Як повідомляє Сербський Економіст, Чорногорія вступає у 2026 рік із відносно стабільною динамікою ВВП, але з помітними зовнішніми дисбалансами та зростаючою роллю фіскальної політики як головного інструменту макрорегулювання. Країна використовує євро як законний платіжний засіб і фактично позбавлена стандартних інструментів грошово-кредитної політики, тому ключові роздоріжжя для економіки проходять через бюджет, управління боргом та структурні реформи.
За попередніми даними статистики, у III кварталі 2025 року реальний ВВП Чорногорії зріс на 3,1% у річному вираженні. Оцінки міжнародних організацій загалом укладаються в коридор близько 3%: місія МВФ, наприклад, вказувала на базовий прогноз зростання на рівні 3,2% у 2025 році, пов’язуючи його, зокрема, з помірним туристичним сезоном.
Ціни у 2025 році зростали помірковано, але до осені інфляційний тиск посилився. За даними MONSTAT, у січні-листопаді 2025 року споживчі ціни були вищими в середньому на 3,9% порівняно з тим самим періодом роком раніше, а в грудні 2025 року інфляція становила 4,0% у річному вимірі.
За даними обстеження робочої сили MONSTAT, рівень безробіття у III кварталі 2025 року становив 10,1% (при рівні зайнятості 56,0%). Для економіки з високою часткою послуг це вказує на збереження структурного розриву між сезонною зайнятістю та стабільними робочими місцями поза туристичним піком.
МВФ очікував розширення дефіциту сектора державного управління до 3,6% ВВП у 2025 році (після 2,9% ВВП у 2024 році). При цьому боргова траєкторія протягом року виглядала керованою: за даними Мінфіну, загальний держборг на кінець вересня становив 4,76 млрд євро, або 58,59% ВВП (проти 61% ВВП за підсумками 2024 року, за даними того ж джерела).
Туризм знову підтвердив статус ключового генератора валютної виручки. Центральний банк повідомляв, що в січні-листопаді 2025 року кількість туристичних приїздів зросла на 5% у річному вираженні до 2,67 млн, а доходи від іноземних туристів за дев’ять місяців сягнули 1,328 млрд євро, що трохи вище рівня роком раніше.
Але саме зовнішній контур залишається головним джерелом ризику: МВФ очікував розширення дефіциту поточного рахунку приблизно до 18% ВВП у 2025 році, пов’язуючи це з падінням експорту електроенергії, ознаками слабшого туристичного сезону та зростанням імпортного попиту.
Базовий сценарій на 2026 рік — збереження помірного зростання за умови, що бюджетна політика компенсуватиме зовнішні шоки, а економіка почне поступово «розгортатися» від споживання до інвестицій та диверсифікації. Ризики зосереджені навколо зовнішнього дефіциту та бюджетних зобов’язань, а вікно можливостей — в інфраструктурних проєктах, енергетиці та реформах, необхідних для європейської інтеграції.
