Tag Archives: аналіз

Ринок житлової нерухомості Франції у 2024 та прогнози на 2025 рік

У 2024 році ринок житлової нерухомості Франції переживав період коригування та стабілізації після попереднього зростання цін. Згідно з даними Національного інституту статистики та економічних досліджень (INSEE), у третьому кварталі 2024 року ціни на вторинне житло знизилися на 3,96% у річному обчисленні, що стало п’ятим поспіль кварталом зниження.

Основні тенденції 2024 року:

  • Зниження цін: У регіоні Іль-де-Франс, включно з Парижем, ціни на вторинне житло впали на 5,24% у річному обчисленні, досягнувши €6 150 за квадратний метр. У самому Парижі зниження становило 5,56%, із середньою ціною €9 520 за квадратний метр.
  • Зниження інвестиційної активності: Інвестиції в орендну нерухомість значно скоротилися через підвищення відсоткових ставок і посилення умов кредитування.
  • Дефіцит орендного житла: У великих містах, особливо в Парижі, спостерігався гострий дефіцит доступного орендного житла, що ускладнило пошук житла для студентів і молодих фахівців.

Прогноз на 2025 рік:

Експерти очікують, що у 2025 році ринок житлової нерухомості Франції продовжить стабілізуватися. Національна федерація нерухомості Франції (FNAIM) прогнозує, що в першій половині 2025 року ціни стабілізуються, а в другій половині року почнеться зростання на 1% у річному обчисленні.

Однак відновлення ринку залежатиме від зниження ставок за іпотекою та поліпшення умов фінансування, що підвищить купівельну спроможність. Також важливу роль відіграють геополітичні події та внутрішня житлова політика.

Таким чином, 2024 рік став переломним для французького ринку нерухомості, що ознаменувався значними коригуваннями цін, але також і першими ознаками стабілізації. Професіонали галузі очікують поступового відновлення, яке залежатиме від макроекономічних чинників і державної політики.

Аналіз ринку житлової нерухомості Латвії у 2024 році та прогнози на 2025 рік

У 2024 році ринок житлової нерухомості Латвії продемонстрував помірне зростання та стабільність, незважаючи на глобальні економічні виклики.
У Ризі ціни на квартири збільшилися на 5-7% порівняно з попереднім роком, тоді як в інших великих містах, як-от Даугавпілс і Лієпая, зростання становило близько 3-4%.
Більшість угод з новими квартирами в столиці укладалися в ціновому діапазоні від 100 000 до 150 000 євро, що свідчить про стійкий попит на житло середнього цінового сегмента.

Уподобання покупців

У 2024 році спостерігався підвищений інтерес до заміської нерухомості, що пов’язано зі зміною вподобань покупців, які прагнуть просторішого та екологічнішого житла.
Однак у сегменті новобудов було відзначено зниження продажів на третину, тоді як на вторинному ринку і в серійних будинках продажі зросли.

Вплив іпотечних ставок

Зростання процентних ставок за іпотечними кредитами через збільшення ставки Euribor призвело до зниження активності на ринку нерухомості. Багато покупців зайняли вичікувальну позицію, очікуючи стабілізації умов кредитування.

Прогноз на 2025 рік

Експерти очікують пожвавлення ринку нерухомості у 2025 році. Зниження процентних ставок і стабілізація економічної ситуації можуть стимулювати попит на житло. Очікується, що ринок стане більш динамічним, а покупці будуть готові інвестувати в «зелену» архітектуру та енергоефективне житло.
Однак питання цін залишиться актуальним, і покупцям доведеться обирати між більш просторим житлом за межами міста або меншими квартирами в центрі. Загалом, 2025 рік обіцяє бути сприятливим для ринку нерухомості Латвії, з можливістю зростання активності та стабілізації цін.

Аналіз ринку житлової нерухомості Чорногорії у 2024 році та прогнози на 2025

Ринок житлової нерухомості Чорногорії у 2024 році продемонстрував значне зростання цін як на квартири, так і на будинки. Середня вартість житла в новобудовах збільшилася на 20%, досягнувши 1 844 євро за квадратний метр.

Регіональні відмінності в цінах:

  • Подгориця: У столиці середня ціна на житло зросла на 11,5% до 1 763 євро за кв. м у другому кварталі 2024 року.
  • Прибережні райони: У прибережному регіоні ціни на квартири і будинки зросли за рік майже на 30% до 2 028 євро за кв. м.
  • Центральний регіон: У центральному регіоні середня ціна житла зросла на 34,5% порівняно з попереднім роком і становила 960 євро за кв. м у другому кварталі 2024 року.
  • Північний регіон: На півночі країни середня вартість нового житла піднялася на 7,1% до 1 306 євро за кв. м.

Фактори зростання цін:

  • Попит з боку іноземних інвесторів: Чорногорія продовжує приваблювати іноземних покупців завдяки лояльній податковій політиці та перспективам вступу до Євросоюзу.
  • Обмежена пропозиція: У популярних туристичних регіонах, таких як Будва, Тіват і Бар, зберігається дефіцит елітного житла, що сприяє зростанню цін.
  • Економічні реформи: Приєднання Чорногорії до міжнародних організацій та очікуваний вступ до Євросоюзу роблять регіон більш стабільним для довгострокових інвестицій.

Прогноз на 2025 рік:

Експерти прогнозують продовження зростання цін на нерухомість у Чорногорії 2025 року, особливо в зонах із розвиненою туристичною інфраструктурою. Очікується, що попит на елітні об’єкти в прибережних районах залишатиметься високим, що призведе до подальшого збільшення цін.

Покупцям рекомендується не відкладати рішення про придбання нерухомості, враховуючи поточні тенденції ринку.

Аналіз міграції та груп мігрантів у Нідерландах від Relocation

Нідерланди, які традиційно приваблюють мігрантів з усього світу, продовжують демонструвати стійке зростання кількості іноземців на своїй території. Це зростання зумовлене як економічними можливостями країни, так і розвиненою системою соціального захисту. Розглянемо основні групи мігрантів, їхню роль в економіці, а також демографічні тенденції, пов’язані з міграцією.

На початок 2025 року чисельність населення Нідерландів становить близько 18 мільйонів осіб. Згідно з офіційними даними, близько 25% населення країни мають міграційне походження (включно з першим і другим поколінням мігрантів). Прямий приріст населення за рахунок міграції останніми роками стабільно перевищує 100 тисяч осіб щорічно.
У структурі мігрантів можна виділити кілька груп.

Мігранти з країн Європейського Союзу
Найбільшу частку мігрантів становлять громадяни країн ЄС, зокрема Польщі, Румунії та Болгарії. Польські мігранти, кількість яких перевищує 200 тисяч осіб, займають провідні позиції, особливо в сільському господарстві, будівництві та логістиці.

Близький Схід і Африка
Значну групу становлять мігранти з Сирії, Іраку, Афганістану та країн Північної Африки. Багато з них приїхали до Нідерландів як біженці. Кількість сирійців у країні оцінюють майже в 100 тисяч осіб. Основна увага приділяється їхній інтеграції через програми професійної підготовки та вивчення мови.

Мігранти з Туреччини та Марокко
Традиційні міграційні спільноти Нідерландів включають турків і марокканців, багато з яких переїхали ще в 1960-1970-х роках. Сьогодні їхня чисельність сягає близько 400 тисяч осіб (кожна група), і вони відіграють важливу роль у малому бізнесі та сфері послуг.

Південна Азія
Останніми роками спостерігається зростання мігрантів з Індії та Пакистану, які працюють переважно в ІТ-секторі та інших висококваліфікованих галузях. Кількість індійців перевищила 50 тисяч, і ця група демонструє значний потенціал для економічного зростання країни.

Латинська Америка і Кариби
Сильний історичний вплив на міграційні потоки чинять колишні колонії Нідерландів, такі як Суринам, Кюрасао і Аруба. Громадяни цих територій мають спрощений доступ до країни, що робить їх значущою групою.

Українці
З початком війни в Україні 2022 року кількість українських мігрантів різко зросла. На кінець 2024 року в Нідерландах налічується за різними оцінками від 70 до 100 тисяч громадян України. Вони активно зайняті в сільському господарстві, охороні здоров’я та сфері логістики.

За останні десять років населення Нідерландів зросло майже на 1,2 мільйона осіб. Основний фактор цього зростання – міграція. Якщо на початку 2010-х років приріст населення забезпечувався як за рахунок природного збільшення, так і за рахунок міграції, то останніми роками внесок мігрантів став домінуючим. Істотні зміни в структурі населення спостерігаються і за віковими категоріями. Мігранти з молодіжних груп (18-35 років) значно скорочують проблему старіння нації, яка гостро стоїть перед багатьма європейськими країнами. Мігранти відіграють важливу роль у таких галузях, як:

  • Сільське господарство і харчова промисловість (переважно мігранти зі Східної Європи).
  • Сфера послуг і догляд за літніми (марокканці, сирійці, українці).
  • Інформаційні технології та високі технології (індійці, громадяни ЄС).

До 2030 року експерти прогнозують подальше зростання кількості мігрантів, що пов’язано як з триваючим припливом трудових мігрантів, так і з глобальними викликами, такими як кліматичні зміни і міжнародні конфлікти. Нідерланди залишаються однією з найбільш відкритих країн Європи, здатних ефективно інтегрувати іноземців.

Аналіз міграції в Іспанії у 2024 році: вплив, чисельність, зайнятість мігрантів

Іспанія впродовж десятиліть є одним із найпопулярніших напрямків у світі для мігрантів з усіх країн завдяки своєму м’якому клімату, якості життя та можливостям працевлаштування. Останніми роками міграційна політика Іспанії зазнала значних змін, що безпосередньо впливає на ринок праці та соціальну інфраструктуру країни.

За даними Національного інституту статистики Іспанії, 2024 року кількість іноземних громадян у країні перевищила 7 мільйонів осіб, що становить близько 15 відсотків усього населення. Серед основних груп мігрантів можна виділити:

  • Марокканці. Одна з найбільших міграційних груп в Іспанії. Багато мігрантів з Марокко зайняті в сільському господарстві, будівництві та сфері послуг. Їхня чисельність становить близько 1 млн осіб.
  • Румуни. Громадяни Румунії є другою за чисельністю групою мігрантів, сягнувши понад 700 тисяч осіб. Основні сфери зайнятості – будівництво, логістика та обслуговування.
  • Британці. Близько 400 тисяч громадян Великої Британії мешкають в Іспанії, причому більшість із них пенсіонери, зосереджені в провінціях Коста-Бланка і Коста-дель-Соль. Молодь, своєю чергою, найчастіше працює в туристичній галузі.
  • Італійці. Понад 300 тисяч італійців живуть і працюють в Іспанії, переважно у великих містах, таких як Мадрид і Барселона. Зайнятість у цій групі розподіляється між технологіями, освітою та гастрономією.
  • Латиноамериканці. Мігранти з Колумбії, Венесуели, Еквадору та Перу становлять значну частку іноземного населення. Вони працюють у сфері догляду за літніми, домашньому господарстві та роздрібній торгівлі.
  • Українці. У 2024 році чисельність українців в Іспанії перевищила 200 тисяч осіб. Багато з них задіяні в будівництві, логістиці та сільському господарстві, а також працюють в IT-секторі.

Іспанія надає мігрантам доступ до низки соціальних та економічних програм. Основні аспекти системи допомоги включають реєстрацію та легалізацію. Мігранти мають можливість отримати тимчасову або постійну посвідку на проживання. Основним критерієм є наявність контракту на роботу або доказ самостійного доходу.

  1. Охорона здоров’я. Усі офіційно зареєстровані мігранти мають право на безкоштовне медичне обслуговування. Це особливо важливо для сімей з дітьми та пенсіонерів.
  2. Освіта. Діти мігрантів мають доступ до державних шкіл, а дорослі можуть скористатися мовними курсами та програмами професійної підготовки.
  3. Житлові програми. Держава та муніципалітети пропонують підтримку в оренді житла, особливо для малозабезпечених сімей.
  4. Соціальні допомоги. Тимчасові виплати надаються мігрантам, які опинилися в складній життєвій ситуації, наприклад, у разі втрати роботи.

Мігранти відіграють ключову роль в економіці Іспанії, особливо в сільському господарстві, будівництві, готельному бізнесі та сфері послуг. Близько 60 відсотків мігрантів працевлаштовані в секторах із низьким рівнем кваліфікації, тоді як 20 відсотків працюють у високотехнологічних галузях. Наприклад, громадяни країн ЄС частіше зайняті у сфері IT та освіти, тоді як мігранти з Латинської Америки та Північної Африки – у будівництві та догляді за літніми.

За останні десять років населення Іспанії демонструвало помірне зростання завдяки міграційним потокам. Якщо у 2013 році чисельність населення становила близько 46,5 мільйонів осіб, то до кінця 2024 року ця цифра зросла до 48 мільйонів. Зростання було зумовлене збільшенням кількості мігрантів, які компенсують природний спад населення, викликаний зниженням народжуваності. Зокрема, значну роль зіграли громадяни Латинської Америки та Східної Європи, а також постійний приплив громадян країн Магрибу.

Іспанія продовжує залишатися однією з провідних країн Європи за кількістю мігрантів. Їхня інтеграція в економіку країни дає змогу підтримувати зростання в ключових галузях, незважаючи на демографічні виклики. У майбутньому очікується посилення конкуренції на ринку праці, особливо в секторах із низькою кваліфікацією. Однак завдяки збалансованій міграційній політиці Іспанія має хороші шанси зберегти стабільне зростання населення та економіки.

Ситуація на ринку праці Сербії у 2024 році – Experts Club

На кінець 2024 року ринок праці Сербії демонстрував стабільність із поступовим зростанням зайнятості. Рівень безробіття знизився до 9,2%, порівняно з 10,1% у 2023 році. Відновлення економіки після пандемії та приплив інвестицій у ключові галузі сприяють створенню робочих місць, проте країна, як і раніше, стикається з дефіцитом кваліфікованої робочої сили.

Ключові характеристики ринку праці в Сербії:

1) Чисельність зайнятого населення становить близько 2,9 млн осіб.

2) Основні сектори зайнятості:

  • Промисловість – 25%;
  • Сільське господарство – 18%;
  • Послуги – 45% (включно з IT, торгівлею і туризмом).

3) Середній рівень заробітної плати:

  • Середня зарплата в Сербії становить 770 євро, у Белграді – 950 євро.
  • Найвищі зарплати спостерігаються в IT (до 1 500 євро), фармацевтиці (1 200 євро) і фінансовому секторі (1 000 євро).

4) Найбільш затребуваними професіями є:

  • IT-фахівці;
  • Інженери;
  • Медичний персонал;
  • Робітники будівельної та сільськогосподарської галузей.

Роль мігрантів на ринку праці Сербії

Мігранти відіграють важливу роль в економіці Сербії, особливо в секторах, де спостерігається нестача робочої сили. У 2024 році кількість зареєстрованих іноземних працівників перевищила 120 000 осіб, включно з громадянами України, Боснії і Герцеговини, Північної Македонії, Росії та Китаю.

Основні групи мігрантів та їхні ролі:

  1. Українці:
    • Офіційна чисельність: близько 30 000 осіб.
    • Сфери зайнятості: будівництво, сільське господарство, послуги, технічні професії.
    • Українці активно задіяні в інфраструктурних проектах, таких як будівництво доріг, мостів і промислових об’єктів.
  2. Громадяни Боснії і Герцеговини:
    • Чисельність: близько 25 000 осіб.
    • Пріоритети: сфери послуг, включно з торгівлею, готельним бізнесом і ремонтними роботами.
    • Завдяки близькості мови і культури, громадяни Боснії легко інтегруються на ринку праці Сербії.
  3. Громадяни Північної Македонії:
    • Чисельність: близько 20 000 осіб.
    • Основні галузі: промислове виробництво, сільське господарство і транспорт.
  4. Громадяни Росії:
    • Чисельність сильно варіюється залежно від джерела даних: від 70 до 150 тисяч осіб.
    • Сфери зайнятості: IT, нерухомість, освіта.
    • Росіяни частіше обіймають висококваліфіковані посади, особливо в Белграді, а також інвестують у власний бізнес у сферах громадського харчування, IT, тощо.
  5. Китайці:
    • Чисельність: близько 30 000 осіб.
    • Роль: розвиток роздрібної торгівлі, управління підприємствами у сфері послуг.

Закономірності:

  • Українці та балканські мігранти (Боснія, Македонія): частіше працюють на позиціях, що вимагають фізичної роботи або технічної кваліфікації, а також зосереджені на підприємницькій діяльності.
  • Росіяни: обіймають посади у сфері технологій, фінансів та освіти.
  • Китайці: зосереджені на підприємницькій діяльності, відкритті малих і середніх бізнесів.

Виклики ринку праці з урахуванням міграції

  1. Брак кваліфікованої робочої сили:
    • Сербія залучає іноземних працівників, щоб компенсувати дефіцит у будівництві, медицині та IT.
  2. Конкуренція серед мігрантів:
    • Громадяни сусідніх країн, таких як Боснія і Македонія, мають перевагу через схожість мов і простіший процес інтеграції.
  3. Регуляція міграції:
    • Процедури оформлення документів для роботи залишаються відносно простими, але потребують оптимізації для скорочення бюрократії.

Експерти прогнозують, що Сербія збереже високу частку трудових мігрантів на ринку праці, особливо в будівництві, сільському господарстві та IT. Ключові фактори:

  • Залучення інвестицій в інфраструктуру і промисловість.
  • Збільшення попиту на кваліфікованих фахівців через відтік місцевих кадрів до країн ЄС.
  • Спрощення процедур трудової міграції.

Ринок праці Сербії у 2024 році розвивається на тлі припливу іноземних працівників, включно зі значною часткою українців. Це дає змогу країні вирішувати проблему нестачі кадрів у ключових галузях. Однак для подальшого зростання Сербії знадобиться не тільки залучення мігрантів, а й поліпшення умов праці та стимулювання місцевих працівників.

Джерело: https://open4business.com.ua/sytuacziya-na-rynku-praczi-serbiyi-u-2024-roczi-experts-club/

Аналіз ринку праці Іспанії у 2024 році від Relocation

У 2024 році ринок праці Іспанії був динамічним, але він все ще стикався з високим рівнем безробіття, характерним для цієї країни протягом останніх десятиліть. Рівень безробіття склав 12,3%, що трохи нижче за 13,1% (дані 2023 року). Проте країна продовжує боротися з регіональними відмінностями в зайнятості та дефіцитом кваліфікованих кадрів у певних секторах.

Іспанія є однією з найпривабливіших країн ЄС для трудових мігрантів завдяки своєму клімату, якості життя та економічним можливостям. У 2024 році чисельність іноземних працівників перевищила 2,7 млн осіб, що становить майже 15% усіх трудових ресурсів країни.

Наведемо ключові показники ринку праці Іспанії на кінець 2024 року.

  1. Загальна чисельність зайнятого населення:
    • близько 20,5 млн осіб зайняті в різних галузях.
  2. Регіональні відмінності:
    • Найнижчий рівень безробіття в регіонах, орієнтованих на туризм і промисловість:
      • Каталонія – 9,1%;
      • Мадрид – 8,5%;
      • Країна Басків – 7,2%.
    • Високий рівень безробіття в регіонах півдня:
      • Андалусія – 17,5%;
      • Канарські острови – 18,3%.
  3. Середній рівень заробітної плати:
    • Середня зарплата в Іспанії становить 2 090 євро до вирахування податків.
    • Зарплати варіюються залежно від галузі:
      • IT і технології – до 3 500 євро;
      • Фінансовий сектор – близько 3 000 євро;
      • Будівництво і сільське господарство – 1 500-2 000 євро.
  4. Затребувані професії:
    • IT-фахівці (розробники, інженери даних);
    • Медичний персонал (лікарі, медсестри, фармацевти);
    • Працівники туризму та готельного бізнесу;
    • Робітники в будівельній та сільськогосподарській галузях.

    Роль мігрантів на ринку праці Іспанії

    Іноземні працівники відіграють важливу роль в економіці Іспанії, особливо в секторах, де спостерігається брак місцевої робочої сили. За даними Міністерства праці Іспанії, 2024 року частка мігрантів становила понад 14% від загальної кількості зайнятих, відсоток цей продовжує зростати і внесок мігрантів охоплює широкий спектр галузей.

    Основні групи мігрантів:

    1. Громадяни країн Латинської Америки:
      • Чисельність: понад 1,2 млн осіб.
      • Сфери зайнятості: будівництво, сільське господарство, сфера послуг (ресторани, готелі).
      • Особливості: завдяки мовній схожості, латиноамериканці легко інтегруються на ринок праці.
    2. Громадяни країн ЄС:
      • Кількість: близько 800 000 осіб (включно з румунами, італійцями, португальцями та поляками).
      • Сфери зайнятості: IT, фінанси, туризм, медицина.
      • Особливості: громадяни ЄС мають право працювати в Іспанії без додаткових дозволів.
    3. Мігранти з Північної Африки:
      • Кількість: близько 450 000 осіб (включно з Марокко, Алжиром).
      • Сфери зайнятості: сільське господарство, будівництво, роздрібна торгівля.
      • Особливості: часто працюють на низькокваліфікованих позиціях.
    4. Громадяни України:
      • Офіційна чисельність: понад 100 000 осіб.
      • Сфери зайнятості: сільське господарство, будівництво, послуги.
      • Особливості: з 2022 року, після початку війни, Іспанія спростила правила трудової міграції для українців, надавши тимчасові дозволи на роботу.
    5. Мігранти з Азії:
      • Чисельність: близько 150 000 осіб (включно з громадянами Китаю та Індії).
      • Сфери зайнятості: роздрібна торгівля, IT, ресторанний бізнес.

    Латиноамериканці та північноафриканці: частіше працюють на низькокваліфікованих або сезонних роботах. Громадяни ЄС та України: займають як кваліфіковані, так і некваліфіковані позиції. Азія: зосереджена на висококваліфікованих професіях і власному малому бізнесі.

    У 2025 році експерти прогнозують збільшення міграції з країн Латинської Америки та можливо з України через спрощені правила працевлаштування. Крім того, триватиме зростання зайнятості в секторах, пов’язаних із зеленою енергетикою, IT і туризмом. А додаткові стимули для залучення висококваліфікованих спеціалістів, привернуть до Іспанії інженерів та лікарів.

    Ринок праці Іспанії у 2024 році продовжує відновлюватися, але стикається з викликами у вигляді високого рівня безробіття та нестачі кадрів у ключових секторах. Мігранти відіграють важливу роль у підтримці економіки країни, особливо в таких галузях, як сільське господарство, будівництво та послуги.

    Іспанія залишається привабливим напрямком для іноземних працівників, і найближчими роками їхнє значення для економіки тільки зросте.

    📊 Де краще купувати квартиру на Балканах у найближчі роки?

    Нижче наводимо актуальні (на початок 2025 року) приклади цін і рекомендації щодо вибору країни для купівлі нерухомості. Врахуйте, що ціни можуть варіюватися залежно від району, якості житла і типу будівництва.

    🇷🇸 Сербія

    • Белград: від 1 800 до 2 500 євро/м² у масовому сегменті та від 3 000 євро/м² у преміальних районах (Врачар, Старе місто, Waterfront).
    • Нові-Сад: від 1 500 до 2 000 євро/м².

    Чому варто звернути увагу:

    1. Стабільне зростання цін на нерухомість (+30-40% за останні три роки).
    2. Активна IT-галузь і попит на оренду від айтішників та експатів.
    3. Мінус: Сербія не в ЄС, оформлення ВНП (за умови, що ви не проживаєте в нерухомості) вимагає додаткового вивчення законів.

    🇲🇪 Чорногорія

    • Будва, Котор (узбережжя): від 2 000 до 3 000 євро/м² у сучасних апартаментах з видом на море.
    • Подгориця (столиця): від 1 200 до 1 700 євро/м².

    Чому варто звернути увагу:

    1. Туристична локація і програма «золотого паспорта» (іноді дає пільги при інвестиціях).
    2. Зростання цін близько +20-30% з 2020 року, особливо в прибережній зоні.
    3. Мінус: ринок маленький, а ліквідність житла може залежати від сезону.

    🇧🇦 Боснія і Герцеговина

    • Сараєво: від 1 000 до 1 400 євро/м² за нові проєкти в хороших районах.
    • Баня-Лука: від 900 до 1 200 євро/м².

    Чому варто звернути увагу:

    1. Найнижчі стартові ціни в регіоні, що дає потенціал зростання в майбутньому.
    2. Приріст ціни ~10-15% за останні роки, повільніше, ніж у сусідів, але стабільно.
    3. Мінус: країна не в ЄС, слабо розвинена іпотека для іноземців, доведеться шукати «правильного» місцевого агента.

    🇧🇬 Болгарія

    • Софія: від 1 200 до 2 000 євро/м² залежно від району (Лозенець, Центр можуть доходити до 2 500 євро/м²).
    • Варна, Бургас (морське узбережжя): від 1 500 до 2 500 євро/м² у нових комплексах.

    Чому варто звернути увагу:

    1. Членство в ЄС дає більше гарантій для іноземних покупців.
    2. Зростання цін у столиці та на узбережжі становило в середньому +25-35% за три роки.
    3. Мінус: конкуренція висока, а хороші об’єкти швидко розкуповують.

    🇦🇱 Албанія

    • Тирана: від 1 000 до 1 500 євро/м².
    • Вльора, Саранда (узбережжя): від 1 500 до 2 000 євро/м² у будинках з видом на море.

    Чому варто звернути увагу:

    1. Останніми роками – бум на узбережжі завдяки туристам та експатам.
    2. Зростання цін +20-25% з низького старту: перспективно для довгострокових інвестицій.
    3. Мінус: ринок поки нестабільний, законодавство змінюється, варто додатково перевіряти юридичний бік.

    🇷🇴 Румунія

    • Бухарест: від 1 400 до 2 200 євро/м², преміальні райони можуть бути і вищими.
    • Клуж-Напока: від 1 500 до 2 100 євро/м² (активний IT-хаб).

    Чому варто звернути увагу:

    1. Теж країна ЄС, отже прозоріші правила для іноземців.
    2. Зростання цін +25-30% за останні роки, особливо в містах із розвиненим IT-сектором.
    3. Мінус: у центральних районах великих міст житло може бути вже переоцінене.

    💡 Де вигідніше купувати найближчими роками?

    Для довгострокових інвестицій і відносно низького порогу входу хорошими варіантами є Боснія та Албанія. Ціна за м² тут усе ще помітно нижча, ніж у решті Європи, а потенційний приріст може бути значним, якщо країни просунуться до членства в ЄС.

    Якщо важлива стабільність і ЄС, придивіться до Болгарії та Румунії. Їхні ринки вже «розігріті», але й захист іноземних інвесторів вищий. Плюс є програми для отримання ВНЖ/ПМП.

    Сербія – хороший компроміс між невисокою вартістю житла (поза Белградом) і динамікою зростання. Особливо перспективні міста з сильним IT-кластером, де є попит на оренду.

    Чорногорія залишається вельми дорогою біля моря, але дає гнучкі умови для інвесторів і можливість поєднувати купівлю житла з отриманням посвідки на проживання.

    ⚠️ Важливо: Завжди перевіряйте юридичні деталі угоди та умови отримання посвідки на тимчасове проживання, залучайте профільних юристів і ріелторів. Ціни в огляді приблизні й залежать від конкретного проєкту та району.

    Джерело: https://t.me/relocationrs/324

    Особливості системи оподаткування в Іспанії

    Іспанія має багаторівневу систему оподаткування, що включає державні, регіональні та муніципальні податки. Розглянемо основні податки, що діють у країні на кінець 2024 року – початок 2025 року.

    Почнемо з податків для фізичних осіб:

    Прибутковий податок (IRPF) – застосовується прогресивна шкала ставок, що складається з федеральної та регіональної частин. Федеральна (центральна) частина ставок включає:

    • 9,5% – на дохід до €12 450;
    • 12% – на дохід від €12 451 до €20 200;
    • 15% – на дохід від €20 201 до €35 200;
    • 18,5% – на дохід від €35 201 до €60 000;
    • 22,5% – на дохід від €60 001 до €300 000;
    • 24,5% – на дохід понад €300 000.

    Регіональна влада встановлює додаткові ставки, які можуть варіюватися залежно від автономної спільноти.

    Податок на приріст капіталу варіативний, прибуток від продажу нерухомості та інших активів оподатковується за ставками:

    • 19% – на прибуток до €6 000;
    • 21% – на прибуток від €6 001 до €50 000;
    • 23% – на прибуток від €50 001 до €200 000;
    • 27% – на прибуток від €200 001 до €300 000;
    • 28% – на прибуток понад €300 000.

    Податок на нерухомість (IBI): Щорічний податок, ставка якого варіюється від 0,4% до 1,1% від кадастрової вартості об’єкта, залежно від муніципалітету.

    Податок на багатство – застосовується до осіб з чистими активами, що перевищують певний поріг, з прогресивними ставками від 0,2% до 3,5%, залежно від регіону.

    Податки для юридичних осіб:

    Корпоративний податок на прибуток (Impuesto sobre Sociedades): Стандартна ставка становить 25%. Для малих підприємств з оборотом менше ніж €1 млн передбачено знижену ставку в 23%. Нові компанії можуть застосовувати ставку 15% протягом перших двох років прибуткової діяльності.

    Податок на додану вартість (IVA):

    • Стандартна ставка – 21%;
    • Знижена ставка – 10% (застосовується до певних товарів і послуг, таких як харчові продукти і транспорт);
    • Суперзнижена ставка – 4% (застосовується до основних продуктів харчування, книг і ліків).

    Інші податки та збори:

    Податок на спадщину і дарування: Застосовуються прогресивні ставки від 7,65% до 34%, проте ставки і пільги можуть значно відрізнятися залежно від автономної спільноти.

    Податок на передачу майна (ITP): Стягується при купівлі вживаної нерухомості, ставка зазвичай становить близько 6-10% від вартості об’єкта, залежно від регіону.

    Соціальні внески: Роботодавці та працівники зобов’язані вносити внески в систему соціального забезпечення. Загальна ставка для роботодавця становить близько 29,9% від заробітної плати співробітника, а для працівника – близько 6,35%.

    Іспанська податкова система характеризується прогресивністю та розмаїттям податків, що вимагає ретельного планування при веденні бізнесу або проживанні в країні. Рекомендується консультуватися з професійними податковими консультантами для забезпечення відповідності актуальним вимогам законодавства та оптимізації податкового навантаження.

    Нюанси системи оподаткування Італії

    Італія має складну і багаторівневу систему оподаткування, що включає податки для фізичних і юридичних осіб, а також різні непрямі податки. Розглянемо основні аспекти податкової системи Італії на кінець 2024 року – початок 2025 року.

    Податки для фізичних осіб:

    1. Прибутковий податок (IRPEF), у країні застосовується прогресивна шкала ставок:
      • 23% – для доходів до €28 000;
      • 35% – для доходів від €28 001 до €50 000;
      • 43% – для доходів понад €50 000.
    2. Додатково в Італії стягуються регіональні (від 1,23% до 3,33%) і муніципальні (до 0,8%) надбавки.
    3. Податок на приріст капіталу – прибуток від продажу нерухомості та інших активів оподатковується за ставкою 26%.
    4. Податок на нерухомість (IMU) – розмірвка варіюється від 0,4% до 0,76% від кадастрової вартості об’єкта.
    5. Податок на фінансові активи за кордоном (IVAFE): – його ставка становить 0,2% від вартості активів, плюс фіксований збір €34,2 на рік для фізичних осіб.

    Податки для юридичних осіб:

    1. Корпоративний податок на прибуток (IRES) – фіксована ставка становить 24%.
    2. Регіональний податок на виробничу діяльність (IRAP) – його стандартна ставка – 3,9%, проте регіони можуть встановлювати свої ставки залежно від виду діяльності компанії.
    3. Податок на додану вартість (IVA), його стандартна ставка – 22%, існують і знижені ставки – 10% і 5% для певних категорій товарів і послуг. Суперзнижена ставка 4% застосовується до основних продуктів харчування та деяких соціально значущих товарів.
    4. Також не варто забувати і про соціальні внески. Для працівників: загальна ставка становить близько 33% від заробітної плати, з яких 9,19% утримується із зарплати співробітника, а решту 23,81% оплачує роботодавець.

    В Італії є також цікавий приклад стимулювання входження в італійське резидентство – фіксований податок для нових резидентів. Іноземці, які переїжджають до Італії, можуть скористатися спеціальним режимом, сплачуючи фіксований податок у розмірі €100 000 на рік на закордонні доходи, що звільняє їх від стандартного прибуткового податку.

    2024 року в Італії було проведено податкову реформу, спрямовану на спрощення системи та зниження податкового навантаження для певних категорій громадян. Зокрема, було переглянуто ставки IRPEF і запроваджено додаткові пільги для сімей з дітьми. Італія має угоди про уникнення подвійного оподаткування з більш ніж 100 країнами, що дає змогу уникнути подвійного оподаткування доходів для резидентів і нерезидентів.

    Податкова система Італії характеризується прогресивними ставками і безліччю різних податків і зборів. Під час планування переїзду або ведення бізнесу в Італії рекомендується ретельно вивчити актуальні податкові зобов’язання і, за необхідності, звернутися за консультацією до професійних податкових консультантів.