Tag Archives: міграція

Українці заповнюють дефіцит кадрів у польській економіці – Дущик

Як повідомляє Оpen4business, заступник міністра внутрішніх справ Польщі Мачей Дущик звернув увагу на внесок українців у функціонування польської економіки. Про це він заявив в ефірі Polsat News.

Polsat News пише, що Дущик вважає, що в багатьох випадках відсутність участі України відчувається. «Якби не громадяни України, ми б чекали на автобус 10 хвилин, а не п’ять. Адже вони заповнюють прогалини на польському ринку праці. Тому певна частина польської економіки залежить від біженців з України. Загалом це українці, які живуть у Польщі, і нам потрібно повторювати це дедалі частіше, бо якби у нас склалася така ситуація, коли одного дня всі українці об’єднаються й не підуть на роботу, польська економіка зупиниться», – сказав він.

Він також розкритикував ідею партії «Право і справедливість» (PiS) щодо депортації безробітних чоловіків призовного віку з України. У цьому контексті в суспільних дискусіях пролунала цифра в 3 тисячі осіб. «Три тисячі – це невелика бригада. Нагадаю, що в Україні мобілізовано 900 тисяч осіб, тому це зовсім не допомога. Насправді ті, хто не працює в Польщі, – це ті, хто доглядає за своїми дітьми-інвалідами, або ті, хто отримав поранення на передовій і проходить реабілітацію в Польщі», – сказав він.

На запитання, чи почнуть біженці повертатися в Україну після закінчення війни, Дущик відповів, що «це процес, який ми спостерігали в інших країнах, і його дуже легко передбачити».

«Буває, що ті, хто заявляє: «Я залишаюся», — виїжджають, бо щось трапляється. А ті, хто каже: «Я поїду, щойно закінчиться війна», – залишаються. Звісно, ці тенденції змінюються з кожним місяцем, оскільки коріння, яке вони пускають у приймаючому суспільстві, в даному випадку польському, стають дедалі глибшими. Якщо хтось віддав своїх дітей до школи, вони вивчають польську мову; якщо людина працює на ринку праці, то ймовірність того, що вона повернеться в Україну без сильного стимулу до повернення, практично дуже низька», – зазначив він.

У Парагваї стрімко зросла кількість виданих резиденційних дозволів

Як повідомляє Open4Business, у січні-червні 2026 року Парагвай видав іноземцям 29 765 тис. дозволів на проживання, що на 81% перевищує показник аналогічного періоду минулого року — 16 456 тис., повідомило Національне управління з питань міграції країни. Кількість поданих заяв зросла на 62% — до 33 243 тис. проти 20 567 тис. у першому півріччі 2025 року. Міграційна служба назвала обсяг звернень безпрецедентним і запровадила додаткові робочі зміни, зокрема у вихідні дні.

З загальної кількості виданих документів 23,833 тис. припадало на тимчасовий дозвіл на проживання, ще 5,932 тис. — на постійний статус. Заявники подали 27,024 тис. заяв про тимчасове проживання та 6,219 тис. — про постійне.

Головним джерелом міграції залишається сусідня Бразилія. Її громадянам було видано 22 628 тис. дозволів, або 76 % від загальної кількості.

Друге місце посіли громадяни Аргентини з 2 210 тис. дозволів. Далі йдуть Німеччина — 1 132 тис., Іспанія — 821, Венесуела — 495, США — 450, Нідерланди — 426, Франція — 358 та Болівія — 357.

Росія посіла десяте місце. У першому півріччі посвідку на проживання в Парагваї отримали 345 громадян РФ, або близько 1,2% усіх іноземців, яким було надано статус проживання.

Україна до опублікованої десятки провідних країн не увійшла. Національне управління з питань міграції не навело у відкритому прес-релізі окрему цифру щодо українських громадян. Точну кількість українців за доступною статистикою встановити не вдалося.

За весь 2025 рік Парагвай отримав рекордні 47 687 тис. заяв і видав 40,6 тис. дозволів на проживання. Таким чином, лише за перші шість місяців 2026 року країна видала вже 73% від загальної кількості дозволів на проживання та постійного проживання за минулий рік.

Громадяни України можуть в’їжджати до Парагваю без туристичної візи на строк до 90 днів. Однак для продовження терміну перебування, оформлення статусу резидента або здійснення оплачуваної діяльності необхідно дотримуватися окремих міграційних вимог.

Нові громадяни Антигуа і Барбуди мають перебувати в країні 30 днів

За даними Open4business, Палата представників Антигуа і Барбуди схвалила поправки до програми громадянства за інвестиції, які передбачають збільшення обов’язкового терміну перебування в країні, регулярний незалежний аудит та посилення контролю над посередниками.

Головною зміною стане збільшення мінімального терміну фізичної присутності нового громадянина в країні з п’яти до 30 днів. Ці дні можна буде провести на Антигуа та Барбуді сумарно протягом перших п’яти календарних років після отримання громадянства, а не щорічно. Вимога поширюється також на членів сім’ї, включених до заяви.

Досі власник інвестиційного громадянства міг його втратити, якщо не перебував у країні хоча б п’ять днів протягом перших п’яти років. Поправки замінюють цей показник на 30 днів.

Зміни також передбачають щорічний незалежний фінансовий аудит підрозділу з питань громадянства за інвестиції (CIU) та операційну перевірку раз на два роки. Регулятор отримає право встановлювати загальні стандарти для п’яти держав Східних Карибів, що пропонують інвестиційне громадянство, перевіряти агентів та вимагати відкликання ліцензій у посередників, які не відповідають встановленим вимогам. Початок роботи ECCIRA очікується у вересні 2026 року.

Реформа відбувається на тлі посилення тиску з боку Євросоюзу. У листі від 25 червня 2026 року Єврокомісія запропонувала Антигуа та Барбуді поступово згортати програму громадянства за інвестиції до 1 червня 2028 року. Брюссель також вимагає виключити з програми осіб, які перебувають під санкціями ЄС, та посилити перевірки заявників усіх національностей.

Уряд Антигуа і Барбуди наголошує, що не має наміру закривати програму без появи порівнянних джерел доходу. Влада називає надходження від інвестиційного громадянства важливою частиною неподаткових доходів, за рахунок яких фінансуються інфраструктура, школи, медичні заклади та відновлення після стихійних лих.

Остання детальна статистика, опублікована підрозділом CIU, охоплює січень–червень 2024 року. За цей період було отримано 739 заявок. Офіційний звіт враховує країну народження основного заявника, тому ці дані не можна безпосередньо прирівнювати до кількості виданих паспортів. Одна заявка також може включати подружжя, дітей та інших утриманців.

Найбільше заявок у першому півріччі 2024 року надійшло від уродженців:

Китаю — 90 заявок, або 12,18%;

США — 81, або 10,96%;

Нігерії — 67, або 9,07 %;

Лівану — 50, або 6,77 %;

Туреччини — 44, або 5,95 %;

Пакистану — 32, або 4,33 %;

Великої Британії — 25, або 3,38 %;

Іраку — 22, або 2,98%.

Від уродженців України за шість місяців надійшло 19 заявок, або 2,57% від загальної кількості. Стільки ж заявок подали уродженці Єгипту. По 21 заявці припало на Індію, Канаду та Марокко.

З моменту запуску програми і до 30 червня 2024 року Антигуа і Барбуда отримала 5 203 тис. заявок. На уродженців Китаю припадало 1 117 тис. заявок, або 21,47%, Нігерії — 496, США — 347, Лівану — 342, Росії — 222, Сирії — 208. При цьому в першому півріччі 2024 року нових заявок від уродженців Росії та Білорусі зареєстровано не було.

Програма діє з 2013 року і передбачає кілька варіантів участі. Мінімальний безповоротний внесок до Національного фонду розвитку становить 230 тис. доларів, інвестиція в затверджену нерухомість — від 300 тис. доларів, пряме вкладення в бізнес — від 1,5 млн доларів. Ще один варіант передбачає внесок від 260 тис. доларів до фонду кампусу Університету Вест-Індії. Додатково сплачуються державні збори та витрати на перевірку благонадійності.

Збільшення обов’язкового терміну перебування до 30 днів не змінює мінімальні інвестиційні пороги, але підвищує фактичні витрати учасників на авіаперельоти та проживання. Водночас регулярні аудити та єдиний регіональний контроль мають підвищити прозорість програми та допомогти карибським державам зберегти безвізовий режим із країнами Європи.

Міграційні служби Дубая продовжили понад 910 тис. дозволів на проживання

Як повідомляє Open4business, влада Дубая у першому півріччі 2026 року видала 1 млн 51,978 тис. нових дозволів на проживання, повідомило Головне управління з питань ідентифікації та іноземців емірату GDRFA.

За цей же період було продовжено 910 552 тис. чинних дозволів на проживання, а іноземцям різних категорій видано понад 5,078 млн дозволів на в’їзд. Кількість оформлених довгострокових Golden Visa склала близько 66 тис.

При цьому показник у 1 млн дозволів не означає, що населення Дубая за шість місяців збільшилося на таку саму кількість осіб. Частина одержувачів уже могла перебувати в еміраті за туристичними, робочими чи іншими візами. Статистика також не враховує іноземців, які покинули Дубай або не продовжили резидентство.

За даними влади, усі міграційні послуги в Дубаї переведені в цифровий формат, а середній час обробки однієї операції становить менше чотирьох хвилин. Рівень задоволеності клієнтів оцінюється в 95%.

«Золоті візи» надаються інвесторам, підприємцям, науковцям, кваліфікованим фахівцям, діячам культури та спорту, а також окремим категоріям студентів і випускників. Така віза дозволяє тривалий час проживати в ОАЕ без традиційного роботодавця-спонсора та оформляти резидентство для членів сім’ї.

Населення Дубая наприкінці 2024 року становило близько 4,25 млн осіб. Чоловіки складали 68,5% мешканців емірату, що пов’язано з великою кількістю іноземних працівників, які приїжджають без сімей.

В ОАЕ загалом проживають представники понад 200 національностей, причому іноземці становлять переважну більшість населення. Найчисленнішу групу складають вихідці з Індії. Значні громади утворили громадяни Пакистану, Бангладеш, Філіппін, Ірану, Єгипту, Непалу та Шрі-Ланки. Громадяни ОАЕ становлять меншість населення країни.

Швидкий приплив резидентів підтримує попит на житло, комерційну нерухомість, школи, медичні послуги та транспорт. Водночас зростання населення збільшує навантаження на дороги, комунальну інфраструктуру та громадський транспорт Дубая.

Україна очолила рейтинг отримувачів іспанських документів на проживання

Як повідомляє Open4business, громадяни України посіли перше місце за кількістю документів на проживання, виданих Іспанією іноземцям у 2025 році, як свідчать дані Міністерства соціального забезпечення та міграції Іспанії.

За даними іспанського відомства, у 2025 році громадянам України було видано 244 579 документів на проживання. Далі йдуть громадяни Венесуели — 224 341 документ та Марокко — 187 790. На ці три країни припало 42% усіх документів на проживання, виданих в Іспанії іноземцям у 2025 році.

Загалом Іспанія у 2025 році видала іноземцям 1 577 842 документи на проживання, що на 7,8% більше, ніж роком раніше, або на 114 238 документів більше. Зростання було пов’язане, зокрема, зі збільшенням кількості документів для громадян Венесуели, України та Великої Британії.

Влада Іспанії окремо зазначає, що ця статистика відображає кількість документів, а не унікальну кількість людей. Одна й та сама особа могла протягом року отримати, наприклад, первинний дозвіл, а потім його продовження, тому цей показник не дорівнює кількості нових резидентів.

У випадку України головну роль відіграв режим тимчасового захисту для людей, переміщених через війну.

Окремо у звіті зазначено, що 238 007 дозволів у категорії «інші виняткові обставини» було видано громадянам України в рамках Директиви про тимчасовий захист. Це на 11,5% більше, ніж у 2024 році, при цьому 85% таких дозволів становили продовження.

Згідно зі статистикою, росіяни посіли 11-те місце серед найбільших груп отримувачів іспанських документів на проживання з 27 655 документами.

За регіонами Іспанії найбільше документів на проживання було оформлено в Каталонії — 311 038, Валенсійському співтоваристві — 282 897, Мадриді — 275 607 та Андалусії — 232 201. На ці чотири автономні спільноти припало 70% усіх документів, виданих іноземцям у 2025 році.

Окремо Іспанія повідомила про 108 253 дозволи на перебування з метою навчання, видані іноземним студентам та членам їхніх сімей у 2025 році. Найпоширенішими національностями в цій категорії були Колумбія, Перу, Марокко, США та Китай.

Португалія посилила умови натуралізації для іноземців після підписання нового закону

За даними Open4business, президент Португалії Марселу Ребелу де Соуза підписав нову редакцію закону про громадянство, яка суттєво посилює умови натуралізації для іноземців. Закон набере чинності після публікації в Diário da República.

Головна зміна стосується терміну проживання, необхідного для подання заяви на громадянство. Для більшості іноземців він збільшується з 5 до 10 років, а для громадян країн ЄС та держав Співдружності португаломовних країн — до 7 років. Крім того, термін відраховуватиметься не з моменту подання заяви на посвідку на проживання, а з дати видачі першої картки резидента.

Реформа також вводить додаткові вимоги до інтеграції. Претендентам на громадянство потрібно буде підтвердити знання португальської мови на рівні A2, пройти тест на знання культури, історії, прав і обов’язків громадян, підтвердити прихильність демократичним принципам, наявність достатніх коштів для існування та відсутність серйозних судимостей.

Окрема частина реформи, пов’язана з можливістю втрати громадянства у разі тяжких злочинів, залишається на розгляді Конституційного суду. Раніше суд уже визнав неконституційними низку положень, пов’язаних з автоматичною відмовою у громадянстві та нечіткими підставами для його скасування.

Для іноземців, які розглядали Португалію як одну з найшвидших юрисдикцій ЄС для отримання громадянства через легальне проживання, реформа означає різке подовження горизонту планування. Особливо помітно це може позначитися на власниках посвідки на проживання та інвесторах за програмою Golden Visa: сама програма резидентства, за наявними даними, не змінюється, проте шлях від резидентства до громадянства стає довшим.

Посилення правил відбувається на тлі швидкого зростання кількості іноземців у Португалії. За даними AIMA, на кінець 2024 року в країні проживало понад 1,5 млн іноземних громадян, що приблизно вдвічі більше, ніж трьома роками раніше. Найбільшою групою є бразильці — понад 450 тис. легальних резидентів.

За доступними оцінками, серед найбільших груп іноземців у Португалії також є громадяни Індії, Анголи, України, Кабо-Верде, Непалу, Бангладеш, Великої Британії, Гвінеї-Бісау та Пакистану. За даними, що наводяться з посиланням на попередню статистику AIMA за 2024 рік, чисельність українців у Португалії оцінювалася приблизно в 79,2 тис. осіб. Окремо щодо тимчасового захисту, за даними Prague Process, станом на лютий 2025 року в Португалії проживали близько 56,7 тис. українців зі статусом тимчасового захисту. За деякими оцінками, чисельність українців у Португалії може сягати 300 тис. осіб.

Чорногорія планує посилити міграційну політику

Як повідомляє Сербський Економіст, Президент Чорногорії Яків Мілатович заявив про необхідність перегляду міграційної політики країни, наголосивши, що наплив іноземців зробив житло та оренду недоступними для громадян Чорногорії. За його словами, ринок нерухомості зазнає перевантаження, а молоді чорногорці позбавляються можливості орендувати житло і поєднувати навчання з роботою, повідомляє телеканал Adria TV.

“Через велику кількість іноземців квадратний метр житла став розкішшю, оренда зросла в рази, а молоді люди, які могли б працювати, зокрема й під час навчання, залишилися без можливості заробляти для себе і своїх сімей. Настав час змінити підхід: спочатку робочі місця і квартири для наших громадян, а потім відкриті двері для іноземців”, – сказав Мілатович.

Він наголосив, що міграційна політика має бути «відповідальною і справедливою», а пріоритетом – забезпечення житлом і роботою місцевих жителів і створення умов для повернення тих, хто виїхав за кордон.

Після 2022 року Чорногорія зіткнулася з помітним зростанням кількості іноземців, що різко збільшило ціни на житло та оренду. Особливо це відчули Подгориця, Будва і приморські регіони.

У разі посилення правил перебування та оренди іноземці, які проживають у Чорногорії, найімовірніше шукатимуть альтернативні варіанти в сусідніх країнах:

  • Сербія – найімовірніший напрямок. Країну відрізняє м’яке міграційне законодавство, близькість, спільний мовний простір і розвинена інфраструктура для іноземців. Белград, Нові-Сад і Ніш уже стали центрами тяжіння мігрантів, особливо з Росії, України та країн СНД.
  • Боснія і Герцеговина – також приваблива для переїзду через низькі ціни на житло, хоча набагато менш розвинена в плані інфраструктури та ринку праці.
  • Хорватія – як країна ЄС залишається опцією, але високі ціни на нерухомість і візові обмеження роблять її менш доступною.

Таким чином, найбільш реальним «бенефіціаром» можливого посилення міграційної політики в Чорногорії стане саме Сербія, де вже сформувалися великі мігрантські спільноти і де влада зацікавлена в залученні іноземців для стимулювання економіки.

За підсумками перепису 2023 року, у Чорногорії налічувалося 122 744 іммігранти, тобто люди, які жили поза країною щонайменше рік і пізніше повернулися або переселилися.

З них 35,3 % – громадяни іноземних держав (≈ 43 268 осіб).

Серед країн походження іммігрантів:

  • Сербія – 45 000 осіб;
  • Росія – 15 000 осіб;
  • Німеччина – 7 000 осіб;
  • Україна – 3 000 осіб.

У муніципалітеті Будва 2023 року серед жителів були 14 % росіян і 4 % українців.

https://t.me/relocationrs/1469

Пасажиропотік через кордон України встановлює нові рекорди

Пасажиропотік через український кордон на тижні з 26 липня по 1 серпня збільшився на 1,7% – до 766 тис. та встановив новий рекорд для воєнного часу: минулого року рекордні показники фіксувалися у серпні та складали до 737 тис. Як свідчать дані Держприкордонслужби у Facebook, потік на виїзд у дев’ятий тиждень літа майже не змінився – 367 тис. порівняно із 369 тис. тиждень тому, тоді як на в’їзд виріс з 384 тис. до 399 тис.

У минулі вихідні щодня фіксувалося 119-120 тис. перетинів кордону, а цієї суботи – 123 тис.

Кількість транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску на цьому тижні, зросла зі 138 тис. до 141 тис., а потік машин із гуманітарними вантажами трохи скоротився – з 557 до 538.

У цю неділю станом на 12:00 на польському кордоні, за інформацією Держприкордонслужби, найбільша черга у 55 легкових авто та 4 автобуси була у пункті пропуску (ПП) “Устилуг”. По 20 машин очікували проходження кордону у ПП “Шегині” та “Угринів”, по 10 – у ПП “Краківець” та “Нижанковичі”.

На кордоні з Угорщиною найбільша черга у 48 машини була на переході “Лужанка”, тоді як у ПП “Вилок” – 40, “Косино” – 35, “Дзвінкове” – 30 та “Тиса” – 5.

На кордоні зі Словаччиною у ПП “Ужгород” та “Малий Березний” очікували контролю відповідно 35 та 25 авто, а на кордоні з Румунією черга були в ПП “Порубне” – 50 машин.

Сумарні показники перетину кордону людьми цього року на 5,1% вище минулорічних: тоді за подібні сім днів з України виїхало 350 тис. та в’їхало 379 тис. людей, потік машин також був менший – 134 тис. Минулого року пік пасажиропотоку прийшовся на серпень, коли щотижня фіксувалося 729-737 тис. перетинів кордону.

Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.

За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 154 тис., з яких 134 тис. – сезонно з початку літа.

Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.

Нацбанк у липневому інфляційному звіті погіршив прогноз міграції: якщо у квітні він очікував у 2026 році чистого притоку в Україну 0,2 млн людей, то тепер прогнозує чистий відтік 0,2 млн, що відповідає оцінці чистого відтоку цього року. “Чисте повернення розпочнеться лише у 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0,5 млн осіб)”, – додав НБУ. В абсолютних цифрах Нацбанк оцінює кількість мігрантів, які наразі залишаються за кордоном, на рівні близько 5,8 млн.

Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 31 липня 2025 року оцінювалась в 5,115 млн (на 1 липня – 5,083 млн), а загалом у світі – у 5,676 млн (5,643 млн).

У самій Україні, за останніми даними ООН на квітень цього року, 3,757 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,669 млн на кінець минулого року.

Грузія посилює міграційні правила: контроль, депортації та дані про іноземців

Уряд Грузії обговорює пакет змін до Кримінального та Адміністративного кодексів, спрямованих на посилення міграційної політики. Мета — посилити боротьбу з нелегальною міграцією та запобігти зловживанням системою притулку.

Основні поправки:

  • Біометричний контроль: імпорт фотографій і відбитків пальців затриманих нерезидентів, можливість примусового зняття даних у разі відмови.
  • Штрафи та депортація: збільшення штрафів за порушення візового режиму (від 1 000 до 3 000 GEL), видворення за дрібні правопорушення (хуліганство, непокора поліції, участь в акціях) з забороною повторного в’їзду до 3 років, для тяжких — до 20 років.
  • Кримінальна відповідальність: внесення депортації до санкцій КК — при порушенні приїжджі можуть бути видворені та позбавлені права повторно в’їхати в країну.
  • Прискорений розгляд питання про надання притулку: заявки можна розглядати на кордоні, без в’їзду, якщо особа, яка звернулася, становить загрозу для держави.

Статистика депортацій:

  • У 2024 році депортовано 430 іноземців;
  • У першому кварталі 2025 року — 219, з них тільки в березні — 100 осіб.
  • У квітні 2025 року з країни було вислано 96 осіб, громадян більш ніж 20 країн.

Скільки іноземців у Грузії?

За даними Geostat за 2024 рік, до країни в’їхало 135 811 осіб, серед них:

  • Росіяни: 23 574 нових приїжджих;
  • Українці: 6 898;
  • Громадяни Туреччини: 5 214;
  • Індія: 4 594;
  • Азербайджан: 4 556;
  • Інші країни: 25 487.

Крім того, до 100 000 росіян перебували в Грузії на піку міграційного потоку — близько 60 000 залишилися, потім близько 30 000 покинули країну в 2023 році. За оцінками ООН і міграційних центрів, в Грузії проживають приблизно 26 000 біженців — переважно українці, а також сирійці, іракці, іранці та росіяни .

Грузія посилює контроль над міграцією, вводячи депортацію з тривалими заборонами, збільшуючи штрафи та прискорюючи обробку заяв. Це частина зусиль з боротьби з нелегальною міграцією та зловживаннями процедурою надання притулку.

Проте скасування візового режиму та спрощені вимоги до перебування до одного року залишаються. У країні проживають десятки тисяч іноземців, особливо з Росії та України, що робить реформи одночасно чутливими та спірними. Зміни в міграційному законодавстві матимуть довгострокові наслідки як для прибуваючих, так і для грузинської міграційної практики.

Джерело: https://open4business.com.ua/gruziya-posylyuye-migraczijni-pravyla-kontrol-deportacziyi-ta-dani-pro-inozemcziv/

Аналіз міграції та груп мігрантів у Нідерландах від Relocation

Нідерланди, які традиційно приваблюють мігрантів з усього світу, продовжують демонструвати стійке зростання кількості іноземців на своїй території. Це зростання зумовлене як економічними можливостями країни, так і розвиненою системою соціального захисту. Розглянемо основні групи мігрантів, їхню роль в економіці, а також демографічні тенденції, пов’язані з міграцією.

На початок 2025 року чисельність населення Нідерландів становить близько 18 мільйонів осіб. Згідно з офіційними даними, близько 25% населення країни мають міграційне походження (включно з першим і другим поколінням мігрантів). Прямий приріст населення за рахунок міграції останніми роками стабільно перевищує 100 тисяч осіб щорічно.
У структурі мігрантів можна виділити кілька груп.

Мігранти з країн Європейського Союзу
Найбільшу частку мігрантів становлять громадяни країн ЄС, зокрема Польщі, Румунії та Болгарії. Польські мігранти, кількість яких перевищує 200 тисяч осіб, займають провідні позиції, особливо в сільському господарстві, будівництві та логістиці.

Близький Схід і Африка
Значну групу становлять мігранти з Сирії, Іраку, Афганістану та країн Північної Африки. Багато з них приїхали до Нідерландів як біженці. Кількість сирійців у країні оцінюють майже в 100 тисяч осіб. Основна увага приділяється їхній інтеграції через програми професійної підготовки та вивчення мови.

Мігранти з Туреччини та Марокко
Традиційні міграційні спільноти Нідерландів включають турків і марокканців, багато з яких переїхали ще в 1960-1970-х роках. Сьогодні їхня чисельність сягає близько 400 тисяч осіб (кожна група), і вони відіграють важливу роль у малому бізнесі та сфері послуг.

Південна Азія
Останніми роками спостерігається зростання мігрантів з Індії та Пакистану, які працюють переважно в ІТ-секторі та інших висококваліфікованих галузях. Кількість індійців перевищила 50 тисяч, і ця група демонструє значний потенціал для економічного зростання країни.

Латинська Америка і Кариби
Сильний історичний вплив на міграційні потоки чинять колишні колонії Нідерландів, такі як Суринам, Кюрасао і Аруба. Громадяни цих територій мають спрощений доступ до країни, що робить їх значущою групою.

Українці
З початком війни в Україні 2022 року кількість українських мігрантів різко зросла. На кінець 2024 року в Нідерландах налічується за різними оцінками від 70 до 100 тисяч громадян України. Вони активно зайняті в сільському господарстві, охороні здоров’я та сфері логістики.

За останні десять років населення Нідерландів зросло майже на 1,2 мільйона осіб. Основний фактор цього зростання – міграція. Якщо на початку 2010-х років приріст населення забезпечувався як за рахунок природного збільшення, так і за рахунок міграції, то останніми роками внесок мігрантів став домінуючим. Істотні зміни в структурі населення спостерігаються і за віковими категоріями. Мігранти з молодіжних груп (18-35 років) значно скорочують проблему старіння нації, яка гостро стоїть перед багатьма європейськими країнами. Мігранти відіграють важливу роль у таких галузях, як:

  • Сільське господарство і харчова промисловість (переважно мігранти зі Східної Європи).
  • Сфера послуг і догляд за літніми (марокканці, сирійці, українці).
  • Інформаційні технології та високі технології (індійці, громадяни ЄС).

До 2030 року експерти прогнозують подальше зростання кількості мігрантів, що пов’язано як з триваючим припливом трудових мігрантів, так і з глобальними викликами, такими як кліматичні зміни і міжнародні конфлікти. Нідерланди залишаються однією з найбільш відкритих країн Європи, здатних ефективно інтегрувати іноземців.