Tag Archives: Українці

Кількість новоприбулих мігрантів у Німеччині скоротилася до рівня 2010 року

Як повідомляє Open4Business, чиста міграція до Німеччини у 2025 році скоротилася до 235 тис. осіб проти 663 тис. у 2023 році, йдеться в дослідженні Німецького економічного інституту IW, опублікованому 28 липня 2026 року. За винятком періоду пандемії, це мінімальний показник з 2010 року. Експерти інформаційно-аналітичного центру Experts Club пов’язують зниження одразу з кількома процесами: скороченням кількості біженців, від’їздом працівників із країн Центральної та Східної Європи, зменшенням міграції із Західних Балкан і посиленням еміграції громадян самої Німеччини.

Найбільший чистий приплив з однієї країни у 2025 році забезпечили громадяни України — 89 тис. осіб. Роком раніше показник становив 116 тис. Українці мають особливий статус, оскільки їх приймають у Німеччині переважно за механізмом тимчасового захисту ЄС, а не через стандартну процедуру надання притулку. Подальша динаміка залежатиме насамперед від розвитку війни та умов перебування українців у Німеччині.

На кінець 2025 року в Центральному реєстрі іноземців Німеччини обліковувалося близько 1,41 млн громадян України. Вони стали другою найбільшою іноземною групою після громадян Туреччини.

Кількість первинних заяв про надання притулку зменшилася з 329 тис. у 2023 році до 113 тис. у 2025 році.

Особливо сильно скоротився потік із Сирії: кількість первинних заяв знизилася зі 103 тис. до 23 тис. За той самий період кількість заявників з Афганістану зменшилася з 51 тис. до 24 тис., а з Туреччини — з 61 тис. до 12 тис.

За підсумками 2025 року найбільшими групами людей, зареєстрованих у Німеччині як такі, що потребують захисту, залишалися громадяни України — близько 1,164 млн, Сирії — 669 тис. та Афганістану — 321 тис.

IW пов’язує зниження сирійської міграції насамперед зі зміною ситуації в Сирії після падіння режиму Башара Асада у 2024 році, а також із посиленням міграційної політики Німеччини та ЄС.

Ще однією важливою зміною став розворот міграції з нових країн — членів ЄС.

У 2023 році Німеччина отримала чистий приплив близько 42 тис. громадян цих держав. У 2024 році вже на 35 тис. осіб більше виїхали з Німеччини, ніж прибули, а у 2025 році чистий відтік досяг 45 тис. осіб.

До цієї групи належать, зокрема, громадяни Польщі, Румунії, Болгарії, Сербії, Угорщини, Хорватії та інших держав, які приєдналися до ЄС з 2004 року. Економісти пояснюють повернення мігрантів скороченням розриву в заробітних платах і рівні життя, зростанням попиту на працівників у їхніх власних країнах і загальним старінням населення Центральної та Східної Європи.

На кінець 2025 року в Німеччині були зареєстровані близько 904 тис. громадян Румунії та 840 тис. громадян Польщі. За рік кількість польських громадян скоротилася приблизно на 25 тис., а загальна кількість громадян ЄС — на 75 тис.

Громадяни Албанії, Боснії і Герцеговини, Косова, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії останніми роками активно залучалися на німецький ринок праці, зокрема за спеціальними правилами для Західних Балкан. Однак із 2022 року їхня чиста міграція послідовно скорочується. У 2025 році вона становила близько 39 тис. осіб. IW попереджає, що можливості подальшого залучення працівників із Балкан також обмежені: населення більшості країн регіону скорочується, а власні ринки праці стикаються з дефіцитом кадрів.

На тлі загального зниження існують і протилежні тенденції. Чиста міграція громадян В’єтнаму збільшилася з 10 тис. осіб у 2023 році до 19 тис. у 2025 році.

Одночасно кількість посвідок на проживання, виданих громадянам країн за межами Європи для трудової діяльності, у 2023–2025 роках зросла на 33 тис., або на 13,6%. Кількість дозволів, пов’язаних із навчанням, збільшилася також на 33 тис., або на 15,3%. Таким чином, приплив студентів і кваліфікованих працівників поки що скорочується значно повільніше, ніж гуманітарна та внутрішньоєвропейська міграція.

Чистий відтік громадян Німеччини зріс із 74 тис. осіб у 2023 році до 97 тис. у 2025 році. В IW зазначають, що негативна міграція німецьких громадян спостерігається регулярно. Однак зростання приблизно на 30% за два роки може бути тривожним сигналом, особливо якщо країну залишають кваліфіковані фахівці.

При цьому частина статистики може припадати на раніше натуралізованих мігрантів, які після отримання німецького громадянства повертаються до країн походження. Точно оцінити структуру цього відтоку складно, оскільки для багатьох осіб, які виїжджають, кінцева країна призначення не фіксується.

За даними Центрального реєстру іноземців, на кінець 2025 року в Німеччині проживали близько 14,07 млн іноземних громадян.

Найбільшими групами були:

  1. громадяни Туреччини — 1,52 млн;
  2. України — 1,41 млн;
  3. Сирії — 936 тис.;
  4. Румунії — 904 тис.;
  5. Польщі — 840 тис.

Близько 5 млн іноземців, або 35%, були громадянами країн ЄС. Ще 4,6 млн мали громадянство інших європейських держав, а близько 4,5 млн представляли країни Азії, Африки, Америки та інших регіонів.

Якщо враховувати не лише іноземних громадян, а й мігрантів, які отримали німецьке громадянство, та їхніх прямих нащадків, у Німеччині у 2025 році налічувалося близько 21,8 млн осіб з імміграційною історією — 26,3% населення. Найбільшими групами за країною народження були вихідці з Польщі та Туреччини — приблизно по 1,5 млн, України — 1,3 млн, Росії та Сирії — приблизно по 1 млн.

Скорочення міграції відбувається одночасно з масовим виходом на пенсію покоління бебі-бумерів. За окремим прогнозом IW, до 2036 року розрив між літніми працівниками, які залишають ринок праці, та молоддю, яка вступає у працездатний вік, може досягти 4,3 млн осіб. Економісти вважають малоймовірним повернення до масового припливу працівників зі Східної Європи. Німеччина буде змушена активніше залучати фахівців і працівників із середнім та нижчим формальним рівнем кваліфікації з Азії, Африки, Латинської Америки та інших регіонів.

IW пропонує прискорити візові процедури, знизити податкове та соціальне навантаження на працівників і розширити для нових країн спрощені механізми трудової міграції, аналогічні чинним правилам для Західних Балкан. Таким чином, ідеться не про повне припинення міграції, а про зміну її структури. Німеччина приймає менше біженців і працівників із сусідніх європейських країн, тоді як потреба економіки в іноземних кадрах через старіння населення продовжує зростати.

Польща, Німеччина та Чехія прийняли найбільше українців під тимчасовий захист

У вересні 2025 року було зафіксовано річний пік надання тимчасового статусу громадянам України в країнах Європейського Союзу, повідомляє Євростат.

“У жовтні 2025 року країни ЄС видали 74 175 нових рішень про надання тимчасового захисту. Це другий за величиною місячний показник у 2025 році після піку, зафіксованого у вересні (79 525). Ці високі цифри є наслідком указу українського уряду, прийнятого наприкінці серпня 2025 року, який надає чоловікам віком від 18 до 22 років включно право безперешкодно виїжджати з України”, – вказується у повідомленні.

Станом на 31 жовтня 2025 року громадяни України становили понад 98,4% осіб, які отримали тимчасовий захист в ЄС. Дорослі жінки становили 43,8% осіб, які отримали тимчасовий захист. Неповнолітні становили майже третину (30,8%), а дорослі чоловіки – трохи більше чверті (25,5%) від загальної кількості

Загалом станом на 31 жовтня 2025 року загалом 4,3 мільйона громадян країн, що не входять до ЄС, які втекли з України, мали статус тимчасового захисту в ЄС. Порівняно з кінцем вересня 2025 року загальна кількість осіб з України, які перебували під тимчасовим захистом, зменшилася на 6 170 (-0,1%).

Країнами ЄС, які прийняли найбільшу кількість осіб з України, що отримали тимчасовий захист, були Німеччина (1 229 960 осіб; 28,6% від загальної кількості в ЄС), Польща (965 005; 22,5%) та Чехія (393 005; 9,1%).

Українці увійшли до топ-10 іноземних покупців нерухомості в Болгарії

Громадяни України та Росії увійшли до десятки найбільших іноземних покупців житла в Болгарії в 2024–2025 роках, свідчить дослідження аналітичного центру Experts Club і дані Болгарської асоціації нерухомості.

Згідно з дослідженням, топ-10 країн, громадяни яких найактивніше купують нерухомість у Болгарії, виглядає так: Велика Британія, Німеччина, Греція, Ізраїль, Румунія, Туреччина, Італія, Росія, Україна та Польща.

Іноземці формують помітну частку угод на ринку житла. За оцінкою одного з міжнародних аналітичних ресурсів, кількість іноземних покупців житлової нерухомості в Болгарії в 2024-2025 році зросла приблизно на 18%, а загальний ринок демонструє стійке зростання цін. За оцінками місцевих експертів, відсоток іноземців в деяких прибережних проектах може досягати 30% від загальної кількості покупців.

Найбільший інтерес у іноземних покупців викликають об’єкти на узбережжі Чорного моря – у Варні, Бургасі та Несебрі – а також у гірських курортах Банско і Пампорово, де нерухомість розглядається як для власного відпочинку, так і як інвестиція під здачу в оренду.

Аналітики відзначають, що українці міцно закріпилися в топ-10 за рахунок поєднання релокаційного та інвестиційного попиту: частина покупців розглядає Болгарію як безпечну юрисдикцію ЄС на період війни, частина – як можливість отримувати дохід від здачі житла в туристичних регіонах.

Зростання іноземного попиту підтримує підвищення цін: за останній рік вартість житла на морських курортах Болгарії зросла в середньому на 8–10 %, а в Софії – на 7–10 %.

При цьому, за оцінкою Єврокомісії та ряду аналітичних оглядів, житло в Болгарії в 2025 році переоцінено приблизно на 10-15% щодо фундаментальних показників, проте експерти поки не говорять про критичну «бульбашку» на ринку.

У перспективі 2–3 років аналітики Experts Club очікують збереження інтересу іноземців до болгарської нерухомості, але зі зміною структури попиту: частка покупців з ЄС, України та Ізраїлю, за їхніми оцінками, буде зростати, тоді як роль російських покупців у нових угодах може і далі скорочуватися на тлі санкцій та обмежень на рух капіталу.

За даними Національного статистичного інституту Болгарії та міжнародних оглядів, у другому півріччі 2024 року ціни на житло в країні зросли на 15% у річному вираженні, а порівняно з 2015 роком – на 87%. При цьому середня ціна квадратного метра по країні залишається помітно нижчою, ніж у більшості країн ЄС, що робить Болгарію одним з найбільш доступних ринків нерухомості в Союзі для іноземних інвесторів.

Російські громадяни традиційно займають помітну частку серед власників, перш за все на узбережжі. За даними болгарських ресурсів, в одному тільки регіоні Бургаса офіційно зареєстровано понад 5,2 тис. об’єктів, що належать росіянам, тоді як в цілому по країні мова йде про кілька десятків тисяч одиниць нерухомості. При цьому в останні роки частка нових покупок з боку росіян знижується, а частина об’єктів виводиться на ринок і викуповується болгарськими та західноєвропейськими покупцями.

Источник: https://expertsclub.eu/rynok-zhytla-bolgariyi-analiz-vid-experts-club/

Українці увійшли до п’ятірки іноземних покупців житла в Туреччині у вересні

За даними Турецького статистичного інституту (TÜİK), у вересні 2025 року продажі житла іноземцям у Туреччині скоротилися на 7,7% р/р — до 1 867 об’єктів. Частка угод з іноземцями в загальному обсязі склала 1,2%. Найбільше покупок припало на Стамбул − 744, потім Анталью − 557 і Мерсін − 124.

Серед іноземних покупців перше місце посіли росіяни − 267 об’єктів, далі іранці − 202 та іракці − 146. До п’ятірки також увійшли громадяни Німеччини − 121 та України − 118. За січень-вересень іноземці придбали 14 944 об’єкти, що на 12,6% менше, ніж роком раніше.

Всього у вересні на турецькому ринку було продано 150 657 житлових одиниць, що на 6,9% більше, ніж у вересні 2024 року.

ЄС у вересні прийняв ще майже 80 тис. біженців з України

Країни ЄС у вересні 2025 року прийняли 79 205 нових рішень про надання тимчасового захисту громадянам країн, що не входять до ЄС, які втекли з України в результаті російської агресії, це на 49% більше, ніж у серпні 2025 року, і є найвищим середньомісячним показником нових рішень, зафіксованих з серпня 2023 року.

«Це збільшення відбулося після прийняття українським урядом наприкінці серпня 2025 року указу, що надає чоловікам у віці від 18 до 22 років включно право безперешкодно виїжджати з України», – повідомив на сайті Євростат у понеділок.

За його даними, порівняно з кінцем серпня 2025 року загальна кількість людей з України, які перебувають під тимчасовим захистом, зросла на 49,56 тис. (+1,2%) – до 4 млн 302,16 тис. на кінець вересня.

У статистиці за серпень відомство вказувало більший загальний показник – 4 млн 373,46 тис., але в ній враховувалися дані Португалії та Люксембургу, де перебувало відповідно 65,12 тис. і 3,88 тис. біженців з України з відповідним статусом.

Відзначається, що у вересні за наявними даними серед країн ЄС кількість людей, які перебувають під тимчасовим захистом, зросла в 24 країнах. Найбільший абсолютний приріст був зафіксований у Польщі (+12 960; +1,3%), Німеччині (+7 585; +0,6%) і Чехії (+3 455; +0,9%), тоді як єдине зниження – у Франції (-240; -0,4%).

Згідно з даними Євростату, Німеччина залишається країною з найбільшою кількістю біженців з України в ЄС і світі – 1 млн 218,1 тис., або 28,3% від загальної кількості бенефіціарів в ЄС.

До трійки лідерів входять також Польща – 1 млн 8,89 тис., або 23,5%, і Чехія – 389,31 тис., або 9,0%. Слідом із значним відставанням йдуть Іспанія – 244,17 тис. і Румунія – 192,84 тис.

Євростат уточнив, що в даних по Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, чий статус тимчасового захисту вже недійсний.

Згідно з даними відомства, у порівнянні з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб на кінець вересня 2025 року спостерігалася в Чехії (35,7), Польщі (27,6) і Латвії (25,5), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,6.

Також зазначається, що станом на кінець вересня 2025 року на громадян України припадало понад 98,4% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили 44% одержувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (31,0%), тоді як дорослі чоловіки – близько чверті (25,1%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок становила 45%, дітей – 32,3% і дорослих чоловіків – 22,7%, тоді як на кінець вересня 2023 року дорослих жінок було 46,5%, дітей – 33,7% і дорослих чоловіків 19,9%.

Понад 100 тис. осіб зі статусом тимчасового захисту на кінець вересня 2025 року було також у Словаччині – 135,77 тис., Нідерландах – 130,50 тис. та Ірландії – 116,35 тис.

Від 50 тис. до 100 тис. їх налічувалося в Бельгії – 93,03 тис., Австрії – 88,86 тис., Норвегії – 80,92 тис., Фінляндії – 76,47 тис., Болгарії – 73,20 тис., Швейцарії – 70,52 тис. і Франції – 54,49 тис. (дані про дітей у Франції переважно не включені – Євростат).

Далі йдуть Литва – 49,32 тис., Швеція – 47,33 тис., Данія – 44,50 тис., Угорщина – 42,01 тис., Греція – 37,41 тис., Естонія – 34,96 тис., Латвія – 31,15 тис. осіб, Хорватія – 27,84 тис., Кіпр – 24,68 тис., Ісландія – 4,00 тис. (дані на кінець лютого), Мальта – 2,39 тис. і Ліхтенштейн – 0,78 тис.

Євростат уточнив, що всі наведені дані стосуються надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, яке встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії і тягне за собою введення тимчасового захисту. 25 червня 2024 року Європейська Рада прийняла рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2026 року по 4 березня 2027 року.

Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців в Європі станом на 3 жовтня 2025 року оцінювалася в 5,192 млн (на 2 вересня – 5,138 млн), а в цілому в світі – в 5,753 млн (5,696 млн).

У самій Україні, за останніми даними ООН на липень цього року, 3,340 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно з 3,757 млн на квітень.

Як зазначив на початку березня 2023 року Сергій Соболєв, який був тоді заступником міністра економіки, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.

Нацбанк у липневому інфляційному звіті погіршив прогноз міграції: якщо в квітні він очікував у 2026 році чистого припливу в Україну 0,2 млн осіб, то тепер прогнозує чистий відтік 0,2 млн, що відповідає оцінці чистого відтоку в цьому році.

«Чисте повернення почнеться тільки в 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0,5 млн осіб)», – додав НБУ і підтвердив цей прогноз наприкінці жовтня.

В абсолютних цифрах Нацбанк оцінює кількість мігрантів, які зараз залишаються за кордоном, на рівні близько 5,8 млн.

Громадяни України посіли 4 місце за кількістю серед іноземців у Португалії

За останні сім років кількість іноземних громадян, які легально проживають у Португалії, збільшилася майже в чотири рази. За даними Agência para a Integração, Migrações e Asilo (AIMA), до кінця 2024 року в країні було зареєстровано близько 1 543 697 іноземних резидентів, тоді як у 2017-му ця цифра становила близько 421 802 осіб.

Частка іноземних громадян сьогодні становить приблизно 15% населення Португалії, що підтверджує прискорене зростання міграції в цій країні.

За даними AIMA, серед іноземних резидентів більшість становлять: громадяни Бразилії — близько 31,4%, Індії — близько 7,4%, Анголи — приблизно 6,9%, України — близько 5,9%. Більшість мігрантів — особи працездатного віку: 77% у віці від 18 до 44 років, а частка чоловіків становить 56,1%. Однак прямої офіційної розбивки на ці національності у відкритих джерелах не знайдено — ці дані потребують додаткової верифікації.

Португалія вважається однією з найбільш лояльних до іммігрантів країн ЄС — діє програма «Золота віза» (Golden Visa), що передбачає інвестиції від €250 000 і дає право на посвідку на проживання, а потім і громадянство. Є й інші категорії: бізнес-віза D2, візи цифрових кочівників, фінансово незалежних осіб.

Тим часом різке зростання кількості заявок створює навантаження на AIMA: в агентстві повідомляють про дефіцит кадрів, значний резерв нерозглянутих справ і затримки в обробці заявок. Низка ЗМІ фіксує, що деякі кейси перебувають на розгляді понад два роки.

Зростання кількості іноземних резидентів у Португалії свідчить про зміну демографічного ландшафту і робить країну привабливою для міжнародних інвесторів, стартаперів і трудових мігрантів.

Серед ключових факторів: порівняно низькі пороги для інвестицій, відкритість до іноземних фахівців і кліматично сприятливе середовище. Проте така динаміка супроводжується зростанням викликів: посиленням навантаження на ринок житла, соціальної інфраструктури та система міграційного управління потребує модернізації.

Для бізнесу це сигнал про те, що Португалія — перспективний ринок для релокації та створення міжнародних команд, але важливо враховувати бюрократичні затримки та зміни міграційної політики.

Громадяни України опинилися на 11-му місці за купівлею нерухомості в Чорногорії

У першому кварталі 2025 року іноземці придбали в Чорногорії нерухомості на €113,5 млн (-21% рік до року), при цьому найбільшими покупцями стали громадяни і компанії з Сербії, Туреччини та США, випливає з даних Центрального банку Чорногорії (CBCG), опублікованих виданням Vijesti.

Громадяни України опинилися на 11-му місці разом з покупцями з Польщі та Чехії.

Рейтинг країн за обсягом покупок, Q1’2025

  1. Сербія — €19,2 млн
  2. Туреччина — €16,0 млн
  3. США — €13,8 млн
  4. Німеччина — €11,5 млн
  5. Кіпр — €5,3 млн
  6. Росія — €4,7 млн
  7. ОАЕ — €4,4 млн
  8. Швейцарія — €3,8 млн
  9. Великобританія — €3,3 млн
  10. Косово — €3,0 млн.

За межами першої десятки на 11-му місці йдуть Україна, Польща і Чехія (по €2,3 млн кожна), а також Боснія і Герцеговина (€1,9 млн), Канада і Франція (по €1,4 млн). Географія угод охоплює покупців «з п’яти континентів», зазначає джерело.

За даними CBCG, у січні-березні 2025 року загальний приплив ПІІ в Чорногорію склав €211 млн, з яких 54% припали на покупки нерухомості. Інші форми ПІІ (вкладення в компанії/банки, внутрішньогрупові позики) скорочувалися. Монстат фіксує стійке зростання цін на новобудови: середня ціна перевищила €2 000/м²; найдорожчим залишається приморський регіон.

Рейтинг складений за вартістю укладених угод в Q1’2025 на основі офіційної статистики Центрального банку Чорногорії (CBCG) в публікації Vijesti; коло країн і суми наведені в євро. Остаточні річні підсумки зазвичай публікуються CBCG в зведених звітах.

Джерело: https://t.me/relocationrs/1340

Громадяни України посіли 4-те місце за кількістю покупок житла в Туреччині в липні 2025 року

У липні 2025 року громадяни України посіли четверте місце серед іноземних покупців нерухомості в Туреччині, свідчать дані Інституту статистики Туреччини (TÜİK).

Лідерами за кількістю придбаних об’єктів стали громадяни Росії — 315 угод. На другому місці — громадяни Ірану (152 угоди), на третьому — Німеччини (135 угод).

Українці придбали в липні 134 об’єкти нерухомості, що дозволило їм посісти четверту сходинку рейтингу. Замикають першу п’ятірку громадяни Іраку — 120 угод.

Громадяни України посіли 4-те місце за кількістю покупок житла в Туреччині в липні 2025 року

До десятки також увійшли: Азербайджан (93 угоди), Казахстан (65 угод), Саудівська Аравія (64 угоди), Палестина (52 угоди) і Китай (51 угода).

При цьому наголошується, що місяцем раніше — в червні 2025 року — громадяни України посідали друге місце за обсягом купівлі житла в Туреччині, поступившись лише росіянам.

За даними TÜİK, ринок нерухомості Туреччини продовжує приваблювати іноземних покупців, проте розподіл лідерів за національністю помітно змінюється від місяця до місяця в залежності від туристичного сезону, коливань цін та інвестиційних інтересів.

Джерело: https://open4business.com.ua/gromadyany-ukrayiny-posily-4-te-miscze-za-kilkistyu-pokupok-zhytla-v-turechchyni-v-lypni-2025-roku/

Українці на 8-му місці за купівлею нерухомості в Іспанії – статистика

Другий квартал 2025 року показав стійкий інтерес іноземців до іспанського ринку нерухомості. Згідно з даними іспанського реєстраційного відомства, лідером за кількістю придбаних об’єктів стали громадяни Великої Британії, які оформили 1 874 угоди.

На другому місці – Німеччина (1 590 угод), на третьому – Нідерланди (1 558 угод). Італія та Франція розділили четверту позицію, кожна з результатом 1 242 угоди.

До першої десятки також увійшли:

Бельгія – 1 209 угод

Польща — 1 085 угод

Україна — 772 угоди

Швеція — 637 угод

Росія — 420 угод

Замикають список топ-країн покупці з США та Ірландії — по 393 угоди.

Експерти відзначають, що високі позиції Великобританії традиційно пов’язані з інтересом британських покупців до узбережжя Коста-Бланка і Коста-дель-Соль, а зростання активності Нідерландів і Польщі — зі сприятливою економічною кон’юнктурою і бажанням диверсифікувати вкладення.

Українці на 8-му місці за купівлею нерухомості в Іспанії - статистика

Українці зберігають інтерес до іспанського ринку, посідаючи 8-е місце за кількістю угод у другому кварталі цього року. Громадяни України стабільно входять до топ-10 покупців квартир і будинків в Іспанії.

Згідно з офіційними даними Міністерства включення, соціального захисту та міграції Іспанії, з початку війни тимчасовий статус захисту було надано 236 570 особам з українським паспортом.

Це робить Іспанію четвертою країною в ЄС за кількістю виданих тимчасових дозволів, на частку країни припадає близько 5% від усіх статусів такого типу в ЄС.

6% нових компаній в Польщі належать українцям

Майже половина усіх польських компаній, що заснували українці, було відкрито за час великої війни

Близько 30 тисяч компаній, відкритих українцями, зареєстровано у Польщі станом на початок липня 2025 року за даними польського реєстру юридичних осіб Krajowy Rejestr Sądowy (KRS). Майже половину з них було відкрито після початку повномасштабної. Найбільше українських бізнесів сконцентровано у трьох воєводствах: Mazowieckie (зокрема, Варшава), Małopolskie (Краків та регіон) та Dolnośląskie (Вроцлав та околиці).

6% нових компаній в Польщі належать українцям

29 044 компанії, кінцевими бенефіціарами яких є громадяни України, зареєстровано наразі в Польщі. Майже половину з них було відкрито українцями вже від початку повномасштабної війни — 13 014 бізнесів. Загалом 208 251 компанію було відкрито за останні 3,5 роки у Польщі. 6% нових бізнесів за цей час припадає на українців.

Найбільше компаній було зареєстровано українцями у 2022 році — 4780 бізнесів. Це на третину більше, ніж у 2021 році.

Найчастіше українці реєструють аналог українського ТОВ — spółka z ograniczoną odpowiedzialnością — 27 656 або 95% усіх українських бізнесів у Польщі

Також помітно зросла і кількість благодійних організацій, що заснували українці в Польщі: з 2022 року українці створили 486 фундацій. Це у 4 рази більше, ніж до початку повномасштабної.

Найбільше українських компаній сконцентровано у трьох воєводствах: Mazowieckie (зокрема, Варшава) — 11 568 компаній, Małopolskie (Краків та регіон) — 3 200 бізнесів та Dolnośląskie (Вроцлав та околиці) — 3 019.

Більшість українських компаній, зареєстрованих українцями після початку повномасштабної у Польщі — це малий бізнес. Майже 10 тисяч компаній мають статутний капітал менш ніж 10 тис. злотих. Лише у 133 бізнесів капітал понад 500 тис. злотих.

Загалом понад 7,34 млрд злотих складає капітал усіх українських компаній у польському реєстрі. З них 533 млн злотих припадає на бізнеси, відкриті після початку повномасштабної. Варто зазначити, що хоч 45% компаній було створено після початку війни, їхній загальний капітал у 12 разів менший, ніж у “довоєнного” українського бізнесу у Польщі.

Нагадаємо, що у 2024 році українці сплатили майже 1,65 млрд злотих ($414 млн) до держбюджету Польщі податків на доходи фізичних осіб та на прибуток юросіб за даними аналітичного центру міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal із посиланням на Міністерство фінансів Польщі.

https://opendatabot.ua/analytics/ukrainian-business-in-Poland

Джерело: https://open4business.com.ua/6-novyh-kompanij-v-polshhi-nalezhat-ukrayinczyam/