Бажання українців, які втекли від війни, залишитися в Німеччині навіть після завершення бойових дій пов’язане з їхньою дедалі більшою інтеграцією в німецьке суспільство, випливає з аналізу Інституту досліджень ринку праці та професій (IAB). «Високий рівень освіти і сильне бажання інтегруватися серед українських біженців створюють можливості для обох сторін, особливо з огляду на демографічні зміни та брак кваліфікованих кадрів у Німеччині», – зазначає експертка IAB Юлія Косякова.
Однак для того, щоб взаємовигідні відносини склалися, ФРН слід активніше допомагати українцям у пошуку роботи, вивченні мови та визнанні професійних кваліфікацій, вважає Косякова.
З дослідження IAB випливає, що в середньому лише 22% українських біженців віком від 18 до 64 років мають роботу. 57% українських жінок і 50% чоловіків працюють у Німеччині на посадах, які не відповідають їхній кваліфікації. Найчастіше українці знаходять роботу в клінінговій сфері, громадському харчуванні та соціальній сфері, включно з доглядом за людьми з обмеженими можливостями. Середній місячний брутто-дохід українців, які працюють на повну ставку, становить 2 600 євро, що значно нижче середнього по ФРН (4 479 євро).
При цьому, згідно з дослідженням, 97% дорослих біженців мають шкільну освіту, 75% – професійну або вищу освіту, а 90% – досвід роботи на батьківщині. Тільки 20% змогли офіційно підтвердити свої дипломи та кваліфікації в Німеччині.