ЄС не робитиме винятків для чоловіків призовного віку з України в наданні захисту до березня 2027 року

Тимчасовий захист у Європейському Союзі поки що отримують українці незалежно від статі та віку, і такий порядок поки що продовжено до 27 березня 2027 року, повідомив представник Європейської комісії Маркус Ламмерт, коментуючи дискусію в країнах-членах про надання захисту українським чоловікам призовного віку.

«Наскільки я пам’ятаю правила надання тимчасового захисту, вони не роблять жодної різниці між жінками, дітьми та чоловіками призовного віку», – сказав Ламмерт на брифінгу в Брюсселі в п’ятницю.

На запитання, чи варто приймати до ЄС українських чоловіків призовного віку під час війни в Україні та чи справді на європейському рівні відбувається дискусія щодо їхнього тимчасового захисту з огляду на те, що відповідне питання порушив уряд Люксембургу та українська влада, представник Єврокомісії відповів: “Я не знаю про дискусію в Люксембурзі. Можу сказати, що тимчасовий захист – це те, що ми вирішили на рівні ЄС і на рівні держав-членів до 27 березня наступного року. Чинні правила залишаються чинними, і це все, що я можу сказати на даний момент”.

Квадратний метр у Чорногорії сягнув €2228, випередивши окремі держави Євросоюзу

Як повідомляє Сербський Економіст, ціни на нерухомість в Чорногорії продовжують зростати рекордними темпами, при цьому зарплати жителів залишаються істотно нижчими за середньоєвропейський рівень, а оренда стає все менш доступною, відзначають місцеві аналітики. Вартість квадратного метра житла в країні вже вища, ніж у деяких державах Євросоюзу. За даними Статуправління Чорногорії (Monstat), середня ціна 1 кв. м квартири в новобудовах у III кварталі 2025 року склала 2 228 євро, в Подгориці – 2 153 євро, в приморському регіоні – 2 458 євро, а в північному регіоні – 1 578 євро. У Monstat уточнюють, що показник розраховується за угодами первинного продажу житла.

Як повідомляли місцеві ЗМІ, агент з нерухомості Харіс Османагіч раніше оцінював ринок Подгориці як перегрітий і говорив, що ціни в столиці за короткий час «майже подвоїлися», а в окремих районах новобудови пропонуються по 2 800-3 500 євро за кв. м.

Зростання цін торкнулося і ринку оренди: за оцінками Османагіча, середня вартість довгострокової оренди в Подгориці знаходиться в діапазоні 550-700 євро на місяць, двокімнатні квартири – 800-1 000 євро, трикімнатні – 1 200-2 000 євро.

В Євросоюзі в цілому ціни на житло в III кварталі 2025 року зросли на 5,5% в річному вираженні, випливає з даних Eurostat.

Євростат зафіксував зниження частки власників житла в ЄС

У 2024 році 68% жителів ЄС, які проживають у домогосподарствах, жили в житлі, яке належить їхньому домогосподарству, що на 1 п.п. менше, ніж роком раніше (69% у 2023 році), повідомила статистична служба Євросоюзу (Eurostat).

За даними Eurostat, частка тих, хто проживає в орендованому житлі, відповідно, зросла до 32% (31% у 2023 році).

При цьому, найбільша частка власників зафіксована в Румунії (94%), далі йдуть Словаччина (93%) і Угорщина (92%). Єдиною країною ЄС, де орендарів більше, ніж власників, залишається Німеччина (53% населення – орендарі).

Євростат уточнює, що показник відображає не кількість об’єктів нерухомості, а частку людей, які живуть у домогосподарствах – власниках або орендарях (дані EU-SILC). У 2024 році в ЄС 44,2% людей проживали в житлі, яке належить домогосподарству без іпотеки або житлового кредиту, 24,3% – в житлі у власності з іпотекою або кредитом. Серед орендарів 21,1% платили ринкову оренду, 10,5% жили за зниженою ставкою або безкоштовно.

Джерело: https://open4business.com.ua/yevrostat-zafiksuvav-znyzhennya-chastky-vlasnykiv-zhytla-v-yes/

Угорщина показала максимальне зростання цін на житло в ЄС

Угорщина стала лідером Євросоюзу за темпами подорожчання житла: у третьому кварталі 2025 року ціни на житлову нерухомість там зросли на 21,1% у річному вираженні, випливає з даних Eurostat.

В цілому по ЄС ціни на житло, вимірювані індексом House Price Index, в липні-вересні 2025 року збільшилися на 5,5% до аналогічного кварталу 2024 року, а в єврозоні – на 5,1%. У порівнянні з другим кварталом 2025 року зростання склало 1,6% і в ЄС, і в єврозоні.

Eurostat відзначає, що з країн ЄС, по яких доступні дані, річне зниження цін було зафіксовано тільки у Фінляндії (-3,1%), тоді як у решти спостерігалося зростання. Крім Угорщини, найбільш помітне подорожчання показали Португалія (+17,7%) і Болгарія (+15,4%).

Болгарія опинилася на останньому місці за зарплатами серед усіх країн ЄС

Як повідомляє Сербський Економіст, середня річна зарплата працівників з повною зайнятістю в ЄС у 2024 році склала 39 800 євро, що на 5,2% вище, ніж у 2023 році, за даними Євростату.

Найвища середня зарплата зафіксована в Люксембурзі — 82 969 євро, Данії — 71 565, Ірландії — 61 051.

Найменші показники у Болгарії — 15 387, Греції — 17 954 та Угорщині — 18 461.

Повний перелік за країнами ЄС за 2024 рік:

Люксембург — 82 969 євро;

Данія — 71 565;

Ірландія — 61 051;

Бельгія — 59 632;

Австрія — 58 600;

Німеччина — 53 791;

Фінляндія — 49 428;

Швеція — 46 525;

Франція — 43 790;

Словенія — 35 133;

Іспанія — 33 700;

Італія — 33 523;

Мальта — 33 499;

Литва — 29 104;

Кіпр — 27 611;

Естонія — 26 546;

Португалія — 24 818;

Чехія — 23 998;

Хорватія — 23 446;

Латвія — 22 262;

Польща — 21 246;

Румунія — 21 108;

Словаччина — 20 287;

Угорщина — 18 461;

Греція — 17 954;

Болгарія — 15 387.

https://t.me/relocationrs/1760

Орбан висловився різко проти міграційного пакту ЄС і прийому переселенців

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан повідомив, що його уряд не буде виконувати Пакт про міграцію та притулок ЄС і не має наміру приймати переселенців за схемами релокації. «Поки в Угорщині патріотичний уряд, ми не будемо виконувати міграційний пакт. Ми не приймемо мігрантів і не витратимо на них ні цента», — написав Орбан у X в середу.

Заява пролунала на тлі оголошеної Єврокомісією ініціативи з релокації шукачів притулку з країн, що зазнають найбільшого тиску — Іспанії, Італії, Греції та Кіпру — до інших держав ЄС.

Низка країн, включаючи Угорщину, Польщу та Словаччину, виступили проти участі в цій схемі.

Раніше Орбан неодноразово критикував загальноєвропейські механізми розподілу мігрантів і погрожував судитися з Єврокомісією в разі нав’язування обов’язкових квот на розселення.

ЄС у вересні прийняв ще майже 80 тис. біженців з України

Країни ЄС у вересні 2025 року прийняли 79 205 нових рішень про надання тимчасового захисту громадянам країн, що не входять до ЄС, які втекли з України в результаті російської агресії, це на 49% більше, ніж у серпні 2025 року, і є найвищим середньомісячним показником нових рішень, зафіксованих з серпня 2023 року.

«Це збільшення відбулося після прийняття українським урядом наприкінці серпня 2025 року указу, що надає чоловікам у віці від 18 до 22 років включно право безперешкодно виїжджати з України», – повідомив на сайті Євростат у понеділок.

За його даними, порівняно з кінцем серпня 2025 року загальна кількість людей з України, які перебувають під тимчасовим захистом, зросла на 49,56 тис. (+1,2%) – до 4 млн 302,16 тис. на кінець вересня.

У статистиці за серпень відомство вказувало більший загальний показник – 4 млн 373,46 тис., але в ній враховувалися дані Португалії та Люксембургу, де перебувало відповідно 65,12 тис. і 3,88 тис. біженців з України з відповідним статусом.

Відзначається, що у вересні за наявними даними серед країн ЄС кількість людей, які перебувають під тимчасовим захистом, зросла в 24 країнах. Найбільший абсолютний приріст був зафіксований у Польщі (+12 960; +1,3%), Німеччині (+7 585; +0,6%) і Чехії (+3 455; +0,9%), тоді як єдине зниження – у Франції (-240; -0,4%).

Згідно з даними Євростату, Німеччина залишається країною з найбільшою кількістю біженців з України в ЄС і світі – 1 млн 218,1 тис., або 28,3% від загальної кількості бенефіціарів в ЄС.

До трійки лідерів входять також Польща – 1 млн 8,89 тис., або 23,5%, і Чехія – 389,31 тис., або 9,0%. Слідом із значним відставанням йдуть Іспанія – 244,17 тис. і Румунія – 192,84 тис.

Євростат уточнив, що в даних по Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, чий статус тимчасового захисту вже недійсний.

Згідно з даними відомства, у порівнянні з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб на кінець вересня 2025 року спостерігалася в Чехії (35,7), Польщі (27,6) і Латвії (25,5), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,6.

Також зазначається, що станом на кінець вересня 2025 року на громадян України припадало понад 98,4% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили 44% одержувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (31,0%), тоді як дорослі чоловіки – близько чверті (25,1%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок становила 45%, дітей – 32,3% і дорослих чоловіків – 22,7%, тоді як на кінець вересня 2023 року дорослих жінок було 46,5%, дітей – 33,7% і дорослих чоловіків 19,9%.

Понад 100 тис. осіб зі статусом тимчасового захисту на кінець вересня 2025 року було також у Словаччині – 135,77 тис., Нідерландах – 130,50 тис. та Ірландії – 116,35 тис.

Від 50 тис. до 100 тис. їх налічувалося в Бельгії – 93,03 тис., Австрії – 88,86 тис., Норвегії – 80,92 тис., Фінляндії – 76,47 тис., Болгарії – 73,20 тис., Швейцарії – 70,52 тис. і Франції – 54,49 тис. (дані про дітей у Франції переважно не включені – Євростат).

Далі йдуть Литва – 49,32 тис., Швеція – 47,33 тис., Данія – 44,50 тис., Угорщина – 42,01 тис., Греція – 37,41 тис., Естонія – 34,96 тис., Латвія – 31,15 тис. осіб, Хорватія – 27,84 тис., Кіпр – 24,68 тис., Ісландія – 4,00 тис. (дані на кінець лютого), Мальта – 2,39 тис. і Ліхтенштейн – 0,78 тис.

Євростат уточнив, що всі наведені дані стосуються надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, яке встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії і тягне за собою введення тимчасового захисту. 25 червня 2024 року Європейська Рада прийняла рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2026 року по 4 березня 2027 року.

Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців в Європі станом на 3 жовтня 2025 року оцінювалася в 5,192 млн (на 2 вересня – 5,138 млн), а в цілому в світі – в 5,753 млн (5,696 млн).

У самій Україні, за останніми даними ООН на липень цього року, 3,340 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно з 3,757 млн на квітень.

Як зазначив на початку березня 2023 року Сергій Соболєв, який був тоді заступником міністра економіки, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.

Нацбанк у липневому інфляційному звіті погіршив прогноз міграції: якщо в квітні він очікував у 2026 році чистого припливу в Україну 0,2 млн осіб, то тепер прогнозує чистий відтік 0,2 млн, що відповідає оцінці чистого відтоку в цьому році.

«Чисте повернення почнеться тільки в 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0,5 млн осіб)», – додав НБУ і підтвердив цей прогноз наприкінці жовтня.

В абсолютних цифрах Нацбанк оцінює кількість мігрантів, які зараз залишаються за кордоном, на рівні близько 5,8 млн.

Пільговий роумінг між Україною та ЄС для українців продовжили до 31 грудня 2025 року

Пільговий роумінг між Україною та ЄС залишатиметься доступним до кінця 2025 року, повідомляє Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК).

Згідно з повідомленням на її сторінці у Фейсбук у середу, НКЕК та Європейська Комісія підтверджують продовження дії Спільної заяви (Joint Statement) між українськими та європейськими операторами щодо забезпечення роумінгу для українців на території Європейського Союзу на наступні 6 місяців – до 31 грудня 2025 року.

Зазначається, що це шосте продовження домовленостей, які спочатку діють із квітня 2022 року.

“Бути на зв’язку – це базова потреба, яка стає критичною в умовах війни. З перших днів повномасштабного вторгнення НКЕК працює над тим, щоб українці залишалися на зв’язку, зокрема й за кордоном”, – зазначила голова НКЕК Лілія Мальон.

“Спільна заява – стала винятковим і дієвим інструментом. Вдячна українським та європейським операторам, які продовжують забезпечувати вигідні умови для українців, а також колегам з ЄК та BEREC за підтримку та спільну роботу. Наша команда продовжує впевнений рух до Єдиного цифрового ринку ЄС для роумінгу”, – додала Мальон.

Окрім цього, спільна заява забезпечує також вигідні умови зв’язку для громадян ЄС на території України.

Також пресслужба нагадала, що команда НКЕК разом із колегами завершує роботу над приєднанням України до єдиної роумінгової зони ЄС «Роумінг як вдома» (RLAH), що очікується вже з 1 січня 2026 року.

За січень кількість біженців з України зі статусом тимчасового захисту в ЄС знову зросла

Статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 31 січня 2025 року мали 4 млн 285,61 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які покинули Україну внаслідок повномасштабного російського вторгнення, приріст за січень становив 25,53 тис. порівняно з 25,59 тис. у грудні, повідомляє Євростат.

«Найбільший абсолютний приріст кількості бенефіціарів спостерігався в Німеччині (+8 800; +0,8%), Чехії (+6 4360; +1,6%) та Іспанії (+3 050; +1,3%)», – йдеться в інформації відомства.
Зазначається, що кількість людей, які перебувають під тимчасовим захистом, у січні скоротилася в Данії (-2 245; -6,1%), Франції (-660; -1,1%), Австрії (-420; -0,5%) і Литві (-155, -0,3%).

Згідно з даними Євростату, Німеччина зі зростаючим відривом залишається країною з найбільшою кількістю біженців з України в ЄС і світі – 1 млн 170,25 тис. на кінець 2024 року, або 27,3% від загальної кількості бенефіціарів у ЄС.
До трійки лідерів входять також Польща – 993,02 тис., або 23,2%, і Чехія – 394,99 тис., або 9,2%.

Слідом зі значним відставанням йдуть Іспанія – 229,67 тис. і Румунія – 181,9 тис.

Дані за січень щодо Італії та Португалії, де наприкінці 2024 року було відповідно 163,10 тис. і 65,29 тис. біженців із таким статусом, відсутні. Євростат також останніми місяцями уточнює, що в даних щодо Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, статус тимчасового захисту яких уже недійсний.

Згідно з даними відомства, порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб наприкінці січня 2025 року спостерігалася в Чехії (36,2), Польщі (27,1) та Естонії (26,0), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,5.

Мовиться також, що станом на кінець 2024 року на громадян України припадало понад 98,4% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (44,8%) отримувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (31,8%), тоді як дорослі чоловіки – менш як чверть (23,4%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 46,1%, дітей – 33,2% і дорослих чоловіків – 20,7%.

Понад 100 тис. осіб зі статусом тимчасового захисту на кінець січня 2025 року було також у Словаччині – 132,64 тис., Нідерландах – 122,21 тис. та Ірландії – 110,58 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічувалося в Бельгії – 88,29 тис., в Австрії – 85,14 тис., Норвегії – 79,56 тис., Фінляндії – 69,98 тис., Болгарії – 70,34 тис., Швейцарії – 68,40 тис. і Франції – 57,87 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат).

Далі йдуть Латвія – 48,54 тис. осіб, Литва – 48,10 тис., Швеція – 47,02 тис., Угорщина – 39,33 тис., Естонія – 35,72 тис., Данія – 34,68 тис., Греція – 32,81 тис., Хорватія – 26,15 тис., Кіпр – 22,46 тис., Люксембург – 3,94 тис., Ісландія – 3,91 тис., Мальта – 2,24 тис. і Ліхтенштейн – 0,71 тис.

Євростат уточнив, що всі наведені дані стосуються надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою введення тимчасового захисту. 25 червня 2024 року Європейська рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2025 року по 4 березня 2026 року.

Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 19 лютого 2025 року оцінювали в 6,346 млн, а загалом у світі – у 6,907 млн, що на 43 тис. більше, ніж на 16 січня.

У самій Україні, за останніми даними ООН, 3,665 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), зокрема приблизно 160 тис. осіб було переміщено з прифронтових районів на сході та півдні в період із травня по жовтень 2024 року у зв’язку з активізацією бойових дій.

Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Нацбанк у січневому інфляційному звіті оцінив відтік з України 2024 року в 0,5 млн (за даними Держприкордонслужби – 0,315 млн). НБУ також зберіг прогноз відтоку 2025 року на рівні 0,2 млн.

Джерело: https://open4business.com.ua/za-sichen-kilkist-bizhencziv-z-ukrayiny-zi-statusom-tymchasovogo-zahystu-v-yes-znovu-zrosla/

Кількість банкрутств компаній у ЄС загалом знизилася на 0,7%, але істотно зросла в секторі освіти та промисловості

Кількість збанкрутілих компаній у Європейському союзі в четвертому кварталі 2024 року скоротилася на 0,7% порівняно з попередніми трьома місяцями, йдеться в повідомленні статистичного управління ЄС.

Зростання кількості неспроможних компаній було зафіксовано тільки у двох секторах – освіті та соціальній діяльності (+17,7%) і промисловості (+1,6%). Найзначніше зниження відбулося у сфері інформації та комунікацій (-25,6%) і в готельному секторі та сфері громадського харчування (-12,2%).

Кількість реєстрацій підприємств у Євросоюзі в жовтні-грудні зросла на 2,6% порівняно з третім кварталом, при цьому підвищення було зафіксовано в усіх секторах економіки.

Найбільше зростання було зареєстровано в транспортно-складському секторі (+5,7%) і в промисловості (+3,5%), найнезначніше – у будівельній галузі (+0,9%).