Tag Archives: житло

Середня прибутковість оренди житла в Чехії становить 3,39% річних

Як повідомляє Оpen4business, ціни на житлову нерухомість у Чехії в першому кварталі 2026 року зросли на 10,06% у річному вимірі, з урахуванням інфляції реальне зростання склало 8,33%, що стало максимальним показником з періоду житлового буму 2021 року, свідчать дані Чеського статистичного управління, проаналізовані Global Property Guide.

За даними найбільшого агентства закордонної нерухомості в Україні — компанії Homium, номінальна вартість житлової нерухомості в Чехії за 11 років зросла більш ніж у 2,5 рази і зараз на 18% перевищує попередній циклічний максимум третього кварталу 2022 року.

При цьому динаміка первинного та вторинного ринків практично зрівнялася. Нове житло за рік подорожчало на 10,01%, існуючий житловий фонд — на 10,07%.

Як зазначають у компанії Homium, що працює, зокрема, з нерухомістю Чехії, зростання цін підтримується поєднанням обмеженої пропозиції нового житла та відновленням іпотечного попиту. Компанія також фіксує особливо високий інтерес до Праги та Брно, де дефіцит пропозиції є найбільш вираженим.

«Чеський ринок зараз цікавий тим, що після корекції 2022–2023 років він досить швидко повернувся до зростання. При цьому покупці стають чутливішими до ціни, тому попит поступово зміщується в бік невеликих квартир у Празі, периферійних районів та вторинного житла. Для інвестора дедалі більшого значення набуває не лише потенційне зростання вартості об’єкта, а й його ліквідність на ринку оренди», — прокоментували ситуацію в Homium.

За даними компанії Homium, у травні-червні 2026 року студії та квартири формату 1+kk у центрі Праги пропонувалися приблизно за 248–414 тис. євро, на периферії столиці — за 186–269 тис. євро, у Брно — за 145–207 тис. євро. Для квартир формату 2+kk діапазон становив відповідно 331–580 тис. євро, 248–373 тис. євро та 207–331 тис. євро.

Прага залишається найдорожчим ринком країни. За даними, наведеними Global Property Guide, середня вартість квартири в столиці у 2025 році становила близько 5,44 тис. євро за кв. м, що приблизно на 82% перевищувало середній показник по Чехії — близько 3 тис. євро за кв. м. На ринку празьких новобудов середня ціна пропозиції сягала близько 7,31 тис. євро за кв. м, а в найдорожчому районі Praha 1 — близько 10,85 тис. євро за кв. м.

Більш доступним залишається старий житловий фонд. Середня вартість квартир у панельних будинках оцінюється приблизно в 2,94 тис. євро за кв. м, тоді як нове житло від девелоперів у середньому обходиться майже вдвічі дорожче — близько 5,8 тис. євро за кв. м.

Швидке зростання цін уже стало чинником грошово-кредитної політики країни. Чеський національний банк 18 червня 2026 року підвищив ключову двотижневу ставку репо на 0,25 процентного пункту — до 3,75%. Регулятор вказує на інфляційний тиск, що зберігається, зокрема з боку вартості житла та послуг.

Крім того, у червні ЧНБ вирішив збільшити з липня 2027 року контрциклічний буфер капіталу для банків з 1,25% до 1,5%, пояснивши це рішення активним кредитуванням, зростанням заборгованості домогосподарств і компаній та подальшим підвищенням цін на квартири.

Середня валова прибутковість від довгострокової оренди житла в Чехії у другому кварталі 2026 року становила 3,39% річних. У найдорожчому районі Праги — Прага 1 — прибутковість окремих квартир перебувала приблизно в діапазоні 2,3–3,3%, тоді як у більш доступних районах Праги вона могла наближатися до 4%.

У Homium вважають, що в середньостроковій перспективі основними чинниками ринку залишаться обмежені темпи будівництва, вартість іпотечного фінансування та попит на житло, що зберігається у найбільших містах. При цьому після різкого зростання в останніх кварталах інвесторам слід більш уважно оцінювати прибутковість конкретного об’єкта, оскільки ціна купівлі в Празі зростає швидше, ніж потенційна орендна прибутковість.

Homium понад 10 років працює на ринку закордонної нерухомості та пропонує об’єкти в Чехії, Іспанії, Туреччині, Греції, Чорногорії, Болгарії, Хорватії, Польщі та низці інших країн. У Чехії основна частина об’єктів, представлених компанією, зосереджена в Празі та Карлових Варах.

Першоджерело статистичних даних про ціни — Чеське статистичне управління; аналіз ринку опубліковано Global Property Guide та оновлено в серпні 2026 року.

Джерело:

Global Property Guide — https://www.globalpropertyguide.com/europe/czech-republic/price-history

Homium — https://homium.ua/uk/czech-republic/

Житла стає критично мало: дефіцит у 750 тис. об’єктів + нові мешканці = стрімке зростання цін в Іспанії

Як повідомляє Open4Business, житлова криза в Іспанії продовжує поглиблюватися на тлі багаторічного дефіциту нового будівництва, зростання кількості домогосподарств та рекордного збільшення чисельності населення, значну частину якого становить міграція. Структурний дефіцит житла в країні оцінюється приблизно в 700–750 тис. об’єктів, свідчать дані аналітичного центру Funcas.

Нинішню ситуацію не слід порівнювати з житловою бульбашкою 2000-х років. Тоді в Іспанії будувалося значно більше житла, а зростання ринку підживлювалося кредитуванням. Зараз проблема протилежна — пропозиція систематично відстає від попиту.

В останні роки в Іспанії щорічно завершувалося будівництво приблизно 100 тис. нових будинків при формуванні близько 230 тис. нових домогосподарств. Накопичений з 2020 року розрив наблизився до 700 тис. об’єктів.

У результаті зростають як вартість купівлі житла, так і орендні ставки. Особливо гостро проблема відчувається в Мадриді, Барселоні, на Балеарських островах, у Валенсії та популярних прибережних районах. При цьому дефіцит поступово поширюється з найбільших міст на їхні передмістя та середні міста. Funcas зазначає, що орендна плата в останні роки зростає швидше за зарплати, а молоді орендарі витрачають на житло та комунальні послуги в середньому близько 35 % бюджету.

Експерти вважають, що частина заходів, які вживають власті, здатна лише тимчасово обмежити ціни, але не усунути головну причину кризи. Контроль орендних ставок може знизити вартість житла для частини діючих орендарів, але водночас зменшити кількість квартир, які власники готові виводити на ринок. Субсидії покупцям за умови обмеженої пропозиції також можуть призвести до додаткового зростання цін.

Серед довгострокових рішень Funcas називає збільшення пропозиції земельних ділянок, прискорення отримання дозволів на будівництво, підвищення юридичної визначеності для девелоперів і власників, а також розширення фонду доступного орендного житла. Частка соціального орендного житла в Іспанії становить лише близько 2–3 % житлового фонду, що суттєво нижче за середній показник ЄС.

Додатковим фактором тиску на ринок стає швидке зростання населення Іспанії. Станом на 1 липня 2026 року в країні проживало рекордні 49,80 млн осіб, що на 444,2 тис. більше, ніж роком раніше. При цьому Національний інститут статистики Іспанії (INE) прямо вказує, що збільшення чисельності населення забезпечується людьми, які народилися за кордоном, тоді як кількість мешканців, що народилися в Іспанії, скорочується.

Кількість мешканців Іспанії, які народилися за кордоном, до середини року сягнула 10,29 млн осіб, тобто перевищує п’яту частину населення країни. Кількість мешканців з іноземним громадянством становила 7,44 млн, збільшившись лише за другий квартал на 87,2 тис. осіб.

Найбільшими іноземними громадами за останньою повною розбивкою INE є громадяни Марокко — близько 969 тис.,

Колумбії — 677 тис., Румунії — 609 тис., Венесуели — 378 тис., Італії — 346 тис. та Великої Британії — 266 тис. Значними є також спільноти вихідців із Перу, Китаю, України та країн Латинської Америки.

Приплив триває й у 2026 році. Тільки у другому кварталі до Іспанії прибули близько 34 тис. громадян Колумбії, 23,3 тис. венесуельців та 21,1 тис. марокканців. У першому кварталі однією з найбільших груп новоприбулих були українці — близько 25,7 тис. осіб.

Окрема статистика Міністерства міграції Іспанії показує, що на кінець червня 2026 року діючі документи на проживання мали вже 353 тис. громадян України, в основному завдяки механізму тимчасового захисту.

Зростання іноземного населення не можна вважати єдиною причиною житлової кризи, експерти пов’язують її насамперед із десятиліттям недостатнього будівництва. Однак міграція суттєво збільшує кількість домогосподарств і попит на оренду, особливо у великих містах та економічно активних прибережних регіонах. За умови будівництва близько 100 тис. об’єктів на рік додатковий приріст населення на сотні тисяч осіб стає помітним чинником подальшого зростання вартості житла.

Таким чином, житлова криза в Іспанії зумовлена одразу кількома факторами: хронічним дефіцитом будівництва, зростанням кількості домогосподарств, обмеженим фондом доступної оренди, внутрішньою міграцією до великих міст, іноземними покупцями та туристичним сектором. Швидке збільшення населення за рахунок імміграції посилює вже існуючий дефіцит, але не є його першопричиною.

Середня ставка короткострокової оренди в Греції у липні перевищила EUR200 за ніч

Як повідомляє Оpen4business, Греція посідає перше місце серед європейських країн за сезонним зростанням вартості короткострокової оренди житла: влітку середня ціна проживання виявляється на 54,9 % вищою, ніж у решту місяців року, свідчать дані аналітичної платформи AirDNA.

Дослідження AirDNA було опубліковано 21 травня 2026 року та оновлено 29 травня. Аналітики порівняли середню добову ставку короткострокової оренди — Average Daily Rate (ADR) — у червні–серпні з показником решти дев’яти місяців року.

У Греції середня ставка поза літнім сезоном становить 112,64 євро за ніч, тоді як у червні–серпні вона зростає до 174,46 євро. Таким чином, сезонна надбавка сягає 54,9% — це найвищий показник серед розглянутих європейських країн.

На другому місці — Хорватія, де літні ціни вищі на 37,6% — 154,28 євро проти 112,09 євро в іншу пору року. Третє місце посідає Португалія з сезонним зростанням на 36,5%, до 160,06 євро проти 117,27 євро.

Особливо сильно сезонність проявляється на популярних грецьких островах. На Міконосі середня вартість короткострокової оренди збільшується приблизно з 458 євро поза високим сезоном до 758 євро за ніч влітку, або на 65,6%.

При цьому серед окремих європейських курортів спостерігаються ще більш різкі коливання. Наприклад, португальський Портіман демонструє сезонне зростання близько 71,6 %, проте в рейтингу країн загалом саме Греція посідає перше місце.

Значне підвищення цін супроводжується стійким попитом. За оцінкою AirDNA, перед початком сезону кількість заброньованих ночей у Греції на червень–серпень 2026 року була приблизно на 9,3 % вищою, ніж роком раніше. На липень зростання ранніх бронювань становило 13,5 %, на серпень — 11,4 %.

Фактична статистика за літо підтверджує високий рівень цін. У червні середня вартість короткострокової оренди в Греції сягнула 178,8 євро за ніч, збільшившись на 12,2 % у річному вимірі, тоді як у середньому по Європі вона становила 150,05 євро і зросла на 7,5 %. Кількість доступних об’єктів у Греції при цьому скоротилася на 2,5 %, приблизно до 156 тис.

У липні середня ціна піднялася вже до 200,35 євро за ніч, що на 12,8 % вище показника липня 2025 року. Середньоєвропейська ставка склала 159,20 євро і зросла за рік на 8,2%. Дохід за одну доступну ніч у Греції збільшився на 14,3% — до 142,8 євро.

За більш тривалий період зростання ще помітніше. За даними AirDNA, середня вартість короткострокової оренди в Греції за десять років збільшилася приблизно на 100% — з близько 100 євро у 2016 році. За останні п’ять років зростання склало близько 38%.

При цьому твердження про те, що Греція «випередила всю Європу за темпами зростання цін на Airbnb», слід трактувати з обережністю. Перше місце стосується саме сезонного літнього приросту, тобто порівняння червня–серпня з рештою року, а не річного зростання цін. За фактичною динамікою липня зростання в Греції склало 12,8% у річному обчисленні проти 8,2% у середньому по Європі.

Частка іноземців на ринку житла Іспанії у другому кварталі досягла рекордних 15,98%

Як повідомляє Open4business, іноземні покупці забезпечують близько 60 % попиту на ультраелітне житло в Іспанії, а ціни в цьому сегменті зросли приблизно на 30 % за останні п’ять років. Найбільш помітну активність, поряд із традиційними британськими та німецькими покупцями, зараз демонструють громадяни Нідерландів, Польщі та США, а також заможні клієнти з країн Перської затоки. Українці також залишаються серед найактивніших іноземних покупців іспанської нерухомості.

Такі оцінки містяться в опублікованих у серпні даних Hiscox щодо іспанського ринку житла класу ultra-luxury. Йдеться насамперед про об’єкти вартістю від 3 млн євро.

Основний попит зосереджений лише в кількох регіонах. Балеарські острови, провінція Малага, Мадрид і Барселона становлять 83% пропозиції іспанської нерухомості вартістю понад 3 млн євро.

Особливо висока частка іноземців спостерігається на курортних ринках. У Бенахавісі в провінції Малага на іноземних покупців припадає близько 84% угод з елітною нерухомістю, а в Андрачі на Майорці — близько 79%. У Мадриді ситуація протилежна: у самій столиці іноземці забезпечують лише близько 14% угод цього сегмента, а в престижному передмісті Алькобендас — 17%. Таким чином, елітний ринок Мадрида значною мірою залишається орієнтованим на заможних іспанських покупців.

При цьому іноземці-нерезиденти платять одні з найвищих цін за квадратний метр, оскільки зосереджуються на об’єктах у найпрестижніших районах. За оцінкою Hiscox, саме міжнародний капітал став одним із чинників зростання цін на елітну нерухомість Іспанії приблизно на 30% за п’ять років.

Докладного рейтингу покупців саме житла вартістю понад 3 млн євро дослідження Hiscox за національностями не наводить. Однак останні дані іспанських реєстраторів дозволяють побачити, які іноземні групи зараз найбільш активні на ринку країни в цілому.

У другому кварталі 2026 року іноземці придбали в Іспанії понад 26,8 тис. об’єктів житла, забезпечивши рекордні 15,98% усіх зареєстрованих угод.

Перше місце посіли громадяни Великої Британії з часткою 6,99% іноземних покупок, практично зрівнявшись із громадянами Нідерландів — 6,94%. Далі йшли Німеччина — 6,11 %, Марокко — 6,09 %, Румунія — 5,70 %, Італія — 5,13 %, Франція — 4,97 % та Польща — 4,33 %.

За перше півріччя британці придбали близько 3,57 тис. об’єктів, а покупці з Нідерландів — близько 3,49 тис. При цьому попит з боку голландців зріс приблизно на 12% у річному вимірі, а польський — приблизно на 11%.

На самому ринку нерухомості класу «люкс» структура попиту змінюється ще помітніше. У червні Reuters відзначав різкий приплив до Мадрида та на Коста-дель-Соль заможних покупців із Польщі, США та країн Перської затоки. При цьому британці та німці залишаються традиційно сильними групами іноземних власників на іспанському узбережжі.

Особливо швидко в останні роки зріс польський попит. Частка поляків серед усіх іноземних покупців збільшилася приблизно з 1,6% у 2019 році до 4% у 2025-му. У преміальному комплексі Santa Clara в Марбельї, будівництво якого завершилося минулого року, близько 70% із 102 будинків було продано польським клієнтам. Польські покупці також переважають серед клієнтів 64-поверхового житлового хмарочоса, що будується в Бенідормі.

Водночас швидко зростає американський капітал. За даними ріелторської компанії Gilmar, частка клієнтів із США в її угодах зросла з 0,5% у 2024 році до 6,2% у 2025-му, причому американці вже випередили британців серед іноземних покупців на Коста-дель-Соль. У масштабах усієї Іспанії покупці зі США вирізняються також високою вартістю житла, яке вони купують.

Українці також входять до числа найпомітніших іноземних покупців нерухомості в Іспанії, хоча їхні придбання зосереджені не виключно в сегменті luxury.

У першому кварталі 2026 року громадяни України забезпечили 3,08 % усіх іноземних покупок житла, посівши десяте місце серед національностей. Це відповідає приблизно 760–765 угодам за три місяці. У другому кварталі частка українців становила близько 2,94 %, що відповідало 11-му місцю серед іноземних покупців. За перше півріччя українці могли придбати близько 1,5 тис. об’єктів житла. Остання цифра є оціночною, оскільки іспанські реєстратори окремо не публікували абсолютну піврічну кількість українських угод.

Для порівняння, у другому кварталі українські покупці посідали місце одразу за Китаєм, частка якого становила 3,02%. При цьому Україна залишалася попереду цілого ряду традиційних ринків іноземних покупців.

Ще в першому півріччі 2025 року українці встановили історичний для себе рекорд, придбавши 2 165 об’єктів нерухомості. Тоді кількість угод українських громадян зросла на 4,5% у річному вимірі. Середня ціна житла, яке купували українці, становила близько 1 832 євро за кв. м, що помітно нижче за рівень американських, німецьких чи скандинавських покупців і свідчить про те, що значна частина українського попиту припадає не на сегмент ultra-luxury, а на звичайний і середній сегмент.

У регіональному розрізі українці особливо помітні у Валенсійській автономній спільноті, де за підсумками 2025 року на них припадало 5,92% усіх покупок житла іноземцями.

Примітно, що скасування Іспанією програми Golden Visa з 3 квітня 2025 року практично не змінило ситуацію у верхньому ціновому сегменті.

За оцінкою Hiscox, на операції, пов’язані з отриманням посвідки на проживання через інвестиції, припадало всього близько 0,5% від загальної кількості угод. Типовий покупець нерухомості вартістю кілька мільйонів євро обирає Іспанію насамперед через якість життя, клімат, безпеку, інфраструктуру та можливість диверсифікувати капітал, а не заради отримання посвідки на проживання.

Цю тенденцію підтверджує й Reuters: геополітична нестабільність стала додатковим фактором попиту. Для частини польських та українських сімей житло на Коста-дель-Соль розглядається як резервна база далеко від східного кордону Європи, американські покупці шукають альтернативне місце проживання та вкладення капіталу, а клієнти з країн Перської затоки починають розглядати Іспанію як можливу альтернативу Дубаю.

Таким чином, ринок елітної нерухомості Іспанії стає дедалі більш міжнародним.

Мугла залишилася найдорожчою провінцією Туреччини для купівлі житла

Як повідомляє Оpen4business.com, ціни на житло в Туреччині в липні 2026 року зросли в середньому на 23,3% у національній валюті порівняно з минулим роком, однак висока інфляція повністю нівелювала це зростання: у реальному вираженні нерухомість подешевшала на 6,6%, свідчить липневий огляд ринку платформ Emlakjet та Endeksa. Дані опубліковано 14 серпня.

Середня ціна квадратного метра житла по країні сягнула 41,7 тис. турецьких лір, або приблизно 871 долар, а середня вартість об’єкта, що продається, — 5,21 млн лір, що відповідає приблизно 109 тис. доларів.

При цьому в липні вперше з’явився невеликий позитивний сигнал у короткостроковій динаміці: за місяць ціни зросли на 1,9% номінально та приблизно на 0,5% з урахуванням інфляції. Однак одного місяця поки що недостатньо, щоб говорити про стійке відновлення реальної вартості турецького житла.

Анкара дорожчає швидше за Стамбул та Анталію

Серед 30 найбільших за кількістю угод провінцій найпомітніше зростання зафіксовано в Орду — 32,4% за рік. Це єдина з розглянутих провінцій, де зростання виявилося позитивним і з урахуванням інфляції — близько 0,4%.

На другому місці — Анкара з номінальним зростанням на 28,7%, при цьому в реальному вираженні житло в столиці подешевшало приблизно на 2,5%. Далі йдуть Коджаелі — плюс 28,5%, Денізлі — 27,1% та Елязиг — 26,9%.

У Стамбулі квадратний метр житла в липні коштував у середньому 65,1 тис. лір, а середня вартість об’єкта — близько 7,16 млн лір, або $149,5 тис.

В Анталії, одному з основних ринків для іноземних покупців, середня вартість квадратного метра сягнула 55,5 тис. лір, а об’єкта — близько 6,1 млн лір, або $127,5 тис. В Ізмірі середня вартість становила близько 54 тис. лір за квадратний метр і 6,48 млн лір за об’єкт.

Найдорожчою провінцією Туреччини залишається Мугла, до якої входять такі курортні центри, як Бодрум і Мармарис. Тут середня вартість квадратного метра сягнула 87,2 тис. лір, а об’єкта — 11,34 млн лір, або майже $237 тис. Це більш ніж удвічі перевищує середній показник по країні.

Продажі житла різко знизилися

Зростання цін відбувається на тлі помітного скорочення кількості угод. За даними Турецького статистичного інституту TÜİK, статистика продажів житла та комерційної нерухомості за липень була опублікована 13 серпня 2026 року. Загалом за місяць у країні було продано 123 603 житлові об’єкти, що приблизно на 17% менше, ніж роком раніше.

Найбільшим ринком залишився Стамбул із 22,6 тис. угод, далі йшли Анкара — 9,64 тис., Ізмір — 6,55 тис. та Анталія — 6,3 тис.

При цьому структура продажів дає неоднозначні сигнали. Кількість іпотечних угод зросла на 23,7%, тоді як продажі первинного житла знизилися на 8,6%, а вторинного — одразу на 20,8%. Це може свідчити про поступове повернення на ринок частини покупців, які мають можливість скористатися банківським фінансуванням.

Таким чином, зростання вартості турецької нерухомості в лірах поки що значною мірою залишається наслідком інфляції. Для інвестора важливіше звертати увагу не лише на номінальні 20–30% зростання, а й на реальну динаміку вартості, валютний курс та прибутковість від оренди. За підсумками липня середній об’єкт у Туреччині формально коштує значно дорожче, ніж рік тому, проте його реальна вартість продовжує знижуватися.

Нещодавно Open4Business окремо проаналізував структуру іноземних покупців турецької нерухомості. За підсумками червня 2026 року перше місце посідали громадяни Росії з 381 покупкою, а українці придбали 170 об’єктів і поділили друге місце з громадянами Ірану. Загалом іноземці купили в червні 2 015 житлових об’єктів. За січень-червень іноземний попит становив 9 083 об’єкти й був на 9,2% нижчим за торішній.

Українці залишаються однією з найбільших груп покупців житла в Туреччині й у більш тривалому періоді. У 2025 році громадяни України придбали 1 541 об’єкт і посіли третє місце серед іноземців, поступившись лише росіянам та іранцям. Таким чином, зниження реальних цін на турецьке житло представляє безпосередній інтерес і для українських приватних інвесторів, які продовжують активно бути присутніми на цьому ринку.

Попит українців на житло в Туреччині у липні знизився на 15%

Як повідомляє  Оpen4business, у липні 2026 року громадяни України придбали в Туреччині 145 об’єктів житлової нерухомості та посіли третє місце серед іноземних покупців житла в країні, свідчать дані Турецького статистичного інституту (TÜİK), опубліковані 13 серпня.

Найбільше житла серед іноземців у липні придбали громадяни Росії — 394 об’єкти. На другому місці опинилися громадяни Ірану зі 189 угодами, на третьому — українці зі 145 об’єктами.

Таким чином, на громадян України припало близько 6,8 % усіх продажів житла іноземцям у Туреччині за місяць.

При цьому порівняно з червнем активність українських покупців дещо знизилася. У червні українці придбали 170 об’єктів і ділили друге місце з громадянами Ірану. У липні кількість угод українців зменшилася приблизно на 15%, проте Україна залишилася у трійці найбільших іноземних покупців турецької нерухомості.

Загалом іноземцям у Туреччині в липні було продано 2,12 тис. об’єктів житла, що на 1,9% більше, ніж у липні минулого року. Частка іноземців у загальному обсязі продажів житла становила 1,7%.

При цьому загальна ситуація на турецькому ринку нерухомості була значно гіршою: у липні в країні продали 123 603 тис. будинків і квартир — на 17% менше, ніж роком раніше. Продажі нового житла знизилися на 8,6% — до 42,529 тис. об’єктів, вторинного — на 20,8%, до 81,074 тис.

Таким чином, попит з боку іноземних покупців у липні виглядав стабільнішим, ніж на внутрішньому ринку. Однак за підсумками більш тривалого періоду іноземний попит поки що залишається нижчим за торішній. У січні–липні 2026 року іноземці придбали в Туреччині 11 203 тис. об’єктів житла, що на 7,3% менше, ніж за аналогічний період 2025 року.

Українці зберігають високі позиції на турецькому ринку нерухомості вже не перший рік. За підсумками 2025 року громадяни України також посідали третє місце серед іноземців: вони придбали 1 541 тис. об’єктів житла. Попереду були росіяни з 3 649 тис. угод та громадяни Ірану з 1 878 тис.

Для порівняння: у 2024 році українці також входили до трійки найбільших іноземних покупців, придбавши 1 631 тис. об’єктів.

Таким чином, незважаючи на певне липневе зниження порівняно з червнем, Україна залишається одним із трьох найбільших іноземних ринків для турецької житлової нерухомості, поряд із Росією та Іраном.

Продажі житла на Кіпрі за сім місяців зросли на 14%

Як повідомляє Оpen4business, ринок нерухомості Кіпру продовжив стрімко зростати влітку 2026 року: за січень-липень до земельних управлінь країни було подано 12 047 договорів купівлі-продажу нерухомості, що на 14% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У липні було зареєстровано близько 2 040 договорів, що приблизно на 11% перевищує показник липня 2025 року. Таким чином, липень став одним із найактивніших місяців для кіпрського ринку нерухомості в поточному році. Дані базуються на статистиці Департаменту земельних ресурсів та геодезії Республіки Кіпр.

Значну роль у зростанні ринку продовжує відігравати попит з боку іноземців.
У липні громадяни Кіпру уклали 1 211 угод, що на 12% більше, ніж роком раніше. На них припало близько 59% ринку. Ще 829 договорів, або приблизно 41%, припало на закордонних покупців.

З них покупці з країн Євросоюзу уклали 277 договорів проти 274 у липні минулого року — зростання склало лише 1%.
Значно швидше зростав попит з боку громадян країн, що не входять до ЄС. Вони уклали 552 угоди проти 478 роком раніше — на 15% більше. Таким чином, понад дві третини всіх липневих покупок іноземців припало саме на громадян третіх країн.

За перші сім місяців 2026 року продажі покупцям із країн поза межами ЄС збільшилися на 19% у річному вимірі, причому зростання було зафіксовано в усіх п’яти адміністративних округах, що перебувають під контролем Республіки Кіпр.
Лімасол, Пафос і Ларнака приваблюють найбільше іноземців

Географія попиту серед місцевих та іноземних покупців помітно відрізняється. Серед кіпріотів особливо швидко зростали продажі в Лімасолі — у липні вони збільшилися на 39%, до 445 угод. У Пафосі зростання склало 29%, тоді як у Ларнаці та Фамагусті внутрішній попит знизився.
Іноземний попит особливо помітний у прибережних районах. У липні громадяни країн поза межами ЄС уклали в Ларнаці 150 договорів, що на 42% більше, ніж роком раніше. Пафос традиційно залишається одним із ринків острова, що найбільше орієнтовані на іноземців, а Лімасол — найбільшим ринком дорогої нерухомості та корпоративної релокації.

За підсумками січня–липня іноземці з ЄС та третіх країн разом забезпечили близько 41% усіх продажів нерухомості на Кіпрі.
Оперативна статистика земельного відомства не розкриває громадянство іноземних покупців за окремими країнами. Однак більш детальні дані про національності раніше надавало Міністерство внутрішніх справ Кіпру парламенту.

Згідно з урядовою статистикою за період з вересня 2024 року по вересень 2025 року, склад іноземних покупців істотно відрізняється залежно від регіону.
У Лімасолі серед закордонних покупців лідирували громадяни Росії — 846 придбань, далі йшли ізраїльтяни — 571 та громадяни Греції — 261.

У Пафосі найбільшу групу становили британці — 890 придбань, потім ізраїльтяни — 683 та росіяни — 327.
У Ларнаці особливо активно купували громадяни Ізраїлю — 850 об’єктів, Лівану — 723 та Великої Британії — 302.

У Нікосії лідирували громадяни Греції — 403 придбання, Румунії — 112, Росії — 80 та Лівану — 79. Ці дані Міністерство внутрішніх справ передало парламенту Кіпру, а потім їх опублікувало видання Cyprus Mail.
Громадяни України також є серед активних покупців кіпрської нерухомості, хоча вони поки що не входять до трійки найбільших груп.

Найбільш детальний розподіл за країнами, наданий МВС Кіпру парламенту в січні 2025 року, охоплював угоди з 2021 року до початку 2025 року.
Згідно з цими даними, українці входили до десятки найпоширеніших національностей покупців одразу в чотирьох прибережних округах — Лімасолі, Пафосі, Ларнаці та Фамагусті. У Лімасолі та Пафосі перед ними були росіяни, британці, ізраїльтяни, греки, румуни та китайці.

Щодо Нікосії є окремі дані щодо заявок іноземних громадян на придбання нерухомості у 2024 році. На українців припало 4% таких заявок, стільки ж, скільки на громадян Великої Британії. Китайці та ліванці забезпечили по 16%, росіяни — 14%, ізраїльтяни — 10%, сирійці — 6%, єгиптяни — 5%.
При цьому точно підрахувати кількість покупок саме українцями у січні-липні 2026 року наразі неможливо: щомісячна відкрита статистика DLS об’єднує Україну з усіма іншими державами поза межами ЄС.

Іноземний попит на житло у США впав до другого мінімуму з 2009 року

Як повідомляє Оpen4business, іноземні покупці придбали житлову нерухомість у США на суму 45,3 млрд доларів у період з квітня 2025 року по березень 2026 року, що на 19,1 % менше, ніж за попередні 12 місяців, повідомила Національна асоціація ріелторів США (NAR) у звіті, опублікованому 29 липня 2026 року. Кількість об’єктів, придбаних іноземцями, скоротилася на 14% — з 78,1 тис. до 67,1 тис. Це другий найнижчий показник з 2009 року, коли NAR почала вести відповідну статистику. Медіанна вартість покупки склала $465 тис.

Головний економіст NAR Лоуренс Юн пов’язав зниження активності із загальним скороченням міжнародного туризму та поїздок до США. За його словами, навіть певне ослаблення долара, яке підвищило купівельну спроможність іноземців, не змогло компенсувати високі ціни та обмежену пропозицію житла.

Серед іноземних клієнтів, які відмовилися від запланованої угоди, 33% не змогли знайти відповідний об’єкт, 28% визнали ціни занадто високими, а 19% зіткнулися з труднощами, пов’язаними з імміграційними правилами. Додатковий тиск на попит чинили високі іпотечні ставки, інфляція, торгова політика та геополітична невизначеність.
Громадяни Канади здійснили 16% усіх іноземних покупок, придбавши 10,7 тис. об’єктів на суму 5,2 млрд доларів. На другому місці опинилася Мексика з часткою 14% та 9,4 тис. угод на суму 5 млрд доларів.
Покупці з Китаю опустилися з першого на третє місце за кількістю придбань, сформувавши 11% закордонного попиту. При цьому вони зберегли лідерство за загальною вартістю угод — 7,6 млрд доларів. Середня ціна об’єкта, придбаного китайськими покупцями, сягала приблизно $1 млн.

До п’ятірки найбільших груп іноземних покупців також увійшли громадяни Індії з часткою 9% та обсягом угод $3,7 млрд, а також Великої Британії — 4% та $1,2 млрд відповідно.

Флорида зберегла статус найпопулярнішого напрямку для іноземних покупців, отримавши 20% усіх угод. На Каліфорнію припало 19%, на Техас — 12%, на Нью-Джерсі та Джорджію — по 4%. Іноземці й надалі орієнтувалися на дорожчий сегмент ринку. Медіанна вартість придбаного ними житла становила $465 тис. проти $413,6 тис. за всіма угодами з існуючим житлом у США. Близько 15% іноземних покупців придбали об’єкти вартістю понад $1 млн. Майже половина угод — 48% — була повністю оплачена готівкою, тоді як серед усіх покупців житла в США цей показник становив 28%. Близько половини об’єктів іноземці купували для відпочинку, здачі в оренду або поєднання цих цілей.

У статистиці NAR до іноземних покупців належать як нерезиденти, які постійно проживають за межами США, так і недавні іммігранти та власники неімміграційних віз, які проживають у країні понад шість місяців. Нерезиденти придбали 29,5 тис. об’єктів на суму 23,5 млрд доларів, іноземці, які проживають у США, — 37,6 тис. об’єктів на суму 21,8 млрд доларів.

Національна асоціація ріелторів США об’єднує фахівців ринку житлової та комерційної нерухомості. Дослідження міжнародних угод складається на основі опитування членів асоціації та публікується щорічно з 2009 року.

Короткострокову оренду житла в Польщі прирівняють до готельних послуг

Як повідомляє Оpen4business, уряд Польщі схвалив законопроект, який передбачає обов’язкову реєстрацію квартир і будинків, що здаються туристам на короткий термін. Оренда житла тривалістю до 30 днів буде офіційно віднесена до готельних послуг.

Документ ще має пройти розгляд у парламенті та отримати підпис президента. Основна частина нових правил має набрати чинності через 14 днів після опублікування прийнятого закону в офіційному віснику.

Центральним елементом реформи стане створення загальнонаціонального реєстру туристичних об’єктів розміщення — Centralny Wykaz Turystycznych Obiektów Noclegowych. До нього повинні будуть вноситися не тільки готелі та пансіонати, а й приватні квартири, які пропонуються через Airbnb, Booking.com та інші платформи.

Кожному об’єкту присвоять індивідуальний ідентифікаційний номер. Власники будуть зобов’язані вказувати його у всіх оголошеннях. Онлайн-платформи повинні будуть перевіряти наявність реєстраційного номера та передавати державним органам відомості про бронювання.

Для власників це означає, що неофіційна подобова оренда житла стане значно ризикованішою. За роботу без реєстрації, відсутність ідентифікаційного номера в оголошенні або надання недостовірних даних передбачаються адміністративні штрафи до 50 тис. злотих, що становить близько 11,6 тис. євро.

Квартири для короткострокової оренди повинні відповідати санітарним, будівельним та протипожежним вимогам. У кожному об’єкті необхідно розмістити правила проживання, інформацію про час тиші та контакти власника або адміністратора. При цьому житлові будівлі не планують автоматично прирівнювати за протипожежними вимогами до повноцінних готелів.

Органи місцевого самоврядування отримають право встановлювати зони, в яких короткострокова оренда приватних квартир буде обмежена або повністю заборонена. Такий захід може застосовуватися насамперед в історичних центрах та найбільш завантажених туристичних районах Варшави, Кракова, Гданська, Сопота та інших міст. Обмеження не поширюватимуться автоматично на офіційно класифіковані готелі, мотелі та пансіонати.

Додаткові повноваження отримають мешканці будинків, житлові спільноти та кооперативи. Вони зможуть звертатися до муніципалітету з вимогою перевірити квартиру, якщо туристи регулярно порушують тишу, правила безпеки або громадський порядок.

У разі повторних порушень об’єкт зможуть виключити з реєстру. У такому випадку здавати його туристам буде заборонено, а повторно зареєструвати житло можна буде не раніше ніж через рік. Підставою для виключення також може стати відмова власника допустити інспекцію.

Влада пояснює реформу необхідністю скоротити тіньовий сектор, підвищити безпеку туристів та забезпечити рівні умови для приватних орендодавців і готельного бізнесу. Міністерство спорту та туризму наголошує, що уряд не має наміру повністю забороняти доступну подобову оренду, якою користуються багато польських сімей.

Для інвесторів зміни означають зростання витрат на оформлення та утримання об’єктів. Власникам доведеться реєструвати кожну квартиру, виконувати вимоги безпеки та враховувати можливість введення місцевих обмежень. Особливо чутливою реформа може виявитися для власників кількох квартир у популярних туристичних районах.

Реформа також пов’язана із застосуванням Регламенту ЄС 2024/1028 про збір та обмін даними на ринку короткострокової оренди, який діє в Євросоюзі з 20 травня 2026 року. Європейські правила передбачають єдині механізми реєстрації та передачу платформами інформації державним органам.

Таким чином, Польща переходить від порівняно вільної моделі подобової оренди до системи, близької до регулювання готельного бізнесу. Остаточні терміни та формулювання залежатимуть від проходження законопроекту через парламент, однак власникам житла вже рекомендується підготувати документи на об’єкти та перевірити їхню відповідність санітарним, будівельним і протипожежним вимогам.

Житло в Салоніках подорожчало на 61% за 2022-2026 роки

За даними Open4business, ринок житлової нерухомості Північної Греції продовжує дорожчати на тлі високого попиту з боку іноземних покупців, які в першу чергу цікавляться квартирами в Салоніках, на Халкідіках та в прибережних районах Фракії, як випливає з дослідження Spitogatos Insights за перший квартал 2026 року.

За даними дослідження, за 2022–2026 роки середні ціни на купівлю житла в Салоніках зросли на 61% — до 2,3 тис. євро за кв. м. У Македонії (область Греції) показник зріс на 53,7% — до 1,992 тис. євро за кв. м, у Фракії — на 38,3% — до 1,5 тис. євро за кв. м.

Найдорожчим ринком Північної Греції залишається Халкідікі, де середня ціна на житло у першому кварталі 2026 року сягнула 2,716 тис. євро за кв. м. Муніципалітет Салонік впритул наблизився до цього рівня з показником 2,667 тис. євро за кв. м, а Кавала стала лідером за темпами зростання за п’ять років — плюс 68,1%, до 2,194 тис. євро за кв. м.

У сфері оренди Салоніки також залишаються найбільшим центром попиту: середня ставка зросла з 2022 року на 34,3%, до 9,4 євро за кв. м на місяць. У самому муніципалітеті Салонік орендна плата сягає 10,4 євро за кв. м, а на Халкідіках — 12,3 євро за кв. м, що пов’язано з сильним впливом туризму.

Іноземні покупці найчастіше розглядають передмістя Салонік, Халкідіки, сам муніципалітет Салонік, Кавалу та Піерію. До десятки найбільш затребуваних серед іноземних покупців напрямків також входять Еврос, Серрес, Родопи та Ксанті.

Головним об’єктом попиту з боку іноземців є квартири. Вони лідирують як у сегменті купівлі, так і в оренді. Далі за інтересом йдуть окремо стоячі будинки та таунхауси. За оцінками аналітиків, іноземний капітал поступово виходить за межі великих міст і активніше проникає в прибережні та прикордонні райони Східної Македонії та Фракії.

Даних про національності іноземних покупців у опублікованих матеріалах не наводиться.