Мальта, Словенія та Словаччина стали лідерами зростання короткострокової оренди в ЄС

Як повідомляє Open4business, попит на короткострокову оренду житла в ЄС через онлайн-платформи продовжував зростати на початку 2026 року. У січні–березні гості провели 144,3 млн ночей у закладах короткострокового розміщення, заброньованих через Airbnb, Booking або Expedia. Це на 9,7% більше, ніж у I кварталі 2025 року, і на 16,6% вище за показник I кварталу 2024 року, повідомив Eurostat 2 липня.

Найшвидше зростання продемонструвала Мальта — плюс 30,5% у річному вимірі. Далі йдуть Словенія — плюс 24,7%, Словаччина — плюс 23,5% та Кіпр — плюс 22,3%. Двозначне зростання також зафіксовано у Фінляндії, Чехії, Ірландії, Хорватії, Греції, Німеччині, Італії, Швеції, Польщі, Естонії, Латвії та Литві.

Серед найбільших туристичних ринків ЄС усі сім найбільш відвідуваних країн також продемонстрували зростання. Німеччина додала 14,9%, Італія — 14,7%, Польща — 11,9%, Франція — 8,1%, Іспанія — 6,5%, Португалія — 4,9%, Австрія — 4%. Це означає, що ринок зростає не лише в малих країнах із низькою базою, а й у великих туристичних економіках.

Eurostat уточнює, що йдеться саме про гостьові ночі в короткостроковому розміщенні через платформи, а не про готелі та кемпінги. Наприклад, якщо сім’я з чотирьох осіб зупиняється в квартирі на три ночі, це вважається як 12 гостьових ночей. Дані публікуються як експериментальна статистика і ґрунтуються на інформації, яку платформи передають Eurostat безпосередньо.

Регіональна статистика публікується із затримкою. За даними за IV квартал 2025 року, найпопулярнішими регіонами для короткострокової оренди через платформи були Андалусія в Іспанії — 9,9 млн ночей, Канарські острови — 8,2 млн та Іль-де-Франс у Франції — 7,2 млн. До десятки найпопулярніших регіонів увійшли лише території трьох країн — Іспанії, Франції та Італії.

Для інвесторів ця статистика означає, що орієнтуватися лише на загальне зростання ринку вже недостатньо. Потрібно зважати на конкретну країну, місто, сезонність, місцеві обмеження для Airbnb та Booking, податки, правила реєстрації та конкуренцію з готелями. У Європі короткострокова оренда, як і раніше, зростає, але стає дедалі більш регульованим і професійним бізнесом.

Європейські соціальні служби можуть тимчасово вилучати дітей із сімей у разі загрози їхній безпеці

Українським сім’ям, які живуть у країнах ЄС, важливо враховувати місцеві правила захисту прав дитини: соціальні служби можуть розпочати перевірку умов проживання, якщо отримують сигнали про можливу загрозу для дитини, а в серйозних випадках — тимчасово вилучити дитину з сім’ї до з’ясування обставин або рішення суду.

Як пишуть українські ЗМІ з посиланням на матеріали для сімей за кордоном, втручання соцслужб не відбувається автоматично через один побутовий конфлікт, синця після падіння або запізнення до школи. Однак повторювані сигнали, скарги зі школи, звернення сусідів, лікарів або поліції можуть стати підставою для перевірки сім’ї.

У різних країнах такі служби мають різні назви: Jugendamt у Німеччині, Aide Sociale à l’Enfance у Франції, служби захисту дітей у Польщі, Чехії, Італії, Нідерландах та інших країнах. Їхня загальна логіка схожа: держава зобов’язана втручатися, якщо вважає, що дитина може перебувати в небезпеці або її інтереси порушуються.

Причинами перевірки можуть стати підозри на фізичне або психологічне насильство, систематичне нехтування потребами дитини, відсутність медичної допомоги, залишення малолітньої дитини без нагляду, неналежні житлові умови, прогули школи, агресивна поведінка дитини, конфлікти в сім’ї або невиконання батьками обов’язків.

Для українських сімей окремим ризиком залишається відмінність правових систем. Те, що в Україні могло сприйматися як побутовий конфлікт або «метод виховання», у країнах ЄС може розглядатися як неприпустима поведінка. Фізичні покарання, крики, погрози, залишення дітей самих вдома або відсутність контакту зі школою можуть призвести до втручання соціальних служб.

За даними щорічної доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за 2023 рік, станом на 31 грудня 2023 року компетентні органи країн перебування вилучили у батьків або законних представників 255 українських дітей за кордоном. З них 64 були дітьми-сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування, а 191 — дітьми, що перебували під опікою батьків.

Найбільше таких випадків було зафіксовано в Німеччині — 71 дитина, Польщі — 33, Італії — 25, Чехії — 24 та Швеції — 17. Також випадки фіксувалися в Нідерландах, Франції, Норвегії, Данії, Іспанії, Швейцарії, Фінляндії, Австрії, Литві, Люксембурзі, Греції, Португалії, Словаччині та інших країнах.

Серед найпоширеніших причин вилучення українських дітей за кордоном український омбудсмен називав невизнання місцевими органами українських документів опікунів та прийомних батьків, неналежне виконання батьківських обов’язків, низький рівень матеріально-побутового забезпечення, прогули в школі, агресивну поведінку дітей, а також наслідки психологічної травматизації батьків і дітей через війну.

Європейська статистика показує, що втручання соцслужб — масова і системна практика, але форми обліку в різних країнах відрізняються. У Німеччині в 2024 році органи у справах молоді тимчасово взяли під захист близько 69,5 тис. дітей і підлітків. При цьому 44% таких заходів були пов’язані з прибуттям неповнолітніх без супроводу з-за кордону, 42% — з безпосередньою загрозою благополуччю дитини, 13% — із самостійним зверненням дітей по допомогу.

У Польщі на кінець 2024 року в системі прийомного виховання перебували 77,3 тис. дітей, з них 59,8 тис. — у сімейних формах догляду, 17,5 тис. — в інституційній системі. В Італії на кінець 2023 року 42 тис. дітей перебували в альтернативному догляді: 15,992 тис. – у foster care, 26,01 тис. – у residential care. У Швеції, за даними Socialstyrelsen, у 2020 році 3,486 дітей були розміщені в примусовому догляді згідно із законом LVU.

Ці цифри не можна безпосередньо порівнювати між собою як «вилучених дітей», тому що країни використовують різні категорії: тимчасове вилучення, прийомна сім’я, інституційний догляд, терміновий захист, добровільне розміщення, примусове розміщення, догляд за неповнолітніми без супроводу. Проте вони показують масштаб роботи європейських систем захисту дітей.

Окремої загальноєвропейської статистики про те, скільки дітей вилучають саме у сімей «за походженням» батьків, у відкритому порівнянному вигляді немає. Деякі країни публікують дані за громадянством, міграційним статусом, етнічною приналежністю або щодо дітей без супроводу, але ці показники різняться за методологією і часто не дозволяють відокремити сімейні випадки від міграційних та опікунських.

Для українців найбільш конкретна відкрита статистика — дані офісу омбудсмена України щодо 255 дітей, вилучених за кордоном на кінець 2023 року. Більш свіжі порівнянні дані по всіх країнах ЄС у відкритому доступі поки що обмежені.

Юристи та правозахисники радять українським батькам за кордоном уважно вивчати правила країни проживання, не ігнорувати звернення школи, лікарів та соцслужб, зберігати документи про законне представництво дитини, мати переклади рішень про опіку чи усиновлення, своєчасно звертатися до консульства України та не намагатися самостійно «вирішувати» конфлікт з органами захисту дітей без юридичної допомоги.

Якщо соцслужби починають перевірку, важливо співпрацювати, давати пояснення, надавати документи, залучати перекладача та фіксувати всі комунікації письмово. У більшості країн мета первинного втручання — не автоматичне вилучення дитини, а оцінка ризиків і пошук рішення, яке вважатиметься безпечним для дитини.

ЄС не робитиме винятків для чоловіків призовного віку з України в наданні захисту до березня 2027 року

Тимчасовий захист у Європейському Союзі поки що отримують українці незалежно від статі та віку, і такий порядок поки що продовжено до 27 березня 2027 року, повідомив представник Європейської комісії Маркус Ламмерт, коментуючи дискусію в країнах-членах про надання захисту українським чоловікам призовного віку.

«Наскільки я пам’ятаю правила надання тимчасового захисту, вони не роблять жодної різниці між жінками, дітьми та чоловіками призовного віку», – сказав Ламмерт на брифінгу в Брюсселі в п’ятницю.

На запитання, чи варто приймати до ЄС українських чоловіків призовного віку під час війни в Україні та чи справді на європейському рівні відбувається дискусія щодо їхнього тимчасового захисту з огляду на те, що відповідне питання порушив уряд Люксембургу та українська влада, представник Єврокомісії відповів: “Я не знаю про дискусію в Люксембурзі. Можу сказати, що тимчасовий захист – це те, що ми вирішили на рівні ЄС і на рівні держав-членів до 27 березня наступного року. Чинні правила залишаються чинними, і це все, що я можу сказати на даний момент”.

Квадратний метр у Чорногорії сягнув €2228, випередивши окремі держави Євросоюзу

Як повідомляє Сербський Економіст, ціни на нерухомість в Чорногорії продовжують зростати рекордними темпами, при цьому зарплати жителів залишаються істотно нижчими за середньоєвропейський рівень, а оренда стає все менш доступною, відзначають місцеві аналітики. Вартість квадратного метра житла в країні вже вища, ніж у деяких державах Євросоюзу. За даними Статуправління Чорногорії (Monstat), середня ціна 1 кв. м квартири в новобудовах у III кварталі 2025 року склала 2 228 євро, в Подгориці – 2 153 євро, в приморському регіоні – 2 458 євро, а в північному регіоні – 1 578 євро. У Monstat уточнюють, що показник розраховується за угодами первинного продажу житла.

Як повідомляли місцеві ЗМІ, агент з нерухомості Харіс Османагіч раніше оцінював ринок Подгориці як перегрітий і говорив, що ціни в столиці за короткий час «майже подвоїлися», а в окремих районах новобудови пропонуються по 2 800-3 500 євро за кв. м.

Зростання цін торкнулося і ринку оренди: за оцінками Османагіча, середня вартість довгострокової оренди в Подгориці знаходиться в діапазоні 550-700 євро на місяць, двокімнатні квартири – 800-1 000 євро, трикімнатні – 1 200-2 000 євро.

В Євросоюзі в цілому ціни на житло в III кварталі 2025 року зросли на 5,5% в річному вираженні, випливає з даних Eurostat.

Євростат зафіксував зниження частки власників житла в ЄС

У 2024 році 68% жителів ЄС, які проживають у домогосподарствах, жили в житлі, яке належить їхньому домогосподарству, що на 1 п.п. менше, ніж роком раніше (69% у 2023 році), повідомила статистична служба Євросоюзу (Eurostat).

За даними Eurostat, частка тих, хто проживає в орендованому житлі, відповідно, зросла до 32% (31% у 2023 році).

При цьому, найбільша частка власників зафіксована в Румунії (94%), далі йдуть Словаччина (93%) і Угорщина (92%). Єдиною країною ЄС, де орендарів більше, ніж власників, залишається Німеччина (53% населення – орендарі).

Євростат уточнює, що показник відображає не кількість об’єктів нерухомості, а частку людей, які живуть у домогосподарствах – власниках або орендарях (дані EU-SILC). У 2024 році в ЄС 44,2% людей проживали в житлі, яке належить домогосподарству без іпотеки або житлового кредиту, 24,3% – в житлі у власності з іпотекою або кредитом. Серед орендарів 21,1% платили ринкову оренду, 10,5% жили за зниженою ставкою або безкоштовно.

Джерело: https://open4business.com.ua/yevrostat-zafiksuvav-znyzhennya-chastky-vlasnykiv-zhytla-v-yes/

Угорщина показала максимальне зростання цін на житло в ЄС

Угорщина стала лідером Євросоюзу за темпами подорожчання житла: у третьому кварталі 2025 року ціни на житлову нерухомість там зросли на 21,1% у річному вираженні, випливає з даних Eurostat.

В цілому по ЄС ціни на житло, вимірювані індексом House Price Index, в липні-вересні 2025 року збільшилися на 5,5% до аналогічного кварталу 2024 року, а в єврозоні – на 5,1%. У порівнянні з другим кварталом 2025 року зростання склало 1,6% і в ЄС, і в єврозоні.

Eurostat відзначає, що з країн ЄС, по яких доступні дані, річне зниження цін було зафіксовано тільки у Фінляндії (-3,1%), тоді як у решти спостерігалося зростання. Крім Угорщини, найбільш помітне подорожчання показали Португалія (+17,7%) і Болгарія (+15,4%).

Болгарія опинилася на останньому місці за зарплатами серед усіх країн ЄС

Як повідомляє Сербський Економіст, середня річна зарплата працівників з повною зайнятістю в ЄС у 2024 році склала 39 800 євро, що на 5,2% вище, ніж у 2023 році, за даними Євростату.

Найвища середня зарплата зафіксована в Люксембурзі — 82 969 євро, Данії — 71 565, Ірландії — 61 051.

Найменші показники у Болгарії — 15 387, Греції — 17 954 та Угорщині — 18 461.

Повний перелік за країнами ЄС за 2024 рік:

Люксембург — 82 969 євро;

Данія — 71 565;

Ірландія — 61 051;

Бельгія — 59 632;

Австрія — 58 600;

Німеччина — 53 791;

Фінляндія — 49 428;

Швеція — 46 525;

Франція — 43 790;

Словенія — 35 133;

Іспанія — 33 700;

Італія — 33 523;

Мальта — 33 499;

Литва — 29 104;

Кіпр — 27 611;

Естонія — 26 546;

Португалія — 24 818;

Чехія — 23 998;

Хорватія — 23 446;

Латвія — 22 262;

Польща — 21 246;

Румунія — 21 108;

Словаччина — 20 287;

Угорщина — 18 461;

Греція — 17 954;

Болгарія — 15 387.

https://t.me/relocationrs/1760

Орбан висловився різко проти міграційного пакту ЄС і прийому переселенців

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан повідомив, що його уряд не буде виконувати Пакт про міграцію та притулок ЄС і не має наміру приймати переселенців за схемами релокації. «Поки в Угорщині патріотичний уряд, ми не будемо виконувати міграційний пакт. Ми не приймемо мігрантів і не витратимо на них ні цента», — написав Орбан у X в середу.

Заява пролунала на тлі оголошеної Єврокомісією ініціативи з релокації шукачів притулку з країн, що зазнають найбільшого тиску — Іспанії, Італії, Греції та Кіпру — до інших держав ЄС.

Низка країн, включаючи Угорщину, Польщу та Словаччину, виступили проти участі в цій схемі.

Раніше Орбан неодноразово критикував загальноєвропейські механізми розподілу мігрантів і погрожував судитися з Єврокомісією в разі нав’язування обов’язкових квот на розселення.

ЄС у вересні прийняв ще майже 80 тис. біженців з України

Країни ЄС у вересні 2025 року прийняли 79 205 нових рішень про надання тимчасового захисту громадянам країн, що не входять до ЄС, які втекли з України в результаті російської агресії, це на 49% більше, ніж у серпні 2025 року, і є найвищим середньомісячним показником нових рішень, зафіксованих з серпня 2023 року.

«Це збільшення відбулося після прийняття українським урядом наприкінці серпня 2025 року указу, що надає чоловікам у віці від 18 до 22 років включно право безперешкодно виїжджати з України», – повідомив на сайті Євростат у понеділок.

За його даними, порівняно з кінцем серпня 2025 року загальна кількість людей з України, які перебувають під тимчасовим захистом, зросла на 49,56 тис. (+1,2%) – до 4 млн 302,16 тис. на кінець вересня.

У статистиці за серпень відомство вказувало більший загальний показник – 4 млн 373,46 тис., але в ній враховувалися дані Португалії та Люксембургу, де перебувало відповідно 65,12 тис. і 3,88 тис. біженців з України з відповідним статусом.

Відзначається, що у вересні за наявними даними серед країн ЄС кількість людей, які перебувають під тимчасовим захистом, зросла в 24 країнах. Найбільший абсолютний приріст був зафіксований у Польщі (+12 960; +1,3%), Німеччині (+7 585; +0,6%) і Чехії (+3 455; +0,9%), тоді як єдине зниження – у Франції (-240; -0,4%).

Згідно з даними Євростату, Німеччина залишається країною з найбільшою кількістю біженців з України в ЄС і світі – 1 млн 218,1 тис., або 28,3% від загальної кількості бенефіціарів в ЄС.

До трійки лідерів входять також Польща – 1 млн 8,89 тис., або 23,5%, і Чехія – 389,31 тис., або 9,0%. Слідом із значним відставанням йдуть Іспанія – 244,17 тис. і Румунія – 192,84 тис.

Євростат уточнив, що в даних по Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, чий статус тимчасового захисту вже недійсний.

Згідно з даними відомства, у порівнянні з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб на кінець вересня 2025 року спостерігалася в Чехії (35,7), Польщі (27,6) і Латвії (25,5), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,6.

Також зазначається, що станом на кінець вересня 2025 року на громадян України припадало понад 98,4% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили 44% одержувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (31,0%), тоді як дорослі чоловіки – близько чверті (25,1%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок становила 45%, дітей – 32,3% і дорослих чоловіків – 22,7%, тоді як на кінець вересня 2023 року дорослих жінок було 46,5%, дітей – 33,7% і дорослих чоловіків 19,9%.

Понад 100 тис. осіб зі статусом тимчасового захисту на кінець вересня 2025 року було також у Словаччині – 135,77 тис., Нідерландах – 130,50 тис. та Ірландії – 116,35 тис.

Від 50 тис. до 100 тис. їх налічувалося в Бельгії – 93,03 тис., Австрії – 88,86 тис., Норвегії – 80,92 тис., Фінляндії – 76,47 тис., Болгарії – 73,20 тис., Швейцарії – 70,52 тис. і Франції – 54,49 тис. (дані про дітей у Франції переважно не включені – Євростат).

Далі йдуть Литва – 49,32 тис., Швеція – 47,33 тис., Данія – 44,50 тис., Угорщина – 42,01 тис., Греція – 37,41 тис., Естонія – 34,96 тис., Латвія – 31,15 тис. осіб, Хорватія – 27,84 тис., Кіпр – 24,68 тис., Ісландія – 4,00 тис. (дані на кінець лютого), Мальта – 2,39 тис. і Ліхтенштейн – 0,78 тис.

Євростат уточнив, що всі наведені дані стосуються надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, яке встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії і тягне за собою введення тимчасового захисту. 25 червня 2024 року Європейська Рада прийняла рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2026 року по 4 березня 2027 року.

Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців в Європі станом на 3 жовтня 2025 року оцінювалася в 5,192 млн (на 2 вересня – 5,138 млн), а в цілому в світі – в 5,753 млн (5,696 млн).

У самій Україні, за останніми даними ООН на липень цього року, 3,340 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно з 3,757 млн на квітень.

Як зазначив на початку березня 2023 року Сергій Соболєв, який був тоді заступником міністра економіки, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.

Нацбанк у липневому інфляційному звіті погіршив прогноз міграції: якщо в квітні він очікував у 2026 році чистого припливу в Україну 0,2 млн осіб, то тепер прогнозує чистий відтік 0,2 млн, що відповідає оцінці чистого відтоку в цьому році.

«Чисте повернення почнеться тільки в 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0,5 млн осіб)», – додав НБУ і підтвердив цей прогноз наприкінці жовтня.

В абсолютних цифрах Нацбанк оцінює кількість мігрантів, які зараз залишаються за кордоном, на рівні близько 5,8 млн.

Пільговий роумінг між Україною та ЄС для українців продовжили до 31 грудня 2025 року

Пільговий роумінг між Україною та ЄС залишатиметься доступним до кінця 2025 року, повідомляє Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК).

Згідно з повідомленням на її сторінці у Фейсбук у середу, НКЕК та Європейська Комісія підтверджують продовження дії Спільної заяви (Joint Statement) між українськими та європейськими операторами щодо забезпечення роумінгу для українців на території Європейського Союзу на наступні 6 місяців – до 31 грудня 2025 року.

Зазначається, що це шосте продовження домовленостей, які спочатку діють із квітня 2022 року.

“Бути на зв’язку – це базова потреба, яка стає критичною в умовах війни. З перших днів повномасштабного вторгнення НКЕК працює над тим, щоб українці залишалися на зв’язку, зокрема й за кордоном”, – зазначила голова НКЕК Лілія Мальон.

“Спільна заява – стала винятковим і дієвим інструментом. Вдячна українським та європейським операторам, які продовжують забезпечувати вигідні умови для українців, а також колегам з ЄК та BEREC за підтримку та спільну роботу. Наша команда продовжує впевнений рух до Єдиного цифрового ринку ЄС для роумінгу”, – додала Мальон.

Окрім цього, спільна заява забезпечує також вигідні умови зв’язку для громадян ЄС на території України.

Також пресслужба нагадала, що команда НКЕК разом із колегами завершує роботу над приєднанням України до єдиної роумінгової зони ЄС «Роумінг як вдома» (RLAH), що очікується вже з 1 січня 2026 року.