотих припадає на бізнеси, відкриті після початку повномасштабної. Варто зазначити, що хоч 45% компаній було створено після початку війни, їхній загальний капітал у 12 разів менший, ніж у “довоєнного” українського бізнесу у Польщі.

Нагадаємо, що у 2024 році українці сплатили майже 1,65 млрд злотих ($414 млн) до держбюджету Польщі податків на доходи фізичних осіб та на прибуток юросіб за даними аналітичного центру міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal із посиланням на Міністерство фінансів Польщі.

https://opendatabot.ua/analytics/ukrainian-business-in-Poland

Джерело: https://open4business.com.ua/6-novyh-kompanij-v-polshhi-nalezhat-ukrayinczyam/

Найбільше зростання цін на житло в єврозоні зафіксовано в Болгарії, Польщі та Угорщині – аналіз

Вартість житлової нерухомості в державах єврозони в третьому кварталі 2024 року зросла на 2,6% порівняно з аналогічним періодом роком раніше, за даними статистичного управління Європейського союзу (Eurostat).

У країнах ЄС показник зріс на 3,8%.

Зниження цін у річному вираженні було зафіксовано лише в чотирьох країнах, зокрема найсильніше – у Франції (на 3,5%) і у Фінляндії (на 2,8%). Найсуттєвіший приріст стався в Болгарії (на 16,5%), у Польщі (на 14,4%) і в Угорщині (на 13,4%).

У липні-вересні відносно попередніх трьох місяців ціни на житло підвищилися на 1,4% як у єврозоні, так і в Євросоюзі. У поквартальному порівнянні знизилася вартість тільки у Фінляндії (на 0,6%) та Естонії (на 0,5%), тоді як найзначніше подорожчання було зафіксоване в Болгарії (на 3,9%), у Португалії (на 3,7%) і в Нідерландах (на 3,6%).

Для порівняння, у другому кварталі житло в єврозоні подорожчало на 1,4% у річному вираженні, в Євросоюзі – на 3%. Відносно першого кварталу ціни зросли на 1,9% в обох регіонах.

Джерело: https://open4business.com.ua/najbilshe-zrostannya-czin-na-zhytlo-v-yevrozoni-zafiksovano-v-bolgariyi-polshhi-ta-ugorshhyni-analiz/

Кількість біженців з України в ЄС у вересні зросла на 33,7 тис., у лідерах Німеччина, Польща та Іспанія

Статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 30 вересня 2024 року мали 4 млн 197,37 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, порівняно з 4 млн 163,66 тис. громадян місяцем раніше, повідомляє Євростат.

«Порівняно з кінцем серпня 2024 року найбільший абсолютний приріст кількості одержувачів спостерігався в Німеччині (+7 005; +0,6%), Польщі (+4 645; +0,5%) та Іспанії (+3 170; +1,5%)», – ідеться в інформації відомства.

Воно вказало, що кількість бенефіціарів скоротилася у Франції (-570; -0,9%) та Італії (-10; -0,0%).

Таким чином у вересні зростання кількості біженців з України зі статусом тимчасового захисту сповільнилося до 33,7 тис. з 39,8 тис. у серпні.

Згідно з даними Євростату, незважаючи на позбавлення Німеччиною в липні майже 237 тис. осіб зазначеного статусу, вона однаково залишається країною з найбільшим їхнім числом у ЄС і світі – 1 млн 129,34 тис. на кінець вересня, або 26,9% від загальної кількості бенефіціарів у ЄС.

До трійки лідерів входять також Польща – 979,84 тис., або 23,3% і Чехія – 378,48 тис., або 9,0%.

Слідом зі значним відставанням ідуть Іспанія – 218,30 тис., Румунія – 172,41 тис. та Італія – 166,79 тис.

Водночас Євростат уточнив, що в даних щодо Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, чий статус тимчасового захисту вже недійсний.

Згідно з даними відомства, порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб у вересні 2024 року спостерігалася в Чехії (34,7), Литві (28,1) та Польщі (26,8), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,3.

Мовиться також, що на 30 вересня 2024 року на громадян України припадало понад 98,3% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (45,0%) одержувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (32,3%), тоді як дорослі чоловіки – трохи більше ніж п’яту частину (22,7%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 46,5%, дітей 33,7% і дорослих чоловіків 19,9%.

Понад 100 тис. осіб зі статусом тимчасового захисту на кінець вересня 2024 року було також у Словаччині – 126,97 тис., Нідерландах – 119,01 тис. та Ірландії – 107,93 тис.

Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Бельгії – 84,54 тис., Австрії – 81,91 тис., Литві – 81,07 тис., Норвегії – 76,11 тис., Фінляндії – 67,27 тис., Швейцарії – 66,63 тис., Болгарії – 64,32 тис., Португалії – 63,66 тис. і Франції – 60,10 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат).

Далі йдуть Латвія – 46,99 тис. осіб, Швеція – 44,63 тис., Угорщина – 37,99 тис., Данія – 36,93 тис., Естонія – 34,24 тис., Греція – 31,78 тис., Хорватія – 25,40 тис., Кіпр – 21,68 тис., Ісландія – 3,92 тис., Люксембург – 3,82 тис., Мальта – 2,16 тис. і Ліхтенштейн – 0,66 тис.

Євростат уточнив, що всі наведені дані стосуються надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту. 25 червня 2024 року Європейська рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2025 року по 4 березня 2026 року.

Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 15 жовтня цього року оцінювали в 6,192 млн, а загалом у світі – у 6,752 млн, що відповідно на 38 тис. і 27 тис. більше, ніж на 24 вересня цього року.

У самій Україні, за останніми даними ООН на серпень цього року, було 3,669 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що на 121 тис. більше, ніж на квітень цього року.

За даними регіональної влади, на які посилаються в ООН, з 1 серпня до 3 жовтня Донецьку область на сході України залишили понад 120 тис. осіб, зокрема 19,5 тис., які втекли від активних бойових дій. У Сумській області влада оцінює, що було евакуйовано 36 тис. осіб, зокрема 6 тис. дітей.

Як зазначав на початку березня минулого року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Мінекономіки в макропрогнозі на цей рік заклало повернення в Україну 1,5 млн осіб.

Водночас Нацбанк, навпаки, у жовтневому інфляційному звіті знову погіршив прогноз відтоку з України цього року з 0,4 млн до 0,5 млн. В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, цьогоріч до 6,8 млн. Водночас оцінку відтоку на наступний рік знижено з 0,3 млн до 0,2 млн.

У новому звіті Нацбанк підтвердив очікування початку повернення українців додому 2026 року, проте знизив прогноз чистого припливу 2026 року до 0,2 млн з 0,4 млн.

Програма міжнародного медпартнерства розширилася до 48 партнерств між українськими та зарубіжними клініками

Програма міжнародного медичного партнерства, запущена за підтримки Олени Зеленської, за рік роботи розширилася до 48 партнерств між українськими та зарубіжними клініками.

Як повідомляє Міністерство охорони здоров’я, побратимами українських клінік стали 36 лікарень із 18 країн, зокрема – з Великої Британії, Франції, Молдови, Німеччини, Литви, Латвії, Ізраїлю, Швеції, Північної Македонії, Австрії, Данії, Естонії, Іспанії, Канади, Нідерландів, Польщі, Румунії та Туреччини.

Від України в програмі беруть участь 30 лікарень із Київської, Харківської, Дніпропетровської, Львівської, Рівненської, Івано-Франківської, Одеської, Миколаївської, Вінницької, Чернігівської, Тернопільської, Закарпатської областей і Києва.

Зокрема, в рамках ініціативи берлінська університетська клініка Charité домовилася про партнерство з п’ятьма українськими клініками, з кількома українськими клініками домовилася провідна німецька мережа лікарень BG Kliniken, що спеціалізується, зокрема, у сфері реабілітації.

Крім того, низка партнерств у сфері реконструктивної хірургії реалізується на базі центру протезування та реабілітації Superhumans Center.

“Наші медики готові ділитися власним, багато в чому унікальним досвідом реагування на масштабні виклики, такі як війни, і зацікавлені у здобутті нових знань”, – сказав міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Українська авіакомпанія SkyUp літає в Європі та співпрацює з туроператорами з Румунії, Польщі, Італії, Словаччини, Вірменії, Німеччини та Туреччини

Українська авіакомпанія SkyUp Airlines у січні-серпні виконала на 27% чартерних рейсів більше, ніж за аналогічний період минулого року – 2,7 тис., повідомила її пресслужба в Linkedin у середу. Для порівняння, загалом за 2023 рік було виконано 3,27 тис. чартерних рейсів.

Кількість перевезених компанією на чартерних рейсах пасажирів за 8 місяців року зросла на 45% порівняно з аналогічним періодом до 446,82 тис. У 2023 році на чартерних рейсах SkyUp перевезли 511,59 тис. пасажирів.

Кількість напрямків, за якими виконували чартерні рейси, зросла зі 151 у 2023 році до 190 у нинішньому.

Крім того, цього літа компанія значно розширила коло партнерів, для яких виконувала чартери – їх було на 75% більше, ніж торік. SkyUp співпрацювали з туроператорами з Румунії, Польщі, Італії, Словаччини, Вірменії, Німеччини та Туреччини, йдеться в повідомленні.

“SkyUp Airlines вдячні партнерам за довіру і також за те, що вони знову і знову обирають нашу авіакомпанію”, – наводять у повідомленні слова голови чартерного департаменту компанії Лариси Федун.

На сайті SkyUp повідомляється, що авіакомпанія готова залучати для виконання чартерних рейсів вісім середньомагістральних літаків Boeing 737-800 і два середньомагістральних літаки Boeing 737-700, середній вік яких становить 14 років. Усі літаки обладнані сучасними та надійними двигунами CFM56. Борти Boeing 737-800 Next Generation мають покращений дизайн інтер’єру Sky Interior зі світлодіодним освітленням салону та зручнішими і місткішими багажними полицями. Різнокольорове підсвічування салону, що підбирається залежно від фази польоту, створює атмосферу затишку і дає змогу пасажирам краще переносити тривалі польоти. Частина бортів переоснащена кріслами Geven, планується встановити їх на всіх літаках компанії.

Також зазначається, що операційна діяльність авіакомпанії у 2018 році розпочалася саме з чартерної програми. Після була запущена регулярна програма і до початку повномасштабної війни авіакомпанія успішно розвивалася за гібридною моделлю. SkyUp співпрацювали з найбільшими туроператорами України та виконували для них цілорічні чартерні програми. Стратегічним партнером перевізника є бренд JoinUP!

Компанія має дозвіл Європейської агенції авіаційної безпеки (EASA) на виконання польотів до країн Європейського Союзу та права на виконання комерційних рейсів до Саудівської Аравії та Об’єднаних Арабських Еміратів. У червні 2022 року SkyUp Airlines отримав експлуатаційний дозвіл Швейцарії.