Tag Archives: українці

Нові правила для українців у Польщі: що змінилося з 5 березня

Посольство України в Республіці Польща нагадало, що з 5 березня припиняє свою дію Спецзакон про допомогу громадянам України від 12 березня 2022 року.

«Всі ключові механізми тимчасового захисту перенесені в системні закони, перш за все в Закон від 13 червня 2003 року про надання іноземцям захисту на території Республіки Польща. Перебування бенефіціара тимчасового захисту визнається легальним до 4 березня 2027 року», – йдеться в повідомленні на сторінці посольства у Фейсбуці.

Зазначається, що на цей період перебування визнається легальним, якщо особа: в’їхала до Польщі після 24 лютого 2022 року в результаті збройного конфлікту; отримала номер PESEL зі статусом UKR; не має тимчасового захисту, наданого іншою державою-членом ЄС.

В посольстві додали, що для осіб, які вже мали номер PESEL зі статусом UKR на момент набрання чинності законом від 23.01.2026, дія цього статусу зберігається.

“Статус UKR тепер регулюється Законом про облік населення (Ustawa o ewidencji ludnosći). Заяву на присвоєння номера PESEL зі статусом UKR необхідно подати особисто в будь-якому органі гміни протягом 30 днів з моменту прибуття. До заяви додаються фотографія та відбитки папілярних ліній… До 31 серпня 2026 року особи, яким статус UKR був наданий на підставі заяви, зобов’язані підтвердити свою ідентичність закордонним паспортом (якщо паспорт надавався). У разі невиконання цієї вимоги статус змінюється на NUE (не передбачає надання права на легальне перебування або будь-яку соціальну допомогу з боку держави)”, – попередили в дипломатичному представництві.

Повідомляється, що тепер особи з тимчасовим захистом мають доступ до медичної допомоги на умовах, аналогічних громадянам Польщі. Повний доступ до медичних послуг надається за наявності медичного страхування та сплати внесків до ZUS. Особи без страхування мають право на безкоштовну допомогу тільки у випадках невідкладної загрози життю та здоров’ю, під час вагітності та післяпологового періоду, а також до досягнення 18 років.

Зміни відбудуться у наданні проживання в центрах колективного розміщення.

“Міністр внутрішніх справ може надавати проживання та харчування (в центрі колективного розміщення або грошову допомогу) за такими правилами: максимум 60 днів з дня першого в’їзду до Польщі (для новоприбулих осіб); в цілому не більше 12 місяців протягом усього періоду тимчасового захисту. Цей ліміт є кумулятивним (сукупним) — враховується весь час проживання в центрах з 2022 року”, — йдеться в повідомленні.

Для вразливих груп населення колективне житло з харчуванням забезпечує Міністр соціального забезпечення. До вразливих груп належать: особи з інвалідністю (помірний/значний ступінь інвалідності, а також їхні опікуни); особи 60+ (жінки)/65+ (чоловіки) без польської пенсії, які не працюють і не мають повнолітніх дітей з аліментами; вагітні або мами з дитиною віком до 12 місяців; особи з-за кордону, які перебувають під опікою установ/сімей; особи, які щойно виписалися з лікарні після госпіталізації, яка тривала не менше 7 днів і оплачувалася NFZ.

Повідомляється, що до 30 червня 2026 року діє спеціальний перехідний період: воєвода може дозволити залишатися в центрі всім, хто вже там проживає (навіть якщо ліміт 12 місяців давно перевищено). Цей період введений, щоб дати людям час закінчити навчальний рік і знайти постійне житло. Після 30 червня 2026 року особи, які не належать до вразливих груп, втрачають право на безкоштовне проживання в центрах колективного розміщення.

“Виховна допомога 800+ та інші сімейні виплати надаються на загальних умовах, що застосовуються до іноземців — тобто за умови професійної активності опікуна та виконання дитиною обов’язків шкільного навчання. Повноваження з нагляду та контролю за витрачанням допомоги на дітей із системи закордонної опіки повністю покладені на повітові органи влади. У разі порушення умов виплати можуть бути призупинені”, — інформує посольство.

Тимчасовий захист не надається та/або припиняється, якщо особа: має дозвіл на постійне проживання, довгострокового резидента ЄС, тимчасове проживання, статус біженця тощо (стосується всіх країн ЄС); подала заяву про надання міжнародного захисту; отримала тимчасовий захист в іншій державі ЄС; є громадянином держави-члена ЄС; надала недостовірні дані або підроблені документи; в’їхала в рамках малого прикордонного руху.

Тимчасовий захист припиняється також у разі виїзду з Польщі на строк понад 30 днів, письмової відмови від захисту або набуття іншого легального статусу.

Тимчасовий захист діє до 4 березня 2027 року. Подальші рішення про продовження або зміну режиму легального перебування громадян України на території Польщі належать до компетенції Уряду Республіки Польща.

Джерело: https://open4business.com.ua/posolstvo-ukrayiny-poyasnylo-novi-nyuansy-roboty-zakonu-pro-dopomogu-gromadyanam-ukrayiny-v-polshhi/

У Туреччині українці не увійшли до топ-10 за кількістю посвідок на проживання

Українці не входять до десятки найбільших груп іноземців з чинною посвідкою на проживання (ВНЖ) в Туреччині станом на 25 грудня 2025 року, випливає з актуальної статистики міграційної служби країни.

Згідно з даними відомства, всього в Туреччині на зазначену дату налічувалося 1 млн 137,023 тис. іноземців, які проживають на підставі посвідки на проживання.
Лідирують громадяни Туркменістану (166,292 тис.) і Азербайджану (90,942 тис.), далі йдуть громадяни Сирії (77,709 тис.) та Ірану (73,534 тис.). Росіяни в цьому рейтингу посідають п’яте місце (72,548 тис.), що означає втрату лідируючих позицій на тлі зростання частки інших країн.

У розрізі типів дозволів на проживання міграційна служба вказує, що на 25 грудня 2025 року короткострокові ВНЖ становили 419,759 тис., студентські – 216,564 тис., сімейні – 166,539 тис., інші категорії – 333,969 тис.

Першоджерелом цих даних є розділ актуальної статистики турецької міграційної служби (Göç İdaresi Başkanlığı) з датою оновлення 25.12.2025.

Ірландія скорочує термін перебування новоприбулих українців у держжитлі з 90 до 30 днів

Ірландський уряд погодив скорочення терміну перебування новоприбулих українців у державному житлі з 90 до 30 днів, повідомляє національний мовник RTE.

«Раніше особи, які втекли від війни в Україні, могли залишатися в такому житлі до 90 днів. За даними уряду, якщо поточна тенденція збережеться – коли близько 50 осіб на день потребують 90-денного розміщення – всі доступні місця можуть бути вичерпані вже цього місяця», – йдеться в повідомленні.

Крім цього, підкомітет погодив введення щотижневих фінансових внесків за проживання в державному житлі для працюючих шукачів притулку. За словами міністра юстиції Джима О’Каллагана, механізм буде розроблений спільно з міністром-державним секретарем Колмом Брофі і представлений урядовим партіям в найближчі тижні перед передачею до Кабінету для остаточного затвердження.

За словами міністра, плата для мешканців центрів системи IPAS (Міжвідомча служба з надання притулку) може становити від €15 до €238 на тиждень, залежно від доходу.

«Зрештою, це буде рішення уряду, але ми рекомендуємо ці пропозиції і вважаємо їх доречними», – сказав він.

О’Каллагана також визнав, що кількість українців, які прибувають до Ірландії, істотно зросла з вересня, і зазначив, що понад 100 тис. українців прибули з 2022 року, близько 80 тис. перебувають у країні зараз.

Кіпр назвав основні країни-покупці нерухомості: лідирують британці, українці на 9 місці

За даними Міністерства внутрішніх справ Кіпру, представленими парламенту, а також зведенням кіпрських ЗМІ, за 2021–2024 роки іноземні покупці придбали понад 37 тис. об’єктів нерухомості на острові.

Топ-10 країн-покупців (2021–2024)

  1. Великобританія — близько 11 800 об’єктів.
  2. Росія — приблизно 4 924 об’єкти.
  3. Греція — близько 4 657 об’єктів.
  4. Ізраїль — 3 909 об’єктів.
  5. Ліван — 2 078 об’єктів.
  6. Китай — 1 226 об’єктів.
  7. Німеччина — в топ-10 (без уточнення кількості).
  8. Румунія — у топ-10 (без уточнення кількості).
  9. Україна — стабільно у «другій п’ятірці», орієнтовно 9-те місце; українці особливо помітні в Лімасолі та Пафосі.
  10. Білорусь — у топ-10 (без уточнення кількості).

У статистиці відстежуються деякі регіональні особливості, наприклад у Пафосі традиційно лідирують британці (~4,5 тис. об’єктів), у Лімасолі першість за росіянами (~2,5 тис.), за ними британці та ізраїльтяни. У Ларнаці активні британці, ліванці та ізраїльтяни, а в Нікосії значну частину угод забезпечують греки та британці.

З 2021 року іноземці придбали понад 37 тис. об’єктів, тоді як кіпрські громадяни — понад 200 тис. Угоди за участю іноземців зосереджені в Лімасолі та Пафосі (близько 60% всіх операцій).

Основними трендами на ринку житлової нерухомості Кіпру є:

  • Зростання цін: у 2024 році загальний обсяг угод досяг рекордних €5,7 млрд; вартість квартир у Нікосії та Ларнаці зросла на 7–10% за рік.
  • Зсув попиту: іноземні покупці все частіше вибирають середній сегмент замість ультра-дорогих вілл, орієнтуючись на програми ВНЖ і оренду.
  • Локації-лідери: Лімасол і Пафос залишаються ключовими центрами інтересу, але зростає частка угод у Нікосії та Ларнаці.
  • Орендний ринок: високий попит на довгострокову оренду в містах з університетами та айті-офісами; прибутковість від оренди — близько 3,5–4% річних.

Експерти прогнозують подальше зростання інтересу з боку громадян Ізраїлю, Лівану та України, а також можливе пожвавлення китайських інвесторів при пом’якшенні валютних обмежень.

Кількість українців у Польщі зросла за червень до 992,5 тис

Кількість українців, які перебувають під тимчасовим захистом у Польщі, зросла за червень 2025 року ще на 5,6 тис. осіб – до 992,5 тис., що є найбільшим місячним приростом серед усіх країн ЄС (+0,6% за місяць), повідомляє аналітичний центр міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal.

“За рік кількість українців на тисячу поляків збільшилася з 26 до 27. Ці дані свідчать про те, що Польща зберігає привабливість для українців як місце тимчасового або навіть довгострокового проживання. Крім того, рішення Європейської Ради про продовження дії тимчасового захисту до 4 березня 2027 року дає українцям у Польщі більше впевненості в завтрашньому дні, а також можливість планувати навчання, роботу або інтеграцію в місцеві громади”, – зазначає директор аналітичного центру Gremi Personal Юрій Григоренко.

Зазначається, що темпи збільшення української громади сповільнилися, Польща зберігає друге місце в ЄС за кількістю українців під цим статусом після Німеччини (близько 1,2 млн осіб) і залишається домівкою для 23% усіх українців, які отримали тимчасовий захист в Європі. Загалом, за даними Євростату, станом на 30 червня в ЄС під тимчасовим захистом перебувало понад 4,3 млн громадян України.

Аналітики центру також відзначають зменшення частки жінок у структурі українських біженців у країнах ЄС з 45,6% до 44,7%, а чоловіків, навпаки, зростання з 22,0% до 24,1%.

“Зростання частки чоловіків в країнах ЄС може бути пов’язане з тим, що після перших років війни українські чоловіки, які мали право на виїзд (багатодітні батьки, люди з інвалідністю, літні чоловіки), частіше приєднуються до своїх сімей в ЄС. Крім того, якщо перші хвилі виїзду були переважно вимушеними і мали захисний характер (жінки з дітьми тікали від небезпеки), то тепер більше українців виїжджають з економічних причин – пошук роботи або стабільних умов життя”, – зазначив Григоренко.

Він також звернув увагу, що в структурі тимчасових біженців зберігається висока частка дітей (понад 31%), що в довгостроковій перспективі може створювати ризики неповернення частини сімей в Україну після завершення війни. «Тривала присутність значної кількості жінок і дітей за кордоном створює ризики депопуляції та втрати покоління. А поступове збільшення частки чоловіків може свідчити про закріплення сімей в ЄС і потенційне зниження шансів на їх повернення в Україну після війни», – резюмував Григоренко.

Джерело: https://interfax.com.ua/