Tag Archives: нерухомість

Чехія стала другим найбільшим інвестиційним ринком нерухомості CEE-6

Як повідомляє Оpen4business, чеський капітал став одним із найактивніших джерел інвестицій на ринку нерухомості

Центральної та Східної Європи у першому півріччі 2026 року, свідчать дані дослідження Colliers.

Загальний обсяг інвестицій чеських інвесторів у регіоні оцінюється приблизно в 1,9 млрд євро. Особливо помітною була присутність чеського капіталу в Польщі, найбільшому інвестиційному ринку Центральної та Східної Європи.

На інвесторів із Чехії припало 23,6% усіх вкладень у польську комерційну нерухомість у січні–червні. Німеччина забезпечила близько 19%, польський капітал — 11,5%, американський — 10,6%, угорський — 6,8%.

Сама Чехія водночас залишилася другим за величиною ринком CEE-6. У першому півріччі тут було укладено угод на суму понад 1,4 млрд євро. Це менше за рекордні 2,2 млрд євро за аналогічний період 2025 року, проте, за оцінкою Colliers, ринок залишається одним із найстабільніших у регіоні.

Прибутковість преміальних офісів у Празі оцінюється приблизно в 5,25%, першокласних складських об’єктів — близько 5%, торгових центрів — близько 6%. Це одні з найнижчих ставок капіталізації серед найбільших ринків Центральної

Європи, що відображає порівняно високу оцінку чеських активів інвесторами.
Активність чеського капіталу в сусідніх країнах є частиною ширшої тенденції. Colliers зазначає, що на ринках

Центральної та Східної Європи (CEE) зростає значення не лише глобальних фондів із США та Західної Європи, а й інвесторів із самої Центральної Європи.

Це поступово формує власний регіональний інвестиційний капітал, здатний підтримувати угоди навіть у періоди більш обережного ставлення великих міжнародних фондів до регіону.

Житла стає критично мало: дефіцит у 750 тис. об’єктів + нові мешканці = стрімке зростання цін в Іспанії

Як повідомляє Open4Business, житлова криза в Іспанії продовжує поглиблюватися на тлі багаторічного дефіциту нового будівництва, зростання кількості домогосподарств та рекордного збільшення чисельності населення, значну частину якого становить міграція. Структурний дефіцит житла в країні оцінюється приблизно в 700–750 тис. об’єктів, свідчать дані аналітичного центру Funcas.

Нинішню ситуацію не слід порівнювати з житловою бульбашкою 2000-х років. Тоді в Іспанії будувалося значно більше житла, а зростання ринку підживлювалося кредитуванням. Зараз проблема протилежна — пропозиція систематично відстає від попиту.

В останні роки в Іспанії щорічно завершувалося будівництво приблизно 100 тис. нових будинків при формуванні близько 230 тис. нових домогосподарств. Накопичений з 2020 року розрив наблизився до 700 тис. об’єктів.

У результаті зростають як вартість купівлі житла, так і орендні ставки. Особливо гостро проблема відчувається в Мадриді, Барселоні, на Балеарських островах, у Валенсії та популярних прибережних районах. При цьому дефіцит поступово поширюється з найбільших міст на їхні передмістя та середні міста. Funcas зазначає, що орендна плата в останні роки зростає швидше за зарплати, а молоді орендарі витрачають на житло та комунальні послуги в середньому близько 35 % бюджету.

Експерти вважають, що частина заходів, які вживають власті, здатна лише тимчасово обмежити ціни, але не усунути головну причину кризи. Контроль орендних ставок може знизити вартість житла для частини діючих орендарів, але водночас зменшити кількість квартир, які власники готові виводити на ринок. Субсидії покупцям за умови обмеженої пропозиції також можуть призвести до додаткового зростання цін.

Серед довгострокових рішень Funcas називає збільшення пропозиції земельних ділянок, прискорення отримання дозволів на будівництво, підвищення юридичної визначеності для девелоперів і власників, а також розширення фонду доступного орендного житла. Частка соціального орендного житла в Іспанії становить лише близько 2–3 % житлового фонду, що суттєво нижче за середній показник ЄС.

Додатковим фактором тиску на ринок стає швидке зростання населення Іспанії. Станом на 1 липня 2026 року в країні проживало рекордні 49,80 млн осіб, що на 444,2 тис. більше, ніж роком раніше. При цьому Національний інститут статистики Іспанії (INE) прямо вказує, що збільшення чисельності населення забезпечується людьми, які народилися за кордоном, тоді як кількість мешканців, що народилися в Іспанії, скорочується.

Кількість мешканців Іспанії, які народилися за кордоном, до середини року сягнула 10,29 млн осіб, тобто перевищує п’яту частину населення країни. Кількість мешканців з іноземним громадянством становила 7,44 млн, збільшившись лише за другий квартал на 87,2 тис. осіб.

Найбільшими іноземними громадами за останньою повною розбивкою INE є громадяни Марокко — близько 969 тис.,

Колумбії — 677 тис., Румунії — 609 тис., Венесуели — 378 тис., Італії — 346 тис. та Великої Британії — 266 тис. Значними є також спільноти вихідців із Перу, Китаю, України та країн Латинської Америки.

Приплив триває й у 2026 році. Тільки у другому кварталі до Іспанії прибули близько 34 тис. громадян Колумбії, 23,3 тис. венесуельців та 21,1 тис. марокканців. У першому кварталі однією з найбільших груп новоприбулих були українці — близько 25,7 тис. осіб.

Окрема статистика Міністерства міграції Іспанії показує, що на кінець червня 2026 року діючі документи на проживання мали вже 353 тис. громадян України, в основному завдяки механізму тимчасового захисту.

Зростання іноземного населення не можна вважати єдиною причиною житлової кризи, експерти пов’язують її насамперед із десятиліттям недостатнього будівництва. Однак міграція суттєво збільшує кількість домогосподарств і попит на оренду, особливо у великих містах та економічно активних прибережних регіонах. За умови будівництва близько 100 тис. об’єктів на рік додатковий приріст населення на сотні тисяч осіб стає помітним чинником подальшого зростання вартості житла.

Таким чином, житлова криза в Іспанії зумовлена одразу кількома факторами: хронічним дефіцитом будівництва, зростанням кількості домогосподарств, обмеженим фондом доступної оренди, внутрішньою міграцією до великих міст, іноземними покупцями та туристичним сектором. Швидке збільшення населення за рахунок імміграції посилює вже існуючий дефіцит, але не є його першопричиною.

Частка іноземців на ринку житла Іспанії у другому кварталі досягла рекордних 15,98%

Як повідомляє Open4business, іноземні покупці забезпечують близько 60 % попиту на ультраелітне житло в Іспанії, а ціни в цьому сегменті зросли приблизно на 30 % за останні п’ять років. Найбільш помітну активність, поряд із традиційними британськими та німецькими покупцями, зараз демонструють громадяни Нідерландів, Польщі та США, а також заможні клієнти з країн Перської затоки. Українці також залишаються серед найактивніших іноземних покупців іспанської нерухомості.

Такі оцінки містяться в опублікованих у серпні даних Hiscox щодо іспанського ринку житла класу ultra-luxury. Йдеться насамперед про об’єкти вартістю від 3 млн євро.

Основний попит зосереджений лише в кількох регіонах. Балеарські острови, провінція Малага, Мадрид і Барселона становлять 83% пропозиції іспанської нерухомості вартістю понад 3 млн євро.

Особливо висока частка іноземців спостерігається на курортних ринках. У Бенахавісі в провінції Малага на іноземних покупців припадає близько 84% угод з елітною нерухомістю, а в Андрачі на Майорці — близько 79%. У Мадриді ситуація протилежна: у самій столиці іноземці забезпечують лише близько 14% угод цього сегмента, а в престижному передмісті Алькобендас — 17%. Таким чином, елітний ринок Мадрида значною мірою залишається орієнтованим на заможних іспанських покупців.

При цьому іноземці-нерезиденти платять одні з найвищих цін за квадратний метр, оскільки зосереджуються на об’єктах у найпрестижніших районах. За оцінкою Hiscox, саме міжнародний капітал став одним із чинників зростання цін на елітну нерухомість Іспанії приблизно на 30% за п’ять років.

Докладного рейтингу покупців саме житла вартістю понад 3 млн євро дослідження Hiscox за національностями не наводить. Однак останні дані іспанських реєстраторів дозволяють побачити, які іноземні групи зараз найбільш активні на ринку країни в цілому.

У другому кварталі 2026 року іноземці придбали в Іспанії понад 26,8 тис. об’єктів житла, забезпечивши рекордні 15,98% усіх зареєстрованих угод.

Перше місце посіли громадяни Великої Британії з часткою 6,99% іноземних покупок, практично зрівнявшись із громадянами Нідерландів — 6,94%. Далі йшли Німеччина — 6,11 %, Марокко — 6,09 %, Румунія — 5,70 %, Італія — 5,13 %, Франція — 4,97 % та Польща — 4,33 %.

За перше півріччя британці придбали близько 3,57 тис. об’єктів, а покупці з Нідерландів — близько 3,49 тис. При цьому попит з боку голландців зріс приблизно на 12% у річному вимірі, а польський — приблизно на 11%.

На самому ринку нерухомості класу «люкс» структура попиту змінюється ще помітніше. У червні Reuters відзначав різкий приплив до Мадрида та на Коста-дель-Соль заможних покупців із Польщі, США та країн Перської затоки. При цьому британці та німці залишаються традиційно сильними групами іноземних власників на іспанському узбережжі.

Особливо швидко в останні роки зріс польський попит. Частка поляків серед усіх іноземних покупців збільшилася приблизно з 1,6% у 2019 році до 4% у 2025-му. У преміальному комплексі Santa Clara в Марбельї, будівництво якого завершилося минулого року, близько 70% із 102 будинків було продано польським клієнтам. Польські покупці також переважають серед клієнтів 64-поверхового житлового хмарочоса, що будується в Бенідормі.

Водночас швидко зростає американський капітал. За даними ріелторської компанії Gilmar, частка клієнтів із США в її угодах зросла з 0,5% у 2024 році до 6,2% у 2025-му, причому американці вже випередили британців серед іноземних покупців на Коста-дель-Соль. У масштабах усієї Іспанії покупці зі США вирізняються також високою вартістю житла, яке вони купують.

Українці також входять до числа найпомітніших іноземних покупців нерухомості в Іспанії, хоча їхні придбання зосереджені не виключно в сегменті luxury.

У першому кварталі 2026 року громадяни України забезпечили 3,08 % усіх іноземних покупок житла, посівши десяте місце серед національностей. Це відповідає приблизно 760–765 угодам за три місяці. У другому кварталі частка українців становила близько 2,94 %, що відповідало 11-му місцю серед іноземних покупців. За перше півріччя українці могли придбати близько 1,5 тис. об’єктів житла. Остання цифра є оціночною, оскільки іспанські реєстратори окремо не публікували абсолютну піврічну кількість українських угод.

Для порівняння, у другому кварталі українські покупці посідали місце одразу за Китаєм, частка якого становила 3,02%. При цьому Україна залишалася попереду цілого ряду традиційних ринків іноземних покупців.

Ще в першому півріччі 2025 року українці встановили історичний для себе рекорд, придбавши 2 165 об’єктів нерухомості. Тоді кількість угод українських громадян зросла на 4,5% у річному вимірі. Середня ціна житла, яке купували українці, становила близько 1 832 євро за кв. м, що помітно нижче за рівень американських, німецьких чи скандинавських покупців і свідчить про те, що значна частина українського попиту припадає не на сегмент ultra-luxury, а на звичайний і середній сегмент.

У регіональному розрізі українці особливо помітні у Валенсійській автономній спільноті, де за підсумками 2025 року на них припадало 5,92% усіх покупок житла іноземцями.

Примітно, що скасування Іспанією програми Golden Visa з 3 квітня 2025 року практично не змінило ситуацію у верхньому ціновому сегменті.

За оцінкою Hiscox, на операції, пов’язані з отриманням посвідки на проживання через інвестиції, припадало всього близько 0,5% від загальної кількості угод. Типовий покупець нерухомості вартістю кілька мільйонів євро обирає Іспанію насамперед через якість життя, клімат, безпеку, інфраструктуру та можливість диверсифікувати капітал, а не заради отримання посвідки на проживання.

Цю тенденцію підтверджує й Reuters: геополітична нестабільність стала додатковим фактором попиту. Для частини польських та українських сімей житло на Коста-дель-Соль розглядається як резервна база далеко від східного кордону Європи, американські покупці шукають альтернативне місце проживання та вкладення капіталу, а клієнти з країн Перської затоки починають розглядати Іспанію як можливу альтернативу Дубаю.

Таким чином, ринок елітної нерухомості Іспанії стає дедалі більш міжнародним.

Іноземні покупці забезпечили 6,4% обороту ринку житла Угорщини

Як повідомляє Оpen4business, ринок житла Угорщини у 2025 році продовжив відновлення, а ціни зросли на 20% у номінальному вираженні та на 15% з урахуванням інфляції. Кількість зареєстрованих угод наблизилася до 136 тис., а остаточний показник, за оцінкою Центрального статистичного управління Угорщини (KSH), має перевищити 140 тис. угод, свідчить останній річний огляд ринку.

При цьому детальної статистики за 2025 рік із розподілом покупців житла за громадянством KSH поки що не опублікувало. Останній доступний повний зріз показує, що у 2024 році іноземні громадяни придбали в Угорщині 6,6 тис. об’єктів житла загальною вартістю близько 834 млн євро. Це було на 5,2% більше за кількістю об’єктів, ніж роком раніше.

Таким чином, іноземці забезпечили близько 5% усіх угод з нерухомістю в Угорщині у 2024 році, а в грошовому вираженні на них припало 6,4% обороту ринку. Загалом того року в країні було продано близько 131,1 тис. об’єктів нерухомості.

Після зниження активності у 2023 році кількість угод в Угорщині зросла у 2024 році на 25% — до 131,1 тис. У 2025 році зростання продовжилося: на момент закриття даних KSH отримало інформацію про 135,7 тис. продажів, з яких 128,2 тис. припали на вторинний ринок і близько 7,6 тис. — на новобудови. Остаточна кількість угод, як очікується, перевищить 140 тис.

Особливо помітно ринок активізувався у другій половині року після запуску державної програми пільгового житлового кредитування Home Start. У вересні кількість продажів виявилася на 47% вищою, ніж роком раніше, а в четвертому кварталі KSH оцінювало річне зростання кількості угод приблизно в 10%.

У Будапешті середня вартість квадратного метра вторинного житла у четвертому кварталі 2025 року становила близько 3,24 тис. євро.

Середня вартість проданого об’єкта сягнула приблизно 184 тис. євро. Панельні квартири в середньому продавалися приблизно за 165 тис. євро, а приватні будинки — за 284 тис. євро.

Вартість квадратного метра в столиці зросла за рік на 21%. При цьому в окремих сегментах зростання було ще вищим: панельні квартири подорожчали приблизно на 35%.

За межами столиці найвищі ціни серед адміністративних центрів наприкінці 2025 року спостерігалися в Дебрецені — близько 2,62 тис. євро за кв. м, Дьоре — 2,45 тис. євро, Веспремі — 2,44 тис. євро та Сегеді — близько 2,38 тис. євро за кв. м.

Незважаючи на наявність практично повної загальної статистики за 2025 рік, останній опублікований KSH детальний рейтинг покупців за громадянством поки що стосується 2024 року.

Іноземні громадяни тоді придбали 6,6 тис. об’єктів житла, що на 5,2% більше, ніж у 2023 році.

Загальна вартість нерухомості, придбаної іноземцями, становила приблизно 834 млн євро, або 6,4% грошового обороту угорського ринку житла.

Статистика за основними групами іноземців у 2024 році:

Німеччина — 1 369 об’єктів

Китай — 708

Румунія — 671

Словаччина — 671

Нідерланди — 438

В’єтнам — 329

Австрія — 268

Росія — 185

Україна — 144

Ізраїль — 137

Відмінності між групами іноземців особливо помітні за географією покупок.

Громадяни Китаю здійснили 91,5 % своїх угод у Будапешті, в’єтнамці — 96 %, росіяни — 84,9 %.

Українці значно менше орієнтувалися на столицю: лише 39,6% придбаного ними житла розташовувалося в Будапешті. Таким чином, більшість українських покупців обирали інші міста та регіони Угорщини.

Німці, незважаючи на перше місце за кількістю угод, практично не зосереджувалися в столиці — на Будапешт припало лише 8 % їхніх покупок. KSH відзначає високу активність німецьких громадян у невеликих населених пунктах Південного та Західного Задунав’я.

Середня вартість об’єкта, придбаного громадянином України, становила близько 96 тис. євро, а середня вартість квадратного метра — приблизно 1,35 тис. євро.

У масштабах всієї Угорщини іноземці становлять близько 5% від кількості угод, проте в Будапешті їхній вплив значно вищий. У 2024 році на іноземних громадян припало 7,8% покупок житла в столиці та 10% їхньої загальної вартості.

У внутрішніх районах Пешта іноземці брали участь приблизно в 19% усіх угод, а у вартісному вираженні забезпечували близько 26% ринку. Особливо помітними тут були китайські та в’єтнамські покупці.

Таким чином, найсвіжіша офіційна статистика вже дозволяє оцінити угорський ринок нерухомості за 2025 рік: близько 136 тис. зареєстрованих угод із перспективою перевищення 140 тис. після остаточної обробки даних, зростання цін на 20% та подальше істотне подорожчання житла в Будапешті та більшості великих міст.

Однак структура покупок за громадянством за 2025 рік поки що не опублікована.

Першоджерело: Центральне статистичне управління Угорщини (KSH).

Мугла залишилася найдорожчою провінцією Туреччини для купівлі житла

Як повідомляє Оpen4business.com, ціни на житло в Туреччині в липні 2026 року зросли в середньому на 23,3% у національній валюті порівняно з минулим роком, однак висока інфляція повністю нівелювала це зростання: у реальному вираженні нерухомість подешевшала на 6,6%, свідчить липневий огляд ринку платформ Emlakjet та Endeksa. Дані опубліковано 14 серпня.

Середня ціна квадратного метра житла по країні сягнула 41,7 тис. турецьких лір, або приблизно 871 долар, а середня вартість об’єкта, що продається, — 5,21 млн лір, що відповідає приблизно 109 тис. доларів.

При цьому в липні вперше з’явився невеликий позитивний сигнал у короткостроковій динаміці: за місяць ціни зросли на 1,9% номінально та приблизно на 0,5% з урахуванням інфляції. Однак одного місяця поки що недостатньо, щоб говорити про стійке відновлення реальної вартості турецького житла.

Анкара дорожчає швидше за Стамбул та Анталію

Серед 30 найбільших за кількістю угод провінцій найпомітніше зростання зафіксовано в Орду — 32,4% за рік. Це єдина з розглянутих провінцій, де зростання виявилося позитивним і з урахуванням інфляції — близько 0,4%.

На другому місці — Анкара з номінальним зростанням на 28,7%, при цьому в реальному вираженні житло в столиці подешевшало приблизно на 2,5%. Далі йдуть Коджаелі — плюс 28,5%, Денізлі — 27,1% та Елязиг — 26,9%.

У Стамбулі квадратний метр житла в липні коштував у середньому 65,1 тис. лір, а середня вартість об’єкта — близько 7,16 млн лір, або $149,5 тис.

В Анталії, одному з основних ринків для іноземних покупців, середня вартість квадратного метра сягнула 55,5 тис. лір, а об’єкта — близько 6,1 млн лір, або $127,5 тис. В Ізмірі середня вартість становила близько 54 тис. лір за квадратний метр і 6,48 млн лір за об’єкт.

Найдорожчою провінцією Туреччини залишається Мугла, до якої входять такі курортні центри, як Бодрум і Мармарис. Тут середня вартість квадратного метра сягнула 87,2 тис. лір, а об’єкта — 11,34 млн лір, або майже $237 тис. Це більш ніж удвічі перевищує середній показник по країні.

Продажі житла різко знизилися

Зростання цін відбувається на тлі помітного скорочення кількості угод. За даними Турецького статистичного інституту TÜİK, статистика продажів житла та комерційної нерухомості за липень була опублікована 13 серпня 2026 року. Загалом за місяць у країні було продано 123 603 житлові об’єкти, що приблизно на 17% менше, ніж роком раніше.

Найбільшим ринком залишився Стамбул із 22,6 тис. угод, далі йшли Анкара — 9,64 тис., Ізмір — 6,55 тис. та Анталія — 6,3 тис.

При цьому структура продажів дає неоднозначні сигнали. Кількість іпотечних угод зросла на 23,7%, тоді як продажі первинного житла знизилися на 8,6%, а вторинного — одразу на 20,8%. Це може свідчити про поступове повернення на ринок частини покупців, які мають можливість скористатися банківським фінансуванням.

Таким чином, зростання вартості турецької нерухомості в лірах поки що значною мірою залишається наслідком інфляції. Для інвестора важливіше звертати увагу не лише на номінальні 20–30% зростання, а й на реальну динаміку вартості, валютний курс та прибутковість від оренди. За підсумками липня середній об’єкт у Туреччині формально коштує значно дорожче, ніж рік тому, проте його реальна вартість продовжує знижуватися.

Нещодавно Open4Business окремо проаналізував структуру іноземних покупців турецької нерухомості. За підсумками червня 2026 року перше місце посідали громадяни Росії з 381 покупкою, а українці придбали 170 об’єктів і поділили друге місце з громадянами Ірану. Загалом іноземці купили в червні 2 015 житлових об’єктів. За січень-червень іноземний попит становив 9 083 об’єкти й був на 9,2% нижчим за торішній.

Українці залишаються однією з найбільших груп покупців житла в Туреччині й у більш тривалому періоді. У 2025 році громадяни України придбали 1 541 об’єкт і посіли третє місце серед іноземців, поступившись лише росіянам та іранцям. Таким чином, зниження реальних цін на турецьке житло представляє безпосередній інтерес і для українських приватних інвесторів, які продовжують активно бути присутніми на цьому ринку.

Попит українців на житло в Туреччині у липні знизився на 15%

Як повідомляє  Оpen4business, у липні 2026 року громадяни України придбали в Туреччині 145 об’єктів житлової нерухомості та посіли третє місце серед іноземних покупців житла в країні, свідчать дані Турецького статистичного інституту (TÜİK), опубліковані 13 серпня.

Найбільше житла серед іноземців у липні придбали громадяни Росії — 394 об’єкти. На другому місці опинилися громадяни Ірану зі 189 угодами, на третьому — українці зі 145 об’єктами.

Таким чином, на громадян України припало близько 6,8 % усіх продажів житла іноземцям у Туреччині за місяць.

При цьому порівняно з червнем активність українських покупців дещо знизилася. У червні українці придбали 170 об’єктів і ділили друге місце з громадянами Ірану. У липні кількість угод українців зменшилася приблизно на 15%, проте Україна залишилася у трійці найбільших іноземних покупців турецької нерухомості.

Загалом іноземцям у Туреччині в липні було продано 2,12 тис. об’єктів житла, що на 1,9% більше, ніж у липні минулого року. Частка іноземців у загальному обсязі продажів житла становила 1,7%.

При цьому загальна ситуація на турецькому ринку нерухомості була значно гіршою: у липні в країні продали 123 603 тис. будинків і квартир — на 17% менше, ніж роком раніше. Продажі нового житла знизилися на 8,6% — до 42,529 тис. об’єктів, вторинного — на 20,8%, до 81,074 тис.

Таким чином, попит з боку іноземних покупців у липні виглядав стабільнішим, ніж на внутрішньому ринку. Однак за підсумками більш тривалого періоду іноземний попит поки що залишається нижчим за торішній. У січні–липні 2026 року іноземці придбали в Туреччині 11 203 тис. об’єктів житла, що на 7,3% менше, ніж за аналогічний період 2025 року.

Українці зберігають високі позиції на турецькому ринку нерухомості вже не перший рік. За підсумками 2025 року громадяни України також посідали третє місце серед іноземців: вони придбали 1 541 тис. об’єктів житла. Попереду були росіяни з 3 649 тис. угод та громадяни Ірану з 1 878 тис.

Для порівняння: у 2024 році українці також входили до трійки найбільших іноземних покупців, придбавши 1 631 тис. об’єктів.

Таким чином, незважаючи на певне липневе зниження порівняно з червнем, Україна залишається одним із трьох найбільших іноземних ринків для турецької житлової нерухомості, поряд із Росією та Іраном.

Продажі житла на Кіпрі за сім місяців зросли на 14%

Як повідомляє Оpen4business, ринок нерухомості Кіпру продовжив стрімко зростати влітку 2026 року: за січень-липень до земельних управлінь країни було подано 12 047 договорів купівлі-продажу нерухомості, що на 14% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У липні було зареєстровано близько 2 040 договорів, що приблизно на 11% перевищує показник липня 2025 року. Таким чином, липень став одним із найактивніших місяців для кіпрського ринку нерухомості в поточному році. Дані базуються на статистиці Департаменту земельних ресурсів та геодезії Республіки Кіпр.

Значну роль у зростанні ринку продовжує відігравати попит з боку іноземців.
У липні громадяни Кіпру уклали 1 211 угод, що на 12% більше, ніж роком раніше. На них припало близько 59% ринку. Ще 829 договорів, або приблизно 41%, припало на закордонних покупців.

З них покупці з країн Євросоюзу уклали 277 договорів проти 274 у липні минулого року — зростання склало лише 1%.
Значно швидше зростав попит з боку громадян країн, що не входять до ЄС. Вони уклали 552 угоди проти 478 роком раніше — на 15% більше. Таким чином, понад дві третини всіх липневих покупок іноземців припало саме на громадян третіх країн.

За перші сім місяців 2026 року продажі покупцям із країн поза межами ЄС збільшилися на 19% у річному вимірі, причому зростання було зафіксовано в усіх п’яти адміністративних округах, що перебувають під контролем Республіки Кіпр.
Лімасол, Пафос і Ларнака приваблюють найбільше іноземців

Географія попиту серед місцевих та іноземних покупців помітно відрізняється. Серед кіпріотів особливо швидко зростали продажі в Лімасолі — у липні вони збільшилися на 39%, до 445 угод. У Пафосі зростання склало 29%, тоді як у Ларнаці та Фамагусті внутрішній попит знизився.
Іноземний попит особливо помітний у прибережних районах. У липні громадяни країн поза межами ЄС уклали в Ларнаці 150 договорів, що на 42% більше, ніж роком раніше. Пафос традиційно залишається одним із ринків острова, що найбільше орієнтовані на іноземців, а Лімасол — найбільшим ринком дорогої нерухомості та корпоративної релокації.

За підсумками січня–липня іноземці з ЄС та третіх країн разом забезпечили близько 41% усіх продажів нерухомості на Кіпрі.
Оперативна статистика земельного відомства не розкриває громадянство іноземних покупців за окремими країнами. Однак більш детальні дані про національності раніше надавало Міністерство внутрішніх справ Кіпру парламенту.

Згідно з урядовою статистикою за період з вересня 2024 року по вересень 2025 року, склад іноземних покупців істотно відрізняється залежно від регіону.
У Лімасолі серед закордонних покупців лідирували громадяни Росії — 846 придбань, далі йшли ізраїльтяни — 571 та громадяни Греції — 261.

У Пафосі найбільшу групу становили британці — 890 придбань, потім ізраїльтяни — 683 та росіяни — 327.
У Ларнаці особливо активно купували громадяни Ізраїлю — 850 об’єктів, Лівану — 723 та Великої Британії — 302.

У Нікосії лідирували громадяни Греції — 403 придбання, Румунії — 112, Росії — 80 та Лівану — 79. Ці дані Міністерство внутрішніх справ передало парламенту Кіпру, а потім їх опублікувало видання Cyprus Mail.
Громадяни України також є серед активних покупців кіпрської нерухомості, хоча вони поки що не входять до трійки найбільших груп.

Найбільш детальний розподіл за країнами, наданий МВС Кіпру парламенту в січні 2025 року, охоплював угоди з 2021 року до початку 2025 року.
Згідно з цими даними, українці входили до десятки найпоширеніших національностей покупців одразу в чотирьох прибережних округах — Лімасолі, Пафосі, Ларнаці та Фамагусті. У Лімасолі та Пафосі перед ними були росіяни, британці, ізраїльтяни, греки, румуни та китайці.

Щодо Нікосії є окремі дані щодо заявок іноземних громадян на придбання нерухомості у 2024 році. На українців припало 4% таких заявок, стільки ж, скільки на громадян Великої Британії. Китайці та ліванці забезпечили по 16%, росіяни — 14%, ізраїльтяни — 10%, сирійці — 6%, єгиптяни — 5%.
При цьому точно підрахувати кількість покупок саме українцями у січні-липні 2026 року наразі неможливо: щомісячна відкрита статистика DLS об’єднує Україну з усіма іншими державами поза межами ЄС.

Турецька прокуратура розслідує фіктивні угоди на $52 млн

Як повідомляє Open4business, влада Туреччини розпочала процедуру анулювання громадянства 687 іноземців, які, за версією слідства, отримали турецькі паспорти з використанням фіктивних угод з нерухомістю та підроблених звітів про оцінку об’єктів. Першоджерелом інформації стала заява міністра юстиції Туреччини Акіна Гюрлека, опублікована 4 серпня 2026 року. Операцію координувало Бюро з розслідування організованої злочинності Головної прокуратури Стамбула. Слідчі дії одночасно відбулися в 16 провінціях країни.

За даними слідства, учасники схеми купували порівняно недорогу нерухомість, після чого за допомогою підроблених експертних висновків штучно завищували її вартість до мінімального порогу, необхідного для отримання турецького громадянства. Угоди супроводжувалися фіктивними банківськими переказами, що створювали видимість надходження інвестицій.

У результаті, за оцінками турецької влади, до країни не надійшло близько 2,5 млрд турецьких лір, або приблизно 52 млн доларів, які мали бути інвестовані іноземними заявниками.

У рамках розслідування було видано ордери на затримання 90 осіб, 72 підозрюваних уже затримано. Держава встановила контроль над сімома компаніями, які могли бути пов’язані зі схемою. Також арештовано 1,045 тис. об’єктів нерухомості, готель у Бодрумі, 15 автомобілів, яхту та кошти на десяти банківських рахунках.

Важливо, що поки що йдеться не про автоматичне й негайне позбавлення паспортів, а про початок юридичної процедури. Громадянство буде анульовано після підтвердження того, що конкретний заявник отримав його на підставі фіктивних документів або угоди, яка не відповідала вимогам законодавства.

Програма інвестиційного громадянства діє в Туреччині з 2017 року. Наразі іноземець може претендувати на паспорт країни при купівлі нерухомості вартістю не менше 400 тис. доларів. Об’єкт не можна продавати протягом трьох років, його вартість має бути підтверджена уповноваженою оціночною компанією, а оплата має відбутися через банківську систему. Альтернативні варіанти передбачають інвестиції або банківський депозит від 500 тис. доларів.

Міністерство юстиції, прокуратура Стамбула та турецькі ЗМІ поки що не повідомили, громадянами яких країн спочатку були 687 фігурантів. Однак дані про колишніх учасників інвестиційної програми та іноземних покупців турецької нерухомості дозволяють визначити групи, які потенційно могли частіше користуватися подібними послугами.

У 2018–2021 роках турецьке громадянство через інвестиційну програму отримали близько 19,6 тис. іноземців. Серед основних країн походження заявників називалися Іран, Ірак, Афганістан і Росія, а з 2022 року українські та російські громадяни суттєво збільшили обсяги купівлі турецької нерухомості й стали найпомітнішими групами претендентів на інвестиційне громадянство.

За офіційною статистикою Турецького інституту статистики TÜİK, у 2025 році росіяни придбали в Туреччині 3 649 тис. об’єктів житлової нерухомості, громадяни Ірану — 1 878 тис., України — 1 541 тис. Саме ці три країни посіли перші місця серед іноземних покупців турецького житла. Ця тенденція збереглася й у 2026 році. У червні громадяни Росії придбали 381 об’єкт житла, а українці та іранці — по 170 об’єктів.

Виходячи з цих даних, найімовірніше, що серед 687 інвесторів, щодо яких проводиться перевірка, можуть бути громадяни Росії, Ірану та України, які одночасно входять до числа найбільших покупців нерухомості та найактивніших користувачів програми інвестиційного громадянства. Також серед фігурантів можуть виявитися вихідці з Іраку та Афганістану, які користувалися програмою в попередні роки.

Додаткові ризики можуть виникнути у подружжя та дітей інвесторів, якщо вони отримали громадянство як члени сім’ї основного заявника. Турецька влада поки що не уточнила, чи входять такі родичі до оголошеної кількості 687 осіб і чи буде їхній статус переглядатися автоматично або в рамках окремих процедур. Розслідування, ймовірно, призведе до посилення перевірки оціночних компаній, банківських переказів, посередників та джерел походження коштів. Для нових заявників це може означати більш тривалий розгляд документів та додаткові вимоги, але не свідчить про закриття самої програми інвестиційного громадянства.

Темпи зростання ринку нерухомості Грузії сповільнилися до помірних, однак попит з боку іноземців залишається значним

Ринок житлової нерухомості Грузії після різкого підвищення цін, спричиненого міграційним припливом у 2022–2023 роках, переходить до більш помірного зростання, яке підтримують внутрішній попит, урбанізація, збільшення доходів та інвестиції в орендне житло. У другому кварталі 2026 року індекс цін на нову житлову нерухомість у Тбілісі зріс на 4,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року та на 0,9% порівняно з попереднім кварталом. Порівняно з середнім рівнем 2020 року житло подорожчало на 63,8%, повідомив Національний статистичний офіс Грузії 23 липня.

Квартири в новобудовах Тбілісі за рік подорожчали на 4,8%, приватні будинки — на 5,5%. Найвищі ціни пропозиції зберігаються в районі Мтацмінда, де медіанна вартість нових квартир сягнула 6,73 тис. ларі за кв. м. Далі йдуть Ваке з 5,914 тис. ларі та Крцанісі з 4,63 тис. ларі за кв. м.

За оцінкою інвестиційно-банківської компанії Galt & Taggart, період зростання вартості новобудов на 20–40% на рік завершився. У найближчі роки ціни на первинному ринку можуть зростати в середньому на 5–7% щорічно, що відповідає переходу від міграційного ажіотажу до більш сталого розвитку ринку.

У першому кварталі 2026 року в Тбілісі було зареєстровано 10 907 тис. угод з квартирами — на 16% більше, ніж роком раніше. Сукупна вартість проданого житла збільшилася на 23,1% — до $958 млн.

Основними покупцями житла в грузинській столиці залишаються громадяни Грузії. За даними дослідження Galt & Taggart за перший квартал 2026 року, на них припало близько 70% продажів у проєктах забудовників.

Серед іноземців найактивнішими були громадяни Ізраїлю, які забезпечили 12% усіх продажів. На громадян Росії припало близько 3%, на покупців з інших держав — сукупно 14%. Окрема частка громадян України у статистиці щодо Тбілісі не наводиться.

Ринок Батумі залишається значно більш залежним від закордонних інвесторів. У першому кварталі 2026 року в місті було продано 4 049 тис. квартир — на 15,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Дослідження Galt & Taggart охоплювало понад 30 проєктів системних забудовників, що становлять близько 40% первинного ринку Батумі. За його результатами громадяни Грузії забезпечили 37% продажів, а іноземці — близько 63%.

Найбільшою іноземною групою стали покупці з європейських країн, на яких припало близько 18% угод. Громадяни Ізраїлю забезпечили 16% продажів, а сукупна частка покупців з України, Росії та Білорусі склала 13%.

Ще близько 10% квартир придбали громадяни Туреччини, 3% — представники арабських країн, близько 4% — покупці з інших держав. Частки України, Росії та Білорусі в опублікованих даних від грузинської влади не розмежовані, тому встановити, громадяни якої з цих трьох країн купували житло активніше, неможливо.

Структура попиту показує істотну різницю між двома найбільшими ринками країни. У Тбілісі продажі підтримують насамперед грузинські покупці, які купують житло для проживання або довгострокової оренди. У Батумі головну роль відіграють іноземні інвестори, орієнтовані на курортну нерухомість та здачу апартаментів туристам.

При цьому офіційна статистика Geostat охоплює лише ціни на нове житло в Тбілісі й не містить повного національного складу покупців по всій Грузії. Дані про громадянство ґрунтуються на опитуваннях великих девелоперів Galt & Taggart, тому відображають насамперед організований первинний ринок, а не всі угоди з нерухомістю в країні.

Іноземний попит на житло у США впав до другого мінімуму з 2009 року

Як повідомляє Оpen4business, іноземні покупці придбали житлову нерухомість у США на суму 45,3 млрд доларів у період з квітня 2025 року по березень 2026 року, що на 19,1 % менше, ніж за попередні 12 місяців, повідомила Національна асоціація ріелторів США (NAR) у звіті, опублікованому 29 липня 2026 року. Кількість об’єктів, придбаних іноземцями, скоротилася на 14% — з 78,1 тис. до 67,1 тис. Це другий найнижчий показник з 2009 року, коли NAR почала вести відповідну статистику. Медіанна вартість покупки склала $465 тис.

Головний економіст NAR Лоуренс Юн пов’язав зниження активності із загальним скороченням міжнародного туризму та поїздок до США. За його словами, навіть певне ослаблення долара, яке підвищило купівельну спроможність іноземців, не змогло компенсувати високі ціни та обмежену пропозицію житла.

Серед іноземних клієнтів, які відмовилися від запланованої угоди, 33% не змогли знайти відповідний об’єкт, 28% визнали ціни занадто високими, а 19% зіткнулися з труднощами, пов’язаними з імміграційними правилами. Додатковий тиск на попит чинили високі іпотечні ставки, інфляція, торгова політика та геополітична невизначеність.
Громадяни Канади здійснили 16% усіх іноземних покупок, придбавши 10,7 тис. об’єктів на суму 5,2 млрд доларів. На другому місці опинилася Мексика з часткою 14% та 9,4 тис. угод на суму 5 млрд доларів.
Покупці з Китаю опустилися з першого на третє місце за кількістю придбань, сформувавши 11% закордонного попиту. При цьому вони зберегли лідерство за загальною вартістю угод — 7,6 млрд доларів. Середня ціна об’єкта, придбаного китайськими покупцями, сягала приблизно $1 млн.

До п’ятірки найбільших груп іноземних покупців також увійшли громадяни Індії з часткою 9% та обсягом угод $3,7 млрд, а також Великої Британії — 4% та $1,2 млрд відповідно.

Флорида зберегла статус найпопулярнішого напрямку для іноземних покупців, отримавши 20% усіх угод. На Каліфорнію припало 19%, на Техас — 12%, на Нью-Джерсі та Джорджію — по 4%. Іноземці й надалі орієнтувалися на дорожчий сегмент ринку. Медіанна вартість придбаного ними житла становила $465 тис. проти $413,6 тис. за всіма угодами з існуючим житлом у США. Близько 15% іноземних покупців придбали об’єкти вартістю понад $1 млн. Майже половина угод — 48% — була повністю оплачена готівкою, тоді як серед усіх покупців житла в США цей показник становив 28%. Близько половини об’єктів іноземці купували для відпочинку, здачі в оренду або поєднання цих цілей.

У статистиці NAR до іноземних покупців належать як нерезиденти, які постійно проживають за межами США, так і недавні іммігранти та власники неімміграційних віз, які проживають у країні понад шість місяців. Нерезиденти придбали 29,5 тис. об’єктів на суму 23,5 млрд доларів, іноземці, які проживають у США, — 37,6 тис. об’єктів на суму 21,8 млрд доларів.

Національна асоціація ріелторів США об’єднує фахівців ринку житлової та комерційної нерухомості. Дослідження міжнародних угод складається на основі опитування членів асоціації та публікується щорічно з 2009 року.

1 2 3 8