Tag Archives: Туреччина

Мугла залишилася найдорожчою провінцією Туреччини для купівлі житла

Як повідомляє Оpen4business.com, ціни на житло в Туреччині в липні 2026 року зросли в середньому на 23,3% у національній валюті порівняно з минулим роком, однак висока інфляція повністю нівелювала це зростання: у реальному вираженні нерухомість подешевшала на 6,6%, свідчить липневий огляд ринку платформ Emlakjet та Endeksa. Дані опубліковано 14 серпня.

Середня ціна квадратного метра житла по країні сягнула 41,7 тис. турецьких лір, або приблизно 871 долар, а середня вартість об’єкта, що продається, — 5,21 млн лір, що відповідає приблизно 109 тис. доларів.

При цьому в липні вперше з’явився невеликий позитивний сигнал у короткостроковій динаміці: за місяць ціни зросли на 1,9% номінально та приблизно на 0,5% з урахуванням інфляції. Однак одного місяця поки що недостатньо, щоб говорити про стійке відновлення реальної вартості турецького житла.

Анкара дорожчає швидше за Стамбул та Анталію

Серед 30 найбільших за кількістю угод провінцій найпомітніше зростання зафіксовано в Орду — 32,4% за рік. Це єдина з розглянутих провінцій, де зростання виявилося позитивним і з урахуванням інфляції — близько 0,4%.

На другому місці — Анкара з номінальним зростанням на 28,7%, при цьому в реальному вираженні житло в столиці подешевшало приблизно на 2,5%. Далі йдуть Коджаелі — плюс 28,5%, Денізлі — 27,1% та Елязиг — 26,9%.

У Стамбулі квадратний метр житла в липні коштував у середньому 65,1 тис. лір, а середня вартість об’єкта — близько 7,16 млн лір, або $149,5 тис.

В Анталії, одному з основних ринків для іноземних покупців, середня вартість квадратного метра сягнула 55,5 тис. лір, а об’єкта — близько 6,1 млн лір, або $127,5 тис. В Ізмірі середня вартість становила близько 54 тис. лір за квадратний метр і 6,48 млн лір за об’єкт.

Найдорожчою провінцією Туреччини залишається Мугла, до якої входять такі курортні центри, як Бодрум і Мармарис. Тут середня вартість квадратного метра сягнула 87,2 тис. лір, а об’єкта — 11,34 млн лір, або майже $237 тис. Це більш ніж удвічі перевищує середній показник по країні.

Продажі житла різко знизилися

Зростання цін відбувається на тлі помітного скорочення кількості угод. За даними Турецького статистичного інституту TÜİK, статистика продажів житла та комерційної нерухомості за липень була опублікована 13 серпня 2026 року. Загалом за місяць у країні було продано 123 603 житлові об’єкти, що приблизно на 17% менше, ніж роком раніше.

Найбільшим ринком залишився Стамбул із 22,6 тис. угод, далі йшли Анкара — 9,64 тис., Ізмір — 6,55 тис. та Анталія — 6,3 тис.

При цьому структура продажів дає неоднозначні сигнали. Кількість іпотечних угод зросла на 23,7%, тоді як продажі первинного житла знизилися на 8,6%, а вторинного — одразу на 20,8%. Це може свідчити про поступове повернення на ринок частини покупців, які мають можливість скористатися банківським фінансуванням.

Таким чином, зростання вартості турецької нерухомості в лірах поки що значною мірою залишається наслідком інфляції. Для інвестора важливіше звертати увагу не лише на номінальні 20–30% зростання, а й на реальну динаміку вартості, валютний курс та прибутковість від оренди. За підсумками липня середній об’єкт у Туреччині формально коштує значно дорожче, ніж рік тому, проте його реальна вартість продовжує знижуватися.

Нещодавно Open4Business окремо проаналізував структуру іноземних покупців турецької нерухомості. За підсумками червня 2026 року перше місце посідали громадяни Росії з 381 покупкою, а українці придбали 170 об’єктів і поділили друге місце з громадянами Ірану. Загалом іноземці купили в червні 2 015 житлових об’єктів. За січень-червень іноземний попит становив 9 083 об’єкти й був на 9,2% нижчим за торішній.

Українці залишаються однією з найбільших груп покупців житла в Туреччині й у більш тривалому періоді. У 2025 році громадяни України придбали 1 541 об’єкт і посіли третє місце серед іноземців, поступившись лише росіянам та іранцям. Таким чином, зниження реальних цін на турецьке житло представляє безпосередній інтерес і для українських приватних інвесторів, які продовжують активно бути присутніми на цьому ринку.

Попит українців на житло в Туреччині у липні знизився на 15%

Як повідомляє  Оpen4business, у липні 2026 року громадяни України придбали в Туреччині 145 об’єктів житлової нерухомості та посіли третє місце серед іноземних покупців житла в країні, свідчать дані Турецького статистичного інституту (TÜİK), опубліковані 13 серпня.

Найбільше житла серед іноземців у липні придбали громадяни Росії — 394 об’єкти. На другому місці опинилися громадяни Ірану зі 189 угодами, на третьому — українці зі 145 об’єктами.

Таким чином, на громадян України припало близько 6,8 % усіх продажів житла іноземцям у Туреччині за місяць.

При цьому порівняно з червнем активність українських покупців дещо знизилася. У червні українці придбали 170 об’єктів і ділили друге місце з громадянами Ірану. У липні кількість угод українців зменшилася приблизно на 15%, проте Україна залишилася у трійці найбільших іноземних покупців турецької нерухомості.

Загалом іноземцям у Туреччині в липні було продано 2,12 тис. об’єктів житла, що на 1,9% більше, ніж у липні минулого року. Частка іноземців у загальному обсязі продажів житла становила 1,7%.

При цьому загальна ситуація на турецькому ринку нерухомості була значно гіршою: у липні в країні продали 123 603 тис. будинків і квартир — на 17% менше, ніж роком раніше. Продажі нового житла знизилися на 8,6% — до 42,529 тис. об’єктів, вторинного — на 20,8%, до 81,074 тис.

Таким чином, попит з боку іноземних покупців у липні виглядав стабільнішим, ніж на внутрішньому ринку. Однак за підсумками більш тривалого періоду іноземний попит поки що залишається нижчим за торішній. У січні–липні 2026 року іноземці придбали в Туреччині 11 203 тис. об’єктів житла, що на 7,3% менше, ніж за аналогічний період 2025 року.

Українці зберігають високі позиції на турецькому ринку нерухомості вже не перший рік. За підсумками 2025 року громадяни України також посідали третє місце серед іноземців: вони придбали 1 541 тис. об’єктів житла. Попереду були росіяни з 3 649 тис. угод та громадяни Ірану з 1 878 тис.

Для порівняння: у 2024 році українці також входили до трійки найбільших іноземних покупців, придбавши 1 631 тис. об’єктів.

Таким чином, незважаючи на певне липневе зниження порівняно з червнем, Україна залишається одним із трьох найбільших іноземних ринків для турецької житлової нерухомості, поряд із Росією та Іраном.

Турецька прокуратура розслідує фіктивні угоди на $52 млн

Як повідомляє Open4business, влада Туреччини розпочала процедуру анулювання громадянства 687 іноземців, які, за версією слідства, отримали турецькі паспорти з використанням фіктивних угод з нерухомістю та підроблених звітів про оцінку об’єктів. Першоджерелом інформації стала заява міністра юстиції Туреччини Акіна Гюрлека, опублікована 4 серпня 2026 року. Операцію координувало Бюро з розслідування організованої злочинності Головної прокуратури Стамбула. Слідчі дії одночасно відбулися в 16 провінціях країни.

За даними слідства, учасники схеми купували порівняно недорогу нерухомість, після чого за допомогою підроблених експертних висновків штучно завищували її вартість до мінімального порогу, необхідного для отримання турецького громадянства. Угоди супроводжувалися фіктивними банківськими переказами, що створювали видимість надходження інвестицій.

У результаті, за оцінками турецької влади, до країни не надійшло близько 2,5 млрд турецьких лір, або приблизно 52 млн доларів, які мали бути інвестовані іноземними заявниками.

У рамках розслідування було видано ордери на затримання 90 осіб, 72 підозрюваних уже затримано. Держава встановила контроль над сімома компаніями, які могли бути пов’язані зі схемою. Також арештовано 1,045 тис. об’єктів нерухомості, готель у Бодрумі, 15 автомобілів, яхту та кошти на десяти банківських рахунках.

Важливо, що поки що йдеться не про автоматичне й негайне позбавлення паспортів, а про початок юридичної процедури. Громадянство буде анульовано після підтвердження того, що конкретний заявник отримав його на підставі фіктивних документів або угоди, яка не відповідала вимогам законодавства.

Програма інвестиційного громадянства діє в Туреччині з 2017 року. Наразі іноземець може претендувати на паспорт країни при купівлі нерухомості вартістю не менше 400 тис. доларів. Об’єкт не можна продавати протягом трьох років, його вартість має бути підтверджена уповноваженою оціночною компанією, а оплата має відбутися через банківську систему. Альтернативні варіанти передбачають інвестиції або банківський депозит від 500 тис. доларів.

Міністерство юстиції, прокуратура Стамбула та турецькі ЗМІ поки що не повідомили, громадянами яких країн спочатку були 687 фігурантів. Однак дані про колишніх учасників інвестиційної програми та іноземних покупців турецької нерухомості дозволяють визначити групи, які потенційно могли частіше користуватися подібними послугами.

У 2018–2021 роках турецьке громадянство через інвестиційну програму отримали близько 19,6 тис. іноземців. Серед основних країн походження заявників називалися Іран, Ірак, Афганістан і Росія, а з 2022 року українські та російські громадяни суттєво збільшили обсяги купівлі турецької нерухомості й стали найпомітнішими групами претендентів на інвестиційне громадянство.

За офіційною статистикою Турецького інституту статистики TÜİK, у 2025 році росіяни придбали в Туреччині 3 649 тис. об’єктів житлової нерухомості, громадяни Ірану — 1 878 тис., України — 1 541 тис. Саме ці три країни посіли перші місця серед іноземних покупців турецького житла. Ця тенденція збереглася й у 2026 році. У червні громадяни Росії придбали 381 об’єкт житла, а українці та іранці — по 170 об’єктів.

Виходячи з цих даних, найімовірніше, що серед 687 інвесторів, щодо яких проводиться перевірка, можуть бути громадяни Росії, Ірану та України, які одночасно входять до числа найбільших покупців нерухомості та найактивніших користувачів програми інвестиційного громадянства. Також серед фігурантів можуть виявитися вихідці з Іраку та Афганістану, які користувалися програмою в попередні роки.

Додаткові ризики можуть виникнути у подружжя та дітей інвесторів, якщо вони отримали громадянство як члени сім’ї основного заявника. Турецька влада поки що не уточнила, чи входять такі родичі до оголошеної кількості 687 осіб і чи буде їхній статус переглядатися автоматично або в рамках окремих процедур. Розслідування, ймовірно, призведе до посилення перевірки оціночних компаній, банківських переказів, посередників та джерел походження коштів. Для нових заявників це може означати більш тривалий розгляд документів та додаткові вимоги, але не свідчить про закриття самої програми інвестиційного громадянства.

Українці залишаються серед помітних покупців нерухомості в Туреччині

Як повідомляє Оpen4business, Туреччина почала відкривати частину районів, раніше закритих для оформлення виду на проживання іноземцями, що може підтримати попит на нерухомість у популярних курортних локаціях, передусім в Аланії та інших районах провінції Анталья, повідомляє місцева преса.

Йдеться про перегляд обмежень, які в останні роки діяли для районів із високою концентрацією іноземного населення. Такі зони були закриті для первинних заявок на ВНЖ, зокрема через купівлю або оренду житла. Купувати нерухомість там було можна, однак оформлення виду на проживання за адресою в закритому районі було неможливим.

Після тривалих звернень з боку бізнесу міграційна влада зняла частину жорстких обмежень у затребуваних районах Аланії. Серед локацій, які знову стали обговорюватися як доступні для повноцінної легалізації іноземців, називаються Махмутлар, Авсаллар та інші популярні райони курортного ринку.

Профільне видання Türkiye Today також пише, що в червні 2026 року Туреччина фактично повернулася до ширшої доступності районів для заявок на ВНЖ, за винятком окремих обмежень, зокрема у двох районах Стамбула – Фатіх і Есеньюрт. При цьому ринок поки очікує додаткових офіційних роз’яснень щодо юридичних деталей, включно зі зв’язком між купівлею нерухомості, реєстрацією адреси та правом на резидентський статус.

Раніше в Туреччині діяла система закритих районів, якщо частка іноземців у місцевому населенні перевищувала встановлений поріг. У 2022-2025 роках це стало одним із факторів охолодження іноземного попиту на житло в курортних містах, особливо в Антальї, Аланії, Мерсіні та Стамбулі.

Для ринку нерухомості відкриття раніше закритих районів може стати важливим сигналом. Іноземні покупці часто розглядають купівлю житла в Туреччині не лише як інвестицію або курортний актив, а і як підставу для довгострокового проживання. Тому можливість зареєструвати адресу та подати документи на ВНЖ напряму впливає на ліквідність таких об’єктів.

Особливо чутливою ця зміна може бути для Аланії. В останні роки Махмутлар, Кестель, Авсаллар, Каргиджак та інші райони активно приваблювали покупців із Росії, України, Казахстану, Ірану, Німеччини та країн Близького Сходу. Після запровадження обмежень частина попиту змістилася в інші локації або була відкладена.

Відновлення доступу до ВНЖ може підтримати як первинний ринок новобудов, так і вторинний ринок, де багато квартир купувалися іноземцями у 2020-2023 роках. Однак експерти очікують обережнішого попиту, ніж у період піку релокації після 2022 року: покупці стали уважніше оцінювати юридичні ризики, вартість утримання житла, курс ліри та перспективи отримання документів.

За даними Турецького статистичного інституту, у квітні 2026 року іноземці придбали в Туреччині 1 516 об’єктів житлової нерухомості, що на 1,1% менше, ніж роком раніше. Частка іноземців у загальному обсязі продажів становила 1,2%. За січень-квітень 2026 року іноземні покупці придбали 5 681 об’єкт, на 11,6% менше, ніж за аналогічний період 2025 року.

Головними центрами продажів іноземцям у квітні 2026 року залишалися Анталья та Стамбул. За даними профільних турецьких майданчиків на основі статистики TURKSTAT, в Антальї іноземці купили 453 об’єкти, у Стамбулі – 412, у Мерсіні – 120. Далі йшли Ялова – 68, Анкара – 53, Бурса – 49, Ізмір – 41, Мугла – 27, Коджаелі – 24 і Сакар’я – 21.

Серед іноземних покупців у квітні 2026 року лідирували громадяни Росії, які придбали 263 об’єкти нерухомості. На другому місці були громадяни Китаю – 110 об’єктів, на третьому Ірану – 100. Українці посіли четверте місце з 78 покупками. Далі йшли громадяни Іраку – 65, Німеччини – 61, Казахстану – 54, Азербайджану – 48, Саудівської Аравії – 39 і Великої Британії – 35.

Таким чином, українці залишаються однією з помітних груп іноземних покупців турецької нерухомості, хоча у квітні 2026 року вони вже не входили до топ-3. Для порівняння, у січні 2026 року українці посідали третє місце серед іноземців, купивши 77 об’єктів, поступаючись лише росіянам та іранцям.

Українці у квітні випали з топ-3 покупців житла в Туреччині

Як повідомляє Open4business, іноземні громадяни у квітні 2026 року придбали в Туреччині 1,516 тис. об’єктів житлової нерухомості, що на 1,1% менше, ніж за аналогічний місяць минулого року, випливає з даних Турецького статистичного інституту TurkStat.

Частка іноземних покупців у загальному обсязі продажів житла в Туреччині склала 1,2%. При цьому загальний ринок житла в країні у квітні зріс: за даними TÜİK, у Туреччині було продано 126,808 тис. будинків і квартир, що на 2,6% більше, ніж у квітні 2025 року. За січень-квітень 2026 року загальний обсяг продажів житла склав 476,204 тис. об’єктів, збільшившись на 0,5% у річному вимірі.

На цьому тлі іноземний попит залишається слабкішим за внутрішній ринок. За перші чотири місяці 2026 року іноземці купили в Туреччині 5,681 тис. об’єктів, що на 11,6% менше, ніж у січні-квітні 2025 року. Найбільшими іноземними покупцями турецького житла у квітні залишилися громадяни Росії. Вони придбали 263 об’єкти, що майже на 15% більше, ніж у березні. Однак у річному вираженні їхній попит все ще нижчий: у квітні 2025 року громадяни РФ придбали 276 об’єктів.

Друге місце серед іноземних покупців у квітні посіли громадяни Китаю зі 110 угодами, третє — громадяни Ірану зі 100 угодами. Саме ці три країни увійшли до офіційної трійки найбільших покупців за даними TÜİK.

Структура попиту показує зміну іноземного сегмента. Російські покупці зберігають перше місце, але їхня активність вже значно нижча за піки 2022-2023 років, коли попит був підігрітий релокацією, санкціями, валютними ризиками та інтересом до посвідки на проживання через нерухомість.

Одночасно в статистиці помітнішими стають покупці з Азії, насамперед Китаю, що може відображати ширший інвестиційний інтерес до турецького ринку.

Українські громадяни у квітні 2026 року не увійшли до першої трійки найбільших іноземних покупців, тому в короткому релізі TÜİK їхня окрема кількість не вказана. Для порівняння, у квітні 2025 року українці посідали третє місце серед іноземних покупців і придбали 120 об’єктів житла в Туреччині.

У 2025 році українці загалом залишалися однією з помітних груп іноземних покупців турецької нерухомості. За підсумками року громадяни Росії, Ірану та України були названі серед трьох найбільших груп покупців житла в Туреччині.

Для українських покупців Туреччина зберігає значення як ринок нерухомості для проживання, релокації, оренди та інвестицій. Однак зниження активності іноземців загалом показує, що фактори попередніх років — посвідка на проживання, громадянство за інвестиції, валютний захист капіталу та релокаційний попит — вже не дають колишнього ефекту.

На внутрішньому ринку Туреччини у квітні активність підтримували насамперед місцеві покупці. Продажі нового житла зросли на 9,6%, до 40 306 тис. об’єктів, тоді як продажі вторинного житла дещо знизилися — на 0,3%, до 86 502 тис.

Таким чином, турецький ринок нерухомості у квітні показав два різних тренди: внутрішні продажі зростають, а іноземний попит продовжує знижуватися. Росіяни, як і раніше, залишаються найбільшою групою іноземних покупців, але їхня активність вже не виглядає ажіотажною. Українці, які раніше входили до числа лідерів, у квітні 2026 року не потрапили до топ-3, що може вказувати на більш обережну поведінку покупців або перерозподіл попиту на інші ринки.

У Туреччині спростили бюрократію для іноземців, які інвестують у громадянство

У Туреччині спрощуються окремі адміністративні процедури для іноземних інвесторів, які користуються програмою отримання громадянства за інвестиції, при цьому базові вимоги для участі в програмі залишаються незмінними. Найпопулярніший варіант, як і раніше, передбачає купівлю нерухомості на суму від $400 тис. із зобов’язанням не продавати об’єкт протягом трьох років, альтернативні шляхи — банківський депозит, купівля держоблігацій, фондові інвестиції або фіксовані капітальні вкладення від $500 тис.

За даними профільних консультантів ринку, у 2026 році програма продовжує працювати без вимоги тривалого проживання в країні та без мовного іспиту, а загальний термін оформлення громадянства зазвичай становить близько 6 місяців після підтвердження інвестицій. Одним із практичних спрощень учасники ринку називають більш зрозумілу та централізовану координацію процедур через інвестиційні та міграційні органи, що знижує частину бюрократичного навантаження для заявників.

Інтерес до турецької програми зберігається на тлі загального попиту іноземців на місцеву нерухомість, хоча сам ринок у 2025 році помітно охолов. За даними Daily Sabah з посиланням на офіційну статистику, у 2025 році іноземці придбали в Туреччині 21 534 житлових об’єкти — це мінімум за дев’ять років. Лідерами серед покупців стали громадяни Росії, за ними йшли Іран, Україна, Німеччина та Ірак. У топ-10 також входили Азербайджан, Казахстан, Китай, Саудівська Аравія та Афганістан.

Джерело: https://open4business.com.ua/turechchyna-sproshhuye-proczedury-dlya-uchasnykiv-programy-otrymannya-gromadyanstva-za-investycziyi/

Туреччина і Сербія лідирують серед інвесторів Чорногорії

Як повідомляє Сербський Економіст, низка балканських ЗМІ повідомили, що Туреччина з 2020 року стала найбільшим іноземним інвестором у Чорногорії: сукупний обсяг інвестицій оцінюється в понад 417 млн євро.

При цьому офіційна статистика показує більш «волатильну» картину за роками, і Сербія в ній виглядає одним з ключових джерел капіталу. Так, в аналітичному огляді парламентської бюджетної канцелярії Чорногорії за даними про приплив іноземних прямих інвестицій (SDI) за 2024 рік найбільшим джерелом названа Сербія – 118,2 млн євро, далі слідували Росія – 109,7 млн євро і Німеччина – 88,7 млн євро; Туреччина в 2024 році була на четвертому місці з 39,5 млн євро (США – 37,2 млн євро).

У 2025 році (січень-серпень) розстановка змінилася: Туреччина вийшла на перше місце з 92,2 млн євро, Сербія – на другому з 91,8 млн євро; далі йшли Росія (45,3 млн євро), Німеччина (41,7 млн євро) і ОАЕ (34,7 млн євро).

Ключова причина таких «гойдалок» – структура інвестицій. У 2024 році загальний валовий приплив SDI склав близько 891,1 млн євро, з яких найбільша частина припала на операції з нерухомістю (купівля об’єктів) – 455,3 млн євро, далі йшли міжфірмова заборгованість (292,1 млн євро) та інвестиції в компанії і банки (113,9 млн євро). Тобто рейтинг країн-інвесторів багато в чому залежить від циклів на ринку нерухомості та великих разових угод.

Окремо варто розрізняти «накопичений підсумок з 2020 року» і «лідерів конкретного року». Публікації про турецьке лідерство спираються на агрегування декількох років і підкреслюють прискорення турецької присутності в останні 1-2 роки. Зокрема, в повідомленнях з посиланням на Турецько-чорногорську торгову палату фігурують оцінки, що інвестиції з Туреччини в 2024 році становили близько 100,9 млн євро, а в 2025 році (за 10 місяців) – близько 110,8 млн євро.

Сербія, в свою чергу, залишається для Чорногорії «структурним» інвестором: у статистиці за SDI вона регулярно входить до числа лідерів, а в 2024 році посідала перше місце. У практичному сенсі це відображає тісний зв’язок двох економік – від бізнесу і банківсько-сервісної кооперації до активного попиту на нерухомість і туризм, через що сербська частка помітно реагує на кон’юнктуру ринку житла і сезонність.

В цілому профіль SDI Чорногорії в 2020-2025 роках залишається «нерухомістю-туризмом», а значить склад лідерів по країнах може змінюватися швидше, ніж в економіках, де домінують довгі промислові проекти.

У Туреччині українці не увійшли до топ-10 за кількістю посвідок на проживання

Українці не входять до десятки найбільших груп іноземців з чинною посвідкою на проживання (ВНЖ) в Туреччині станом на 25 грудня 2025 року, випливає з актуальної статистики міграційної служби країни.

Згідно з даними відомства, всього в Туреччині на зазначену дату налічувалося 1 млн 137,023 тис. іноземців, які проживають на підставі посвідки на проживання.
Лідирують громадяни Туркменістану (166,292 тис.) і Азербайджану (90,942 тис.), далі йдуть громадяни Сирії (77,709 тис.) та Ірану (73,534 тис.). Росіяни в цьому рейтингу посідають п’яте місце (72,548 тис.), що означає втрату лідируючих позицій на тлі зростання частки інших країн.

У розрізі типів дозволів на проживання міграційна служба вказує, що на 25 грудня 2025 року короткострокові ВНЖ становили 419,759 тис., студентські – 216,564 тис., сімейні – 166,539 тис., інші категорії – 333,969 тис.

Першоджерелом цих даних є розділ актуальної статистики турецької міграційної служби (Göç İdaresi Başkanlığı) з датою оновлення 25.12.2025.

Українці увійшли до п’ятірки іноземних покупців житла в Туреччині у вересні

За даними Турецького статистичного інституту (TÜİK), у вересні 2025 року продажі житла іноземцям у Туреччині скоротилися на 7,7% р/р — до 1 867 об’єктів. Частка угод з іноземцями в загальному обсязі склала 1,2%. Найбільше покупок припало на Стамбул − 744, потім Анталью − 557 і Мерсін − 124.

Серед іноземних покупців перше місце посіли росіяни − 267 об’єктів, далі іранці − 202 та іракці − 146. До п’ятірки також увійшли громадяни Німеччини − 121 та України − 118. За січень-вересень іноземці придбали 14 944 об’єкти, що на 12,6% менше, ніж роком раніше.

Всього у вересні на турецькому ринку було продано 150 657 житлових одиниць, що на 6,9% більше, ніж у вересні 2024 року.

Ціни на житло у світі прискорилися в I кварталі 2025-го; Сербії у списку країн індексу немає

За даними квартального індексу Knight Frank Global House Price Index (Q1’2025), середньоглобальне зростання цін на житлову нерухомість прискорилося до 2,3% р/р (проти 1,7% у Q4’2024). Позитивну динаміку показали 87% ринків, але в реальному вираженні (з поправкою на інфляцію) середнє зростання залишається негативним: -0,4%. На прискорення вплинули перші зниження ставок у низці країн; подальша динаміка залежить від продовження пом’якшення політики центробанків, зазначають аналітики Knight Frank.

Лідери та аутсайдери

  • Туреччина – №1 за номінальним зростанням (+32,2% р/р), проте в реальному вираженні там -4,2% через високу інфляцію.
  • Сильна Європа. Сім із восьми ринків зі зростанням 10%+ – європейські: Північна Македонія (+22,6%), Португалія (+16,9%), Болгарія (+15,1%), Хорватія (+13,1%), Угорщина (+12,1%), Словаччина (+11,4%), Нідерланди (+10,6%).
  • На дні рейтингу: КНР (-7,5%), Гонконг (-6,5%), Фінляндія (-6,0%), Нова Зеландія (-1,9%).
  • Великі ринки: США +3,4%, Велика Британія +3,9%, Німеччина +2,3%, Франція +0,4% (номінально, р/р).
  • Україна: номінально -1,5% р/р, але +2,1% за квартал; у реальному вираженні -14% р/р.

Ця редакція індексу охоплює 55 ринків (країни/території), які перераховані в таблиці звіту. Сербія до цього переліку не входить, тому в Q1’2025 її ринок не оцінювали в рамках Global House Price Index.

Джерело: https://t.me/relocationrs/1388