Tag Archives: робота

Середній рівень працевлаштування українських біженців віком 20-64 років у країнах Європи на середину 2025 року складав 57%, включаючи самозайнятість та неформальну роботу, що на 22 відсоткових пункти (в.п.) нижче за порівнянний показник для громадян країни перебування, йдеться у опитуванні УВКБ ООН щодо інтеграції українських біженців на ринок праці.

“Результати значно різняться: країни, що межують з Україною, як правило, фіксують найвищі рівні зайнятості, тоді як країни Західної Європи та Північної Європи демонструють значно нижчі рівні, навіть з урахуванням відмінностей у профілях біженців”, – зазначається у документі, який складений на основі даних 6817 респондентів.

Згідно із публікацією, 3% тих, кому 20-64 роки (або 5% від тих, хто працює), є самозайнятими або підприємцями.

Зазначається, що володіння місцевою мовою є одним із найсильніших предикторів зайнятості, а довший термін перебування в країні перебування також пов’язаний з покращеним виходом на ринок праці.

Згідно з даними, лідирують за рівнем працевлаштування Естонія та Угорщина – відповідно 72% та 71%, за якими слідують Велика Британія (69%), Польща (68%), Болгарія (67%), Чехія (66%), Нідерланди (64%).

Близький до середнього показник демонструють Іспанія (61%), Італія (58%), Литва (57%), Франція (53%), Румунія (50%), Молдова, Ірландія та Бельгія (по 46%).

Суттєво нижчі показники працевлаштування українських біженців, згідно опитування, у Швеції (43%), Фінляндії (40%), Данії та Німеччині (по 39%), Норвегії (37%) та Швейцарії (29%).

“Однак проблема неповної зайнятості залишається поширеною. Майже 60% працюючих біженців повідомляють, що працюють нижче свого рівня кваліфікації, і вони майже вдвічі частіше, ніж громадяни країни, займають низькокваліфіковані роботи”, – констатується у документі УВКБ ООН.

Згідно з ним, серед біженців з вищою освітою понад третина працює на низькокваліфікованих професіях порівняно з 7% громадян країни перебування. На думку дослідників, ця невідповідність між навичками, ймовірно, є основною причиною 40% медіанної різниці в заробітній платні між біженцями та приймаючими країнами.

Зазначається також, що на відміну від рівня зайнятості, неповна зайнятість суттєво не покращується з часом, якщо врахувати мову, галузеву безперервність, освіту та перешкоди на ринку праці, що свідчить про наявність структурних бар’єрів, які потребують цілеспрямованого втручання.

На думку УВКБ ООН, зменшення розривів у зайнятості та продуктивності праці призведе до суттєвих макроекономічних вигод: за досягнення середніх показників по країні це може збільшити річне зростання ВВП до 0,7 процентного пункту в деяких країнах, особливо там, де чисельність біженців велика, а розрив у продуктивності значний.

Серед інших спостережень дослідження – дорослі віком 50–64 років мають приблизно на 10 в.п. нижчу ймовірність працевлаштування порівняно з тими, хто молодше. Чоловіки на 7 в.п. частіше працевлаштовуються, ніж жінки. Наявність професійно-технічного диплома збільшує ймовірність працевлаштування приблизно на 5 в.п. порівняно з тими, хто має лише середню освіту. Але більш вищі ступені забезпечують лише обмежені додаткові переваги — близько 10 в.п. загалом — з незначною різницею між ступенями бакалавра та магістра.

Проживання з маленькими дітьми віком до 6 років знижує ймовірність працевлаштування на 11 в.п., що узгоджується з іншими дослідженнями, які визначають обмеження у догляді за дітьми як важливу перешкоду.

В той же час проживання на самоті збільшує ймовірність працевлаштування на 8 в.п.

Несподівано, проживання з людьми похилого віку (65+) пов’язане зі збільшенням ймовірності працевлаштування на 6 в.п., що свідчить про те, що більшість людей похилого віку можуть не потребувати інтенсивного догляду з боку членів домогосподарства, а радше надавати підтримку з виконанням домашніх обов’язків.

Щодо мови, то респонденти, які повідомляють про хоча б певне знання місцевої мови, мають на 13 в.п. більше шансів бути працевлаштованими, ніж ті, хто не знає її взагалі або має лише мінімальні знання. Примітно, що більш високий рівень володіння мовою, здається, не дає додаткових переваг, а це означає, що типи вакансій, доступні для українських біженців (переважно низькокваліфікованих), можуть не вимагати високого рівня мовних знань

Зрештою, зазначається у досліджені, існує чіткий зв’язок між ймовірністю працевлаштування та часом, що минув з моменту прибуття. Хоча суттєвої різниці між прибуттям протягом останніх шести місяців та протягом одного року не спостерігається, ймовірність працевлаштування зростає на 10 в.п. відносно базового рівня для тих, хто прибув 1–2 роки тому, на 14 в.п. протягом 2–3 років тому та на 20 в.п. для тих, хто прибув понад три роки тому.

Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 16 січня 2026 року оцінювалась в 5,349 млн (на 11 грудня – 5,311 млн), а загалом у світі – у 5,898 млн (5,860 млн).

У самій Україні, за останніми даними ООН на кінець 2025 року, 3,7 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,340 млн на липень та 3,76 млн на квітень.

Джерело: https://open4business.com.ua/57-ukrayinskyh-bizhencziv-v-yevropi-mayut-robotu-ale-60-praczyuyut-nyzhche-kvalifikacziyi/