Tag Archives: Німеччина

Більшість громадян Німеччини виступають проти надання українським біженцям універсальної соціальної допомоги Bürgergeld, свідчать результати опитування Інституту дослідження громадської думки (INSA), проведеного на замовлення видання Bild.

Згідно з оприлюдненими даними, 66% опитаних німців не вважають, що всі українські біженці мають отримувати повну соціальну допомогу, тоді як 17% підтримали цю ідею.

Крім того, 62% респондентів заявили, що чоловіки призовного віку з України мають повернутися додому, 18% висловилися проти, ще 8% зазначили, що їм байдуже.

За даними видання, приблизно 700 тис. українців, які перебувають у Німеччині, щороку отримують сумарно близько 6,3 млрд євро соціальної допомоги, і лише кожен третій з них має роботу.

На цьому тлі в Німеччині тривають політичні дебати щодо доцільності виплат для новоприбулих біженців. У проєкті федерального бюджету на 2026 рік уряд планує заощадити близько 1,5 млрд євро, частково за рахунок зміни підходу до виплат для українців: замість Bürgergeld передбачено менші допомоги для прохачів притулку.

Експерти зазначають, що це питання стає одним із ключових у політичному порядку денному Німеччини: воно стосується як соціальної справедливості, так і імміграційної політики країни. Дискусія навколо ролі українських біженців у німецькому суспільстві відображає глибші настрої щодо демографічних викликів, інтеграції та підтримки європейської солідарності у воєнний період.

Бундестаг більшістю голосів ухвалив рішення скасувати так звану «прискорену» (турбо) процедуру отримання громадянства, запроваджену в червні 2024 року. За скасування проголосували 450 депутатів, 134 – проти, 2 – утрималися.

За умовами колишньої схеми, іноземці могли подавати на натуралізацію лише через три роки проживання за умови демонстрації «особливої інтеграції» – володіння німецькою мовою на рівні C1, визначні досягнення в навчанні, волонтерстві або професійній діяльності. Однак скористатися схемою вдалося лише одиницям: у 2024 році за нею було натуралізовано десятки осіб у землях Німеччина, таких як Рейнланд-Пфальц і Баден-Вюртемберг, де зареєстровано по 20 і 16 випадків відповідно.

Спочатку «турбогромадянство» було ініційоване лівоцентристською коаліцією СДПН-Зелені-СвДП («світлофор»), але після її розпаду і приходу до влади коаліції ХДС/ХСС за участю СДПН новий канцлер Фрідріх Мерц домігся скасування цієї частини реформ. У коаліційній угоді було збережено іншу частину реформи – наприклад, право на подвійне громадянство для негромадян ЄС і скорочення терміну натуралізації з восьми до п’яти років – але прискорену схему виключили.

Незважаючи на зміни в громадянській політиці, Німеччина залишається однією з ключових країн, що приймають мігрантів та осіб, які шукають притулок. За даними Федерального управління міграції та біженців (BAMF), 2024 року Німеччина отримала 230 000 первинних заяв на притулок.

За даними UNHCR (на кінець 2023 року), у Німеччині налічувалося майже 3 млн біженців, з яких понад 1,2 млн українців, які отримали статус тимчасового захисту.

Скасування прискореної натуралізації може стати відповіддю уряду на стурбованість суспільства зростанням міграції та тиском на соціальні служби, особливо в контексті змін міграційної політики та посилення вимог до інтеграції.