Як повідомляє Open4business, Індонезія розширює застосування цифрових технологій для контролю за іноземними громадянами, зокрема штучного інтелекту, систем розпізнавання облич, спеціалізованих баз даних та безпілотників для спостереження за прикордонними територіями.
Генеральний директор імміграційної служби Індонезії Хендарсам Марантоко заявив, що в перспективі технології мають забезпечувати близько 70% інфраструктури роботи імміграційної системи. Заява була зроблена під час відкриття Immigration Lounge на Балі.
Частина нової системи вже діє. У міжнародному аеропорту Нгурах-Рай на Балі використовуються автоматичні прикордонні ворота та система розпізнавання облич, що дозволяє звіряти пасажира з його проїзними документами та імміграційними базами даних. У квітні 2026 року така технологія допомогла виявити іноземця, який прибув на Балі та якого розшукували правоохоронні органи США.
Ще одним елементом стає система Subject of Interest (SOI). Вона інтегрована з центральною імміграційною інформаційною системою SIMKIM і дозволяє співробітникам у режимі, близькому до реального часу, перевіряти іноземців, які становлять підвищений інтерес для правоохоронних органів, аналізувати їхні дані та приймати рішення щодо подальших дій.
Водночас Індонезія розвиває проєкт Digital Fence — «Цифровий паркан». Імміграційна служба спільно з Технологічним інститутом Бандунга працює над використанням дронів для патрулювання важкодоступних прикордонних районів та виявлення людей, які перетинають кордон поза офіційними пунктами пропуску.
Цифровізація контролю зачіпає й звичайних іноземців, які законно проживають або відпочивають у країні. Готелі, апартаменти, гостьові будинки та інші об’єкти розміщення використовують додаток APOA — Aplikasi Pelaporan Orang Asing, через який передають імміграційним органам відомості про іноземних громадян, що проживають у країні. У 2026 році влада продовжує розширювати використання цієї системи.
Паралельно посилюється контроль безпосередньо на місцях. У країні діє програма PIMPASA — Petugas Imigrasi Pembina Desa, в рамках якої співробітники імміграційної служби закріплюються за окремими населеними пунктами та взаємодіють з місцевою адміністрацією та мешканцями. Їхнім завданням є, зокрема, отримання інформації про місцеперебування та діяльність іноземців і раннє виявлення можливих порушень.
Особливо активно нова модель застосовується на Балі, де влада у 2026 році посилила перевірки іноземців. Під час першого етапу операції Dharma Dewata імміграційна служба виявила 62 іноземців із різними порушеннями. На наступному етапі було затримано або залучено до перевірки ще 66 осіб. Серед найпоширеніших порушень називалися недотримання правил реєстрації та громадського порядку, використання посвідки на проживання не за призначенням та перевищення дозволеного терміну перебування.
При цьому посилення контролю не означає введення нових обмежень безпосередньо на купівлю нерухомості або отримання посвідки на проживання іноземцями. Йдеться насамперед про більш глибоку цифрову інтеграцію вже існуючого міграційного контролю: влада хоче бачити, коли і через який пункт людина в’їхала в країну, на якій підставі перебуває в Індонезії, де проживає і чи відповідає її фактична діяльність типу отриманої візи або дозволу на перебування.
Для іноземних власників нерухомості, інвесторів та тих, хто довгостроково проживає на Балі, практичне значення цих змін полягає в тому, що невідповідність між візовим статусом і реальною діяльністю стає легшою для виявлення. Це стосується, наприклад, роботи за туристичною візою, перевищення терміну перебування або комерційної діяльності без відповідного дозволу.
Індонезійське керівництво розглядає посилення контролю як частину ширшої міграційної стратегії. У червні 2026 року голова імміграційної служби назвав її три основні елементи: посилення прикордонного контролю, спостереження за іноземцями всередині країни та інтеграція цифрових сервісів.