У Токіо, Парижі, Лондоні та Сеулі квартира коштує понад 10 річних доходів

За даними Open4bBusiness, Гонконг залишається найменш доступним для придбання житла мегаполісом серед міст, досліджених UBS: кваліфікованому працівникові сфери послуг потрібно близько 15 річних доходів, щоб придбати квартиру площею 60 кв. м неподалік від центру міста.

Такі дані містяться в UBS Global Real Estate Bubble Index 2026, опублікованому 22 вересня.

Понад десять річних доходів для придбання аналогічної квартири потрібно також у Токіо, Парижі, Лондоні та Сеулі.

Високе навантаження на доходи покупців UBS фіксує також у Сінгапурі, Лісабоні, Цюріху, Женеві, Сан-Паулу, Мюнхені, Сіднеї, Мілані та Нью-Йорку.

На іншому кінці рейтингу знаходяться Маямі та Дубай. Квартира площею 60 кв. м там відповідає приблизно п’яти річним доходам кваліфікованого працівника.

Однак відносно нижче співвідношення ціни нерухомості та зарплати не обов’язково означає дешеве житло. У США та Канаді доступність додатково обмежують високі іпотечні ставки, вимоги банків та інші витрати на володіння нерухомістю.

За розрахунками UBS, порівняно з 2021 роком середній кваліфікований працівник у досліджених містах на свій дохід сьогодні може дозволити собі приблизно на третину менше житлової площі.

Окремо UBS порівняв ціни на нерухомість та оренду. Найвищий показник зафіксовано в Цюриху: вартість квартири еквівалентна приблизно 46 рокам її оренди. У Женеві цей показник становить близько 40 років, а в Мюнхені, Франкфурті та Гонконзі перевищує 30 років.

Високе співвідношення вартості купівлі та оренди може означати, що інвестори розраховують на подальше істотне зростання цін. Якщо такі очікування слабшають, ризик втрати вартості нерухомості зростає, зазначає UBS.

Київ у це дослідження не увійшов.

Житло у Ванкувері подешевшало приблизно на 20% від пікового рівня – UBS

Як повідомляє Open4business, Торонто та Ванкувер продемонстрували найзначніше зниження вартості житла серед 23 найбільших світових ринків, проаналізованих UBS у 2026 році.

За останні чотири квартали реальні ціни на житло в обох канадських містах знизилися приблизно на 10%, свідчить UBS Global Real Estate Bubble Index 2026.

Особливо масштабна корекція відбулася в Торонто. З 2014 по 2022 рік реальні ціни там подвоїлися завдяки швидкому зростанню населення, інвестиційному попиту та дешевому фінансуванню.

Після 2022 року ситуація змінилася. Через підвищення процентних ставок, обмеження для іноземних покупців та збільшення пропозиції реальні ціни зараз майже на 30% нижчі за піковий рівень, повідомляє UBS.

У Ванкувері реальні ціни з середини 2025 року знизилися майже на 10% і перебувають приблизно на 20% нижче піку 2022 року. Продажі житла впали до мінімального рівня приблизно за 25 років, а кількість об’єктів на ринку залишається значно вищою за довгострокове середнє.

У результаті обидва міста зараз відносяться UBS лише до категорії помірного ризику: індекс Торонто становить 0,63, Ванкувера — 0,62. Ще кілька років тому канадські ринки вважалися одними з найбільш перегрітих у світі.

Корекція відбувається й у Німеччині, хоча й не так різко. Реальні ціни у Франкфурті та Мюнхені за останній рік знизилися майже на 4%. У Франкфурті вартість житла з урахуванням інфляції вже приблизно на 25% нижча за піковий рівень 2021 року.

При цьому UBS зазначає, що структурний дефіцит житла зберігається як у Німеччині, так і в багатьох інших великих містах, що обмежує потенціал подальшого зниження цін.

Київ не увійшов до цього дослідження.

Офіційний звіт UBS за 2026 рік

Маямі, Дубай і Сеул увійшли до групи підвищеного ризику на ринку житла – UBS

За даними Open4business, Цюрих і Токіо стали єдиними з 23 найбільших міст світу, які UBS у 2026 році відніс до категорії високого ризику утворення «бульбашки» на ринку житлової нерухомості.

Згідно з опублікованим 22 вересня UBS Global Real Estate Bubble Index 2026, індекс Цюріха склав 1,69, Токіо — 1,54. Високим UBS вважає показник вище 1,5.

До категорії підвищеного ризику увійшли Маямі з індексом 1,41, Дубай — 1,16, Сеул — 1,13, Женева — 1,12 та Лісабон — 1,04.

Помірний ризик зафіксовано в Амстердамі — 0,95, Мадриді — 0,86, Лос-Анджелесі — 0,69, Сіднеї — 0,68, Франкфурті — 0,64, Торонто — 0,63, Ванкувері — 0,62, Мюнхені та Гонконзі — по 0,61, Сінгапурі — 0,54 та Мілані — 0,50.

До ринків з низьким ризиком UBS відніс Париж із показником 0,33, Лондон — 0,32, Нью-Йорк — 0,28, Сан-Франциско — мінус 0,02 та Сан-Паулу — мінус 0,24.

У Цюріху реальні ціни на житло за останні 20 років зросли майже на 140%, тоді як орендні ставки збільшилися приблизно на 40%, а доходи населення — на 30%. Співвідношення ціни купівлі до вартості оренди сягнуло 46 років — максимального показника серед усіх міст, досліджених UBS.

У Токіо ціни на житло з урахуванням інфляції зараз приблизно на 50% вищі, ніж сім років тому. За останній рік вони зросли ще приблизно на 6%.

UBS зазначає, що в середньому реальні ціни на житло у всіх досліджених містах за рік зросли лише на 0,5%, проте між окремими ринками сформувався значний розрив.

Банк підкреслює, що високий індекс не є прогнозом неминучого обвалу. Корекція може відбутися у разі зміни процентних ставок, настроїв інвесторів або істотного збільшення пропозиції житла.

Київ не увійшов до цього дослідження.

Джерело — Офіційний UBS Global Real Estate Bubble Index 2026